Спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. У цьому матеріалі буде йти мова про основні моменти, які варто знати про спадкування, а також яким чином здійснюється спадкування за законом. У наступному матеріалі окремо буде характеристика особливостей спадкування за заповітом.
Що можна успадкувати ?
Успадкувати можна усі права та обов’язки, що належали померлій особі на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті.
Водночас не можна успадкувати права та обов’язки, що нерозривно пов’язані з особою, зокрема:
1) особисті немайнові права;
2) право на участь у товариствах та право членства в об’єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;
3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;
5) права та обов’язки особи як кредитора або боржника, якщо вони нерозривно зв’язані із особою боржника чи кредитора.
Хто може бути спадкоємцями ?
Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Потрібно зазначити, що спадкоємцями за заповітом можуть бути також і юридичні особи.
Коли здійснюється спадкування за заповітом, а коли за законом ?
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини спадкування здійснюється «за законом».
Хто позбавляється права на спадок ?
Не мають права на спадкування:
— особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя;
— особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни
або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині;
— при спадкуванні за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини;
— при спадкуванні за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом;
— при спадкуванні за законом одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду.
Також потрібно зазначити, що за рішенням суду особа може бути усунена від права на
спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Чи успадковується заробітна плата, пенсія, стипендія ?
Успадковуються ті суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
Чи успадковується право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, а також борги
Потрібно зазначити, що до Вас переходить право на відшкодування збитків, завданих померлій особі у договірних зобов’язаннях. До Вас переходить право на стягнення неустойки (штрафу, пені) у зв’язку з невиконанням боржником померлої особи своїх договірних обов’язків, яка була присуджена судом спадкодавцеві за його життя.
Також до Вас переходить право на відшкодування моральної шкоди, яке було присуджено судом померлій особі за його життя.
Водночас до Вас переходить і обов’язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана померлою особою; і обов’язок відшкодування моральної шкоди, завданої померлою особою; і обов’язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові із померлої особи.
Але тут потрібно враховувати, що шкода, яка була завдана померлою особою відшкодовується Вами лише у межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане Вами у спадщину.
Яким чином розподіляється майно між спадкоємцями ? Що таке обов’язкова частка у спадщині.
Частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.
Водночас малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка). Також потрібно зазначити, що розмір обов’язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.
Ще одним важливим аспектом є те, що якщо Ви протягом не менш як одного року до часу відкриття спадщини проживали разом із померлою особою однією сім’єю, то Ви маєте переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ Вам у натурі предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку в розмірі частки у спадщині, яка Вам належить.
У випадку, якщо Ви були разом із померлою особою співвласниками майна, то Ви маєте переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ Вам у натурі цього майна.
Як здійснюється прийняття спадщини ?
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Водночас не дозволяється прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину має особисто подати нотаріусу протягом 6 місяців заяву про прийняття спадщини. Тут важливо знати, що у випадку якщо Ви пропустили цей строк для прийняття спадщини, то Ви вважаєтесь такими, що не прийняли її.
Але тут необхідно зазначити, що є дві категорії осіб, яким непотрібно подавати таку заяву:
— спадкоємцю, який постійно проживав разом із померлою особою на час відкриття спадщини, і який буде вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6 місяців він не заявив про відмову від неї.
— малолітні, неповнолітні, недієздатні особи, а також особи, цивільна дієздатність якої обмежена.
Відмова від спадщини
Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом 6 місяців. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Тут важливо є сказати, що відмова спадкоємця за заповітом від прийняття спадщини не
позбавляє його права на спадкування за законом.
Водночас важливим є те, батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування.
Потрібно зазначити, що у випадку відмови від прийняття спадщини ця частка у спадщині, яку особа мала право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між
ними порівну. Або якщо спадкування здійснюється за законом, то ця частка розподіляється порівну між членами тієї черги, яка має право на спадкування
Варто знати, що можливим є відмова від прийняття спадщини на користь іншої особи.
Що відбувається коли не має спадкоємців ?
У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом суд визнає спадщину відумерлою. Це відбувається за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Черговість спадкування за законом
Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.
У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.
У п’яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. Також у п’яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї.
ВАЖЛИВО, що кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
Що означає спадкування за правом представлення ?
