Основне завдання військового обліку – це своєчасне виявлення всіх громадян призовного віку, які проживають на території, що обслуговує  військовий комісаріат, визначення їх кількості та якісної характеристики, забезпечення організованого проведення чергових призовів громадян на строкову військову службу, здійснення контролю за виконанням громадянами України Закону України «Про загальний військовий обов’язок і військову службу».

Щодо військового обов’язку громадяни України поділяються на кілька категорій. Розглянемо деякі з них.

Перша група – допризовники, тобто ті особи, які підлягають приписці до призовних дільниць.

Що необхідно знати призовнику?

  1. Приписка передбачає, що Ви будете взяті на військовий облік та пройдете перевірку ступеня придатності до військової служби. Крім того, перевірятиметься Ваш рівень освіти, виявлятиметься здобута спеціальність або професія, перевірятиметься рівень фізичної підготовки та вивчатимуться особисті якості.
  2. Ваша приписка проводитиметься на призовній дільниці при військових комісаріатах за місцем проживання. Для проведення приписки до призовних дільниць утворюються комісії з питань приписки.
  3. Період приписки: січень – березень кожного року.
  4. Вік: у рік приписки Вам має виповнюватися 17 років.

5. Конкретні строки Вашої явки до призовних дільниць для проходження приписки установлюються районними військовими комісаріатами у повістках. Вручити такий документ можуть через житлово-експлуатаційні організації, домовласників, органи місцевого самоврядування, відділи кадрів підприємств всіх форм власності, установ, організацій та навчальних закладів не пізніше 5 діб до призначеного строку явки на приписку.

В окремих випадках повістку можуть вручити безпосередньо за домашньою адресою.

  1. Отримавши такий документ, Ви зобов’язані прибути на призовні дільниці в строки, вказані в повістках, маючи при собі такі документи:

— паспорт або свідоцтво про народження;

— копію атестата, диплома, свідоцтва чи довідку про освіту;

— довідку з домоуправління або виконкому сільської (селищної, міської) Ради народних депутатів про склад сім’ї;

— довідку з місця роботи або навчання із зазначенням: у працюючих посади, фаху, з якого часу працює; в молоді, яка навчається — на якому курсі або в якому класі навчається;

— характеристику з місця роботи або навчання;

— 4 фотокартки розміром 3×4 см (знімок без головного убору);

— посвідчення і довідки про складання спортивних розрядів, про спеціальність, одержану в навчальній організації ТСОУ і в навчальному закладі системи профтехосвіти;

— посвідчення водія автомобіля;

— довідку про середній заробіток, підписану керівником та головним бухгалтером і засвідчену печаткою підприємства.

  1. По прибуттю у військкомат, Вас зустріне черговий по призовній дільниці і ознайомить з порядком проходження приписки, роз’яснить Ваші права, обов’язки та проведе облік прибулих на приписку згідно зі списками за днями явки.
  2. Начальник другого відділення районного військового комісаріату проведе з Вами бесіду та перевірить наявність необхідних документів і повноту заповнення технічними працівниками Вашої облікової карти і особової справи.

Паспорти, свідоцтва про народження, а також інші особисті документи Вам повернуться.

  1. Далі, згідно з «Положенням про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України» Ви пройдете медичний огляд. За його результатами і з урахуванням рівня Вашої освітньої підготовки, особистих якостей, роду діяльності та спеціальності комісія з питань приписки приймає одне з таких рішень:
  • придатний для військової служби та попередньо призначений до служби у Збройних Силах України чи іншому військовому формуванні;
  • тимчасово непридатний до військової служби, потребує лікування;
  • підлягає направленню на додаткове медичне обстеження та проведення повторного медичного огляду (із зазначенням дати проведення);
  • непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час, підлягає взяттю на облік військовозобов’язаних;
  • непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку, підлягає виключенню з військового обліку;
  • підлягає взяттю на військовий облік військовозобов’язаних як такий, що був раніше засуджений до позбавлення волі, обмеження волі, арешту, виправних робіт за вчинення злочину невеликої або середньої тяжкості, у тому числі із звільненням від відбування покарання;
  • підлягає виключенню з військового обліку як такий, що був раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
  1. Після цього Вам видається посвідчення про приписку. З цих пір – Ви призовник, тобто особа, приписана до призовної дільниці.

