Спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. У цьому матеріалі буде йти мова про основні моменти, які варто знати про спадкування, а також яким чином здійснюється спадкування за законом. У наступному матеріалі окремо буде характеристика особливостей спадкування за заповітом.
Що можна успадкувати ?
Успадкувати можна усі права та обов’язки, що належали померлій особі на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті.
Водночас не можна успадкувати права та обов’язки, що нерозривно пов’язані з особою, зокрема:
1) особисті немайнові права;
2) право на участь у товариствах та право членства в об’єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;
3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;
5) права та обов’язки особи як кредитора або боржника, якщо вони нерозривно зв’язані із особою боржника чи кредитора.
Хто може бути спадкоємцями ?
Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Потрібно зазначити, що спадкоємцями за заповітом можуть бути також і юридичні особи.
Коли здійснюється спадкування за заповітом, а коли за законом ?
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини спадкування здійснюється «за законом».
Хто позбавляється права на спадок ?
Не мають права на спадкування:
— особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя;
— особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни
або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині;
— при спадкуванні за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини;
— при спадкуванні за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом;
— при спадкуванні за законом одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду.
Також потрібно зазначити, що за рішенням суду особа може бути усунена від права на
спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Чи успадковується заробітна плата, пенсія, стипендія ?
Успадковуються ті суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
Чи успадковується право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, а також борги
Потрібно зазначити, що до Вас переходить право на відшкодування збитків, завданих померлій особі у договірних зобов’язаннях. До Вас переходить право на стягнення неустойки (штрафу, пені) у зв’язку з невиконанням боржником померлої особи своїх договірних обов’язків, яка була присуджена судом спадкодавцеві за його життя.
Також до Вас переходить право на відшкодування моральної шкоди, яке було присуджено судом померлій особі за його життя.
Водночас до Вас переходить і обов’язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана померлою особою; і обов’язок відшкодування моральної шкоди, завданої померлою особою; і обов’язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові із померлої особи.
Але тут потрібно враховувати, що шкода, яка була завдана померлою особою відшкодовується Вами лише у межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане Вами у спадщину.
Яким чином розподіляється майно між спадкоємцями ? Що таке обов’язкова частка у спадщині.
Частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.
Водночас малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка). Також потрібно зазначити, що розмір обов’язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.
Ще одним важливим аспектом є те, що якщо Ви протягом не менш як одного року до часу відкриття спадщини проживали разом із померлою особою однією сім’єю, то Ви маєте переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ Вам у натурі предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку в розмірі частки у спадщині, яка Вам належить.
У випадку, якщо Ви були разом із померлою особою співвласниками майна, то Ви маєте переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ Вам у натурі цього майна.
Як здійснюється прийняття спадщини ?
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Водночас не дозволяється прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину має особисто подати нотаріусу протягом 6 місяців заяву про прийняття спадщини. Тут важливо знати, що у випадку якщо Ви пропустили цей строк для прийняття спадщини, то Ви вважаєтесь такими, що не прийняли її.
Але тут необхідно зазначити, що є дві категорії осіб, яким непотрібно подавати таку заяву:
— спадкоємцю, який постійно проживав разом із померлою особою на час відкриття спадщини, і який буде вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6 місяців він не заявив про відмову від неї.
— малолітні, неповнолітні, недієздатні особи, а також особи, цивільна дієздатність якої обмежена.
Відмова від спадщини
Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом 6 місяців. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Тут важливо є сказати, що відмова спадкоємця за заповітом від прийняття спадщини не
позбавляє його права на спадкування за законом.
Водночас важливим є те, батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування.
Потрібно зазначити, що у випадку відмови від прийняття спадщини ця частка у спадщині, яку особа мала право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між
ними порівну. Або якщо спадкування здійснюється за законом, то ця частка розподіляється порівну між членами тієї черги, яка має право на спадкування
Варто знати, що можливим є відмова від прийняття спадщини на користь іншої особи.
Що відбувається коли не має спадкоємців ?
У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом суд визнає спадщину відумерлою. Це відбувається за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Черговість спадкування за законом
Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.
