В той час як одні батьки прагнуть віддати свою дитину до школи якомога раніше, інші хочуть переконатися в її емоційній та фізичній готовності до навчання та шкільних буднів. В якому ж віці дитина повинна йти до школи?
Це питання батьки вирішують в індивідуальному порядку, але ми хочемо звернути Вашу увагу на ситуацію, що склалася на сьогодні у дитячих садках. В правилах прийому до ДНЗ (дитячий навчальний заклад) можна зустріти положення відповідно до якого діти, яким на 1 вересня поточного року виповнилося 6 років мають йти до школи. Але чи справді це так?
Дитячий садок — це дошкільний заклад для дітей віком від трьох до шести (семи) років, де забезпечуються їх догляд, розвиток, виховання та навчання. Як наслідок, в законі передбачена можливість відвідування такого закладу до 7 років, але ні «Положенням про дошкільний навчальний заклад», ні Законом України «Про дошкільну освіту» не передбачені умови за яких дитина може залишитися в начальному закладі до досягнення цього віку.
Щоб заповнити прогалину дитсадки самі визначали, що можливість залишитися у дитячому садку ще на один рік, надається тільки тим дітям, у яких є захворіння підтверджене довідкою відповідної форми за підписом лікаря.
Ситуацію роз’яснює Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України Листом від 21. 07. 2011р. № 1/9-552 «Щодо терміну перебування дітей, які досягли шестирічного віку, у дошкільних навчальних закладах», де зазначається, що діти, яким станом на 1 вересня поточного року виповнилось 6 років, мають право за бажанням батьків перебувати в дошкільних навчальних закладах до 7 років. Отже, як батькам, так і керівникам дошкільних навчальних закладів варто знати, що дитина може залишитися у дитячому садку до досягнення нею 7 років за бажанням батьків. У випадку ж її відрахування у батьків є можливість захищати права у суді.
Процедура назначения
Кому предоставляется помощь
Помощь при рождении предоставляется одному из родителей или опекуну, постоянно проживающему вместе с ребенком.
Важным моментом, который нужно учесть есть то, что сейчас при отсутствии помощи по уходу за ребенком помощь при рождении выполняет также роль доходов человека, которые дают возможность отнести в страховой стаж период отпуска по уходу за ребенком до 3 лет. А соответственно для того чтобы этот период был зачислен в страховой стаж нужно чтобы помощь при рождении оформлялась именно на того человека, который берет или планирует брать этот отпуск.
Куда и когда обращаться за помощью
Для получения помощи необходимо обратиться в отдел социальной защиты населения по месту жительства одного из родителей (опекуна), с которым постоянно проживает ребенок, или по месту рождения ребенка.
Важно: Обратиться необходимо не позднее 12 календарных месяцев после рождения ребенка, иначе помощь не назначат.
В то же время помощь при рождении ребенка, не получен из-за смерти одного из родителей, которому эта помощь была назначена, выплачивается матери (отцу, опекуну) при условии обращения за ней не позднее чем через 12 месяцев после смерти получателя помощи.
Перечень документов, необходимых для получения помощи
Для получения помощи необходимо прежде всего предъявить паспорт или иной документ, подтверждающий личность и индивидуальный налоговый номер (ИНН) (чаще всего нужно предоставить копии паспорта и ИНН). Кроме того, необходимо предоставить:
— Заявление, которое составляется в произвольной форме с указанием данных для регистрации места проживания ребенка ;
— Копию свидетельства о рождении ребенка. (В случае рождения мертвого ребенка пособие при рождении не назначают).
— Копию решения об усыновлении, опеки — подают только опекуны.
Данный перечень документов является исчерпывающим. В то же время для того, чтобы период отпуска по уходу за ребенком до 3 лет был зачислен в страховой стаж в органы социальной защиты необходимо подать также копию приказа о предоставлении отпуска по уходу за ребенком до 3 лет или копию страниц трудовой книжки или иной документ о стаже человека.
В случае если один из родителей зарегистрирован в другом регионе, органы социальной защиты фактически самостоятельно должны проверить получал ли этот человек эту помощь по месту регистрации. В то же время часто просят для этого предоставить конверт и марки, чтобы реализовать эту возможность.
Кроме того для получения помощи необходимо в органы социальной защиты предоставить реквизиты банковского счета на который вы планируете получить эту помощь.
