Спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. У цьому матеріалі буде йти мова про основні моменти, які варто знати про спадкування, а також яким чином здійснюється спадкування за законом. У наступному матеріалі окремо буде характеристика особливостей спадкування за заповітом.
Що можна успадкувати ?
Успадкувати можна усі права та обов’язки, що належали померлій особі на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті.
Водночас не можна успадкувати права та обов’язки, що нерозривно пов’язані з особою, зокрема:
1) особисті немайнові права;
2) право на участь у товариствах та право членства в об’єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;
3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;
5) права та обов’язки особи як кредитора або боржника, якщо вони нерозривно зв’язані із особою боржника чи кредитора.
Хто може бути спадкоємцями ?
Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Потрібно зазначити, що спадкоємцями за заповітом можуть бути також і юридичні особи.
Коли здійснюється спадкування за заповітом, а коли за законом ?
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини спадкування здійснюється «за законом».
Хто позбавляється права на спадок ?
Не мають права на спадкування:
— особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя;
— особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни
або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині;
— при спадкуванні за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини;
— при спадкуванні за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом;
— при спадкуванні за законом одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду.
Також потрібно зазначити, що за рішенням суду особа може бути усунена від права на
спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Чи успадковується заробітна плата, пенсія, стипендія ?
Успадковуються ті суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
Чи успадковується право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, а також борги
Потрібно зазначити, що до Вас переходить право на відшкодування збитків, завданих померлій особі у договірних зобов’язаннях. До Вас переходить право на стягнення неустойки (штрафу, пені) у зв’язку з невиконанням боржником померлої особи своїх договірних обов’язків, яка була присуджена судом спадкодавцеві за його життя.
Також до Вас переходить право на відшкодування моральної шкоди, яке було присуджено судом померлій особі за його життя.
Водночас до Вас переходить і обов’язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана померлою особою; і обов’язок відшкодування моральної шкоди, завданої померлою особою; і обов’язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові із померлої особи.
Але тут потрібно враховувати, що шкода, яка була завдана померлою особою відшкодовується Вами лише у межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане Вами у спадщину.
Яким чином розподіляється майно між спадкоємцями ? Що таке обов’язкова частка у спадщині.
Частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.
Водночас малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка). Також потрібно зазначити, що розмір обов’язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.
Ще одним важливим аспектом є те, що якщо Ви протягом не менш як одного року до часу відкриття спадщини проживали разом із померлою особою однією сім’єю, то Ви маєте переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ Вам у натурі предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку в розмірі частки у спадщині, яка Вам належить.
У випадку, якщо Ви були разом із померлою особою співвласниками майна, то Ви маєте переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ Вам у натурі цього майна.
Як здійснюється прийняття спадщини ?
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Водночас не дозволяється прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину має особисто подати нотаріусу протягом 6 місяців заяву про прийняття спадщини. Тут важливо знати, що у випадку якщо Ви пропустили цей строк для прийняття спадщини, то Ви вважаєтесь такими, що не прийняли її.
Але тут необхідно зазначити, що є дві категорії осіб, яким непотрібно подавати таку заяву:
— спадкоємцю, який постійно проживав разом із померлою особою на час відкриття спадщини, і який буде вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6 місяців він не заявив про відмову від неї.
— малолітні, неповнолітні, недієздатні особи, а також особи, цивільна дієздатність якої обмежена.
Відмова від спадщини
Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом 6 місяців. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини. Тут важливо є сказати, що відмова спадкоємця за заповітом від прийняття спадщини не
позбавляє його права на спадкування за законом.
Водночас важливим є те, батьки (усиновлювачі), опікун можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній, недієздатній особі, лише з дозволу органу опіки та піклування.
Потрібно зазначити, що у випадку відмови від прийняття спадщини ця частка у спадщині, яку особа мала право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між
ними порівну. Або якщо спадкування здійснюється за законом, то ця частка розподіляється порівну між членами тієї черги, яка має право на спадкування
Варто знати, що можливим є відмова від прийняття спадщини на користь іншої особи.
Що відбувається коли не має спадкоємців ?
У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом суд визнає спадщину відумерлою. Це відбувається за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Черговість спадкування за законом
Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.
У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.
У п’яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа. Також у п’яту чергу право на спадкування за законом одержують утриманці спадкодавця, які не були членами його сім’ї.
ВАЖЛИВО, що кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
Що означає спадкування за правом представлення ?
Онуки (правнуки), прабаба, прадід, племінники спадкодавця, двоюрідні брати та сестри спадкодавця не включаються до складу жодної з черг спадкоємців за законом. Але з цього не виходить, що вони не визнаються спадкоємцями за законом ні при яких обставинах. Онуки (правнуки), прабаба, прадід, племінники спадкодавця, двоюрідні брати та сестри спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на момент відкриття спадщини не має в живих того родича, який був би спадкоємцем. Вони спадкують ту частку, яка належала б їх відповідному родичу, якби він був живий. Тобто це батько чи мати, дід чи баба, брат чи сестра спадкодавця, дядько чи тітка спадкодавця, що повинні були б успадковувати, але померли до відкриття спадщини. Таке спадкування називається спадкуванням по праву представлення.
У якому випадку можлива зміна черговості?
Черговість одержання спадкоємцями за законом права на спадкування може бути змінена нотаріально посвідченим договором заінтересованих спадкоємців, укладеним після відкриття спадщини. Цей договір не може порушити прав спадкоємця, який не бере у ньому участі, а також спадкоємця, який має право на обов’язкову частку у спадщині.
