Допомога по безробіттю — 2019

Частина 2

(Порядок надання житла з державного і громадського фонду)

В якому порядку надають житло ?

Жилі приміщення в будинках житлового фонду місцевих Рад народних депутатів надаються громадянам виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів за участю громадської комісії з житлових питань. Ця комісія створюється при виконавчому комітеті з депутатів Рад, представників громадських організацій, трудових колективів.

Жилі приміщення в будинках відомчого житлового фонду надаються громадянам за спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету підприємства. Це рішення затверджується виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів.

Жилі приміщення в будинках громадського житлового фонду надаються громадянам за спільним рішенням органу відповідної організації та її профспілкового комітету з наступним повідомленням виконавчому комітетові відповідно районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів про надання жилих приміщень для заселення.

Якщо підприємство передало місцевій раді житловий будинок. Чи є переваги для працівників цього підприємства при заселені будинку ?

Потрібно зазначити, що такі працівники мають переважні права на житлові приміщення, які звільняються в таких будинках (ст. 55 Житлового кодексу).  Такі ж права діють відносно до житлових приміщень, які звільняються в будинках, збудованих з залученням в порядку дольової участі грошових коштів підприємств.  Важливо, що це стосується осіб, які потребують покращення житлових умов.

Черговість отримання житла

Відповідно до ст.43 Житлового кодексу громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень). Водночас якщо людину із загальної черги беруть на пільгову чергу, то черговість визначають з часу обліку на пільговій, а не на загальній черзі.

Підстави перенесення черги на отримання житла на підприємстві, на якому працівник знаходиться на обліку

Це може відбуватися якщо протягом попереднього року за систематичні порушення трудової дисципліни, хуліганство, крадіжки державного чи громадського майна  до працівника застосовувались заходи дисциплінарного або громадського впливу або заходи адміністративного стягнення або кримінального покарання. У таких випадках чергу можуть перенести на рік.  Рішення про перенесення черги приймають органи, які винесли рішення про встановлення особи на облік, як такої, що потребує покращення житлових умов.

Хто має право на першочергове житлове забезпечення

У першу чергу жилі приміщення надаються потребуючим поліпшення житлових умов:

—          сім’ям воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняним до них у встановленому порядку особам;

—          Героям Радянського Союзу, Героям Соціалістичної Праці, а також особам, нагородженим орденами Слави, Трудової Слави, «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» усіх трьох ступенів;

—          особам, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, перелічених у списку захворювань, затверджуваному в установленому законодавством Союзу РСР порядку;

—          особам, зараженим вірусом імунодефіциту людини внаслідок виконання медичних маніпуляцій;

—          медичним працівникам, зараженим вірусом імунодефіциту людини внаслідок виконання службових обов’язків;

—          особам, які перебували в складі діючої армії в період громадянської і Великої Вітчизняної воєн та під час інших бойових операцій по захисту СРСР, партизанам громадянської і Великої Вітчизняної воєн, а також іншим особам, які брали участь у бойових операціях по захисту СРСР;

—          інвалідам праці І і ІІ груп та інвалідам І і ІІ груп з числа військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України;

—          сім’ям осіб, які загинули при виконанні державних або громадських обов’язків, виконанні обов’язку громадянина СРСР по рятуванню життя людини, по охороні соціалістичної власності і правопорядку або загинули на виробництві внаслідок нещасного випадку;

—          робітникам і службовцям, які тривалий час сумлінно пропрацювали у сфері виробництва;

—          матерям, яким присвоєно звання «Мати-героїня», багатодітним сім’ям, сім’ям, що виховують дітей-інвалідів, і одиноким матерям;

—          сім’ям при народженні близнят;

—          вчителям та іншим педагогічним працівникам загальноосвітніх шкіл і професійно-технічних навчальних закладів.