Далі Вас ознайомлюють з Вашими правами та обов’язками (додаток №1), правилами військового обліку та відповідальністю за порушення цих правил (додаток №2).

До уваги призовника

1.Важливо знати, що громадяни, приписані до призовних дільниць, перебувають на військовому обліку призовників з дня їх приписки до призову на військову службу чи зарахування в запас. Граничний вік перебування на обліку призовників – до 27 років.

  1. У разі, якщо Ви прибули на нове постійне або тимчасове місце проживання на строк більше ніж 1.5 місяця, а у службові відрядження, на навчання, у відпустку або на лікування на строк більше 3 місяців, необхідно стати у 3 денний строк на військовий облік.

Для цього Ви повинні подати письмову заяву на ім’я районного військового комісара.

  1. Далі Ваші дані заносяться в обліково-алфавітну книгу і заповнюється 2 примірники алфавітної картки, один з яких зберігається в окремій папці до одержання особової справи, а другий — не пізніше 3-денного строку направляється районному військовому комісару за попереднім місцем Вашого військового обліку з проханням надіслати особову справу.
  2. В свідоцтві про приписку проставляється штамп про взяття на військовий облік призовника.
  3. Якщо Ви прибули у сільську місцевість, в селище і місто, де немає військових комісаріатів, Вас направлять в органи місцевого самоврядування, на які покладено ведення персонально-первинного обліку;
  4. По одержанні, особова справа після ретельної перевірки поміщається у відповідну картотеку, а алфавітна картка знищується.

В разі зміни місця проживання на строк більше 1.5 місяця, вибуття  у службові відрядження, на навчання, у відпустку або на лікування – на строк більше трьох місяців, Ви повинні знятися з військового обліку за місцем проживання.

Військовий облік жінок

  1. Жінки, які мають фах, споріднений з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров’я, віком та сімейним станом, беруться на військовий облік військовозобов’язаних.
  2. Жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час. У мирний час жінки можуть бути прийняті на військову службу та службу у військовому резерві тільки в добровільному порядку (за контрактом).

Оскарження рішення призовної комісії

Ви можете оскаржити рішення призовної комісії до призовної комісії вищого рівня або до суду в порядку, передбаченому законом.

Зняття з військового обліку

  1. Для зняття з військового обліку Ви зобов’язані особисто з’явитися в районний військовий комісаріат і подати письмову заяву з указанням причини зняття з військового обліку і точної адреси нового місця проживання.

Дозвіл на зняття призовників з військового обліку надасть Вам районний військовий комісар або особа, яка його заміщає.

  1. Зверніть увагу, що на письмових заявах має бути вказано, з якої причини і на підставі яких документів виданий  дозвіл на зняття призовника з військового обліку.
  2. З військового обліку призовників знімаються також особи:

— призвані на строкову військову службу;

— зараховані у військово-навчальні заклади;

— зараховані рішеннями призовних комісій на облік військовозобов’язаних;

— визнані призовними комісіями непридатними до військової служби із зняттям з військового обліку;

— які отримали  військові звання офіцерів запасу після проходження  військової підготовки в цивільних навчальних закладах і складання установлених екзаменів;

— взяті на спеціальний облік Міністерства внутрішніх справ України у зв’язку з призначенням на посади рядового або начальницького складу органів внутрішніх справ чи зарахуванням курсантами і слухачами вищих начальних закладів Міністерства внутрішніх справ України;

— засуджені до позбавлення волі;

— які вибули на постійне місце проживання за межі України;

— померлі.

4. Будучи призовником у віці 18 років і старше, Ви можете змінити місце військового обліку, однак зробити це можна до опублікування Указу Президента України про черговий призов.

Після цього зміна можлива лише в окремих випадках за умови подання до військового комісаріату документів, які б стверджували, що призовник:

—                     переведений на роботу в іншу місцевість;

—                     переїхав на нове місце проживання;

—                     прийнятий до навчального закладу і  вибуває  для  продовження освіти або закінчив навчальний заклад і направляється на роботу.

