Законодавче регулювання
Діяльність колекторів не врегульована жодним спеціальним законодавчим актом. Разом з тим, вона прямо не заборонена законом.
Так, визначаючи основні вимоги до цієї діяльності необхідно, перш за все, виходити з положень чинного законодавства. Відповідно до ст. 55 ГК України, колекторів можна віднести до суб’єктів господарювання.
Основна функція колекторів – стягнення боргів з боржників. Ця функція може також визначатися як послуга, що надається колектором відповідним кредиторам. В такому разі колектор виступає посередником між кредитором і боржником. Купуючи право вимоги до боржників у кредиторів, колектор фактично набуває статусу нового кредитора, що дозволяє йому вносити корективи в зобов’язання сторін.
Якраз внесення змін до зобов’язання є одним із найбільш проблемних аспектів, оскільки колектори дуже часто збільшують розмір заборгованості за рахунок застосування неустойок і штрафів.
Підставою для виконання колекторською організацією своїх функцій може слугувати договір, що укладається між нею та кредитором. Використовуються такі види договорів: доручення, комісія, факторинг.
Встановлені в ст. 1082 ЦК України вимоги про повернення боржником боргу новому кредитору (фактору) кореспондуються з загальним вимогами ЦК України про заміну кредитора в зобов’язанні (глава 47).
Таким чином, діяльність колекторів, що укладають договори про відступлення права вимоги, можна вважати діяльністю фінансової установи на ринку фінансових послуг, яка полягає у проведенні операцій факторингу. Вказаний висновок зобов’язує колекторську організацію, як суб’єкта первинного фінансового моніторингу, дотримуватися вимог чинного законодавства у сфері запобігання легалізації незаконних доходів. Хоча ліцензування діяльності фінансових установ (колекторських організацій), які стягують борги з фізичних осіб і підлягає ліцензуванню, однак відсутній механізм реалізації вказаної вимоги на підзаконному рівні. Отже, відсутні підстави для притягнення колекторських організацій до відповідальності за проведення вказаних фінансових операцій без належного дозволу (ліцензії).
Які права мають колектори і що робити коли їх вимоги неправомірні.
Потрібно зазначити, що будь-які заходи по примусовому стягненню заборгованості можуть вживатись виключно:
— органами Державної виконавчої служби;
— за рішенням суду, що набрало законної сили;
— за умови подачі виконавчого листа і відкриття виконавчого провадження;
— із дотриманням всіх офіційних процедур, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».
Нічого із вищезазначеного колектори робити не мають права. Водночас вони мають право звернутися до суду із метою стягнення переуступленого їм боргу і у випадку позитивного рішення суду звертатися до виконавчої служби з метою стягнення заборгованості.
В будь-якому разі у людини є право вимагати номер договору та дані первинного кредитора, а також тип договору (факторинг, представлення інтересів і т. д.) І його дані (номер і дату оформлення) між кредитором і колекторами. А також є право вимагати для ознайомлення завірені копії цих документів. Без надання цих документів неможливо визначити правові підстави звернення колекторів до вас. І є підстави говорити про «вимагання» за яке передбачено кримінальну відповідальність.
Варто звернути увагу, що у випадку відмови колишнього кредитора прийняти належне зобов’язання за договором і до моменту одержання всіх документів, які підтверджують повноваження нового кредитора, виникає прострочення кредитора, при якій нарахування відсотків за договором припиняється (ст. 613 Цивільного кодексу України).
За умови надання всіх необхідних документів є корисним самому звернутися до суду щодо умов договору, зокрема вимагати детальну виписку, вимагати обґрунтувати заборгованість (оскільки колектори зазвичай багатьох цих речей не мають, то відповідно їм буде непросто довести свою правоту). Крім того, можна будувати свою правову позицію, що цей договір нерозривно пов’язані з особами, які його уклали, а відповідно не можна було передавати борги по цьому договору.
Право на приватність
Про ще один важливий момент потрібно згадати. Банк чи інша організація, яка передає борги, передаючи цю інформацію про позичальника, має враховувати ст. 60 Закону України «Про банки й банківський діяльності», що визначає, що дані, що стосуються діяльності й фінансове становище клієнта, які стали відомі банку в процесі обслуговування клієнтів і взаєминах з ними або із третіми особами при наданні послуг банку, є банківською таємницею, розголошення якої заборонене, хоча й допускається лише у виняткових випадках, передбачених законом (наприклад, при проведенні слідчих дій і т.д).