Регистрация места проживания новорожденного ребенка осуществляется также на основании направленных органами социальной защиты населения данных, предоставленных законным представителем с которым постоянно проживает ребенок, в заявлении о назначении пособия при рождении ребенка.
Условия прекращения выплаты помощи
Такими условиями являются:
— Лишения получателя помощи родительских прав;
— Отказ получателя помощи от воспитания ребенка;
— Нецелевое использование средств и необеспечения получателем помощи надлежащих условий для полноценного содержания и воспитания ребенка;
— Отнятие ребенка у получателя помощи без лишения родительских прав;
— Временного устройства ребенка на полное государственное содержание;
— Прекращения опеки или освобождения опекуна от его полномочий;
— Нахождения получателя пособия в местах лишения свободы по решению суда;
— Усыновление ребенка-сироты или ребенка, лишенного родительской опеки;
— Смерти ребенка;
— Смерти получателя помощи.
Выплата пособия прекращается с месяца, следующего за месяцем, в котором возникли указанные обстоятельства, по решению органа, который назначил помощь. Нужно отметить, что решение о прекращении является не конечным и выплату помощи при рождении могут восстановить (кроме случаев смерти ребенка и его усыновление). Для этого лицу, осуществляющему уход за ребенком, нужно обратиться в течение 6 месяцев после прекращения выплаты пособия в орган социальной защиты населения по письменному заявлению.
Важно то, что контроль за целевым использованием помощи и созданием надлежащих условий для полноценного содержания и воспитания детей осуществляется главными государственными социальными инспекторами и государственными социальными инспекторами органов труда и социальной защиты населения вместе с управлениями (отделами) по делам семьи и молодежи, службами по делам детей и органами опеки и попечительства путем проведения мониторинга выплат и использования помощи, выборочного обследования отдельных семей. И в случае установления факта нецелевого использования средств указанные органы подают руководителю органа, назначившего помощь, предложения о прекращении ее выплаты.
Также в случае непосещения матерью (отцом, опекуном) участкового врача-педиатра (семейного врача), под наблюдением которого находится ребенок в возрасте до одного года, администрация лечебно-профилактического учреждения уведомляет об этом орган труда и социальной защиты населения по месту жительства ребенка.
В случае рождения ребенка во время пребывания женщины в следственном изоляторе или учреждении исполнения наказаний администрация изолятора или учреждения в 10-дневный срок пился получения заявления матери о назначении пособия при рождении ребенка подает ее заявление и копию свидетельства о рождении ребенка в орган труда и социальной защиты населения .
В случае пребывания ребенка вместе с матерью в следственном изоляторе или учреждении исполнения наказаний помощь назначается и выплачивается в размере, установленном для первого ребенка, путем перечисления на открытый в учреждении вкладной (депозитный) счет ребенка на основании обращения администрации следственного изолятора или учреждения исполнения покрань при условии, что обращение за ее назначением последовало не пезнише 12 календарных месяцев после рождения ребенка.
Средства, хранящиеся на счетах такого ребенка в банковском учреждении, могут быть использованы:
-матерью ребенка, в случае ее освобождения и пребывания ребенка с матерью;
— Отцом ребенка или опекуном, которые забрали ребенка из соответствующего учреждения:
-Ребенком после достижению им совершеннолетия, в случае если средства не были использованы одним из родителей или опекуном;
Размер помощи при рождении
Помощь при рождении выплачивается в суме, которая не будет зависеть от того, какой по счету ребенок в семье — первый, второй или третий.
Помощь при рождении ребенка назначается в размере 41 280 гривен. Выплата помощи осуществляется одноразово в сумме 10 320 гривен, остальная сумма помощи выплачивается на протяжении следующих 36 месяцев равными частями (860 грн. в месяц) в порядке, установленном Кабинетом Министров Украины.
Нужно отметить, что помощь при рождении ребенка назначается опекуну на каждого взятого под опеку ребенка в размере, установленном при рождении ребенка. А в случае если ребенка (на которого назначают помощь) устроено в детское учреждение на полное государственное содержание, пособие назначается и выплачивается также в размере, установленном при рождении первого ребенка. Деньги при этом перечисляют на открытый в банке счет ребенка.
