Українки, які мають дітей та перебувають в окупованому Криму, зіштовхнулися з низкою складнощів, серед яких невизначеність в сфері соціального захисту. Фактично тепер їх життя регулюється нормами діючого законодавства Російської Федерації, яке досить суттєво відрізняється від українського.
Експерти Української Гельсінської спілки підготували порівняльну таблицю норм українського та російського законодавства, в якій можна знайти відповіді на найбільш актуальні запитання, які стосуються видів допомоги матерям. Зокрема щодо наданні відпустки по догляду за дитиною, розміру матеріальної допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, допомоги при народженні дитини тощо.
| УКРАЇНА | РОСІЯ |
| Відпустки | |
| 1) Відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами
1) до пологів — 70 календарних днів; 2) після пологів — 56 календарних днів (у разі народження двох і більше дітей або у разі ускладнення пологів — 70)
2) Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (надається матері, батьку, діду, бабі, або іншим родичам) Також відпустка для догляду за дитиною може бути продовження до досягнення нею шестирічного віку, у випадку потреби дитини у постійному домашньому догляді, підтвердженому медичними довідками.
3) Додаткова відпустка А) Оплачувана додаткова відпустка надається: 1) жінці, яка має двох або більше дітей віком до 15 років 2) жінці, яка має дитину-інваліда 3) жінці, яка усиновила дитину 4) одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі) 5) особі, яка взяла дитину під опіку, чи одному із прийомних батьків Строк даного виду відпустки становить 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів в обов’язковому порядку надається: — матері або батьку, який виховує дітей без матері (в тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда, — тривалістю до 14 календарних днів щорічно; — чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці, — тривалістю до 14 календарних днів; — матері або іншій особі, яка здійснює догляд, для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території. І за згодою сторін: — За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік. |
1) Відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами
1) до пологів — 70 календарних днів (у разі багатоплідної вагітності — 84); 2) після пологів — 70 календарних днів (у разі ускладнених пологів — 86, при народженні двох або більше дітей — 110).
2) Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (надається матері, батьку, діду, бабі, або іншим родичам). Після народження третьої дитини відпустка надається до досягнення дитиною 4,5 років.
3) Додаткова відпустка А) із збереженням заробітної плати – надається одному із батьків, які здійснюють догляд за дітьми-інвалідами, у вигляді 4-х додаткових вихідних днях в місяць. В) за власний рахунок, надається: 1) жінці, яка має двох або більше дітей віком до 14 років 2) жінці, яка має дитину інваліда, 3) одинокій матері, батьку, яка/який виховує дитину віком до 14 років. Умова надання – передбачення такого виду відпустки в колективному договорі. Строк відпустки: 14 календарних днів.
|
| Матеріальна допомога | |
| 1) Державна допомога у зв’язку з вагітністю та пологами.
Виплачується всім жінкам, незалежно від віка та застрахованості за весь період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами у розмірі 100 відсотків середньомісячного доходу (стипендії, грошового забезпечення, допомоги по безробіттю тощо) жінки, але не менше 25 відсотків від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць.
2) Допомога при народженні дитини Розмір допомоги становить: 1) на першу дитину – суму кратну 30 розмірам прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років (30 960 грн на 2014 рік), 2) на другу дитину – суму кратну 60 розмірам прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років (61 920 грн на 2014 рік) 3) на третю і кожну наступну дитину — суму кратну 120 розмірам прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років (123 840 грн на 2014 рік) З 01.07.2014 року встановлюється тверда сума державної допомоги у розмірі 41 280 грн. Розмір допомоги не залежатиме від кількості дітей, народжених у сім’ї . Допомога виплачується на кожну дитину.
3) Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (допомогу отримує особа (один з батьків дитини, усиновлювач, опікун, баба, дід або інший родич), яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку). Матерям, які мають дітей віком до трьох років і вийшли на роботу та працюють у режимі неповного робочого часу або вдома, що підтверджується довідкою з місця роботи, або одночасно продовжують навчання з відривом від виробництва, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років призначається (виплачується) в повному розмірі. Розмір допомоги становить різницю між прожитковим мінімумом (на 2014 рік становить 1218 грн), встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу, але не менше 130 грн. Майбутнє цього виду допомоги з 01.07.2014 залишається під питанням.