Хто має право на позачергове отримання житла

Поза чергою жиле приміщення надається:

—          інвалідам Великої Вітчизняної війни і прирівняним до них у встановленому порядку особам протягом двох років з дати прийняття рішення про включення їх до списку на позачергове одержання жилого приміщення, а з них інвалідам першої групи з числа учасників бойових дій на території інших держав — протягом року з визначенням переважного права інвалідів Великої Вітчизняної війни і прирівняних до них у встановленому порядку осіб на одержання жилих приміщень перед всіма іншими категоріями позачерговиків;

—          громадянам, житло яких внаслідок стихійного лиха стало непридатним для проживання;

—          особам, направленим у порядку розподілу на роботу в іншу місцевість;

—          дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, після завершення терміну перебування у сім’ї опікуна чи піклувальника, прийомній сім’ї, дитячому будинку сімейного типу, закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також особам з їх числа у разі відсутності житла або неможливості повернення займаного раніше жилого приміщення в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

—          громадянам, незаконно засудженим і згодом реабілітованим, у разі неможливості повернення займаного раніше жилого приміщення;

—          дітям-інвалідам з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які проживають у сім’ях піклувальників, прийомних сім’ях, дитячих будинках сімейного типу, державних або інших соціальних установах, після досягнення повноліття, у разі якщо за висновком медико-соціальної експертизи вони можуть здійснювати самообслуговування і вести самостійний спосіб життя;

—          сім’ям, які мають п’ятьох і більше дітей, та у разі народження у однієї жінки одночасно трьох і більше дітей;

—          особам, обраним на виборну посаду, коли це зв’язано з переїздом в іншу місцевість;

—          членам сім’ї народного депутата України у разі його смерті в період виконання депутатських обов’язків у Верховній Раді України на постійній основі.

Потрібно зазначити, що громадяни, які мають право на позачергове отримання житлових приміщень включаються в окремий список.

Що таке ордер на житло і навіщо він ?

Це документ, який надає правові підставі зайняти то чи інше житло державного або громадського фонду. Відповідно до ст.58 Житлового кодексу  на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

Що робити, якщо є рішення про виділення житла але ордера не видають ?

В таких випадках право на житло виникає з часу його надання. І якщо після прийняття відповідного рішення Вам  відмовляють у видачі ордеру, потрібно звертатися в суд з позовом про його видачу.

Підстави визнання ордеру недійсним

Ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.

Вимогу про визнання ордера недійсним може бути заявлено протягом трьох років з дня його видачі.

Що робити у випадку якщо особі виданий ордер на приміщення в якому вже поселена інша людина?

Потрібно зазначити, що ордер може бути виданий лише на вільне житлове приміщення, водночас  у судовій практиці немало прикладів спорів через видачу двох і більше ордерів на одне житло.

У випадку, якщо Вам видали ордер на житло в яке поселена інша людина, то такий ордер потрібно визнати недійсним у зв’язку з видачею його на житло, на яке мають право інші особи. Особи, які отримали такий ордер мають право розраховувати на надання іншого житлового приміщення, яке згідно із ст. 117 Житлового кодексу має  відповідати по розміру і благоустрою житлу, яке було надано за ордером.

Вселення особою, якій виділено житло  інших членів родини

Тут потрібно зазначити, що наймач може поселити в житло дітей, батьків, а також інших осіб тільки з письмової згоди усіх членів сім’ї, які проживають разом з ним. У випадку якщо він живе сам , то зрозуміло, що ніякого згоди не потрібно.  Важливо, що не потрібно згоди також і при поселенні до батьків їх неповнолітніх дітей.

Нормативно-правові документи, які можуть бути корисними щодо квартирного обліку:

Житловий кодекс

http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=5464-10&p=1295457165435519

Постанова Ради міністрів Української РСР від 11 грудня 1984 р. N 470

http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=470-84-%EF&p=1295457165435519

Tags: 2011, житло, квартирна черга, квартирний облік

Багато з нас нещодавно почули із новин про те, що Президент і Уряд України зробили все можливе, щоб внести зміни до цьогорічного бюджету України з однією єдиною ціллю зробити життя простих українців кращим. Говорилося про підняття заробітних плат бюджетникам, про певну соціальну підтримку лікарів, які мають намір працювати у сільській місцевості.

Але ніхто Вам не скаже, що в цьому законі є положення, які фактично скасовують багато соціальних гарантій для чорнобильців, для дітей війни, а також для пенсіонерів військовослужбовців.

Власне навіщо говорити про те, що держава неспроможна виконати свої зобов’язання, які взяла на себе у прийнятих законах і Конституції. Необхідно лише трохи замаскувати це під приводом глибокої турботи про людей.

Зрозуміло, що вони скажуть, ми у жодному разі не скасовували і не мали наміру скасувати соціальні гарантії, де це написано ?

