| До Солом’янського районного суду м. Києва | |
|
Позивач:
|
____________________________________
Адреса тел. |
|
Відповідач 1:
Відповідач 2:
Ціна позову : Судовий збір:
|
Державне підприємство «Українська залізнична швидкісна компанія»01032, м. Київ, площа Вокзальна, будинок 1, код ЄДРПОУ 38137835
тел. 406-99-10
Державна адміністрація залізничного транспорту України (УКРЗАЛІЗНИЦЯ) 03680 м. Київ, вул. Тверська, буд 5, тел. 465-00-39 Ел. пошта: uz@uz.gov.ua
________ грн. від сплати судового збору звільнено на підставі п.п.7 п.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» |
ПОЗОВНА ЗАЯВА
- 1. Щодо обставин укладення договору пасажирського перевезення.
У жовтні 2012 року у мене виникла потреба відвідати місто Харків. При цьому з міста Харкова до міста Києва я планував повернуться в першій половині дня 13 жовтня 2012 року (не пізніш 12 години).
За таких обставин я вимушений був обирати вид транспорту, перевізника, а також укласти договір перевезення пасажира.
При цьому при обранні виду транспорту та перевізника я, серед іншого, керувався інформацією про послуги пасажирського перевезення Державним підприємством «Українська залізнична компанія» надаються , що розміщена на офіційному веб-сайті Державної адміністрації залізничного транспорту України (http ://www.uz.gov.ua) про те, що:
«Головним пріоритетом діяльності компанії є безпека перевезень. Всі аспекти безпеки перевезень жорстко контролюються на чітку відповідність українським та міжнародним стандартам безпеки. Всі працівники компанії, причетні до забезпечення руху поїздів, проходять ретельне навчання у власному навчальному центрі на предмет забезпечення безпеки перевезень. Основними перевагами послуг, які надаються пасажирам поїздами Української залізничної швидкісної компанії є:
— Час подорожі: час подорожі між центрами міст поїздами ІНТЕРСІТІ+ та ІНТЕРСІТІ є співрозмірним із аналогічним та не набагато більшим, ніж при подорожі літаком;
— Вартість перевезень: не дивлячись на те, що час подорожі суттєво скорочено, вартість перевезень залишається на рівні, типовому для наземного транспорту;
— Доступність для пасажирів: поїздами ІНТЕРСІТІ+ та ІНТЕРСІТІ вже сьогодні сполучено 7 найбільших міст України, між якими існують найбільші пасажиропотоки;
— Точність та надійність: рух поїздів здійснюється за чітко розрахованим графіком. Погодні умови та інші фактори не мають такого значного впливу на дотримання графіку руху, як на інші види транспорту;
— Комфорт: подорожі поїздами ІНТЕРСІТІ+ та ІНТЕРСІТІ є комфортними та зручними для пасажира, що досягається за рахунок сучасного рухомого складу із комфортним інтер’єром та ергономікою, а також високого рівня сервісу для пасажирів;
— зручний розклад руху: розклад руху розроблено із урахуванням максимальної кількості потреб пасажирів. Зокрема, вдалось уникнути надто пізнього прибуття ранкових поїздів та надто раннього відправлення вечірніх поїздів, що дозволяє пасажирам більш оптимально спланувати свій день.
— сервіс: орієнтований підхід до перевезень. ДП “Українська залізнична швидкісна компанія” вперше в Україні запроваджує сервіс-орієнтований підхід до здійснення перевезень, який полягає у формуванні комплексного продукту для пасажирів, який зробить подорож швидкою, комфортною та приємною».
Виходячи зі змісту вищезазначеної інформації про послуги, які надаються та способу ї розповсюдження – ця інформація є рекламою в розумінні ст. 1 Закону України «Про рекламу».
Обираючи вид перевезення та перевізника я також керувався інформацією, що офіційному веб-сайті Державної адміністрації залізничного транспорту України (http://www.uz.gov.ua) у розділі «Розклад руху пасажирських поїздів», вищезазначений електропоїзд мав відправитися з Харкова 13.10.2012р. об 06 год. 50 хв. та прибути в той же день до м. Києва об 11. год.30 хв.
Відповідно до ст. 910 Цивільного кодексу України За договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов’язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а пасажир зобов’язується сплатити встановлену плату за проїзд. Укладення договору перевезення пасажира підтверджується видачею квитка, форма якого встановлюється відповідно до транспортних кодексів (статутів).