4) Допомога одиноким матерям Розмір допомоги становить різницю між 50 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Прожиткові мінімуму на 2014 рік становлять: 1) для дітей до 6 років – 1032 грн 2) для дітей від 6 до 18 років – 1286 грн Тобто даний вид допомоги на 2014 рік для дітей до 6 років становитиме не менше 309,6 грн на місяць, від 6 до 18 – не менше 385,9 грн)
5) Одноразова допомога жінкам, які стали на облік в медичних закладах на ранніх термінах вагітності Як окремий вид допомоги відсутній.
|
1) Державна допомога у зв’язку з вагітністю та пологами.
Надається не всім жінкам, а саме: — жінка має навчатися на денній формі навчання; — жінки, які не працюють на час настання пологів, але працювали не менше 12 місяців перед настанням безробітними; — застрахованим жінкам; — жінкам, які проходять воєнну службу за контрактами; — жінки, які всиновили дітей та відносяться до вище перелічених категорій;
Розмір допомоги: — 300 рублів безробітним, які мали пропрацювати не менше 12 місяців перед настанням безробіття; — розмір стипендії – для студентів денної форми навчання. — застрахованим жінкам — середнього заробітку: 1) застрахованному лицу, имеющему страховой стаж 8 и более лет, — 100 процентов среднего заработка; 2) застрахованному лицу, имеющему страховой стаж от 5 до 8 лет, — 80 процентов среднего заработка; 3) застрахованному лицу, имеющему страховой стаж до 5 лет, — 60 процентов среднего заработка.
2) Одноразова допомога при народженні дитини Розмір допомоги на 2014 рік становить 13 741,99 рублів (приблизно 4654 грн), для працівників Крайньої Півночі сума допомоги збільшується на районний коефіцієнт. При народженні другої і кожної наступної дитини дана допомога виплачується на кожну дитину.
3) Допомога по догляду за дитиною Щомісячну допомогу по догляду за дитиною нараховується матері (один з батьків дитини, усиновлювач, опікун, баба, дід або інший родич) до досягнення її дитиною віку півтора років. Його розмір становить 40% від середньої заробітної плати матері (особи, яка буде отримувати допомоги) за два календарні роки, що передують року, в якому вона оформила відпустку по догляду за дитиною. Мінімальний розмір щомісячної допомоги по догляду за першою дитиною в 2014 році встановлено в розмірі 2 576,62 руб (приблизно 873 грн), на другому і наступних дітей — 5 153,24 руб (приблизно 1745 грн). Максимальний розмір щомісячної допомоги в 2014 році встановлено в розмірі 17 990,24 руб (приблизно 6093 грн). Право на щомісячну допомогу по догляду за дитиною зберігається у разі, якщо особа, що перебуває у відпустці по догляду за дитиною, працює на умовах неповного робочого часу або вдома, а також у разі продовження навчання Розмір для незастрахованих: 1500 рублів за першою дитиною та 3000 рублів за другою і наступних дітей. Після досягнення дитиною 1,5 років – 50 рублів щомісяця компенсація.
4) Допомога одиноким матерям Як окремий вид допомоги відсутній.
5) Одноразова допомога жінкам, які стали на облік в медичних закладах на ранніх термінах вагітності Розмір допомоги на 2014 рік становить 515, 33 рублів (приблизно 175 грн).
|
| Звільнення вагітних жінок та жінок, які мають дітей до 3 років та інші види гарантій в трудовому законодавстві | |
| 1) Робота у нічний час та у вихідні дні
Забороняється залучати: — вагітних жінок — жінок, які мають дітей віком до трьох років
2) Надурочна робота та відправлення у відрядження Забороняється залучати: — вагітних жінок — жінок, які мають дітей віком до трьох років — жінок, які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років, без їх згоди — жінок, які мають дітей-інвалідів, без їх згоди
3) Звільнення Забороняється з ініціативи роботодавця звільняти: — вагітних жінок — жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років – якщо жінка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку без збереження заробітньої плати) — одиноких матерів, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда.