 

Військовий облік громадян України, які тимчасово проживають за кордоном, проводиться дипломатичними і консульськими представництвами України.

 

Існує ще кілька категорій громадян України, які мають відношення до військової служби – це:

 

Військовий облік військовозобов’язаних

Військовий облік усіх військовозобов’язаних провадиться за місцем  їх  проживання, а також за обсягами та деталізацією і поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік військовозобов’язаних  за  призначенням поділяється на загальний і спеціальний.

Відповідно до статей 35, 38 Закону України «Про загальний військовий обов’язок і військову службу» підприємства,  установи, організації і навчальні заклади, незалежно від підпорядкованості та форм власності, ведуть облік всіх військовозобов’язаних і призовників, а їх керівники (власники) несуть відповідальність за  повноту і  якість  обліку, стежать  за  виконанням  військовозобов’язаними правил військового обліку.Облік військовозобов’язаних на підприємствах ведеться з метою забезпечення контролю за виконанням громадянами України військового обов’язку і дотриманням  установлених Правил військового обліку громадян України, а також своєчасного оформлення бронювання за народним господарством інженерно-технічних працівників  і кваліфікованих робітників, вчасної підготовки необхідних кадрів для заміни спеціалістів, які підлягають призову  до  Збройних Сил  України, надання  допомоги військовим комісаріатам у проведенні оборонних заходів  і підтриманні військового обліку в реальному стані.В процесі проведення заходів з питань військового обліку адміністрація підприємств незалежно  від  підпорядкування  і  форм власності зобов’язана:1.                  при прийнятті на роботу (навчання) перевірити наявність у Вас військово-облікових документів (військових квитків або тимчасових посвідчень, виданих замість військових квитків) і встановити, чи перебуваєте Ви на військовому обліку за місцем проживання. Військовозобов’язаних  і  призовників, які не перебувають на військовому  обліку, приймають  на  роботу  (навчання) лише після зарахування їх на військовий облік в облікових органах  за  місцем проживання.2. Забезпечити повноту і якість обліку всіх військовозобов’язаних і призовників підприємства за правилами і формами, установленими Міністерством оборони і Міністерством статистики України;3. Систематично звіряти особові картки робітників, службовців і тих, хто навчається,  із  записами у військових  квитках  та посвідченнях про приписку до  призовних  дільниць і подавати  ці картки  не рідше 1 разу на рік до військових комісаріатів для звіряння з обліковими даними військових комісаріатів;4. Здійснювати систематичний  облік змін Вашого сімейного становища, адреси  місця проживання, службового становища, технічної підготовки, освіти і у 5-денний строк вносити ці зміни до їх особових карток  та повідомляти  про них у відповідні військові комісаріати у визначені ними строки;5. Приймати під розписку від Вас військово-облікові документи для подання  у військові комісаріати,  звіряння з особовими картками та для інших цілей;6. Оповіщати Вас на  вимогу військових комісаріатів і сприяти своєчасній явці  за  цим викликом.

Військовий облік під час мобілізації

  1. Ви повинні з’являтися за викликом до військового комісаріату (військовозобов’язані Служби безпеки України — за викликом Центрального управління або  регіонального органу Служби безпеки України) для постановки на військовий облік та визначення призначення на воєнний час.
  2. Якщо Ви перебуваєте у запасі і не призвані на військову службу або не залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, то під час мобілізації можете бути відповідно до закону залучені до виконання робіт, які мають оборонний характер.
  3. Якщо Ви здійснюєте підприємницьку діяльність, то виконуватимете мобілізаційні завдання (замовлення) згідно з укладеними договорами (контрактами).
  4. Під час мобілізації та переведення Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту на штати воєнного часу Ви (крім випадків, коли проходите службу у військовому резерві) зобов’язані з’явитися до військових частин або на збірні пункти військових комісаріатів у строки, зазначені в отриманих Вами документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках або розпорядженнях військових комісарів (військовозобов’язані Служби безпеки України – керівників органів, де Ви перебуваєте на військовому обліку, військовозобов’язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту – керівників відповідних органів управління центрального органу  виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).Будучи резервістом, Ви зобов’язані з’явитися до військових частин у строки, визначені командирами військових частин, в яких вони проходять службу у військовому резерві.
  1. Якщо Ви перебуваєте у запасі, то завчасно приписуєтеся до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов’язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу.
  2. Якщо Ви перебуваєте на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації Вам забороняється зміна місця проживання без дозволу посадової особи.