Онуки (правнуки), прабаба, прадід, племінники спадкодавця, двоюрідні брати та сестри спадкодавця не включаються до складу жодної з черг спадкоємців за законом. Але з цього не виходить, що вони не визнаються спадкоємцями за законом ні при яких обставинах. Онуки (правнуки), прабаба, прадід, племінники спадкодавця, двоюрідні брати та сестри спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на момент відкриття спадщини не має в живих того родича, який був би спадкоємцем. Вони спадкують ту частку, яка належала б їх відповідному родичу, якби він був живий. Тобто це батько чи мати, дід чи баба, брат чи сестра спадкодавця, дядько чи тітка спадкодавця, що повинні були б успадковувати, але померли до відкриття спадщини. Таке спадкування називається спадкуванням по праву представлення.
У якому випадку можлива зміна черговості?
Черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов’язкову частку у спадщині.
Також така зміна черговості можлива якщо фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, за рішенням суду одержить право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Розмір частки у спадщині спадкоємців за законом
Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.
Tags: заповіт, розподіл спадкового майна, спадкування, спадкування за законом, спадщина
Доброго дня! Скажіть будь-ласка, скільки приблизно коштуватиме переоформлення будинку з мами. У мене є заповіт і будинок приватизований. Термін 6 місяців після смерті мами уже пройшов, а інших претендентів на будинок немає.
Відповідь: Навіть приблизних підрахунків не маємо, адже такі послуги не надаємо. Безумовно будуть: Нотаріальні витрати, податки, тощо. Краще запитати у нотаріуса, який буде здійснювати правочин.
Підкажіть будь-ласка!Батько помер,він проживав з третьою дружиною,від двох інших браків є діти,за словами дружини вона вписала нас на право спадщини,але є сумніви,як мені можна перевірити,і що нам дали робити,і підкажіть будь ласка,заява на право спадщини подається тільки за його місцем проживання?
Відповідь: Бузумовно протягом 6 місяців з дня смерті батька звернутися до нотаріуса з заявою на прийняття спадщини, від кожного з спадкоємців, і вже після прийняття заяви лише нотаріус Вам повідомить чи є оформлена спадщина Вашого батька на Вас всіх чи на когось окремо, чи спадкування відбудеться за законом. Звернення з заявою має бути лише до нотаріуса за місцем його останнього проживання.
Щодо того, що третя дружина Вас вписала до спадщини, то це невірно, адже вона не спадкодавець, щоб вписувати Вас до спадщини, це міг зробити лише батько, при житті і лише у нотаріуса.
Мій двоєрідний брат присмерті.Жінка брата померла .Заповіт писати він нехоче нікому.Жінка має рідну сестру.Майно брата набуте до шлюбу.Чи можна надіятись на спадщину.Чи частину його.На даний час я опікуюсь за братом.
Відповідь: Спадкування без заповіту буде відбуватися відповідно до закону. В цьому разі взагалі немає значення коли і як майно було придбано, чи до шлюбу чи після. Не знаючи всього родинного дерева Вашого, наводимо Вам законодавчо встановлені черги, а Ви вже зможете самостійно визначити чи маєте Ви право на майно.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.
У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.
У п’яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.
У п’яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї.
Утриманцем вважається неповнолітня або непрацездатна особа, яка не була членом сім’ї спадкодавця, але не менш як п’ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неї єдиним або основним джерелом засобів до існування.
Двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.
1)Мій дядько чоловік моєї тітки за вислугу років в армії, здається вийшов на пенсію полковником чи то підполковнком в часи президенства Кучми, здається це був 2002 рік,отримав квартиру у Львові і великий грошовий гонорар. Чи це по закону,чи це є зловживання військовими коштами?
2)Здається вони цю квартиру надану державою за службу приватизували хоча вони її не купили і не витратили жодної копійки і в майбутньому хоче зробити заповіт цієї квартири на свого внука. Чи має право він це робити,якщо квартира була надана тільки для прожиття так як це сім’я війьковослужбовців і тоді вони перебралися з військового містечка з меншої квартири на цю більшу. І чи повинна ця сім’я звільнити цю квартиру для іншої сім’ї так як в заповіт їм дістався від бабусі мами моєї тітки особняк в хорошому стані,вони зробили ремонт,але живуть і тут і там,напевно,щоб не забрали квартиру.