У Кодексі законів про працю зазначається, що на період працевлаштування за вагітними жінками, жінками, які здійснюють догляд за дітьми до 3 років, звільненими в результаті ліквідації, або закінчення строкового трудового договору, зберігається середня заробітна плата, але не довше трьох місяців з дня закінчення трудового договору та за майбутньою мамою зберігається середній заробіток за попереднім місцем роботи. Це право не передбачено у законодавстві РФ.
|
1) Робота у нічний час та вихідні дні:
Забороняється залучати: — вагітних жінок — жінок, які мають дітей віком до 3-х років, без їх згоди — одиноким матерям, які мають дітей віком до 5-ти років, без їх згоди — жінкам, які мають дітей інвалідів, без їх згоди — особам, які доглядають за хворими членами сім’ї, без їх згоди
2) Надурочна робота та відправлення у відрядження Забороняється залучати: — вагітних жінок — жінок, які мають дітей віком до 3-х років, без їх згоди — одиноким матерям, які мають дітей віком до 5-ти років, без їх згоди — жінкам, які мають дітей інвалідів, без їх згоди — особам, які доглядають за хворими членами сім’ї, без їх згоди
3) Звільнення Забороняється з ініціативи роботодавця звільняти: — вагітних жінок — жінок, які мають дітей віком до 3-х років — одиноких матерів, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда — жінки, які єдиними годувальниками дитини у віці до 3-х років, яка виховується в сім’ї, де є 3-є і більше малолітніх дітей (до 14 років). Водночас, у ст.261 Трудового кодексу РФ зазначено, що «расторжение трудового договора с женщинами, имеющими детей в возрасте до трех лет, одинокими матерями, воспитывающими ребенка в возрасте до четырнадцати лет (ребенка-инвалида до восемнадцати лет), другими лицами, воспитывающими указанных детей без матери, по инициативе работодателя не допускается (за исключением увольнения по основаниям, предусмотренным пунктами 1, 5 — 8, 10 или 11 части первой статьи 81 или пунктом 2 статьи 336 настоящего Кодекса)».
Враховуючи це положення, для прикладу, жінку з дітьми до трьох років можуть звільнити не тільки при ліквідації підприємства, або при закінченні строкового трудового договору, як це є в Україні, але також через невиконання трудових обов’язків, одноразового грубого порушення дисципліни та досить великого переліку інших причин, саме про це йдеться в п.5-8 ст.81 трудового кодексу РФ. |
Tags: допомога по вагітості Крим, допомога по догляду Крим, допомога при народженні РФ, Росія допомоги на дітей
Захист Батьківщини, територіальної цілісності та суверенітету України є конституційним обов’язком громадян. Порядок проведення мобілізації регулюється Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей » та іншими нормативно-правовими актами України.
Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:
1)заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів та виконання мобілізаційних завдань (замовлень).
2) визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
3) чоловіки, на утриманні яких перебувають п’ять і більше дітей віком до 16 років (такі чоловіки можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди тільки за місцем проживання);
4) жінки, на утриманні яких перебувають діти віком до 16 років (такі жінки можуть бути призвані на військову службу в разі їх згоди і тільки за місцем проживання);
5) зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, відповідно до законодавства України, в разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
6) народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Обов’язки військовозобов’язаних при мобілізації:
1) З’явитися за викликом до військових комісаріатів для постановки на військовий облік та визначення призначення на воєнний час.
2) надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом.
3) з моменту оголошення мобілізації не змінювати місця проживання без дозволу посадової особи військового комісаріату, на військовому обліку якого перебуває військовозобов’язаний.
