Зміна демографічної ситуації в країні основна причина, яку називає Міністерство освіти для зменшення на 42 % державного замовлення при вступі до вищих навчальних закладів на 2011 рік.
Але наводячи дані про зменшення на 42 % кількості випускників середніх шкіл Міністерство не враховує те, що зменшення державного замовлення на такий же процент в першу чергу торкнеться найменш захищених верств населення. А отже, саме тих молодих людей, які найбільше потребують підтримки держави при отриманні освіти.
У цьому контексті, можна згадати, що тільки у грудні директор департаменту вищої освіти Міністерства освіти Я.Болюбаш на прес-конференції заявляв про неприйнятність зменшення державного замовлення на тих же 42 %. Він також відзначив, що 20-25 % зменшення є тою максимальною межею, що дозволить провести реформування з огляду на демографічну ситуацію.
Крім того, ніби то заявлялось, що міністерством вже прийнято рішення про саме таке зменшення державного замовлення ( http://www.osvita.org.ua/news/54884.html ). І як приклад послідовності бачимо рішення міністерства про скорочення державного замовлення на 42 %. Фактично цей державний орган підписався під тим, що роблячи цей крок він робить все для того, щоб максимально утруднити доступ до освіти найменш захищених верств населення.
Також, напевно «кроком назустріч» студентам, які навчаються на державному замовленні є рішення Міністерства освіти встановити певні квоти, відповідно до яких після закінчення бакалаврської програми лише 90% випускників можуть продовжити навчання, 10% апріорі вважається, що вони не здатні здобути повну вищу освіту.
В рішенні Міністерства також йдеться про те, що 60 % студентів повинні йти на навчання на фахівців, а 30% — на магістрів. І тут потрібно зазначити, що по Болонській декларації, яку свого часу підписав міністр освіти України, у нас не повинні були готуватися фахівці, і ми повинні були б перейти на європейську систему: бакалавр, магістр, доктор. Виходить так, що нинішній міністр не дуже прагне переходити на європейську систему.
Як висновок, можна сказати про те, що Міністерство освіти досить дивно бачить свою роль у забезпеченні конституційного право громадян на безоплатне здобуття вищої освіти. Або є якісь інші приховані для нас цілі. Так, почесний президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» В’ячеслав Брюховецький відзначив, що це рішення міністерства є спробою комерціалізувати освіту. І напевно мав певні підстави зробити такий висновок.
Дивлячись на попередні дії нинішнього Міністра освіти щодо встановлення плати за виготовлення дипломів для студентів (http://www.helsinki.org.ua/index.php?id=1281428833), введення переліку платних послуг (http://www.helsinki.org.ua/index.php?id=1283335258), нівелювання значення і ролі незалежного оцінювання (http://www.pravda.com.ua/columns/2011/01/11/5773235/), а також теперішнього скорочення державного замовлення не тривіальним постає питання « що буде наступним ?».