3)Чи має право згідно закону мій дядько працювати,як військовий у відставці чи на пенсії,має велику пенсію і ще працює і також має велику зарплату. Роз’ясніть мені це все. Дуже дякую за увагу.
Відповідь: Щодо першого питання — відповісти напевно не маємо змоги, підстав для отримання житла ми не знаємо, певно що на підставі Указу Президента, але зловживання з боку дядьки не вбачаємо, адже йому держава надала цю квартиру та гроші, а не він сам її захопив тощо.
Щодо другого питання: якщо власником квартири є Ваш дядька, то він має право розпоряджатися єю одноособово на власний розсуд, укладати заповіт за власним волевиявленням тощо. Якщо Ви вважаєте, що зробили внесок в цю квартиру певний, який в подальшому підвищив її вартість, то лише в судовому порядку Ви можете це довести та визнати право власності на частку квартири тощо.
Щодо третього питання: так він має право працювати, навіть знаходячись у відставці та отримуючи пенсію, це право громадян на труд у будь-якому віці за їх власним бажанням, закріплене в Конституції України.
Скажіть будь-ласка чи можу я внучка звернутися до нотаріуса,щоб скласти договір пожиттєвого утримання на користь моєї мами і мого дядька які є також дітьми моєї бабці,але баба записала заповіт тльки на мою тітку,а моїй мамі і моєму дядькові нічого. Я лише хочу скласти цей договір,щоб моя мама і мій дядько і ця тітка усі троє були рівноправними.Ні моя мама,ні мій дядько не хочуть складати цей договір бо не хочуть іти проти сестри,але чи можу зробити це я як внучка.
Відповідь: Договір довічного утримання -це двохсторонній договір, за яким одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно (ст. 744 ЦК).
Отже вказаний договір може укласти лише власник майна (відчужувач) і набувач (особа, яка буде здійснювати догляд). Отже, ви як онука, з описаної Вами ситуації жодним чином не маєте відношення до цього договору і укласти його від імені своїй бабусі на користь родичів не маєте право.
Щодо заповіту, то це також вільне волевиявлення Вашої бабусі, і змінити щось може виключно она.
ПОДСКАЖИТЕ ПОЖАЛУЙСТА!!!КАК БЫТЬ -МАТЬ УМЕРЛА 1997 ГОДУ НАС ОСТАЛОСЬ ТРОЕ ДЕТЕЙ!У КАЖДОГО ПОЛУЧИЛАСЬ ПО 1-3.ДОМА ДОМ НЕ ПРИВАТИЗИРОВАН ЗЕМЛЯ ТОЖЕ!бРАТ ПРЕДЛАГАЕТ ВЫКУПИТЬ У НЕГО ЕГО-ЖЕ ЧАСТЬ ИЛИ ЖЕ СДЕЛАТЬ ДАРСТВЕННУЮ НО СЕСРА ТОЖЕ ХОЧЕТ ПРОДАТЬ СВОЮ ЧАСТЬ !ВОПРОС В ТОМ ЧТО ОНА ХОЧЕТ МНОГО ДЕНЕГ КАК БЫ ТЕ КОМНАТЫ НЕ СТОЯТ- ПОТОМУ КАК НЕТ НИКАКИХ КОМУНИКАЦИЙ!КАК НАМ РОЗОЙТИСЬ ТОЛЬКО ЧЕРЕЗ СУД ЭТО БУДЕТ СТОИТЬ ОТ 30000-ДО 50000 ГРИВЕН ПОЛНОЕ ОФОРМЛЕНИЕ И ПРИВАТИЗАЦИЯ ЗЕМЛИ И ДОМА!ПОДСКАЖИТЕ КАК ЛУДШЕ РЕШИТЬ ПРОБЛЕМУ ДОМА БРАТУ НЕ НУЖНА ЕГО ЧАСТЬ А СЕСТРА ГОВОРИТ ЧТО НИЧЕГО ДЕЛАТЬ НЕ БУДЕТ ПОТОМУ КАК ОЧЕНЬ ДОРОГО!!Я ЖИВУ В ЭТОМ ДОМЕ С ДНЯ СМЕРТИ МАТЕРИ И УХАЖИВАЮ ЗА ВСЕМ ДОМОМ И УЧАСТКОМ ЕСТЬ ЛИ ДЛЯ МЕНЯ КАКИЕ ТО ПРИВЕЛЕГИЕ В СУДЕ??ЗАРАНЕЕ ОГРОМНОЕ СПАСИБО
Відповідь: Марина, Ви просите надати консультацію щодо прівілеїв та переваг в суді та щодо варіанту -як зробити краще, але ми цього зробити не можемо, з причин що таку консультацію бажано надавати після ознайомлення з документами, позицією сторін тощо. Стаття на сайті містить основні поняття спадщини, порадимо з нею ознайомитися.
