Порядок бронювання військовозобов’язаних на підприємствах та в організаціях

Відповідно до чинного законодавства підприємства, установи та організації мають право бронювати військовозобов’язаних, це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів та виконання мобілізаційних завдань (замовлень). Відповідно, такі працівники відповідних підприємств та організацій не підлягають мобілізації.

Розділом V Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» встановлюються основні засади проведення бронювання. Метою бронювання, що здійснюється у мирний та воєнний час є забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період. Організація, порядок, обсяги та переліки посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Найбільш проблемним для більшості підприємств України є питання, чи є можливим бронювання працівників після початку мобілізації.

Ситуація ускладнюється тим, що документи, якими врегульовуються обсяги та порядок бронювання відсутні у публічному доступі, оскільки віднесені до інформації для службового користування. Так, постанова Кабінету Міністрів України № 377 від 9 червня 1994 р. «Про затвердження Положення про військовий облік військовозобов’язаних та призовників» має гриф «Для службового користування», але у неофіційних джерелах вказується, що пунктом 15 Положення передбачається, що бронювання відбувається на підставі інформації, що подається керівником юридичної особи . Пунктом 3.4. Інструкції організації ведення військового обліку військовозобов’язаних і призовників в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях і навчальних закладах, затверджені наказом Міністра оборони України від 15.12.2010 N 660 визначається, що на керівників підприємств покладається своєчасне оформлення бронювання військовозобов’язаних за підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час . Однак, відкритими документами не передбачене жодне визначення поняття «своєчасно». Окремі посадовці трактують таке визначення як «у мирний час» , проте Законом (див. вище) можливість бронювання не обмежується мирним часом.

Крім того, бронювати співробітників можуть лише ті підприємства та установи, що мають певні мобілізаційні завдання. За таких умов надзвичайно важко уявити, яким чином керівник підприємства може своєчасно (у мирний час) забронювати працівників без належної інформації щодо того, які мобілізаційні завдання постануть перед його підприємством та які співробітники будуть необхідними для їх виконання.

За рахунок того, що документи, якими врегульовані питання бронювання військовозобов’язаних можливе порушення вимоги законності, оскільки така вимога передбачає можливість передбачити наслідки тих чи інших дій, а отже, відкритий доступ до відповідних нормативно-правових актів.
Дискусії із цього приводу у фаховій спільноті (наприклад, http://forum.liga.net/Messages.asp?did=299026) вказують на те, що закритість інформації лише сприяє появі непорозумінь.

Олена Степанова

Tags: бронювання військовозобов'язаних, бронювання на підприємствах, мобілізація