А написано це, зокрема у п. 4 закону, що вносить зміни у закон про бюджет. Там чітко вказано те, що у 2011 році положення щодо чорнобильців, дітей-війни, пенсіонерів військовослужбовців застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом міністрів України виходячи з фінансового ресурсу бюджету на 2011 рік.

Ці зміни передбачають скасування конкретизованих обсягів соціальних прав і гарантій, які закріплені спеціальними законами для цих людей.

Це робиться шляхом передачі повноважень установлювати розмір соціально-економічних гарантій Кабінету міністрів України, який буде на власний розсуд, виходячи із фінансових можливостей держави визначати хто і в якому розмірі буде достойний цих гарантій.

І враховуючи відсутність фінансування цих пільг навіть сьогодні, коли закон чітко встановлює їхній розмір і у кожного є можливість захистити свої права у суді, то цілком очевидним є те, що цей шлях обраний державою, є способом, не виконуючи записані у законі соціально-економічні права та їхні гарантії, уникати відповідальності за їхнє невиконання.

Порядок надання і визначення розмірів указаних пільг за рішенням Кабінету Міністрів України є порушенням принципів верховенства права — принципу пропорційності, забезпечення правових очікувань, правової певності. Прийняття підзаконних рішень в Україні не забезпечене достатньо відкритою процедурою і доступністю для широкого загалу громадян, яких вони стосуються. Запропонований порядок також суперечить визначеній у Законі «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» вимозі щодо встановлення законами основних державних соціальних гарантій, до яких належать також розміри державної соціальної допомоги та інших соціальних виплат.

У цьому контексті важливо підкреслити, що при ініціюванні перегляду умов здійснення соціального захисту в Україні слід виходити із конституційних положень щодо невідчужуваності і непорушності прав людини  та недопустимості звуження їх змісту й обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.

Крім того, рівень юридичної сили актів органів виконавчої влади значною мірою поступається нормам законів, оскільки Конституцією України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19). Переведення визначення умов соціального забезпечення на рівень органів, які повинні забезпечувати виконання законодавчих рішень, призведе до порушення стабільної і передбачуваної системи прав громадян та знизить гарантії їх реалізації.

Тому фактично мова йде про скасування соціально-економічних прав та гарантії через неможливість їхнього ефективного захисту в судовому порядку. Позбавляючи прав людини судового захисту, держава позбавляє громадян і самих прав, оскільки таке право стає фікцією.

Крім того, сумнівною виглядає передача до Кабінету міністрів України повноважень встановлювати конкретні обсяги соціальних гарантій. Конституція України чітко говорить про те,  виключно законами України визначаються: «права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов’язки громадянина; основи соціального захисту, …». Тобто, це означає, що ці повноваження належать Верховній Раді України.

Але що значать для держави всі ці порушення закону перед можливістю отримати значну бюджетну економію. Судячи з того що ці зміни набули чинності нічого.

Надія залишається на те, що національні суди, будуть мати сміливість визнавати протиправними рішення Уряду щодо зменшення соціальних гарантій, оскільки у спеціальних законах поки, що залишились положення які визначають розмір цих гарантій,  а також у зв’язку із наявністю вищезазначених порушень Конституції. Але, якщо відверто,  чи великою є ця надія…. думаю навряд чи.

P.S. У зв’язку із змінами внесеними ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» вношу зміни, до  зразка позову щодо дітей війни  http://i-law.kiev.ua/?p=241

P.S.S. Варто зазначити, що якщо ж, суд першої та (або) апеляційної інстанції відмовлять Вам у задоволенні позову, то у відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 245 КАС України, коли згодом Конституційним судом буде встановлена неконституційність закону N 3491-VI от 14.06.2011 г., Ви зможете подати заяву про перегляд Вашої справи за нововиявленими обставинами. Це також дасть підстави для звернення до Європейського суду з прав людини та подальшого перегляду Вашої справи, Верховним Судом України, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 237 КАС України (якщо міжнародним судом буде встановлено порушення Україною міжнародних норм при розгляді справи українськими судами).

Якщо ж Ви не подасте такий позов, Ви вже не зможете подати його лише за період, що почнеться від дати винесення майбутнього Рішення Конституційним Судом, коли він скасує дію закону N 3491-VI от 14.06.2011 г. (звісно, якщо таке відбудеться).