4) Фізичні особи-підприємці зобов’язані виконувати мобілізаційні завдання (замовлення) згідно з укладеними договорами (контрактами)
Громадяни, які перебувають у запасі і не призвані на військову службу або не залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, під час мобілізації, можуть бути відповідно до закону залучені до виконання робіт, які мають оборонний характер.
Права військовозобов’язаних під час мобілізації:
1) На забезпечення матеріальними засобами за кошти державного та місцевих бюджетів.
2) Протягом одного року зберігається місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування та форм власності». Роботодавці зобов’язані вести облік військовозобов’язаних, резервістів і призовників із числа працюючих, здійснювати заходи щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час і надавати звітність із цих питань відповідним органам державної влади, іншим державним органам та органам місцевого самоврядування в установленому порядку
3) Роботодавець, сплачує своєму мобілізованому працівнику середню заробітну плату, з наступним відшкодуванням цих витрат за рахунок коштів з Державного бюджету.
4) Військовозобов’язаний, який на день призову не працює, має право на грошове забезпечення у розмірі мінімальної заробітної плати. Мінімальна заробітна плата на 2014 рік становить 1218 грн.
5) Для громадян України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, не припиняється державна реєстрація підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців
6) Пенсіонерам з числа військовослужбовців та особам, які отримують пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у разі призову їх на військову службу під час мобілізації, виплата пенсії не припиняється. Після звільнення їх із служби виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років на день демобілізації.
7) Якщо військовозобов’язаний захворів під час зборів і продовжує хворіти після їх закінчення, за ним зберігаються місце роботи і займана посада, а з дня закінчення зборів, у разі тимчасової непрацездатності, замість заробітної плати виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності відповідно до закону.
8) У разі смерті або інвалідності, або часткової втрати працездатності передбачається виплата до одноразової грошової допомоги (розмір виплати встановлено у ст. 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
9) В особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин.
Tags: права військових, права осіб мобілізованих на військову службу
На жаль, кожного року в пошуках «кращої долі» Україну покидає численна кількість громадян. Багато з них, пропрацювавши на Батьківщині, продовжують працювати за кордоном та залишаються там. Відповідно до офіційних даних статистики з початку 2005 року і до червня 2008 року поза межами України працювали 1,5 млн. мешканців нашої держави.
Це не дивно, оскільки робочі місця, що пропонують вітчизняні роботодавці бажають кращого (приміром, у 2011 році кількість працівників, що працювали в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам в порівняно розвиненій Дніпропетровській області становила майже 189 тис. осіб). Окрім того, багато українців виїжджають за кордон на ПМЖ через сімейні та інші обставини. Зважаючи на велику кількість українців «поза Україною», актуальним є питання отримання цими людьми пенсій, які вони заробили саме в Україні.
Відповідно до ст. 51 ЗУ «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» у разі виїзду пенсіонера на ПМЖ за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за 6 місяців наперед до від’їзду (невідомо, чим зумовлений саме такий строк).
Потрібно зазначити, що переказування інших пенсій за кордон здійснюється на підставі відповідних міждержавних договорів, угод. Нині такі угоди укладені із 21 країною світу. Однак необхідність у таких угодах та їх ефективність викликають багато сумнівів та непорозумінь: нащо залучати іноземну державу до процесу виплати пенсії особі, яка не є її громадянином? Більш того, уявімо ситуацію: два громадянина пропрацювали на однакових посадах, умовах, однаковий період часу в Україні і їм була призначена пенсія; але один вирішив після виходу на пенсію поїхати на ПМЖ до Іспанії, з якою в України є договір що стосується пенсійних виплат, а інший – до сусідньої Італії, з якою договору такого не підписано; в результаті цього, дискримінуються права другого громадянина, оскільки пенсію він зможе отримати лише за 6 місяців наперед, а другий — отримуватиме свою пенсію відповідно до умов міжнародного договору до кінця життя.
