Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи захисту персональних даних», який набув чинності 1 січня 2014 року, з метою забезпечення незалежності уповноваженого органу з питань захисту персональних даних, як того вимагає Конвенція Ради Європи про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних, повноваження щодо контролю за додержанням законодавства про захист персональних даних покладено на Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 ДСЗПД була ліквідована.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1052-р затверджено голову комісії з ліквідації ДСЗПД України та визначено завдання щодо проведення протягом шести місяців заходів з ліквідації ДСЗПД України.
Наказом ДСЗПД від 14.11.2014 № 23 затверджений склад ліквідаційної комісії та план заходів з ліквідації ДСЗПД України.
Повідомлення про припинення ДСЗПД України опубліковане у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації «Бюлетень державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 01.12.2014 № 302(32) за порядковим № 3805.
У зв’язку з виконанням Офісом Омбудсмана з 1 січня 2014 року нових функцій як уповноваженого органу у сфері захисту персональних даних, після публічного обговорення та внесених пропозицій наказом Уповноваженого з прав людини затверджено документи, які регулюють таку діяльність. Це:
– Типовий порядок обробки персональних даних;
– Порядок здійснення Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини контролю за додержанням законодавства про захист персональних даних та додатки до нього;
З повними текстами базових документів у сфері захисту персональних даних можна ознайомитися на офіційному веб-сайті Уповноваженого у розділі «Захист персональних даних».
Що відноситься до персональних даних
До персональних даних можна віднести будь-які відомості, за якими ідентифікується або може бути ідентифікована фізична особа, зокрема: прізвище, ім’я, по батькові, адреса, телефони, паспортні дані, національність, освіта, сімейний стан, релігійні та світоглядні переконання, стан здоров’я, матеріальний стан, дата і місце народження, місце проживання та перебування тощо, дані про особисті майнові та немайнові відносини цієї особи з іншими особами, зокрема членами сім’ї, а також відомості про події та явища, що відбувалися або відбуваються у побутовому, інтимному, товариському, професійному, діловому та інших сферах життя особи (за винятком даних стосовно виконання повноважень особою, яка займає посаду, пов’язану із здійсненням функцій держави або органу місцевого самоврядування) тощо. Вказаний перелік не є вичерпним.
Така інформація про фізичну особу та членів її сім’ї є конфіденційною і може оброблятися в тому числі поширюватись тільки за їх згодою, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Права суб’єктів персональних даних
Так, відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону «Про захист персональних даних» суб’єкт персональних даних має право:
— знати про джерела збирання, місцезнаходження своїх персональних даних, мету їх обробки, місцезнаходження або місце проживання (перебування) володільця чи розпорядника персональних даних або дати відповідне доручення щодо отримання цієї інформації уповноваженим ним особам, крім випадків, встановлених законом;
— отримувати інформацію про умови надання доступу до персональних даних, зокрема інформацію про третіх осіб, яким передаються його персональні дані;
— на доступ до своїх персональних даних;
— отримувати не пізніш як за тридцять календарних днів з дня надходження запиту, крім випадків, передбачених законом, відповідь про те, чи обробляються його персональні дані, а також отримувати зміст таких персональних даних;
— на захист своїх персональних даних від незаконної обробки та випадкової втрати, знищення, пошкодження у зв’язку з умисним приховуванням, ненаданням чи несвоєчасним їх наданням, а також на захист від надання відомостей, що є недостовірними чи ганьблять честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи;
— вносити застереження стосовно обмеження права на обробку своїх персональних даних під час надання згоди;
— відкликати згоду на обробку персональних даних;
— знати механізм автоматичної обробки персональних даних;
— на захист від автоматизованого рішення, яке має для нього правові наслідки.
Підстави для обробки персональних даних
Підставами для обробки персональних даних є:
1) згода суб’єкта персональних даних на обробку його персональних даних;
2) дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень;
3) укладення та виконання правочину, стороною якого є суб’єкт персональних даних або який укладено на користь суб’єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб’єкта персональних даних;
4) захист життєво важливих інтересів суб’єкта персональних даних;
5) необхідність виконання обов’язку володільця персональних даних, який передбачений законом;
6) необхідність захисту законних інтересів володільців персональних даних, третіх осіб, крім випадків, коли суб’єкт персональних даних вимагає припинити обробку його персональних даних та потреби захисту персональних даних переважають такий інтерес.