У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.
У п’яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. Також у п’яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї.
ВАЖЛИВО, що кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
Що означає спадкування за правом представлення ?
Онуки (правнуки), прабаба, прадід, племінники спадкодавця, двоюрідні брати та сестри спадкодавця не включаються до складу жодної з черг спадкоємців за законом. Але з цього не виходить, що вони не визнаються спадкоємцями за законом ні при яких обставинах. Онуки (правнуки), прабаба, прадід, племінники спадкодавця, двоюрідні брати та сестри спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на момент відкриття спадщини не має в живих того родича, який був би спадкоємцем. Вони спадкують ту частку, яка належала б їх відповідному родичу, якби він був живий. Тобто це батько чи мати, дід чи баба, брат чи сестра спадкодавця, дядько чи тітка спадкодавця, що повинні були б успадковувати, але померли до відкриття спадщини. Таке спадкування називається спадкуванням по праву представлення.
У якому випадку можлива зміна черговості?
Черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов’язкову частку у спадщині.
Також така зміна черговості можлива якщо фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, за рішенням суду одержить право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Розмір частки у спадщині спадкоємців за законом
Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.
Tags: заповіт, розподіл спадкового майна, спадкування, спадкування за законом, спадщина
Доброго дня! Допожіть будь ласка. Я проживала з дідусем, він був моїм піклувальником по документах, так як батьки відмовились від мене. В цьому році дідусь помер, заповіт написаний на його доньку, квартира не приватизована, а кооперативна. Донька нічого проти не має, щоб квартиру оформити на мене і напише відмову від спадщини. Як тепер можна приватизувати квартиру? Я у ній не приписана.
Відповідь: Необхідно написати доньці відмову на Вашу користь, Вам подати заявудо нотаріуса на прийняття спадщини, бажано і відмову і заяву на спадщину писати у одного і того ж самого нотаріуса.
Далі під час оформлення нотаріусом на Вас спадщини, він одночасно оформе і право власності, а відповідно після цього з усіма документами, Ви зможете приватизувати квартиру.
Доброго дня. Підкажіть будь-ласка. 4 березня помер дід. Моя мама (його дочка) є спадкоємцем згідно заповіту. Спадок — це квартира. Нотаріус каже що необхідна ринкова оцінка квартири, але податок платити не потрібно, бо мама є спадкоємцем першої черги. Підкажіть, будь-ласка:
— чи треба робити ринкову оцінку квартири?
— хто саме її має зробити?
— в які строки її треба зробити щоб не втратити спадок?
— чи треба буде платити податок?
Відповідь: Щоб не втратити спадок — передусім необхідно подати заяву на прийняття спадщини протягом 6 місяців з дати смерті спадкодавця. Оцінку ринкову квартири вимагають для того, щоб переоформити власність на Вашу матір. Тобто для спадщини не потрібно безспосередньо, але враховучи, що згідно змін, які набули в чинному законодавстві, коли приймаєте спадщину, нотаріус зобов`язаний невідкладно переоформити спадщину на Вас, тобто Вам не потрібно буде потім нікуди йти для реєстрації Вашого вже права власності.
Ринкову вартість робити саме для цього треба.
Згідно з Цивільним кодексом, спадкоємцями першого ступеня спорідненості вважаються лише батьки і діти (в тому числі й усиновлені чи народженні поза шлюбом) та чоловік і дружина. Вони не сплачують податок зі спадщини.
Оцінку нерухомості можуть робити будь-які приватні фірми, у яких є відповідна ліцензія та дозвіл на це. Краще порадимо, запитати у нотаріуса декілька таких фірм, та знайти з них, хто дешевше зробить цю оцінку.
Добрий день. Проконсультуйте, будь ласка, яким чином і хто повинен відкрити спадщину. Померлий має двох дітей — сина та дочку. Є заповіт на дочку, але вона не хоче приймати спадщину. Син також не хоче приймати спадщину. Відмову від спадщини вони писати не хочуть. Чи може онука (дочка сина) відкрити спадщину і що для цього потрібно, щоб не пропустити 6 місячний строк.
Відповідь: Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Відкриває спадщину — нотаріус.
Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна — місцезнаходження основної частини рухомого майна (частина перша та друга ст. 1221 Цивільного кодексу України).
При цьому, необхідно мати на увазі, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, а часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частини перша та друга статті 1220 Цивільного кодексу України).
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Така заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника, а заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун.
Якщо спадкоємець протягом цього строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Це ми Вам описали загальні правила згідно чинного законодавства.
Також дуже ідеально було б якщо, оба спадкоємця написали б відмову від спадщини у нотаріуса на користь онуки.
Але якщо не напишуть відмову, і онука подасть заяву на спадщину, тоді спадщина буде спадкуватися за законом і за чергами. Безумовно, порадимо заяву на спадщину від онуки подати.
Мій батько після мого одруження обіцяв подарувати мені будинок, в якому я народилася і жила все життя. Ми з чоловіком впрродовж семи років зробили там капітальний внутрішній і зовнішній ремонт за свої власні кошти, вклали в нього дуже багато. Через багато років батько передумав і вирішив подарувати дім на двох — мені і моїй сестрі. Чи маю я право і на її частину, якщо ремонт в будинку зроблений нами, а вони не вклали туди ні копійки. Чи можливо його відсудити в неї?
Відповідь: Спадкодавець та власник майна вільний в своєму рішенні. Враховуючи, що Ви вклали в нерухомість свої кошти, в зв`язку з чим майно підвищело свою ціну, Ви можете лише в судовому порядку вкладені кошти в нерухомість стягнути з іншого власника цього майна, у тій частині, в якій цей власник успадкував або набув цю власність. Для цього необхідно буде це доводити доказами, такими як свідчення свідків, експертиза, квитанції тощо. Тобто на цілу частину нерухомості сестри Ви не маєте, лише на ту суму коштів, яку вклали в будинок.
Добрий день! У 2004р 12 вересня померла моя бабуся .Заповіт бабка написала на мене і мою сестричку це старенька хатка в селі і пай, ми з сестрою написали заяву в 2005р на прийняття спадчини,але в м.Чернівці а не в районі.І ми получається не вчасно її подали в район…Зараз я вже зібрала всі документи тільки лишилося рішення суду ,але мені сказали що шансів нема на спадчину ,що ми пропустили 6 міс.термін..якби бабка померла до 2004р.шанси були б,що робити підскажіть будьласка невже шансів нема…
Відповідь: Якщо Ви пропустили строк для подачі заяви на прийняття спадщини (6-ти місячний строк), то відновити його Ви можете лише в судовому порядку, з відповідною аргументацією поважності пропущеного строку, наданням доказів тощо. Відповісти про шанси — не можемо, тому що суті Вашого позову не знаємо, як і доказову базу.
Доброго дня. Допоможіть розібратися, будь ласка. У листопаді 2013 померла бабуся. У неї було двоє дітей — моя мама і тітка (померла в 2008 р., у неї 2є дітей). Як пояснив нотаріус, спадщину буде розділено між мамою і 2-ма дітьми покійної тітки, акі на даний момент є неповнолітніми.
1.Якщо у строк 6 місяців не було подано заяву про прийняття спадщини до нотаруіса за місцем мешкання бабусі — чи є це підставою до визнання спадщини відумерлою?
2. Чи рівні права на спадщину мають моя мати та чоловік померлої тітки (як батько неповнолітніх її дітей?) (тобто вони теж мають право на видачу свідоцтва про спадщину)?
2.1. Якщо так, то яким чином можна безконфліктно оформити спадщину лише на матір?
Доброго дня. Допоможіть розібратися, будь ласка. У листопаді 2013 померла бабуся. У неї було двоє дітей — моя мама і тітка (померла в 2008 р., у неї 2є дітей). Як пояснив нотаріус, спадщину буде розділено між мамою і 2-ма дітьми покійної тітки, акі на даний момент є неповнолітніми.
1. За яких умов можна спадщину оформити на маму?
2. Поясніть, будь ласка, за яких умов спадщина буде вважатися відумерлою?