Tags: 2011, діти війни

Якщо вам принесли Договір, варто не поспішати його підписувати!
Пам’ятайте, що договір, наданий співробітниками ЖЕКу. А вони часто надходять досить хитро, посилаючись нібито на те, що це — типовий договір, встановлена ​​законом форма, тому довірливі споживачі і підписують його, погоджуючись на самі невигідні для них умови.

Дійсно форма типового договору про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових території затверджена постановою Кабінету Міністрів № 529 від 20 травня 2009 року. Даним договором встановлений дуже типовий перелік послуг, порядок оплати, права та обов’язки сторін, відповідальність і т.д. Але в ньому немає опису тієї конкретної ситуації, притаманної у випадку саме вашого будинку і саме вашої прибудинкової території. Пам’ятайте, що при цьому сторони можуть прописати в договорі і інші додаткові умови, які не передбачені Постановою КМ № 529, якщо вони звичайно не суперечать чинному законодавству України, або навпаки навіть були обумовлені іншими законами або нормативно-правовими актами.

Пам’ятайте, що згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України: «… Договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін повинна бути досягнута угода …. »

А згідно зі ст. 646 цього ж Цивільного кодексу України: «… Відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, зробила попередню пропозицію …»

Таким чином отримавши вищевказаний типовий договір від ЖЕКу, ви відповідно до ст. 646 ЦК України, повинні у відповідь направити на адресу даного ЖЕКу свою заяву про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах.

Але ось тут і починається основна проблема для споживача. Самому розібратися складно, а юристи за це захочуть грошей. А тому вирішено безкоштовно допомогти всім бажаючим боротися за свої права споживачів і викладаємо шаблон для складання такої заяви. Вам достатньо тільки вписати найменування ЖЕКу та його адресу, а також свої П.І.Б. та адресу. Пам’ятайте, що зазначена заява, має бути відправлене вами рекомендованим листом, ви також повинні зберігати квитанцію про відправку цього листа, разом з його копією у своєму домашньому архіві, до тих пір, поки не буде підписаний договір з ЖЕКом у якому будуть враховані всі ваші зауваження .

Форма заяви про згоду укласти такий договір, але на інших, ніж було запропоновано, умовах, викладена нижче в тексті цієї статті.

—————————————————————

———————————————————-

Начальнику ЖЕКу № __________________________________
від_________________________________________________
адреса: ________, м. Київ, вул. ___________, _____ кв. ______

Заява
про згоду укласти договір, але на інших умовах

Мені запропоновано Вашим підприємством укласти договір на надання житлових послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Я маю намір укласти такий договір. Однак у запропонованому вами варіанті договору вбачаю порушення вимог законодавства України і своїх цивільних і споживчих прав, і тому на підставі ст. 646 Цивільного кодексу України, я повідомляю про свій намір укласти такий договір, але на інших умовах, а саме з урахуванням наступних моїх зауважень:

1. Не запропоновано проект договору, розроблений безпосередньо виконавцем (ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» – далі Закон)  для узгодження зі мною і його підписання на надання послуг з водотеплопостачання та водовідведення.

2. Деякі зауваження щодо п. 2 Договору:

а) В пункті2,  розділу «Предмет договору» допущена суттєва неточність. Викладено: «невід’ємною частиною договору є копія рішення органу виконавчої влади про затвердження тарифу на послуги, які відносяться до договору». Необхідно викласти (відповідно до ст. 31 Закону та типового договору): «… невід’ємною частиною договору є копія рішення органу місцевого самоврядування про затвердження тарифів на послуги, які відносяться до договору, а також Правил утримання житлових будинків і прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України № 16 від 17.05.2005р….»

б) Копія рішення органу місцевого самоврядування про затвердження тарифів на послуги. Які прямо відносяться до договору, не прикладена. Необхідно докласти її до Договору в якості додатка.

в) Копія рішення органу місцевого самоврядування за структурою тарифів, періодичність та строки виконання робіт до договору не прикладена. Також необхідно прикласти її до Договору в якості додатка.

3. Мені нав’язують  підписувати договір  безпосередньо в момент надання Вашою організацією проекту договору, позбавляючи права, наданого мені ст. 26 Закону про узгодження його у місячний строк і внесення в нього інших умов договору за згодою сторін.

4. Мені запропоновано підписати саме типовий договір, затверджений Постановою Кабінету міністрів України № 529 від 20.05.2009 р., який не містить у собі усі необхідні умови, які безпосередньо стосуються особливостей з утримання та обслуговування саме нашого будинку і нашої прибудинкової території.

