Влада б’є нижче поясу по дітях-війни та чорнобильцях

Багато з нас нещодавно почули із новин про те, що Президент і Уряд України зробили все можливе, щоб внести зміни до цьогорічного бюджету України з однією єдиною ціллю зробити життя простих українців кращим. Говорилося про підняття заробітних плат бюджетникам, про певну соціальну підтримку лікарів, які мають намір працювати у сільській місцевості.

Але ніхто Вам не скаже, що в цьому законі є положення, які фактично скасовують багато соціальних гарантій для чорнобильців, для дітей війни, а також для пенсіонерів військовослужбовців.

Власне навіщо говорити про те, що держава неспроможна виконати свої зобов’язання, які взяла на себе у прийнятих законах і Конституції. Необхідно лише трохи замаскувати це під приводом глибокої турботи про людей.

Зрозуміло, що вони скажуть, ми у жодному разі не скасовували і не мали наміру скасувати соціальні гарантії, де це написано ?

А написано це, зокрема у п. 4 закону, що вносить зміни у закон про бюджет. Там чітко вказано те, що у 2011 році положення щодо чорнобильців, дітей-війни, пенсіонерів військовослужбовців застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом міністрів України виходячи з фінансового ресурсу бюджету на 2011 рік.

Ці зміни передбачають скасування конкретизованих обсягів соціальних прав і гарантій, які закріплені спеціальними законами для цих людей.

Це робиться шляхом передачі повноважень установлювати розмір соціально-економічних гарантій Кабінету міністрів України, який буде на власний розсуд, виходячи із фінансових можливостей держави визначати хто і в якому розмірі буде достойний цих гарантій.

І враховуючи відсутність фінансування цих пільг навіть сьогодні, коли закон чітко встановлює їхній розмір і у кожного є можливість захистити свої права у суді, то цілком очевидним є те, що цей шлях обраний державою, є способом, не виконуючи записані у законі соціально-економічні права та їхні гарантії, уникати відповідальності за їхнє невиконання.

Порядок надання і визначення розмірів указаних пільг за рішенням Кабінету Міністрів України є порушенням принципів верховенства права — принципу пропорційності, забезпечення правових очікувань, правової певності. Прийняття підзаконних рішень в Україні не забезпечене достатньо відкритою процедурою і доступністю для широкого загалу громадян, яких вони стосуються. Запропонований порядок також суперечить визначеній у Законі «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» вимозі щодо встановлення законами основних державних соціальних гарантій, до яких належать також розміри державної соціальної допомоги та інших соціальних виплат.

У цьому контексті важливо підкреслити, що при ініціюванні перегляду умов здійснення соціального захисту в Україні слід виходити із конституційних положень щодо невідчужуваності і непорушності прав людини  та недопустимості звуження їх змісту й обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.

Крім того, рівень юридичної сили актів органів виконавчої влади значною мірою поступається нормам законів, оскільки Конституцією України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19). Переведення визначення умов соціального забезпечення на рівень органів, які повинні забезпечувати виконання законодавчих рішень, призведе до порушення стабільної і передбачуваної системи прав громадян та знизить гарантії їх реалізації.

Тому фактично мова йде про скасування соціально-економічних прав та гарантії через неможливість їхнього ефективного захисту в судовому порядку. Позбавляючи прав людини судового захисту, держава позбавляє громадян і самих прав, оскільки таке право стає фікцією.

Крім того, сумнівною виглядає передача до Кабінету міністрів України повноважень встановлювати конкретні обсяги соціальних гарантій. Конституція України чітко говорить про те,  виключно законами України визначаються: «права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов’язки громадянина; основи соціального захисту, …». Тобто, це означає, що ці повноваження належать Верховній Раді України.

Але що значать для держави всі ці порушення закону перед можливістю отримати значну бюджетну економію. Судячи з того що ці зміни набули чинності нічого.

Надія залишається на те, що національні суди, будуть мати сміливість визнавати протиправними рішення Уряду щодо зменшення соціальних гарантій, оскільки у спеціальних законах поки, що залишились положення які визначають розмір цих гарантій,  а також у зв’язку із наявністю вищезазначених порушень Конституції. Але, якщо відверто,  чи великою є ця надія…. думаю навряд чи.

P.S. У зв’язку із змінами внесеними ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» вношу зміни, до  зразка позову щодо дітей війни  http://i-law.kiev.ua/?p=241

P.S.S. Варто зазначити, що якщо ж, суд першої та (або) апеляційної інстанції відмовлять Вам у задоволенні позову, то у відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 245 КАС України, коли згодом Конституційним судом буде встановлена неконституційність закону N 3491-VI от 14.06.2011 г., Ви зможете подати заяву про перегляд Вашої справи за нововиявленими обставинами. Це також дасть підстави для звернення до Європейського суду з прав людини та подальшого перегляду Вашої справи, Верховним Судом України, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 237 КАС України (якщо міжнародним судом буде встановлено порушення Україною міжнародних норм при розгляді справи українськими судами).

Якщо ж Ви не подасте такий позов, Ви вже не зможете подати його лише за період, що почнеться від дати винесення майбутнього Рішення Конституційним Судом, коли він скасує дію закону N 3491-VI от 14.06.2011 г. (звісно, якщо таке відбудеться).

Tags: 2011, діти війни