Відповідь:Що Ви маєте на увазі за яких умов? Ваша мати є спадкоємецею Вашої бабусі, вони подає у строк: протягом 6 місяців з дати смерті бабусі, заяву про прийняття спадщини до нотаруіса за місцем мешкання бабусі, останнім місцем мешкання. Далі після спливу 6-ти місяців Вашії мам видають свідоцтво про спадщину, і вона на підставі свідоцтва оформлює собі спадщину.
Відумерла спадщина изнається судом за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття. (стаття 1277 ЦКУ).
Здравствуйте. Помогите разобраться, пожалуйста. В ноябре 2013 года умерла бабушка. У нее было двое детей — моя мама и тетя (умерла в 2008 г., у нее 2е детей). Как объяснил нотариус, наследство будет разделено между мамой и 2-мя детьми покойной тети.
1. Правильно ли решение номариуса?
2. Когда наследство будет считаться отчужденным?
Відповідь: Рішення нотаріуса вірне та повністю відповідає чинному законодавству. Стосовно відчуженності — не зовсім зрозуміло питання, поняття спадщини відчуженості немає в законодавстві, можливо відумерла спадщина?
Або ж якщо відчуження спадщини, то маєтся на увазі, шо будь-які дії, унаслідок яких спадкоємець втрачає право власності або користування на спадщину.
Сформулюєте питання коректніше.
А за процедуру ОТКАЗА на наследство сколько нужно заплатить? 34 гривны? У нас было три бумажки: одна сестра отказалась в пользу третей, вторая отказалась в пользу третей и за то, что третья приняла эти «отказы» дали третью бумажку. За все это мы заплатили 350 гривен.
Відповідь: Ціноутворення залежить від нотаріуса, у якого Ви це робили, 34 грн.-це державне мито, інша ссплачена сума — це вже вартість послуг нотаріуса, якого Ви ж самі і обрали. Нотаріус має право встановлювати власні ціни на послуги.
Добрый день! Умерла бабушка, а через пол года дедушка. После смерти бабушки, дедушка не переоформлял все имущество на себя, но СВОЕ все имущество он завещал на одну из трех дочерей! После его смерти — имущество бабушки переходит на трех дочерей, т.к. дедушка на себя не успел оформить при жизни. Но чтоб не делить по «кускам» это наследство, 2 сестры решили отказаться от наследства в пользу третей сестры на которую отец (дедушка) завещал все остальное. ВОПРОС! Сколько стоит процедура отказа? Содрали много денег, хотим выяснить сколько должны были взять по закону! Украина, Донецк
Відповідь: Ви запитуєте про вартість нотаріального засвідчення чи про державні мита, за вартість реєстрації права власності? Приватні нотаріуси ціноутворення роблять самостійно, керуючись в основі ставками державного мита та додаючи свої послуги. Ми не можемо Вам сказати,яку саме суму Ви мали б заплатити, тому що все залежить від того, чи звертались ви до посередницьких послуг, чи робили у державного нотаріуса чи у приватного.
Загальні правила наступні:
Якщо Ви оформляєте в державній нотаріальній конторі свої спадкові права, то відповідно до вимог чинного законодавства Вам необхідно сплатити наступні платежі.
Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про нотаріат», за вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси справляють державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством.
Розмір ставок державного мита за видачу свідоцтв про право на спадщину та пільги щодо його сплати встановлені Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 № 7-93 (із змінами і доповненнями).
Так, за видачу свідоцтва про право на спадщину стягується державне мито у розмірі, встановленому підпунктом «ж» пункту 3 статті 3 зазначеного Декрету, тобто 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян – 34 грн.
Приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою. Оплата додаткових послуг правового характеру, що надаються приватними нотаріусами і не належать до вчинюваної нотаріальної дії, провадиться за домовленістю сторін (стаття 31 Закону України «Про нотаріат»).
Указом Президента України від 10.07.1998 № 762/98 «Про впорядкування справляння плати за вчинення нотаріальних дій» було встановлено, що розмір плати, яка справляється за вчинення нотаріальних дій приватними нотаріусами, не може бути меншим від розміру ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами за аналогічні нотаріальні дії».
Окрім того існують ставки за внесення в реєстр, тощо.