Відповідно до п. 3 ст. 20 Закону я зобов’язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, а не типовий договір, затверджений Постановою Кабінету Міністрів і зареєстрований в Міністерстві Юстиції України.

Відповідно до п. 2.3 ст. 21 Закону виконавець зобов’язаний підготувати та укласти з виконавцем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

У результаті спонукання укласти, саме даний типовий договір, порушуються наступні мої права, а саме:

1. У запропонованому вами варіанті Договору не зазначено те, що обов’язково повинно бути зазначено (згідно вимог ст. 26 Закону). :

п.1.3 – вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг;

п.1.5 – порядок перерахунків розмірів плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості;

п.1.7 – порядок контролю якісних (кількісних) показників надання послуг та звіту сторін;

п.1.8 – порядок вимірювання обсягів та визначення якості зазначених послуг;

п.1.10 – порядок обслуговування мереж та розподіл повноважень щодо їх експлуатації та відновлення (ремонту);

п.1.12 – порядок здійснення планових і капітальних ремонтів (Ремонту під’їздів, заміни вікон і дверей у під’їздах, асфальтування прибудинкової території, відповідно до нормативів зазначених у Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України № 16 від 17.05.2005 р .)

2. У зазначеному Договорі також не вказано:

а) графік і терміни надання послуг, їх якісні та кількісні показники;

б) терміни виконання та усунення виконавцем виявлених недоліків у наданні послуг;

в) порядок відшкодування збитків, завданих майну споживача та / або приміщенню, шкоди, завданої його життю чи здоров’ю внаслідок неналежного санітарного стану території або неповного надання послуг.

г) порядок зменшення розмірів плати за перевищення строків проведення ремонтно-профілактичних робіт і відшкодування компенсацій за перевищення встановлених термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт;

д) порядок встановлення термінів і терміни проведення ремонтно-профілактичних та аварійно-відновлювальних робіт;

е) пеня, яка сплачується споживачем, у разі несвоєчасного внесення платежів за надані виконавцем послуги.

ж) перелік робіт, виконуваних квартиронаймачем та власником квартири за особисті кошти при проведенні ремонту квартири;

з) вимоги нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, за які споживач несе відповідальність.

3. Не врегульовано питання оплати послуг безпосередньо виконавцю, а не КП «ГІОЦ» якій не є стороною у договорі, що суперечить вимогам Закону та утрудняє звернення споживачів до суду для вирішення спірних питань.

4. Пункт 4, ст. 11 Договору вважаю треба викласти в такій редакції: «… Забезпечувати доступ представників Виконавця до обладнання водо і теплопостачання Споживача, якщо таке обладнання має пряме відношення до функціонування загальної системи водо і теплопостачання всього будинку, при наявності в них відповідного посвідчення та відповідного письмового направлення від Виконавця на виробництво конкретних робіт або огляду. При ліквідації аварії – цілодобово, а у всіх інших випадках відповідно до вимог законів та нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг … »

5. Пункт 2, ст. 12 Договору вважаю треба викласти в такій редакції:  «… Виконавець має право доступу, до обладнання водо і теплопостачання Споживача,  якщо таке обладнання має пряме відношення до функціонування загальної системи водо і теплопостачання всього будинку, при наявності в них відповідного посвідчення та відповідного письмового направлення від Виконавця на виробництво конкретних робіт або огляду. При ліквідації аварії – цілодобово, а у всіх інших випадках відповідно до вимог законів та нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг … »;

Оплату за новими тарифами буду робити після укладення Вами зі мною договору відповідно до ст. 26 Закону та умовами договору відповідно до ст. ст. 20; 21; 32 Закону.

Вимагаю усунути перераховані недоліки, після чого договір з Вашим підприємством мною буде укладено, але тільки після його нового узгодження і підписання з мого боку.

У разі незгоди, це питання може бути вирішене тільки в судовому порядку.

З повагою,

________________________________________ ПІДПИС___________________
(П.І.Б.)

«______» ____________________ 2011 р.

Джерело: http://www.advocatura.org.ua

Tags: 2011, договір із ЖЕКом, договір на надання комунальних послуг, ЖЕК

Процедура призначення

Призначення додаткової пенсії для чорнобильців здійснюється відповідно до ст. 49, 50, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Закон 796-XII).