Також така зміна черговості можлива якщо фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, за рішенням суду одержить право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Розмір частки у спадщині спадкоємців за законом
Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.
Tags: заповіт, розподіл спадкового майна, спадкування, спадкування за законом, спадщина
Доброго дня. Роз»ясніть будь ласка мою ситуацію. Місяць тому помер мій батько, але заповіту немає, бо смерть була раптовою. Я єдина дитина в сім»ї. Чи можливий варіант перепису спадщини зразу на мене без перепису спочатку на дружину а потім на дочку.
Відповідь: Не зовсім зрозуміло ваше питання. Є порядок спадкування за законом, якщо немає заповіту, він висвітлений в статті на сайті. Після вступу у спадщину, ви можете переписувати на кого захочете ваше майно.
Добрий вечір! Сьогодні моя мама звернулась до державного нотаріуса з питанням прийняття спадщини померлої мами, нотаріус зібрала копії документів, сказала прийти завтра та принести 300 грн. Мама надала довідку про інвалідність 2 групи, але нотаріус сказала: «Це ролі не грає, зараз нічого не має безкоштовного, можливо буде скидка 50 грн». Чи права вона?
Відповідь: Для надання точної відповіді, порадимо отримати письмову відмову у нотаріуса, з обгрунтуванням причин відмови та сплати мита.
Ситуація: Чоловік пияк-пенсіонер погрожує жінці з якою прожив у офіційному шлюбі 30 років та повнолітній дочці вигнати їх з дому та позбавити спадку. Чи можливо це? І дружина і донька прописані в даному будинку. Дякую!
Відповідь: Можливо що? Позбавлення спадку? Якщо спадкодавець -цей пенсіонер, це його право розпоряджатися своїм спадком на власний розсуд.
Таке питання. Чи може спадкодавець, у якого двоє дорослих дітей, заповісти будинок (і взагалі все майно) тільки одній дитині? Чи може друга дитина у такому випадку отримати частку майна(друга дитина немає іншого місця проживання)?
Відповідь: Спадкодавець може робити все що завгодно зі своїм майном, оскільки це цого майно. Щодо другої дитини, то за певних умов (інвалідність, відсутність місця проживання) ця люди може звернутися в суд за встановлення обовязкової частини в майні спадкодавця, навіть при наявності заповіту.
чи можна реєструвати заповіт після смерті спадкодавця?
Відповідь: Ні.
Якщо у померлого спадкодавця не було рідних братів, сестер, дітей. Були двоюрідні,які померли раніше за нього. Чи мають право діти двоюрідного брата,який помер раніше, ніж спадкодавець?
Відповідь: Мають, в залежності від черги спадкування.
Подскажите, пожалуйста. Является ли сын (усыновленный с детдома в первом браке, но 45 лет не живущий с отцом и ни дня не помогавший своему отцу) наследником имущества, нажитого совместно со второй супругой в официальном браке (30 лет). Если есть у супруги ребенок от первого брака, которого они вместе растили. Спасибо за ответ.
Відповідь: Всі діти, в тому числі всиновлені, є спадкоємцями. Незважаючи жили вони разом чи ні, яким чином це майно отримав спадкодавець, які відносини були у спадкоємця з спадкодавцем.
прошу надати розяснення,в мене така ситуація,я всиновлена дочка мама інвалід першої групи батько помер, мама має хату яку їй залишили батьки за заповітом, але в мами є рідний брат який має претензії на хату але в заповіті не був вказаний батьками і мама власник хати ,спадщина була оформлена 5 років тому,чи має брат право на спадщину,і чи маю я право як усиновлена дочка.
Відповідь: Якщо мати наразі не залишить заповіт на вашу користь, тоді за законом на спадщину має право її брат та ви в рівній частині.
Підскажіть, будь-ласка, як краще вчинити. Є приватизована квартира в рівних долях на батьків і двох дітей. Крім них, у квартирі прописані дружина одного з синів і малолітня дитина. Чи можуть батьки скласти заповіт своїх частин квартири на дочку без відома сина. Чи буде він навіть при наявності такого заповіта претендувати на батьківські частки. Чи можна буде таку квартиру у майбутньому продати. Дякую.
Відповідь: Заповіт можливо укладати без волі будь-кого, адже це власне волевиявлення заповідача, і його бажання. З судової практики існують приклади, що навіть при наявності заповіту, вдавалось у судовому порядку визнавати право власності на частку в заповідальнмоу майні. Щодо продажу в майбутньому, то як ми вірно зрозуміли, у сина все одно є частка в квартирі, а отже продати без виділення вашої частки в натурі, що можливо лише в судовому порядку, неможливо.
Прошу надати роз`яснення: помер родич, у нього 2 спадкоємці за законом (черги у спадкуванні у них однакові), які протягом шести місяців подали заяви про прийняття спадщини. До складу спадщини входить нерухоме майно. Після шестимісячного терміну виявилось, що один із спадкоемців не має на меті спадкувати 1/2 нерухомого майна, а виявив бажання отримати незначну, порівняно з вартістю 1/2 нерухомості, компенсацію.
1. Якими мають бути дії таких спадкоємців на момент отримання Свідоцтва про право на спадщину ?
2. Яка вартість послуг за оформлення такого рішення спадкоємців ?
Відповідь: Вартість ми вам не підскажемо, оскільки нотаріальні послуги не надаємо. Вирішити ситуацію можливо декількома шляхами, все залежить від наявності документів та обставин справи. Як варіант, ми можемо порадити, письмову нотаріальну відмову однією особи від спадщини, з зобовязанням іншої про компенсацію.