В цьому аспекті цікавим є Рішення Європейського суду з прав людини «Пічкур проти України» від 11 листопада 2013 року. Цей чоловік пропрацював в Україні 40 років у зв’язку з чим, йому була призначена пенсія. Однак, у 2000 році він емігрував до Німеччини, а пенсію доручив отримувати його матері. 2005 року пенсійні органи виявили, що він більше не проживає в Україні, зупинили виплату йому пенсії та звернулися до суду з позовом про повернення виплаченої пенсії за період проживання у Німеччині. У 2006 році позов цей було задоволено.
У 2009 році проблему таких пенсій розглядав і Конституційний суд України, який у своєму рішенні визнав неконституційними п.2 ч.1 ст.49 і друге речення ст.51 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», які передбачали припинення виплати пенсії пенсіонерам на час постійного проживання за кордоном у разі, якщо Україна не уклала з відповідною державою міжнародний договір з питань пенсійного. Враховуючи це рішення, Пічкур подав заяву про перегляд рішення 2006 року, однак йому було відмовлено, оскільки рішення Конституційного суду України не мають зворотної дії у часі та не можуть бути визнані нововиявленими обставинами.
У зв’язку із неможливістю вирішити цю проблему в Україні Пічкур звернувся із заявою до Європейського суду з прав людини, посилаючись на порушення його права власності, а також щодо дискримінації відносно нього. В результаті розгляду справи, Суд підтвердив наявність порушення зазначених прав, однак обмежився компенсацією Пічкуру 5 000 євро. Як бачимо, результат для Пічкура не є таким, як він бажав в ідеалі, однак, зважаючи на те, скільки «кіл пекла» він пройшов, обстоюючи своє право, вже його існування є позитивним моментом.
Важко уявити, скільки пенсіонерів за кордоном недоотримують свої пенсії із України. І в соціальній державі, якою себе позиціонує Україна згідно з Конституцією, такий стан справ є недопустимим. Чи на тих людей, які пропрацювали в Україні більшу частину свого життя і згодом через певні причини були змушені її покинути соціальна функція держави вже не поширюється?
Таким чином, це питання залишається проблемним та потребує більшої уваги насамперед в законодавчому аспекті. Подолання її, зокрема, може відбуватися через розробку єдиної процедури виплати пенсії усім громадянам за кордоном, незалежно від країни їх проживання, наявності/відсутності між Україною та відповідною державою міжнародного договору, який у таких відносинах є зайвим та лише ускладнює ситуацію.
————
А.Колесник, М.Щербатюк
Tags: пенсія, пенсія закордоном
В зв`язку з набуттям чинності з 01.04.2014 року ЗУ «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» № 1166-VII від 27.03.2014 року, який торкається в тому числі і соціальних допомог та в зв`язку з чисельними зверненнями користувачів щодо роз`яснення норм цього Закону, адміністрацією сайт вирішено не лише внести зміни у відповідні статті, яких торкається цей Закон, але й видати окрему статтю на цю тему з роз`ясненнями.
Немає секрету в тому, що за останні шість місяців в країні відбулись кардинальні зміни, всі ми по-різному до них ставляться, хтось підтримує, хтось засуджує, хтось взагалі уваги не приділяє.
Сайт i-law.kiev.ua не є політичним ресурсом, тому ми не будемо вести політичу полеміку щодо доречності внесених змін до соціальних допомог, прийнятих в цьому Законі, зазначимо лише спільну думку адміністрації сайту на події та Закон в цілому.
— звісно, Закон дещо обмежує права на допомогу та розмір для родин, також можливо може призвести до негативних тенденцій «як відкладення народження дітей до кращих часів», пов’язаних з матеріальним становищем сім’ї;
— в нас є велике сподівання, що дані зміни будуть тимчасові, до стабілізації економічної ситуації в країні;
— засуджувати керівництво країни, тим паче в період війни, навіть якщо і не проголошеної, не є правильним і не сприяє згуртуванню народу, хоча саме в цей час країні це необхідно.
Основні тезиси нового Закону в частині соціальних допомог та виплат:
— Допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України»
Тобто наразі допомогу при народженні будуть виплачувати при кожному народженні дитини, але в одному і тому ж розмірі.