Як захистити свої права та свободи?
Особа має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Куди звертатися у разі незаконної обробки персональних даних та втручання в особисте життя людини
Зокрема, у випадку незаконної обробки персональних даних та втручання в особисте життя особи, суб’єкт персональних даних вправі звернутися до володільця та/або розпорядника персональних даних з вмотивованою вимогою:
— заборонити таку обробку;
— внести зміни до своїх персональних даних (у випадку їх недостовірності);
— вимагати їх видалення (знищення).
Якщо дана вимога суб’єкта персональних даних не буде виконана, така особа може оскаржити вказані дії чи бездіяльність володільця або ж розпорядника персональних даних до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та/або до суду.
Строк повідомлення про дії з персональними даними
Про передачу персональних даних третій особі володілець персональних даних протягом 10 робочих днів повідомляє суб’єкта персональних даних, якщо цього вимагають умови його згоди або інше не передбачено законом.
Повідомлення не здійснюються у разі:
1) передачі персональних даних за запитами при виконанні завдань оперативно-розшукової чи контррозвідувальної діяльності, боротьби з тероризмом;
2) виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування своїх повноважень, передбачених законом;
3) здійснення обробки персональних даних в історичних, статистичних чи наукових цілях.
Ким здійснюється обробка персональних даних?
В органах державної влади, органах місцевого самоврядування, а також у володільцях чи розпорядниках персональних даних, що здійснюють обробку персональних даних, яка підлягає повідомленню створюється (визначається) структурний підрозділ або відповідальна особа, що організовує роботу, пов’язану із захистом персональних даних при їх обробці, яка:
1) інформує та консультує володільця або розпорядника персональних даних з питань додержання законодавства про захист персональних даних;
2) взаємодіє з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини та визначеними ним посадовими особами його секретаріату з питань запобігання та усунення порушень законодавства про захист персональних даних.
Хто та як здійснює контроль у сфері захисту персональних даних?
Контроль Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини у сфері захисту персональних даних здійснюється шляхом проведення перевірок фізичних осіб, фізичних осіб — підприємців, підприємств, установ і організацій усіх форм власності, органів державної влади та місцевого самоврядування, що є володільцями та/або розпорядниками персональних даних. Перевірки можуть бути планові, позапланові, виїзні та безвиїзні.
Процедура проведення перевірок встановлена Порядком здійснення Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини контролю за додержанням законодавства про захист персональних даних, затвердженим наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини №1/02-14 від 08 січня 2014р.
За результатами перевірок складаються акти перевірки додержання вимог законодавства про захист персональних даних, на підставі яких у випадку виявлення порушень складається припис про їх усунення, або протокол про адміністративне правопорушення.
Яка відповідальність передбачена за порушення законодавства про захист персональних даних?
Порушення законодавства про захист персональних даних тягне за собою відповідальність, встановлену законом.Зокрема, у разі виявлення під час перевірки передбаченого статтею 188-39 чи статтею 188-40 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративного правопорушення -на суб’єкта перевірки у встановленому законом порядку може накладатися штраф від ста до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У випадку виявлення під час перевірки ознак кримінального правопорушення Уповноважений направляє необхідні матеріали до правоохоронних органів.
Нормативно-правові документи, які можуть бути корисними щодо процедури захисту персональної інформації людини
Конституція України
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80
Конвенція Ради Європи про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних від 28 січня 1981 року, ратифікованою Верховною Радою України 6 липня 2010 року
http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/994_326
Закон України «Про захист персональних даних» від 1 червня 2010 року
http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2297-17
Типовий порядок обробки персональних даних
Порядок здійснення Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини контролю за додержанням законодавства про захист персональних даних
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v1_02715-14#n92
Здравствуйте! Работаю преподавателем в ВУЗ и сейчас всех заставляют выставить на сайт свою автобиографию и фото. Я не хочу выставлять фото на сайт. Правомерно ли требование руководства ВУЗа?