Обратите внимание: дети, рожденные до 30 июня 2014 получать помощь в размере установленном на дату рождения ребенка (на первого ребенка-30 960,00 грн, на другу- 61 920,00 грн, на третьего и последующих детей — 123 840,00 грн.), то есть изменения с 01.07.2017 этой категории детей не коснутся.
Tags: 2012, 2013, помощь при рождении ребенка, порядок назначения, порядок обращения, прожиточний минимум
Дуже рекомендую це відео. Дає по справжньому зрозуміти що таке є права людини.
Tags: правозахисне відео
Відеоматеріал який допоможе більш точно зрозуміти чим займається Європейський суд з прав людини і основні процедурні аспекти звернення до цього суду. Заохочую тих, хто має намір звернутися до цього суду спершу продивитися цей матеріал.
Від сьогодні відкриваю новий розділ на сайті де буду по мірі можливостей викладати відеоматеріали, які можуть бути корисними при захисті прав і свобод, а також будуть давати більш детальну інформацію щодо різноманітних механізмів захисту прав людини.
Маю надію, що вони будуть корисними для вас.
В першому відеоматеріали викладаю відео яке дає можливість візуально побачити і зрозуміти, які права і свободи захищає Європейська конвенція з прав людини, а відповідно з порушеннями яких прав можна звертатися до Європейського суду з прав людини
Tags: відео, конвенція, права людини
Право власності тепер захищається не безстроково, а в межах трьох років. Наприкінці минулого року Верховна Рада України скасувала кілька законодавчих положень щодо позовної давності, які слугували додатковими гарантіями захисту порушених прав, в тому числі права власності.
Зокрема, скасовано норми щодо більш тривалої позовної давності, яка застосовувалася до вимог про визнання недійсним правочину (зокрема, договору), вчиненого під впливом насильства або обману (було 5 років), до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину (наприклад, до договорів, які є недійсними в силу закону, позовна давність була 10 років).
Важливим є те, що скасовані гарантії у вигляді збільшеного строку позовної давності були встановлені законодавцем у зв’язку із необхідністю захисту від порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення і пошкодження майна або незаконного заволодіння ним, тобто від правопорушення, яке містить ознаки злочину. Доцільно звернути увагу на те що у вказаній нормі йшлося не про сам нікчемний правочин, а про наслідки нікчемного правочину, які тривалий час можуть бути прихованими, в зв’язку з чим законодавцем і встановлювався десятирічний строк для подання позову із згаданих вище підстав. Тепер цих додаткових гарантій для власника немає.
Більше того, скасовано норму, відповідно до якої позовна давність не поширювалася на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.
Потрібно зазначити, що ця правова норма була засобом реалізації норми ч. 5 ст. 13 Конституції України, яка покладала на державу обов’язок по забезпеченню захисту усіх суб’єктів права власності. І фактично забравши її держава послабила гарантії захисту саме приватного власника.
Як зазначають адвокати, зокрема Леонід Тарасенко (компанія Юридичний Холдинг): «Якщо раніше власник міг звернутися до суду і вимагати захисту свого порушеного права власності в будь-який час (якщо йшлося про визнання незаконним рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, яке порушувало право власності), тепер матиме лише три роки (загальна позовна давність) для цього». «Крім того, вкотре вражає законодавча техніка, оскільки ВРУ, приймаючи зміни до процесуального законодавства, «під шумок» без будь-якого обґрунтування (в пояснювальній записці до вказаного законопроекту нічого про це не сказано) скасовує кілька норм щодо позовної давності. Очевидно, що ця норма спрямована на узаконення тих задавнених рішень органів влади, які порушують право власності. Право власності стає не таким вже й непорушним, оскільки одна з гарантій його непорушності скасована».
Tags: позовна давінсть, право власності
Не зважаючи на певні сумніви щодо розгляду моєї скарги Укрзалізницею (http://i-law.kiev.ua/?p=431), судячи по всьому певне розслідування цією організацією було проведено. Напевно розголос навколо цієї ситуації зробив своє діло, а також в самій Укрзалізниці певно є люди, які розуміють важливість ставлення до пасажирів, як до справжніх споживачів.
Сьогодні на свою скаргу залишену через сайт Укрзалізниці отримав наступну відповідь:
Шановний, Максим !