Згідно до ч.2 ст. 910 ЦК України укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка та багажної квитанції, форми яких встановлюються відповідно до транспортних кодексів (статутів).
Таким чином у жовтні 2012 року мною було придбано квиток на швидкісний електропоїзд «Інтерсіті+» №161/164 сполученням м.Харків – м. Київ для проїзду із міста Харкова до міста Києва 13 жовтня 2012 року (копія квитка додається).
Послуги пасажирського перевезення за вищезазначеним маршрутом надає Державне підприємство «Українська залізнична швидкісна компанія».
Таким чином час, протягом якого я сподівався дістатися з міста Харкова до міста Києва, становив 03 год. 40 хвилин.
Крім того, суттєвою обставиною при придбанні квитка саме на цей швидкісний електропоїзд був час його прибуття до м.Києва (11 годин 30 хвилин), що дозволяло б у вихідний день належним чином відпочити, приділити час дружині та дитині, виконати ніші заздалегідь заплановані справи.
Саме вищезазначені обставини були визначальними фактором коли я вирішив скористатися послугами цього швидкісного електропоїзда, незважаючи на те, що ціна квитка — 194 грн. 51 коп. є вищою ніж на інші поїзди, що прямують у вказаному напрямку.
- 2. Щодо виконання перевізником своїх зобов’язань та порушення прав
Відповідно до ч. 1 ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Частиною 2 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно до п.1 ч.1 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини;
Відповідно до ч. 1 ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Статтею 8 Закону України «Про залізничний транспорт» також передбачено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов’язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень.
Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізниць та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.
Як зазначено вище, придбавши квиток на швидкісний електропоїзд «Інтерсіті+» №161/164, я уклав договір перевезення пасажира з Державним підприємством «Українська залізнична швидкісна компанія».
Частиною 2 ст. 530 ЦК України передбачено якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно до п. 2. Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1997 р. N 252 обслуговування громадян залізничним транспортом регулюється Законами України «Про транспорт», «Про залізничний транспорт», «Про підприємництво», «Про захист прав споживачів», «Про підприємства в Україні», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», іншими актами законодавства, а також цим Порядком.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про транспорт» підприємства транспорту зобов’язані забезпечувати:
потреби громадян, підприємств і організацій у перевезеннях;
обслуговування пасажирів під час довготривалих перевезень доброякісною питною водою, харчуванням, можливість задоволення інших біологічних потреб;
якісне і своєчасне перевезення пасажирів, вантажів, багажу, пошти;
виконання державних завдань (контрактів) щодо забезпечення потреб оборони і безпеки України;
безпеку перевезень;
безпечні умови перевезень;
запобігання аваріям і нещасним випадкам, усунення причин виробничого травматизму;
охорону навколишнього природного середовища від шкідливого впливу транспорту;
права на пільги громадян щодо користування транспортом.
Статтею 4 Закону України «Про захист прав споживачів» також передбачено, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб серед іншого мають право на належну якість продукції та обслуговування;
Пунктом 11.1. Правил перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, що затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28 липня 1998 р. N 297 (надалі – Правила перевезень пасажирів) передбачено, що пасажир має право на безпечне і своєчасне доставлення до місця призначення, вказаного у проїзному документі, обслуговування під час перевезення згідно зі встановленими нормами;
Водночас пунктом 11.3 Правил перевезень пасажирів перевізник, серед іншого, зобов’язаний безпечно перевезти пасажира від пункту виїзду до пункту призначення, вказаного у проїзному документі, надавши місце згідно з придбаним проїзним документом;
Однак, вибувши з міста Харкова згідно розкладу, швидкісний електропоїзд «Інтерсіті+» №161/164 зупинився приблизно через 30 хвилин та вже не зміг надалі самостійно здійснювати рух.
Протягом незапланованої зупинки ні керівництво електропоїзду ні стюарди, які були у вагонах не повідомляли пасажирів про причину зупинки, а також можливий час затримки.
Більш того пасажирам швидкісного електропоїзду начальник електропоїзду уникав зустрічей з пасажирами, що, в свою чергу, унеможливило складення Актів про наявність обставин, що могли стати підставою для майнової відповідальності перевізника.