Відповідь: ні, якщо ви не згодні
На мій сотовий телефон дзвонять представники Приватбанку і називають мене ім’ям людини, яку я особисту не знаю і не маю до неї ніяких відношень, і потребують сплатити борг. Потім виявляється, що та людина дала банку мій номер телефона. (З досвіду я знаю, що перед тим, як дати людині кредит, предствники банку дзвонять на представлені телефони і перевіряють особу). Я пояснила представникам банку, що це мій номер телефону і до тієї людини я не маю ніякого відношення. Вони настирливо просять мене щось передати боржнику. Я попросила їх більше мені не дзвонити, але вони все одно мене турбують. Що мені робити? Мож
на звернутися зі скаргою на ту людину до міліції про неправомірне використання моїх персональних данних (номера телефона)?
Відповідь: зверніться до поліції
Що робити, коли школярі використовують без нашої згоди фото з випускних альбомів і поширюють у мережах для порівняння. Наприклад, хто круче Марья Ивановна или Василий Николаевич? Я це сприймаю як приниження.
Відповідь: звернутися з завою до міліції
Киевэнерго
http://kyivenergo.ua/ru/faq/ot.....has_vizitu
при заключении Договора на поставку тепло и электроэнергии требует предоставления ксерокопий документов, содержащих персональные данные:
1.Копию документа, подтверждающего право собственности на жилье
2.Копию паспорта или документа, который его заменяет
3.Копию справки о присвоении идентификационного номера
Не слишком ли много информации ( в копиях) собирает Киевэнерго, всего лишь поставляя электричество, отопление и горячую воду ? Где и в каких условиях будут храниться все эти ксерокопии документов ? Как все это соотносится с законом о Защите персональных данных ?
Відповідь: ви можете зажадати відповідне розяснення від Київенерго
Добрый день! Я опубликовал объявление о продаже квартиры на сайте бесплатных объявлений. Другой сайт его перепечатал с указанием моих телефонов и без моего согласия, открыл под ним свободное комментирование моего объявления и добавил другую подобную функциональность, которая наносит мне вред, как продавцу. Я категорически против. Является ли это нарушением Закона о защите персональных данных? Как определить владельца сайта и привлечь его к ответственности? Какую меру ответственности может понести владелец такого сайта?
Відповідь: так, в судовому порядку можете відновити ваше право.
Доброго дня. Скажіть, будь ласка, я підприємець і мені на електронку пише особа, яка в нав’язливій формі пропонує свої послуги по програмному забезпеченню, також висилає листи мені на персональну адресу. Що я можу зробити, щоб людина зрозуміла, що я не потребую її послуг, куди звернутися і чи не порушує ці особа мої права. Дякую
Відповідь: зверніться до суду та/або міліції
Доброго дня. Підскажіть будь-ласка на якій підставі сайти типу inn.rozshuk.com.ua публікують конфіденційну інформацію про осіб? Чи не є це грубим порушенням ЗУ «Про захист персональних ланих»?
Відповідь: правові підстави своєї роботи може знати лише сам сайт. Якщо дозволу від осіб, про які публікується інформація, немає, тоді звісно це порушення
Чи мав право орган місцевої влади направити копію моєї трудової книжки (як колишнього працівника) до відділу примусового виконання покарань як доказ про виконання рішення суду щодо зарахування часу відсторонення від посади до трудового стажу не попередивши мене, якщо мав то на якій підставі.
Відповідь: якщо виконував вимогу суду чи виконавця-то мав
Добрый день. Я учавствовала в розыграше в ТЦ Караван. Заполняла анкету со своими данными. Без моего ведома Караван распространил мои данные третьим лицам. Теперь мне присылают смс, письма с Имидж клуба, Книжного клуба, звонят с предложениями и т.д. Имел ли право ТЦ Караван передавать мои персональные данные без моего ведома третьим лицам?
Спасибо.
Відповідь: не мав право, пишіть заяву до міліції або позов до суду
Доброго дня! Мною було зроблено запит в районний відділ ДМС з метою звірки інформації про склад сім’ї у довідках наданими отримувачами субсидій (відповідно до п. 4 постанови КМУ від 21 серпня 2001 р. N 1091). Але міні було відмовлено посилаючись посилаючть на ст. 16 ЗУ «Про захист пероснальних даних» та ЗУ «Про доступ до публічної інформації» ДМС було сказано, що відповідно до ст. 16, порядок доступу до персональних даних третіх осіб визначається умовами згоди суб’єкта персональних даних, наданої володільцю персональних даних на обробку інформації. Чи правомірно було відмовлено у наданні інформацї?
Відповідь: вважаємо, що так.