Доброго дня. У мене є така ситуація. Нас є троє. Дві сестри одружені і брат старий холостяк який проживає з мамою. На сестру зроблений заповіт,але маму доглядаємо я і мій брат. На мою думку заповіт має бути складений на нас трьох,але так як сестра улюблениця мами,хоч і не доглядає її,а тільки я з братом,то заповіт мама зробила тільки на сестру. Ми не маємо нічого проти,але чи справедливо це згідно закону. Поясніть будь-лака.
Відповідь: Спробуємо, Ольга, Вам пояснити.
Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи з повною цивільною дієздатністю на випадок своєї смерті. Таке розпорядження здійснюється виключно особисто.( відповідно до ЦКУ)
Заповідач може призначити своїми спадкоємцями будь-кого, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних або родинних відносин. Також, заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом, за виключенням осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині. Заповіт може бути складений щодо усієї спадщини або тільки її частини. Частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах.
Статтею 1241 ЦК України передбачені особи, які мають право на обов’язкову частку у спадщині, до яких законом віднесені: малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки.
Отже, Ольга, з вищевкладеного, Ви бачете що Ваша мати має право, як дієздатна особа, складати заповіт на користь будь-якої особи, поняття справедливості в правовому полі — як такого не існує. Ви з братом, якщо до складу ст 1241 ЦКУ не підпадаєте, то навіть права на обов’язкову частину в спадковому майні не маєте.
Можемо надати лише таку практичну пораду: укладіть Договір пожиттєвого утримання на Вашу користь, в якому можете прописати або все майно, або його частину. Відповідно, якщо Ви виконаєте умови цього Договору, то незважаючи навіть на заповіт, спадщину отримаєте Ви. Якщо її звісно не будуть оскаржувати і не буде підстав для оскарження.
Доброго дня!Скажіть будь-ласка як краще, дешевше і швидше переоформити будинок на себе після смерті мами — в термін до 6-ти місяців після смерті чи через суд після закінчення 6-ти місячного терміну? Будинок приватизований на маму, заповіт складений на мене.І ще, скільки коштуватиме переоформлення? Дякую!
Відповідь: Щодо цін ми Вас не проінформуємо, оскільки ці послуги не надаємо. Дешевше буде звісно самостійно і в правовому полі, наскільки це швидше, відповісти не зможемо. В термін до 6-ти місяців Ви не зможете це зробити, оскільки цей строк- звернення з заявами на спадщину, лише після спливу цього строку і при наявності свідоцтва про право на спадщину у Вас на руках, Ви зможете переоформити будинок на себе. Щодо судового порядку, то не зрозуміло підстави для звернення в суд? Свідоцтва про право на спадщину видають в будь-якому випадку після спливу шести місяців, навіть при наявності заповіту. Ваше право оскаржується, тому Ви і звертаєтесь до суду? Не зрозуміла ця часть питання.
Дякую .
Мати моєї жінки померла в 1998р. Фактично вона прийняла спадщину ( дали в аренду ділянку, зберегли будинок,маємо сертифікати та ощадні книжки). Зараз звернулися за оформленням спадщини. За цей час сусіди з сільською Радою без встановлення земельної ділянки відумерлої видали дозволи і приватизували частину земельної ділянки. Можливо в судовому порядку визначити недійсним акти на приватизацію частини нашої земельної ділянки?
Відповідь: Відповісти на це питання стовідсотково ми не зможемо, необхідно бачити документи, робити запити і бачити відповідне Рішення сільскої Ради на дозвіл приватизації. В будь-якому випадку це буде адміністративний процес, де відповідачем буде сільська Рада і строк позовної давності складає 6 місяців з дати Рішення сільської Ради. Якщо строк Ви пропустили, тоді необхідно буде доводити причини пропуску та їх поважність.