Приблизно через годину після незапланованої зупинки електропоїзда, останній було приєднано до тягача, який з невеликою швидкістю потягнув електропоїзд в напрямку Києва.
Лише близько 10 години ранку електропоїзда було запропоновано пересісти до електропоїзда іншого класу.
При цьому пересадка з одного електропоїзда поїзда до іншого відбувалася в непристосованих для цього умовах (не на станції та не з обладнаної належним чином платформи) коли пасажири змушені були стрибати майже з метрової висоти на щебінь, а потім підійматися на таку ж висоту до іншого поїзда у якому пасажирів було доставлено до міста Києва.
Крім того, враховуючи вищезазначені обставини, що спричинили збільшення тривалості подорожі майже на 4 години, перевізник не подбав про забезпечення пасажирів продуктами харчування, гарячим чаєм тощо оскілки будь-які продукти харчування та будь-які напої в поїзді, яким нас було доставлено до м. Києва були відсутні.
Таким чином майже вся подорож відбувалась в умовах, які не відповідають тим, на які я розраховував купуючи квиток на швидкісний електропоїзд ІНТЕРСІТІ+.
Внаслідок зазначених подій я прибув до Києва лише в 15 год. 10 хв., що 3 год. 40 хв. перевищувало час планового прибуття швидкісного електропоїзда «Інтерсіті+» №161/164.
Про вищезгадані обставини та незадовільну якісь надання послуг я повідомив Перевізника (Державне підприємство «Українська залізнична швидкісна компанія») та просив відшкодувати завдані мені збитки.
Листом від 05.11.2012 року (копія додається) Державне підприємство «Українська залізнична швидкісна компанія» визнало факт зупинки електропоїзда «Інтерсіті+» №161/164, який мав місце 13.10.2012 року, але посилаючись на те, що Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти, що затверджені Наказом Мінтрасу від 27.12.2006 року не передбачено відповідальності перевізника у задоволенні моїх вимог було відмовило.
Крім того, вищезгадані обставини також, а також непрофесійність та непідготовленість персоналу перевізника висвітлювалася також в багатьох друкованих та електронних засобах масової інформації.
Згідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Таким чином перевізником було допущено порушення власних зобов’язань за договором пасажирського перевезення, а відтак порушено і мої права на належну якість обслуговування, якісне та своєчасне перевезення, безпечне і своєчасне доставлення до місця призначення тощо.
- 3. Щодо наслідків порушення ДП «Українська залізнична компанія» зобов’язань за договором перевезення пасажира
Статтею 611 ЦК України визначені правові наслідки порушення зобов’язання.
Так, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов’язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
- 4. Щодо сплати неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.
Частиною 3 ст. 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно до п 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством.
Враховуючи те, що тривалість послуги з перевезення встановлена в годинах, а прострочення виконання послуги відбулося на 3 години 40 хв. відповідач має сплатити пеню в розмірі _______грн. (_______(вартість білету) х 3%) за кожну повну годину запізнення.
Таким чином, загальний розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача складає ________грн. (розмір пені за кожну годину просрочення х кількість повних годин просрочення)
- 5. Щодо відшкодування збитків та моральної шкоди;
а) щодо відшкодування збитків;
Згідно до ст. 1209 ЦК України виготовлювач товару, що є нерухомим майном, виконавець робіт (послуг) зобов’язаний відшкодувати шкоду, завдану фізичній або юридичній особі внаслідок конструктивних, технологічних, рецептурних та інших недоліків товару, робіт (послуг), а також недостовірної або недостатньої інформації про них.
Відшкодування шкоди не залежить від вини виготовлювача товару, що є нерухомим майном, виконавця робіт (послуг), а також від того, чи перебував потерпілий з ними у договірних відносинах.
Матеріальна шкода полягає у різниці між вартістю сплаченого мною квитка на електропоїзд «Інтерсіті+» та вартістю квитка на електропоїзд, яким нас було доставлено до м. Києва.
Крім того, відповідно до п. 9.4.3 Правил перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, у випадках переведення пасажира з вини залізниці до вагона нижчої категорії йому має бути виплачена різниця вартості проїзду.
Оскільки на момент подання позову мені не відома вартість проїзду в поїзді, яким 13.10.2012р. було доставлено пасажирів електропоїзда «Інтерсіті+» до м. Києва, вважаю необхідним витребувати зазначені дані у Відповідача 1.