Tags:

На сьогодні законодавство України передбачає оформлення постійного догляду з відповідними соціальними виплатами на догляд за такими категоріями осіб, що потребують догляду: за дітьми-інвалідами віком до 18 років; за інвалідами І групи або особами, які досягли 80-річного віку; за інвалідами І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, які за висновком лікарської комісії медичного закладу потребують постійного стороннього догляду; та за іншими громадянам похилого віку, інвалідами,  дітьми-інвалідами та хворими,  які за висновком лікарсько-консультаційної комісії потребують постійного стороннього догляду і не здатні до самообслуговування.

  1. Оформлення догляду за дітьми-інвалідами віком до 18 років

Постійний догляд за дитиною-інвалідом віком до 18 років передбачає отримання надбавки на догляд за дитиною-інвалідом віком до 18 років, що призначається структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (крім Києва) рад (далі — місцеві органи з питань соціального захисту населення) одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які не працюють, не навчаються (крім заочної форми навчання), не проходять службу, не займають виборну посаду і фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом. При цьому одиноким матерям (одиноким батькам) надбавка на догляд за дитиною-інвалідом віком до 18 років призначається незалежно від факту роботи, навчання та служби.

Слід зазначити, що надбавка на догляд призначається і особам, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, у відпустці без збереження заробітної плати незалежно від того, за якою дитиною вона знаходиться у відпустці, у разі якщо дитина-інвалід потребує домашнього догляду за умови фактичного догляду за нею.

Для призначення надбавки на догляд за дитиною-інвалідом одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, додатково до документів, що подаються для призначення державної соціальної допомоги дітям-інвалідам, подаються: заява про призначення надбавки на догляд за дитиною-інвалідом;  довідка про склад сім’ї (крім сім’ї опікуна, піклувальника) із зазначенням прізвищ, імен та по батькові, родинних стосунків членів сім’ї; копія трудової книжки, довідка з центру зайнятості про те, що особа не перебуває на обліку як безробітна, довідка про доходи за останній звітний період (рік), а в разі відсутності трудової книжки — лише зазначені довідки;

довідка про спільне проживання дитини-інваліда з одним з батьків, усиновителем, опікуном, піклувальником, видана уповноваженим органом за місцем проживання. (при неможливості отримати таку довідку орган праці та соціального захисту здійснює обстеження на дому і складає акт обстеження з висвітленням цих фактів);  довідка з місця навчання дитини; рішення про встановлення опіки чи піклування над дитиною-інвалідом (для опікунів і піклувальників дітей-інвалідів).

Особи, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, у відпустці без збереження заробітної плати, додатково подають Довідку про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді за формою, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 11 червня 2012 року N 430, та копію або витяг з наказу (розпорядження) роботодавця про надання відпустки.

Для призначення надбавки на догляд за дитиною-інвалідом одинока матір (одинокий батько) додатково до документів, що подаються для призначення державної соціальної допомоги дітям-інвалідам, подає: оригінал довідки органу реєстрації актів цивільного стану про підстави внесення до книги реєстрації народження відомостей про батька дитини (на яку призначається надбавка на догляд), якщо одинока мати не перебуває (не перебувала) на обліку в місцевих органах з питань соціального захисту населення як одинока мати, або довідку зазначених органів про те, що вона перебуває (перебувала) на обліку як одинока мати дитини-інваліда, на яку призначається надбавка на догляд; довідку про спільне проживання з дитиною-інвалідом, видану уповноваженим органом за місцем проживання (при неможливості отримати таку довідку місцевий орган з питань соціального захисту населення здійснює обстеження на дому і складає акт обстеження з висвітленням цих фактів; рішення про усиновлення (для усиновлених дітей); довідка з місця навчання дитини.

