У одній із своїх попередніх статей http://i-law.kiev.ua/?p=426 я писав про те, яким чином працює Вищий адміністративний суд України, і що робить для того, щоб не розглядати справи. І недавно отримав продовження цієї історії. Виявляється в Вищому адміністративному суді, який мав би бути взірцем для інших судів справи ще гірші. Вони навіть свою ж описку не можуть виправити. Це ж треба вміти зробити дві описки на одному ж і тому ж місці.
Нагадаю про, що йдеться. В попередній статті я наводив копію рішення вищого суду в якому він стверджував, що я подав касаційну скаргу раніше ніж попередній суд (суд апеляційної інстанції) прийняв це рішення. Зокрема говорилось, що скаргу я подав 27 вересня 2011 року, а рішення апеляції було прийнято 28 вересня 2011 року 🙂 . Фактично виходить, що я оскаржував ще не прийняте рішення.
Зрозуміло, що була направлена заява про роз’яснення такого рішення і виправлення описки. І наш «всезнаючий» Вищий адміністративний суд України вирішив, що описка була допущена саме у четвертому абзаці рішення суду, і чогось вирішив, що я відправив скаргу 28 вересня !!! і навіть не глянув, що 28 вересня це дата прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Ну загалом не має слів, якщо на помилку суд робить ще одну помилку.
Крім того цікавим є те, що копія постанови підписана лише помічником суді, який має право підписувати лише інформаційні документи і аж ніяк не процесуальні. І в той же час відсутній підпис будь-якого із суддів, які ніби то розглядали справу.