Клопотання про витребування доказів буде заявлене позивачем додатково.
Крім того, з огляду на те, що на цей час, позивач не має в своєму розпорядженні документів на підтвердження вартості перевезення іншим електропоїздом, позивач залишає за собою право доповнити свої позовні вимоги вимогою про стягнення збитків.
У цьому розділі необхідно зазначати про матеріальні збитки які були нанесені Вам внаслідок неякісного надання послуг.
(Важливо зазначити, що тут в найближчий час спробуємо додати обґрунтування і щодо можливих інших варіантів завданих Укрзалізницею матеріальних збитків)
б) щодо відшкодування моральної шкоди
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
При цьому згідно до ч.2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Частиною 3 статті 23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування.
Згідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема при порушенні зобов’язань, які підпадають під дію Закону «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов’язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Пунктом 5 ч.1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.
При цьому згідно до п. 15 ч.1 ст. 1 цього ж Закону недолік — будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред’являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).
Під продукцією в розумінні п. 16 ч.1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» розуміється будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.
Таким чином, споживач (пасажир) права якого порушені при наданні послуг перевезення має беззаперечне право на відшкодування моральної шкоди, завданої йому внаслідок протиправної поведінки перевізника яка полягає у істотному та грубому порушенні прав пасажира та допущенні істотних порушень договору перевезення пасажира.
Відповідно до п.4. Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров’я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне — за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Вищезазначене грубе порушення перевізником умов договору перевезення завдало мені глибоких психічних та фізичних страждань оскілки після зупинки швидкісного електропоїзда я не мав будь-якої інформації про тривалість зупинки, час прибуття поїзду до Києва та взагалі про можливість продовження подорожі, що призвело до значної психологічної виснаженості, а час подорожі та її умови в свою чергу також призвели і до фізичної виснаженості.
Крім того, прибуття до міста Києва із значним запізненням, крім вищезгаданих наслідків, мало наслідком порушення звичайного життєвого ритму, зменшення часу, який я планував приділити сім’ї оскільки внаслідок фізичної та психічної виснаженості я вимушений був докладати додаткових зусиль задля відновлення власного фізичного та психологічного стану.
Значне запізнення швидкісного електропоїзду також призвело і до порушення стосунків із дружиною через виникнення конфліктної ситуації пов’язаної із неможливістю реалізації того, що було заздалегідь заплановано на цей день.
Окремо вважаю за необхідне виділити ту обставину, що звертаючись до відповідачів із листом про відшкодування завданих збитків я сподівався на те, що останній, усвідомлюючи свою вину у порушенні зобов’язань та глибину мої фізичних та психічних страждань, відшкодує завдані мені збитки, але всупереч моїм сподіванням в задоволенні моїх вимог було відмовлено, що тільки поглибило ті психічні страждання які я отримав внаслідок вищезгаданого істотного порушення перевізником своїх зобов’язань.
Вищезазначені обставини можуть бути підтверджені показами моєї дружини.
Більш того, сама по собі необхідність звернення до суду за захистом своїх прав також має наслідком душевні переживання, які безумовно негативно вливають на мій фізичний та психічний стан.
Розмір моральної шкоди, яку завдано мені протиправними діями відповідачів виходячи вищезазначеної глибини та тривалості моїх психічних та фізичних страждань, критеріїв розумності та справедливості я оцінюю в суму ____________грн.
- Щодо забезпечення прав пасажира на якісне і своєчасне перевезення та безпечне перевезення. (ЦІ ВИМОГИ МИ НЕ РЕКОМЕНДУЄМО ВКЛЮЧАТИ У ПОЗОВ АЛЕ ВВАЖАЄМО ЗА ДОЦІЛЬНЕ ЇХ ВІДСТОЯТИ В НАШІЙ СТРАТЕГІЧНІЙ СПРАВІ)
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про залізничний транспорт» рухомий склад, обладнання та інші технічні засоби, які постачаються залізничному транспорту, повинні відповідати вимогам безпеки руху, схоронності вантажів, охорони праці, екологічної безпеки і мати відповідний сертифікат.