Розмір надбавки на догляд за дитиною-інвалідом віком до 6 років, віднесеною до підгрупи А, призначається у розмірі 100 відсотків прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років (що з 1 січня 2015 року становить 1 032 гривень); за дитиною-інвалідом віком до 6 років — 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років; за дитиною-інвалідом віком від 6 до 18 років, віднесеною до підгрупи А, — 100 відсотків прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років (що з 1 січня 2015 року становить 1 286 гривень); за дитиною-інвалідом віком від 6 до 18 років — 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років.

  1. Оформлення догляду за за інвалідом І групи або за особою, яка досягла 80-річного віку

Догляд за інвалідом І групи або особою, яка досягла 80-річного віку, передбачає отримання відповідної компенсації, що призначається і виплачується у грошовій формі непрацюючим працездатним особам, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або особою, яка досягла 80-річного віку.

Для призначення компенсації непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або особою, яка досягла 80-річного віку, подають в місцеві органи з питань соціального захисту населення заяву, форма якої затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 22 лютого 2012 року № 96 “Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій, субсидій та пільг”. Крім того, до заяви додаються: паспорт або документ, що посвідчує особу одержувача державної соціальної допомоги; довідка про перебування на обліку в органах Пенсійного фонду України або органах праці та соціального захисту населення — для особи, за якою здійснюється догляд; паспорт або документ, що посвідчує особу, за якою здійснюється догляд; документ, який підтверджує, що особа не працює: трудова книжка та довідка органів державної податкової служби довільної форми про те, що особа не перебуває на обліку у даному органі державної податкової служби як фізична особа — підприємець;за відсутності трудової книжки — заява особи із зазначенням причини відсутності трудової книжки; витяг з акта огляду медико-соціальної експертної комісії (для осіб, визнаних інвалідами І групи) — для особи, за якою здійснюється догляд.

Зауважимо, що розмір щомісячної компенсації без урахування індексації становить 4,80 грн.

  1. Оформлення догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду

Дієздатній особі, яка зареєстрована або постійно проживає на одній житловій площі з інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, і здійснює догляд за ним, надається щомісячна грошова допомога на догляд.

Для призначення грошової допомоги на догляд подаються такі документи відповідним органам соціального захисту населення: заява; документ, що посвідчує особу; довідка про склад сім’ї із зазначенням прізвищ, імен та по батькові, родинних зв’язків членів сім’ї; довідки про доходи кожного члена сім’ї; висновок лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу; довідки про наявність і розміри земельних ділянок, виділених для ведення особистого підсобного господарства, городництва, сінокосіння, випасання худоби, та земельної частки, виділеної унаслідок розпаювання землі.

Якщо дієздатна особа постійно проживає на одній житловій площі за місцем реєстрації (проживання) інваліда I чи II групи внаслідок психічного розладу, але зареєстрована в іншому місці, подається довідка, видана органом соціального захисту населення за місцем реєстрації дієздатної особи, про те, що вона не перебуває на обліку як одержувач і не одержує щомісячну грошову допомогу на догляд за місцем реєстрації.

Для підтвердження факту спільного проживання з інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу та догляду за ним у разі потреби складається акт про проведення обстеження сім’ї спеціалістами органів соціального захисту населення. Якщо дієздатна особа постійно проживає на одній житловій площі за місцем реєстрації інваліда I чи II групи внаслідок психічного розладу, але зареєстрована в іншому місці, обстеження сім’ї для встановлення факту догляду є обов’язковим.

Розмір допомоги на догляд розраховується як різниця між трьома прожитковими мінімумами на кожного члена сім’ї та середньомісячним сукупним доходом сім’ї за попередні шість місяців, але не може бути більше, ніж мінімальна заробітна плата (що станом на 1 січня 2015 року становить 1 218 гривень).

  1. Оформлення догляду за громадянам похилого    віку,    інвалідами, дітьми-інвалідам,  хворими,  які  не  здатні до самообслуговування і потребують  постійної   сторонньої   допомоги

Непрацюючим особам,   які   постійно  надають соціальні   послуги (зокрема з догляду)  громадянам   похилого    віку,    інвалідам, дітям-інвалідам,  хворим,  які  не  здатні до самообслуговування і потребують  постійної   сторонньої   допомоги   (крім   осіб,   що обслуговуються  соціальними   службами),  призначається  щомісячна компенсаційна виплата.