Міністерство юстиції України з цього приводу висловило свою правову позицію, відповідно до якої вважає, що порядок надання інформації так званим колекторським компаніям, що існує сьогодні, порушує права громадян закріплені в ст. 32 Конституції України (порядок збору та зберігання конфіденційної інформації). Колекторські компанії вправі вимагати виконання зобов’язань від боржників тільки при наявності його письмової згоди на розкриття банківської таємниці. (http://www.minjust.gov.ua/news/18760)
Водночас у ч. 3 ст. 61 Закону «Про банки й банківський діяльності» якраз ідеться про те, що банк має право надавати інформацію, котра містить банківську таємницю, приватним особам та організаціям для забезпечення виконання ними своїх функцій або надання послуг банку відповідно до укладених між такими особами (організаціями) і банком договорів, у тому числі договорів про відступлення права вимоги до клієнта, за умови, що передбачені договорами функції та/або послуги стосуються діяльності банку, яка передбачена ст. 47 Закону. Якщо читати ст. 47 Закону «Про банки й банківський діяльності» разом із ч. 3 ст. 61 цього ж Закону, виходить, що при співпраці з колекторами банки мають право розголошувати їм інформацію, яка становить банківську таємницю.
З викладеного вище можна зробити висновок хоч банки й мають право передавати інформацію про боржника колекторам, проте останні не вправі її розголошувати третім особам.
АЛЕ … не варто забувати про інші нормативні документи, які регулюють передання персональних даних про фізособу. Насамперед, згідно з Конституцією України, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (ст. 32 Конституції України).
Конституційний суд у своєму рішенні від 20.01.2012 р. № 2-рп/2012 зазначив, що лише фізична особа, якої стосується конфіденційна інформація, відповідно до конституційного та законодавчого регулювання права особи на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації має право вільно, на власний розсуд визначати порядок ознайомлення з нею інших осіб, держави й органів місцевого самоврядування, а також право на збереження її в таємниці.
До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, а також адреса, дата й місце народження (ч. 2 ст. 11 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 р. № 2657-XII, далі — Закон про інформацію). Водночас Конституційний Суд України відніс до конфіденційної інформації про фізичну особу, крім вищезгаданої, ще й відомості про її майновий стан й інші персональні дані (рішення КСУ від 30.10.1997 року № 5-зп). Отже, інформація, яку фізособа надає банку, є конфіденційною.
Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 21 Закону про інформацію).
Нормами Закону України «Про захист персональних даних» прописано, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб’єкта персональних даних, або без його згоди, у випадках, передбачених законами України й лише в інтересах нацбезпеки, економічного добробуту та прав людини (ст. 6 Закону про персональні дані). Навряд чи колекторська компанія використовує інформацію про боржника «в інтересах нацбезпеки, економічного добробуту та прав людини». Тож цей закон також ставить під питання законність надання персональної інформації колекторам без відома фізособи-боржника передавати її дані третім особам.
А отже, можна оспорювати законність передачі персональної інформації колекторам.
Сьогодні до мене на роботу завітав, чи то представник центрального банк чи то колектор, показав мені посвідчення (звісно я його з переляку не роздивлялась) сказав що у мого чоловіка великі проблеми, так як кредитний договір не сплачений вже 2-3 місяці. Так, у мого чоловіка є певні фінансові проблеми. Але ми платимо буває, що помісячно, буває що одразу за 3 місяці (борг) але все ж таки намагаємось платити. І от сьогодні телефонують всі мої родичі, родичі та знайомі мого чоловіка, що його розшукують, приперлися до мене на роботу….Вони порушують банківську таємницю, а саме розголошення конфедиційної інфо. Чи можу я подати до суду, так як урім згоди на заставу майна (машини) мого чоловіка я нічого не давала? Бігали шукали по всьому нашому містечку. да, і до речі прострочений кредит був сплачений ще вчора, і о 10 ранку банк ще не бачив погашення. Підскажіть які мої дії, та дії мого чоловіка
Відповідь: пишіть заяву до міліції, а в цілому основний алгоритм дій описан в статті на сайті
Підкажіть, будь — ласка, з приводу такої ситуації.
Моя мама ще в 2007 році в повному обсязі виплатила кредит, навіть, банку такого вже не існує. Та приблизно через три роки їй почала телефонувати колекторська фірма,спочатку запитала чи вона зберегла квитанції (на що мама відповіла що- ні), а потім почали розповідати про величезну суму боргу. Спочатку мама нікому нічого не кажучи перерахувала їм 200 грн. Вони почали дзвонити все частіше в т.ч. на робочий номер. Пізніше повідомили, що скоритили її суму боргу 3 120 000 грн. до 5 500 (в 24 роза!!!!). Мама хотіла заплатила їм цю суму (втрутилась родина). Ми її переконали, що вона нікому нічого не винна! Але дзвінки продовжуються, мама вимагає від них договір, які вони заключили з банком, на що вони погрожують що привезуть власноруч (це — за 100 км від Києва).
Під кажіть,БУДЬ — ЛАСКА, як з ними боротися і на що аргументувати!!!!