Відповідно до п. 9.1. Правил технічної експлуатації залізниць України, що затверджені наказом Міністерства транспорту України від 20 грудня 1996 р. N 411 рухомий склад, а також спеціальний самохідний рухомий склад має утримуватися в експлуатації у справному стані, що забезпечує безперебійну роботу, безпеку руху, охорону праці, і своєчасно проходити планово-попереджувальні види ремонту і технічного обслуговування.
Враховуючи, що затримка електропоїзда «Інтерсіті+», яка сталася 13 жовтня 2012 року не є одиничним випадком, а поламки в дорозі зазначених швидкісних поїздів, не вихід останніх в рейс, мають місце майже щотижня та стали звичним явищем для залізничного транспорту в Україні слід дійти висновку про те, що швидкісні електропоїзди «Інтерсіті+» марки «Хюндай» є такими, що не відповідають вимогам, які ставляться до рухомого складу оскільки неспроможні своєчасно та безпечно виконувати регулярні пасажирські перевезення.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про залізничний транспорт» перевізники зобов’язані забезпечувати: своєчасне якісне перевезення пасажирів, вантажів, багажу, вантажобагажу та пошти; розвиток інфраструктури залізничного транспорту загального користування, транспортних послуг; схоронність вантажів, що перевозяться; охорону навколишнього природного середовища від шкідливого впливу залізничного транспорту загального користування.
Згідно до п. 1 Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29 лютого 1996 р. N 262 (надалі-Положення) Державна адміністрація залізничного транспорту (Укрзалізниця) є органом управління залізничним транспортом загального користування, підвідомчим Мінінфраструктури.
Пунктом 3 вищезазначеного Положення до основних завдань Державної адміністрації залізничного транспорту (Укрзалізниця) серед іншого віднесені організація злагодженої роботи залізниць і підприємств з метою задоволення потреб суспільного виробництва і населення в перевезеннях, забезпечення ефективної експлуатації залізничного рухомого складу, його ремонту та оновлення.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на регулярність порушень договорів пасажирських перевезень слід дійти висновку про не виконання Державною адміністрацією залізничного транспорту (Укрзалізниця) вимог основних завдань, що покладні на неї вищезазначеним Положенням.
Водночас таке не виконання порушує права пасажирів на якісне і своєчасне перевезення та безпечне перевезення залізничним транспортом.
За таких обставин, вважаю за необхідне звертися до суду з вимогою зобов’язати Державну адміністрацією залізничного транспорту (Укрзалізниця) забезпечити організацію злагодженої роботи Державного підприємства «Українська залізнична швидкісна компанія» та забезпечити ефективну експлуатацію залізничного рухомого складу та приведення останнього у відповідність до вимог п.9.1. Правил технічної експлуатації залізниць України, що затверджені наказом Міністерства транспорту України від 20 грудня 1996 р. N 411.
- 7. Щодо недобросовісності реклами про пасажирські перевезення, які надаються ДП «Українська залізнична швидкісна компанія», що розміщена на офіційному сайті Державної адміністрації залізничного транспорту (Укрзалізниця) (http://www.uz.gov.ua/about/general_information/entertainments/ukrainian_fastspeed_railway_company/) (ЦІ ВИМОГИ МИ НЕ РЕКОМЕНДУЄМО ВКЛЮЧАТИ У ПОЗОВ АЛЕ ВВАЖАЄМО ЗА ДОЦІЛЬНЕ ЇХ ВІДСТОЯТИ В НАШІЙ СТРАТЕГІЧНІЙ СПРАВІ)
Як зазначено вище, обираючи перевізника я керувався рекламою послуг, які надаються ДП «Українська залізнична швидкісна компанія», що розміщена на офіційному сайті Державної адміністрації залізничного транспорту (Укрзалізниця) (http://www.uz.gov.ua/about/general_information/entertainments/ukrainian_fastspeed_railway_company/) (докази розміщення на сайті додаються).
Зі змісту рекламної інформації вбачається, що рух поїздів здійснюється нібито за чітко розрахованим графіком. Погодні умови та інші фактори не мають такого значного впливу на дотримання графіку руху, як на інші види транспорту, що свідчить про точність та надійність.
Проте обставини цієї справи, а також інформація яка регулярно розповсюджується засобами масової інформації свідчать про протилежне – значна кількість рейсів що здійснюються електропоїздами ДП «Українська залізнична швидкісна компанія», суттєво не дотримуються графіку руху.