— Допомогу по до догляду за дитиною від держави виключають із переліку державних допомог;
Тобто у відпустку по догляду за дитиною до трьох років ви зможете піти, зберігається за вами робоче місце, якщо ви працюєте, але на жаль, самого виду допомоги «по догляду за дитиною» вже не буде існувати.
Зазначимо, що всі вищевказані зміни набувають чинності з 01 липня 2014 року. Наразі очікуємо роз’яснення, щодо порядку застосування цих норм до тих, хто вже отримував допомоги, тих, хто встигне подати заяви та документи на призначення цих документів до 01.07.2014 року, скоріш за все, зміни на таку категорію громадян не будуть розповсюджуватися.
Потрібно зазначити, що також Закон вводить, що більшість пільг, зокрема щодо оплати комунальних послуг, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України
Станом на 01.01.2014 року цей розмір становить 1710 грн.
Слово «люстрація» зараз крутиться у головах багатьох людей, часто згадується в пресі, але можна з великою точністю говорити про те, що кожен в це слово вкладає свій зміст. Дуже часто розуміння люстрації кардинально відрізняються. Для одних це спосіб боротьби із корупцією, для інших це очищення від людей з попередньої влади, для третіх покарання осіб, які були причетні до злочинів, свідками яких ми усі стали в Україні. Насправді є ще дуже багато інших розумінь, що таке є люстрація і чому вона необхідна.
Для мене люстрація це певна дуже складна і неприємна процедура очищення, яку необхідно пройти державі у випадку коли механізми самоочищення в державі не спрацьовують. Це чимось подібне на ситуацію коли людина захворює на тяжку хворобу, таку для прикладу, як рак. І для того, щоб видужати вже не достатньо сил внутрішнього імунітету або певних косметичних процедур. В цьому випадку проводять сеанси хіміотерапії, які можуть допомогти цій людині вижити або в кінцевому випадку приводять до смерті людини.
По суті хіміотерапія вбиває або принаймні пригнічує активність внутрішніх «поганих» клітин з метою, щоб організм за допомогою нових сил і клітин, які не враженні цією хворобою змогли подолати цей недуг. І лише після такого «перезапуску» організм знову здатний до самоочищення. Це ж саме відбувається з державою як організмом, який має різні органи і системи, які допомагають боротися як внутрішніми, так і зовнішніми загрозами. Водночас коли тяжкий недуг корупції, нехтування законом та правами людини охоплює практично весь державний організм і у тому числі системи, які покликані захищати від цих негативних явищ, то необхідність неприємної процедури люстрації стає очевидним. Це вже питання виживання чи смерті для держави.
Водночас для того, щоб люстрація принесла користь, а не стала посмертним вінком важливим є , як і при хіміотерапії, точно визначити мету, напрямок і силу такого втручання. Власне, тому для тих на чиї плечі випала ця нелегка місія проводити люстрацію принципово важливим є наявність точних критеріїв її проведення, які відображали б той рівень очищення, який необхідний для того, щоб держава могла б надалі ефективно виконувати свої функції. А також мати прозорі процедури здійснення люстрації та неухильно їх дотримуватися.
Без цього дуже великий ризик того, що люстрація не принесе користі через недостатній рівень впливу і як наслідок хвороба продовжуватиме добивати державний організм . Або з іншого боку через непропорційний рівень цього впливу який в поєднанні із процедурними проблемами здійснення люстрації також може привести до неможливості виконання державним організмом своїх функцій.
Tags: люстрація
Вбивства та катування, незаконні затримання та арешти, фабрикування кримінальних справ та несправедливі суди – все це далеко не повний перелік злочинів проти прав людини, які за три місяці стали звичними для українців.
І звісно їх потрібно розслідувати по гарячих слідах і належним чином. Проте виникає питання – чи почали правоохоронні органи здійснювати ВСІ необхідні заходи для того, аби притягнути винних до відповідальності?