На ваше звернення вiд 11.02.2012 21:58:38 надано вiдповiдь:
Повiдомляємо, що факти викладенi Вами на сторiнцi iнтернета:
http://i-law.kiev.ua/?р=431 уважно розглянутi керiвництвом пасажирської
служби. Проведеним службовим розслiдування встановлено, що дiйсно мав мiсце
факт вiдмови оформлення проїзного документа попередньо замовленого через
мережу iнтернет в касi №52 на вокзалi станцiї Київ-Пасажирський. Причиною
виникнення даної ситуацiї стало неналежне виконання посадових обов’язкiв
квитковим касиром, яка не придiлила належної уваги Вашому замовленню. За
неналежне виконання посадових обов’язкiв квитковий касир притягнута до
дисциплiнарної вiдповiдальностi, оголошено догану. Враховуючи, що чергова
по вокзалу не змогла вирiшити питання пiд час Вашого звернення до неї, а
направила Вас вирiшувати дане питання до чергового адмiнiстратора кас, чим
створила незручностi. За неналежного виконання посадових обов’язкiв чергова
по вокзалу буде позбавлена 100% премiальної оплати за лютий
2012. Опрацьовуючи порушенi у Вашому зверненнi питання, прийнято рiшення
внести змiни до регламенту роботи кас вокзалу станцiї Київ-Пасажирський, а
саме, вiдкрити одну спецiалiзовану касу з оформлення iнтернет замовлень в
режимi роботи цiлодобово. iнформацiю щодо можливiстi оформлення iнтернет
замовлень буде розмiщено на вiкнах квиткових кас, на iнформацiйних стендах
для пасажирiв та перiодично оголошуватись диктором вокзалу.Керiвництво
пасажирської служби приносить Вам вибачення за створення незручностi пiд
час обслуговування на вокзалi станцiї Київ-Пасажирський.
Важливим серед усього написано є те, що Укрзалізниця взяла на себе певні обов’язки щодо покращення ситуації з роздруком білетів, замовлення яких було здійснено через інтернет. Принаймні в Києві. І хоча як на мене більш важливим кроком було б впровадження справжнього електронного білету, який необхідно було б лише пред’явити у потязі, все ж таки і це також є маленьким успіхом .
Принагідно дякую всім, хто допомагав у розповсюджені інформації про проблему. Вважаю цей маленький успіх досягненням кожного, хто був причетний до цієї справи. Я думаю, що з маленьких перемог народжуються великі, а відповідно заохочую кожного до того, щоб відстоювати свої права.
Tags: електронний білет, Укрзалізниця
10 лютого Укрзалізниця на всю Україну заявила про нечуваний прогрес у сфері продажу електронних білетів на поїзди. Було заявлено що аж 1% усіх білетів було куплено в електронному вигляді.
Почувши цю інформацію і тримаючи в руках так званий електронний білет, я собі подумав, що матиму сьогодні нагоду відчути наскільки зручно користуватися електронним квитком Укрзалізниці.
Враховуючи, що відправлення мого поїзду було доволі пізнім десь близьким до півночі я вирішив вийти «трохи» завчасно. Про що жодного разу не пошкодував. Проблеми почалися відразу як я переступив поріг вокзалу. В першу чергу усі спеціальні каси які роздруковують електроні квитки, а на весь київський вокзал їх виявилося аж цілих дві виявилися зачиненими. Робочий день їх закінчився десь в годині восьмій. Дивно напевно люди після восьмої по електронним квиткам не їздять.
Ну добре думаю я. Напевно ж є інші «звичайні” каси, які можуть здійснити цю нехитру дію — роздрукувати мені білет. Свою здогадку підтверджую у довідці вокзалу. Але з іншої сторони бачу проблему, що до кожної із «звичайних” кас черга щонайменше з десяти людей.
В цей час собі розважаю… а якщо б я прийшов не за півтори годину до відправлення поїзду то вже напевно б спізнився. Хто був би винний.. ну точно не Укрзалізниця, яка знайшла б сотню виправдань.
Але так як я мав ще певний час то вирішив випробувати, що необхідно «витерпіти» для того щоб реалізувати поїздку за електронним квитком. І став у чергу. Щоправда попередньо запитавши в касира чи можу роздрукувати білет без черги і не отримавши позитивної відповіді ще раз незлим, тихим словом згадав Укрзалізницю разом з її електронним квитком.