Більш того, як вбачається з інформації що поширена 20.12.2012 року на офіційному Урядовому порталі (сайт http://www.kmu.gov.ua) Компанія Hyundai Corporation принесла вибачення за завдані українським пасажирам незручності при користуванні швидкісними електропоїздами власного виробництва та вже розпочала роботи з ліквідації несправностей, які у першу чергу пов’язані зі складними зимовими погодними умовами. Про це йдеться у листах компанії, направлених на адресу Укрзалізниці та державного підприємства «Українська залізнична швидкісна компанія».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про рекламу» рекламою є інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; При цьому недобросовісною рекламою є реклама, яка вводить або може ввести в оману споживачів реклами, завдати шкоди особам, державі чи суспільству внаслідок неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення, замовчування, порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження;
Статтею 28 Закону України «Про рекламу» передбачено, що публічне спростування недобросовісної та неправомірної порівняльної реклами здійснюється добровільно або за рішенням суду.
За таких обставини слід дійти висновку про те, що реклама послуг, які надаються ДП «Українська залізнична швидкісна компанія», що розміщена на офіційному сайті Державної адміністрації залізничного транспорту (Укрзалізниця) (http://www.uz.gov.ua/about/general_information/entertainments/ukrainian_fastspeed_railway_company/) є недостовірно рекламою оскільки вводить споживачів в оману внаслідок недостовірності та підлягає спростуванню в судовому порядку.
- 8. Щодо права на захист цивільного права.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини другою ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів, серед іншого, можуть бути: примусове виконання обов’язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Враховуючи на викладене, керуючись ст.ст. 3, 109, 118-119, ЦПК України, ст.11,15,16,23,509,530,549,610,611,909,1209 ЦК України, ст. 8,11 Закону України «Про залізничний транспорт», ст. 12 Закону України «Про транспорт», ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів»,
прошу:
- Стягнути з Державного підприємства «Українська швидкісна залізнична компанія» пеню у розмірі ______ грн.
- Стягнути з Державного підприємства «Українська швидкісна залізнична компанія» матеріальну шкоду у розмірі __________ грн.
- Стягнути з Державного підприємства «Українська швидкісна залізнична компанія» моральну шкоду у розмірі __________ грн.
- Зобов’язати Державну адміністрацією залізничного транспорту (Укрзалізниця) забезпечити організацію злагодженої роботи Державного підприємства «Українська залізнична швидкісна компанія» та забезпечити ефективну експлуатацію залізничного рухомого складу та приведення останнього у відповідність до вимог п.9.1. Правил технічної експлуатації залізниць України, що затверджені наказом Міністерства транспорту України від 20 грудня 1996 р.N 411. (ЦІ ВИМОГИ МИ НЕ РЕКОМЕНДУЄМО ВКЛЮЧАТИ У ПОЗОВ АЛЕ ВВАЖАЄМО ЗА ДОЦІЛЬНЕ ЇХ ВІДСТОЯТИ В НАШІЙ СТРАТЕГІЧНІЙ СПРАВІ)
- Зобов’язати Державне підприємство «Українська швидкісна залізнична компанія» та Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця» спростувати поширену інформацію шляхом розміщення на офіційному сайті Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця» (http://www.uz.gov.ua/about/general_information/entertainments/ukrainian_fastspeed_railway_company/) відомостей наступного змісту:» Інформація про те, що рух швидкісних електропоїздів «Інтерсіті+» здійснюється за чітко розрахованим графіком, а погодні умови та інші фактори не мають такого значного впливу на дотримання графіку руху, як на інші види транспорту, що свідчить про точність та надійність. не відповідає дійсності». (ЦІ ВИМОГИ МИ НЕ РЕКОМЕНДУЄМО ВКЛЮЧАТИ У ПОЗОВ АЛЕ ВВАЖАЄМО ЗА ДОЦІЛЬНЕ ЇХ ВІДСТОЯТИ В НАШІЙ СТРАТЕГІЧНІЙ СПРАВІ)
Додатки:
1) копії позовної заяви відповідно до кількості відповідачів
2) копії всіх документів, що додаються до позовної заяви відповідно до кількості відповідачів
_______________
«____» _______ 201_ року
Tags: компенсація витрат, матеріальна і моральна шкода для пасажирів, поїзд Хюндай