Хочеться запитати у представників прокуратури та МВС:
Чи створена спеціальна оперативно-слідча група по розслідуванню таких злочинів? Хто до неї входить? Чи не має в цій групі представників партій, які можуть мати конфлікт інтересів?
Чи діє ця група публічно? Чи звітує вона перед громадськістю?
Чи проводяться зараз всі необхідні експертизи, як то: балістична експертиза, опит свідків, арешт майна та рахунків підозрюваних?
Які заходи здійснені для запобігання тиску на слідчих та для охорони свідків?
Чи відсторонені від посади підозрювані у злочинах правоохоронці? Чи була ідентифікація осіб, яким була видана бойова зброя, вивчення де вони знаходились під час загибелі людей?
Ще раз хочу відзначити – розслідування злочинів під час Євромайдану має бути публічним. Винні особи повинні понести покарання, і про це має знати громадськість. Адже це є гарантією, що подібне ніколи не повториться в Україні.
Відсутність розслідування може розцінюватися як приховування злочину та відповідно подальша співучасть ньому.
Починаючи з 01.07.2013 р. Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо призначення та індексації пенсії» від 14.05.2013 № 231-VII визначено, що суми допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами обкладаються єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за ставками 2 % (утримання за рахунок працівника) та 33,2 % (нарахування за рахунок страхувальника).
Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначав перелік осіб, хто має сплачувати цей податок на допомогу по вагітності та пологам.
Обидві норми вищевказаного Закону мали колізію щодо кола осіб, які сплачують цей податок.
В зв`язку з чим, відбувалось безпідставне стягнення податку на допомогу по вагітності та пологам з жінок ФОП на добровільних засадах страхування, жінок ФОП на загальних засадах, безробітних жінок, жінок, що навчаються.
Українська Гельсінська Спілка з прав людини здійснила запит до державних органів, і отримало відповідь від Міністерства доходів і зборів, в якому містилось пояснення, що чинне законодавство не передбачає сплату податку на допомогу по вагітності та пологам з катогорії жінок, які не перебувають у трудових відносинах.
Таким чином, податок у розмірі 33,2 на допомогу по вагітності та пологам і 2 % з допомоги по вагітності та пологам не сплачують: добровільно застраховані жінки ФОП; не застраховані жінки ФОП, безробіні жінки та жінки які навчаються, оскільки вони не пребувають у трудових відносинах.
Tags: допомога по вагітності та пологам, податок на допомогу по вагітності
Tags: паспорт, як отримати паспорт
Сьогодні в еру існування інформаційного суспільства, масової комп’ютеризації людям з вадами зору доступ до віртуального інформаційного світу стає одним із найважливіших джерел інформації. Використовуючи програми для зчитування тексту ці люди отримують життєво важливу інформацію, яку їм важко, а інколи і неможливо було б отримати в інший спосіб. У країнах Європи цій проблемі приділяється надзвичайно багато уваги. Так, у багатьох з цих країн стало нормою, що обов’язковими умовами створення інформаційних веб-порталів є доступність цих ресурсів для людей з інвалідністю.
В Україні проблема доступності веб-ресурсів для людей з інвалідністю, особливо для людей незрячих залишається достатньо великою проблемою. Це до речі в багатьох випадках стосується сайтів державних органів. Зовсім нещодавно закінчився розгляд резонансної справи за позовом незрячого адвоката Андрія Стегніцького проти «Укрзалізниці». За дорученням спільноти незрячих юристів, Андрій Стегніцький позивався до «Укрзалізниці» з вимогою зробити доступним інтернет-сайт для незрячих людей, за посередництвом якого можна придбати залізничні квитки. На жаль, «Укрзалізниця» проігнорувала звернення незрячих. Львівські суди розглядали позов адвоката-інваліда майже півроку і нарешті задовольнили його. Спочатку Галицький районний суд Львова не задовольнив позов Андрія Стегніцького. Проте, Апеляційний суд Львівської області зобов’язав «Укрзалізницю» пристосувати її офіційний сайт для людей з інвалідністю. В даному випадку «українська Феміда» все ж таки стала на бік незрячих людей, але позитивний результат у цій справі більше був зумовлений активністю цих людей, а не відповідною державною політикою.