Кому надається додаткова пенсія

Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю надається особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 потерпілих від аварії на Чорнобильській АЄС.

Потрібно зазначити, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю призначається після виникнення права у особи на державну пенсію та виплачується кожного місяця.

Куди звертатися за додатковою пенсією

Звертатися потрібно до регіонального управління Пенсійного фонду.

Розмір додаткової пенсії

Розмір додаткової пенсії для чорнобильців визначається Законом 796-XII. Остання редакція вказаного закону передбачала, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах:

—          інвалідам I групи — 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

—          інвалідам II групи — 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

—          інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу — 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Також Законом 796-XII визначалось, що особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначається в розмірі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Особам, віднесеним до категорії 3, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначається в розмірі 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначається в розмірі 5 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Але, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 ця редакція була визнана неконституційною. Правові наслідки визнання окремих положень закону неконституційним передбачені у ст. 152 Конституції України. Вказана норма передбачає, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, на сьогодні, діє попередня редакція статті Закону 796-XII, яка передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах:

— інвалідам I групи — 100 процентів мінімальної пенсії за віком;

— інвалідам II групи — 75 процентів мінімальної пенсії за віком;

— інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу — 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Також діючою є попередня редакція ст.51 Закону  796-XII, яка визначає, що:

—          особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.

—          особам, віднесеним до категорії 3, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначається у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком.

—          особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.

Під час визначення розміру щомісячної додаткової пенсії для чорнобильців, за основу її нарахування береться мінімальна пенсія за віком. Згідно чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Так, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить з 01 січня 2010 року – 695 грн., з 01 квітня 2010 року – 706 грн., з 01 липня 2010 року – 709 грн., 01 жовтня 2010 року – 723 грн., 01 грудня 2010 року – 734 грн., з 01 січня 2011 року – 750 грн., з 01 квітня 2011 року – 764 грн., з 01 жовтня 2011 року – 784 грн. та з 01 грудня 2011 року – 800 грн.

Виходячи із цього, розмір додаткової пенсії для чорнобильців, які віднесені до інвалідів I групи має становити з 01 січня 2010 року – 695 грн., з 01 квітня 2010 року – 706 грн., з 01 липня 2010 року – 709 грн., 01 жовтня 2010 року – 723 грн., 01 грудня 2010 року – 734 грн., з 01 січня 2011 року – 750 грн., з 01 квітня 2011 року – 764 грн., з 01 жовтня 2011 року – 784 грн. та з 01 грудня 2011 року – 800 грн.

Розмір додаткової пенсії для чорнобильців, які віднесені до інвалідів II  групи має становити з 01 січня 2010 року – 521,25 грн., з 01 квітня 2010 року – 529,5 грн., з 01 липня 2010 року – 531,75 грн., 01 жовтня 2010 року – 542,25грн., 01 грудня 2010 року – 550,5 грн., з 01 січня 2011 року – 562,5 грн., з 01 квітня 2011 року – 573 грн., з 01 жовтня 2011 року – 588 грн. та з 01 грудня 2011 року – 600 грн.

Розмір додаткової пенсії для чорнобильців, які віднесені до інвалідів IIІ групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу  має становити з 01 січня 2010 року – 347,5 грн., з 01 квітня 2010 року – 353 грн., з 01 липня 2010 року – 354,5 грн., 01 жовтня 2010 року – 361,5 грн., 01 грудня 2010 року – 367 грн., з 01 січня 2011 року – 375 грн., з 01 квітня 2011 року – 382 грн., з 01 жовтня 2011 року – 392 грн. та з 01 грудня 2011 року – 400 грн.

Розмір додаткової пенсії для чорнобильців, які віднесені до категорії 2 (за шкоду заподіяну здоров’ю), має становити з 01 січня 2010 року – 208,50 грн., з 01 квітня 2010 року – 211,80 грн., з 01 липня 2010 року – 212,70 грн., 01 жовтня 2010 року – 216,90 грн., 01 грудня 2010 року – 220,20 грн., з 01 січня 2011 року – 225 грн., з 01 квітня 2011 року – 229,20 грн., з 01 жовтня 2011 року – 235,20 грн. та з 01 грудня 2011 року – 240,00 грн.