Відповідь: нічого не сплачувати без офіційного повідомлення та документів, вимагати письмову вимогу та підтвердження боргу, на втручання в особисте життя -писати заяви до міліції
Підкажіть , будь ласка, в моєї мами борг в декількох банках… чим нам це грозить? не оплачує бо не вистачає грошей щоб платити 3-4 платежі в різних банках… чи можна якимось чином домовитись з одним банком про надання кредиту щоб оплатити все та платити один єдиний платіж?
дякую
Відповідь: судовими тяждами, та стягненням у примусовому порядку. Щодо домовленостей- то можливо, але все залежить від вас та банку. Просіть реструктуризацію
Підкажіть будь ласка.
Батькові надзвонюють і присилають смс, що в нього заборгованість 100тис+.
Суть, ніби він є поручителем, і жінка з іншої області не виплачує, тому він має все оплатити.
Ім’я, прізвище та інші дані не називають.
Ми розуміємо, що вони нічого не зроблять, але просто нервують і виводять з себу дзвінки о 2 ночі=\
Дякую
Відповідь: скарга до міліції — єдиний вихід
Брала кредит в банку. Тепер не можу виплатити, так як зарплату зменшили. Навіть щомісячний платіж повністю не можу виплатит (проплачую по 100-200 грн. але це мало, в договорі більша сума вказана). Банк передав справу до колекторської служби. Деякий час вони звонили, а тепер прислали смс з текстом: «Вердикт передав інформацію про ваш борг до суду». Сума боргу складає приблизно 6000 грн. Які подальші мої дії та діїі суду?
Відповідь: чекати рішення суду подавати заперечення проти позову, зменщувати штрафні санкції та нараховані %
Доброго дня! Підкажіть будь-ласка. Чоловік взяв кредит і довгий час не виплачував по певним обставинам. Тепер до нас постійно дзвонять представники коллекторської фірми, вимагаючи повернути всю сумму боргу за один раз або принаймні половину, в іншому разі погрожують приїхати додому. На питання чи можна розбити борг на щомісячні платежі, вони стверджують що це неможливо. Справа в тому, що таку велику суму грошей ми не можемо зібрати за 2-3 дні, хоча й не відмовляємося від оплати кредиту. Чи можна все ж таки домовитися з ними про реструктаризацію боргу?
Відповідь: питання реструктуризації- це справа добровільна для обох сторін, але в будь-якому випадку краще про неї просити письмово, а не усними зверненнями.
Доброго дня! Підкажіть будь ласка:
Підключився до мобільного інтернету Київстар.
В міру того, що послуги надавались не якісно, а дзвінки в підтримку не допомогали, просто перестав користуватись ним і оплачувати відповідно.
Минуло бл. 4-6 місяців, мені на телефон приходить смс, що мою справупередано колекторській конторі(від самої контори)
Наскільки це правомірно?
Відповідь: залежить від умов договору, яким ви підписали з Київстар, і передбаченого там пункту про передачу права вимоги третім особам
Підкажіть, будь ласка, вирішення наступній ситуації:
сусідка брала кредит у банку, при цьому вказавши (без мого відома) мої контактні дані як поручителя. За словами сусідки, кредит повернуто банку-кредитору у повному обсязі. Але, наразі нам додому постійно телефонують представники колекторської організації з вимогами про повернення заборгованих коштів. Чи є правомірними дії колекторської організації і чи несу я будь-яку відповідальність перед банком чи фірмою-колектором у цьому випадку. Моєї особистої згоди як поручителя не було, ні усної ні письмової. Дякую
Відповідь: якщо ви не підписували та не укладали жодних договорів поруки, тоді ви не маєте жодного відношення до цього кредита. А двзінки -це порушення вашого права, пишіть скаргу до міліції.
Пікажіть, будь-ласка, чи варто моїй знайомій переживати через кредити чоловіка. справа в тому, що вони з чоловіком не проживають разом уже 5 років, але офіційно розлучення не оформили. її чоловік постійно бере кредити в банках і перекриває один кредит іншим. був випадок, коли він не зміг повернути кредит, відстрочку не дали і передали в колекторську службу. колектори дзвонили їм додому і погрожували їй та дітям, оскільки вявилось, що вона не знаючи того, була поручителем. спільними зусиллями вони виплатили борг. але чоловік і надалі бере кредит за кредитом. знайома переживає чи можуть її турбувати і змушувати сплачувати борги, якщо вона не є поручителем, а просто вважається його дружиною. дякую.
Відповідь: Якщо у них є спільно майно, то так, переживати є за що, банки можуть звернути стягнення на його частку в спільному майні. А в цілому, головне щоб вона дійсно ніде не виступала поручителем за його боргами.
Статья супер, хоть и не нова.