Водночас певний крок вперед у напрямку до формування певної системи спрямованої на забезпечення доступності сайтів державних органів для незрячих людей все ж таки був зроблений. Нещодавно, Кабінет Міністрів України затвердив технічні вимоги на створення (модернізацію) офіційних сайтів, які стосуються доступу до них користувачів з вадами зору та слуху. Відтепер, інформація на офіційному сайті органу виконавчої влади повинна бути доступною для користувачів з вадами зору та слуху. Відповідні зміни до Порядку оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади внесено постановою Кабміну від 26 вересня 2013 № 730. Згідно з нововведеннями, центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів АРК, місцеві держадміністрації мають забезпечити доступ до своїх офіційних сайтів людям з порушеннями зорового і слухового сприйняття.
Як повідомляє Держкомтелерадіо, сайти повинні мати можливість працювати з адаптивними програмами екранного доступу, які забезпечують звукове та брайлівське введення даних. Окрім того, мультимедіа і графічні матеріали, інформаційна стрічка мають дублюватися у вигляді звичайного тексту, а розмір шрифту повинен змінюватися до 200% без втрати змісту і функціональності сайту, текст повинен мати коефіцієнт контрастності не менш як 5:1. Що стосується витрат, то весь процес адаптації сайтів буде фінансувати держава. Відомо, що нині подібна модернізація необхідна 606 сайтам органів виконавчої влади.
Сподіваюсь, що вимога адаптації веб-ресурсів до потреб користувачів з вадами зору та слуху закріплена на рівні нормативно-правового акту, сприятиме зниженню випадків порушення прав людей з інвалідністю. Хочеться вірити, що з 1 січня 2014 року, коли набуде юридичної сили постанова Кабінету Міністрів України №730, яка затверджує нові технічні вимоги на створення (модернізацію) офіційних сайтів органів виконавчої влади, держава буде сумлінно виконувати обов’язок реалізовувати і захищати права людей з вадами зору і слуху на доступ до інформації офіційних електронних ресурсів влади.
————
А.Колесник, М.Щербатюк
Tags: інформаційна доступність, незрячі
Шукаєте інформацію як отримати пенсію, допомогу, пільги? Зіштовхнулися з порушенням ваших прав роботодавцем? Не знаєте як діяти коли держава не виконує свої зобов’язання? Цей сайт створений спеціально для того, аби вам допомогти.
Цей ресурс — ваш путівник у сфері соціально-економічних прав, він надає актуальні поради та роз’яснення зрозумілою для вас мовою. Більше того, тут ви маєте можливість отримати відповідь на ваше конкретне запитання.
Тільки з початку цього року більш ніж півтори тисячі людей отримали консультацію від юриста сайту.
Сайт є волонтерською ініціативою Української Гельсінської спілки з прав людини та існує виключно завдяки пожертвам користувачів.
Фактично сайт працює для вас, своїх відвідувачів, а не на державу, юридичну фірму чи будь-яку іншу організацію. І буде існувати до того часу поки він для вас буде потрібний.
Сайт працює виключно на кошти, які ми отримуємо від Вас. Так, дякуючи усім, хто фінансово допоміг сайту у листопаді 2013 року, ми забезпечили технічну можливість існування сайту на 2014 рік і сподіваємося, що цей ресурс буде корисним для Вас.
Дякуємо за розуміння та підтримку!
Представник ініціативи
Юрист Української Гельсінської спілки з прав людини Максим Щербатюк
———————
Ви можете підтримати сайт пожертвами на картковий рахунок (у грн.): Найменування банку: Приватбанк. Номер карткового рахунку: 4149-4377-0292-0610
Найбільш простий спосіб зробити це через термінали самообслуговування. Вони є всюди і достатньо просто зробити поповнення по номеру картки. Зрозуміло що можна використати будь-які інші можливі способи (приват24, переведення з іншого банку або безпосередньо в касі будь-якого банку тощо.