Розмір додаткової пенсії чорнобильцям, які віднесені до категорії 3 (за шкоду заподіяну здоров’ю), має становити з 01 січня 2010 року – 173,75 грн., з 01 квітня 2010 року – 176,50 грн., з 01 липня 2010 року – 177,25 грн., 01 жовтня 2010 року – 180,75 грн., 01 грудня 2010 року – 183,50 грн., з 01 січня 2011 року – 187,50 грн., з 01 квітня 2011 року – 191,00 грн., з 01 жовтня 2011 року – 196,00 грн. та з 01 грудня 2011 року – 200,00 грн.

Розмір додаткової пенсії для чорнобильців, віднесених до категорії 4, за шкоду заподіяну здоров’ю, має становити з 01 січня 2010 року – 104,25 грн., з 01 квітня 2010 року – 105,90 грн., з 01 липня 2010 року – 106,35 грн., з 01 жовтня 2010 року – 108,45 грн., з 01 грудня 2010 року – 110,10 грн., з 01 січня 2011 року – 112,50 грн., з 01 квітня 2011 року – 114,60 грн., з 01 жовтня 2011 року – 117,60 грн., з 01 грудня 2011 року – 120,00 грн.

Способи захисту права на додаткові пенсії

Потрібно зазначити, що регіональні управління Пенсійного Фонду України продовжують ігнорувати чинні норми закону, не нараховуючи у добровільному порядку пенсії у вказаних вище розмірах. Однак, після звернення до суду, Пенсійний Фонду все ж таки повертає недовиплачені кошти за строк, вказаний у судовому рішенні.

Важливо знати, що у разі відмови у виплаті додаткової пенсії чорнобильцям, за шкоду заподіяну здоров’ю, строк позовної давності обчислюється по кожному місяцю, за яким має нараховуватися така пенсія, окремо. Право на позов відносно додаткової пенсії чорнобильцям виникає щомісяця, а позовна давність обчислюється з того місяця, коли громадянин дізнався або повинен був дізнатися про порушення права. Вказаний підхід повністю кореспондується із позицією Верховного Суду України, яка викладена в ухвалі від 17.02.2010 року по справі № 6-911св09. Судова практика також сформувала правило – якщо додаткові пенсії чорнобильцям виплачувалася у неповному розмірі, то вважається, що громадяни дізналися про порушення своїх прав після отримання неповних сум виплат. Тому, в класичному варіанті, судом можуть бути задоволені лише вимоги за попередні шість місяців, які передують даті подання позову.

Для того щоб обійти це обмеження, можна спробувати звернутися до органів пенсійного фонду із письмовою заявою. У цій заяві обов’язково зазначити прохання про сприяння в реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством прав та інтересів громадянина шляхом здійснення перерахунку додаткової пенсії та її виплати за весь попередній час. Органи пенсійного фонду зобов’язані перевірити викладені у заяві факти та прийняти рішення відповідно до чинного законодавства. До повноважень органів пенсійного фонду належить призначення і виплата пенсій. З цього приводу Верховний Суд України у своїй постанові від 13.04.2010 року № 10/85 також звернув увагу на те, що для вирішення питання про правильність застосування строку звернення до суду необхідно з’ясувати яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені права особи, коли розпочався перебіг цього строку. Зокрема, чи звертався громадянин до відповідача із заявою, якщо так – то коли, і чи приймалося останнім рішення про відмову.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Тому, ці вимоги також доцільно включати до позовної заяви.

Одночасно, потрібно звернути увагу на ще один можливий варіант вирішення даного питання. Він пов’язаний з тим, що ст. 175 Кримінального кодексу України встановлює відповідальність за безпідставну невиплату пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більш як за один місяць. Особливістю застосування цієї статті є те, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення до кримінальної відповідальності нею буде здійснено виплату пенсії чи іншої встановленої законом виплати громадянам. Досудове слідство у цих справах провадиться слідчими прокуратури (ч. 1 ст. 112 Кримінально-процесуального кодексу України). Посадові особи пенсійного фонду очевидно можуть і будуть посилатися на відсутність бюджетного фінансування. Але, в цьому контексті доцільно згадати про практику Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права та підлягає застосуванню судами України. Так, у справі «Кечко проти України» від 18.11.2005 року зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.

Органи прокуратури мають іще один інструмент для впливу на пенсійний фонд. Законом України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор має право внести письмовий припис про усунення порушень закону органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення (ст. 22 Закону).

Tags: 2011, додаткова пенсія за шкоду, пенсія чорнобильцям, чорнобильці