Але ще більше я згадував маму і тата Укрзалізниці коли касир «звичайної» каси сказала що не може роздрукувати електронний білет і для здійснення цієї процедури я маю йти в протилежну частину вокзалу до адміністратора кас. І це при тому що я півгодини вистояв у черзі. Перепитавшись… чи мені щось не причулося отримав від касира запевнення, що роздруківка електронних білетів можлива тільки там.
Бувши шокованим йду до в довідку і запитую чи не підманули мене. На що отримую нерозуміючий погляд і скерування мене до чергового вокзалу. І якщо у когось виникне думка, що черговий Південного вокзалу вирішив цю ситуацію, то відкиньте її негайно. Такого не буває в Україні. Вона здивувала мене ще більше. Мало того, що для того щоб поговорити з нею мені довелося зачекати поки ця вельмишановна пані закінчить свою напевно аж дуже важливу і термінові розмову за філіжанкою кави із своєю не менш шанованою колегою. А годинник вже для мене тікає з подвійною швидкістю і я розумію, що ще трохи і вже ніхто нікуди не їде. Але і результат виявився для мене несподіваним — вона «спрямувала” мене туди ж куди і касир до адміністратора кас.
Ну думаю це карма треба йти до адміністратора, як єдиної людини в цій величезній структурі, яка вміє роздруковувати електронні білети.
І таки да… вона вміє роздруковувати білети, але і тут є але несподіванка… щоб підступитися до неї потрібно було пройти здолати «перешкоди”. Думаю фото, яке вміщене в цій статті показує, що знаходитися біля того вікна було вельми незатишно і неароматно, а часу в адміністратора на цю «складну» процедуру пішло достатньо щоб вповні все відчути.
До речі адміністратор кас на моє запитання чи тільки вона вміє роздруковувати білети відповіла, що всім тут на касах відомо як роздрукувати і це можна зробити в будь-якій касі. Та не вже…. хотілось мені сказати після усіх майже 1,5 годинних блукань по вокзалу. Але вже не було ні часу ні сил на дискусію з нею.
В цей час закралась думка, чи всі люди, які замовляють електронний квиток мають часу 1,5 години до від’їзду поїзду. І якщо на центральному вокзалі столиці України така ситуація з електронними квитками, то що говорити із іншими віддаленими центрами.
До від’їзду поїзда ще залишалось хвилин 12, і я відчув своїм обов’язком написати пару слів про все це у книзі скарг Центрального вокзалу Києва, що в кінцевому випадку і було здійснено.
Не маю особливих ілюзій щодо можливої відповіді на скаргу, але для мене висновок є однозначний наша Укрзалізниця і електронний квиток речі несумісні з поїздкою. Думаю процент купівлі електронних білетів буде залишатися таким же мізерним допоки ця вельмишановна організація не змінить підходу до пасажирів і не буде сприймати їх як повноцінних споживачів.
Я вітаю вже наявні спроби впровадити Укрзалізницею певні елементи зручності користування електронними квитками, зокрема ідеї автоматів щодо роздруку електронних квитків, але поки не зміниться ставлення до людей завжди будуть проблеми, які в першу чергу будуть бити по самій Укрзалізниці.
Tags: електронний білет, Укрзалізниця
В одній з моїх справ Вищий адміністративний суд прислав ну дуже дивну ухвалу, в якій повернув касаційну скаргу у зв’язку з пропуском строку. Але дивне не це :-), а те, що мало того що суд так і не захотів перевірити строк отримання позивачем апеляції, але й в ухвалі написав, що касаційна скарга була подана раніше ніж апеляційний суд прийняв рішення ( що звісно ж не так :-)) і у зв’язку з цим було пропущено строк. Не даремне кажуть що у Вищих судах сидять самі розумні 🙂 .
До речі з цієї справи також випливає досить цікавий висновок, що навіть якщо ви оскаржили рішення ще до його прийняття Ви все рівно пропустили строк. Це звісно жарт, але проблема в Україні з доступом до касаційного оскарження рішень судів насправді існує і багатьох випадках це якраз пов’язано із строками звернення до вищого суду, які не так давно були значно скорочені.
В доданому файлі можна глянути на це рішення Вищого адміністративного суду:
Tags: ВАСУ, судові помилки