Компенсація  призначається  і  виплачується  місцевими органами з питань соціального захисту населення за  місцем  проживання,  перебування  особи,  якій надаються  соціальні  послуги,  з дня подання особою, яка надає  соціальні послуги, та особою, яка їх потребує, заяв разом з усіма необхідними документами.

Зокрема, для призначення компенсації подаються такі документи:

а) особою,  яка  надає  соціальні послуги: заява про згоду надавати соціальні послуги; паспорт або інший документ, що посвідчує особу; висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що стан її здоров’я дозволяє постійно надавати соціальні послуги; копія трудової книжки, а у разі відсутності трудової книжки — письмове   повідомлення   особи   із  зазначенням  інформації  про відсутність  трудової  книжки  та  про  останнє  місце  роботи  чи отримання  доходів; заява  про  надання  згоди  на проведення перевірки даних про доходи   особи   з  використанням  відомостей  Державного  реєстру фізичних  осіб  —  платників  податків (з урахуванням вимог Закону України «Про захист персональних даних»);

б) особою,  яка потребує надання соціальних  послуг,  або  її законним представником (у разі визнання цієї особи недієздатною): заява про необхідність надання соціальних послуг; паспорт або інший документ, що посвідчує особу; копія  довідки  до  акта  огляду медико-соціальною експертною комісією  (форма  N  157-1/о, затверджена наказом МОЗ від 30 липня 2012  р. N 577); висновок  лікарсько-консультаційної  комісії про необхідність постійного   стороннього   догляду   та   нездатність   особи   до самообслуговування  (за  винятком  інвалідів I групи, інвалідність яких  встановлена  безстроково  та  які  згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією потребують постійного стороннього догляду);

в) законним  представником  дитини,  яка   потребує   надання соціальних послуг: заява про необхідність надання соціальних послуг; копія свідоцтва про народження дитини; висновок лікарсько-консультаційної  комісії  про необхідність постійного  стороннього   догляду   та   нездатність   дитини   до самообслуговування.

Компенсація призначається виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб (що з з 1 січня 2015 року становить 1921 гривень) у таких розмірах: 15 відсотків — особам, які надають соціальні послуги інвалідам I групи; 10 відсотків — особам, які надають соціальні послуги громадянам      похилого      віку,      які      за     висновком лікарсько-консультаційної     комісії     потребують    постійного стороннього  догляду  і не здатні до самообслуговування, інвалідам II  групи  та  дітям-інвалідам; 7  відсотків — особам, які надають соціальні послуги інвалідам    III    групи    та    хворим,    які   за   висновком лікарсько-консультаційної     комісії     потребують    постійного стороннього  догляду  і  не  здатні до самообслуговування.

Звертаємо увагу, що компенсація не призначається:

а)  особам, які надають соціальні послуги громадянам,  яким призначено: державну  соціальну  допомогу на догляд відповідно до Закону  України  «Про  державну  соціальну  допомогу  особам, які не мають  права  на пенсію, та інвалідам» або надбавку на догляд  до  державної  соціальної  допомоги згідно із Законом України «Про  державну    соціальну    допомогу   інвалідам   з   дитинства   та  дітям-інвалідам»; надбавку  на догляд або державну соціальну допомогу на догляд  відповідно   до   Законів   України  «Про  пенсійне  забезпечення» і  «Про  пенсійне  забезпечення  осіб, звільнених з  військової служби, та деяких інших осіб»; відшкодування  витрат на надання послуг по догляду відповідно  до  Закону  України  «Про  загальнообов’язкове  державне соціальне  страхування  від  нещасного випадку на виробництві та професійного  захворювання, які спричинили втрату працездатності»;

б) особам, які надають соціальні послуги і отримують  допомогу  на догляд відповідно до Закону України «Про психіатричну  допомогу»;

в) особам, які надають соціальні послуги на платній  основі;

г) самозайнятим особам;

д) особам, які проходять альтернативну (невійськову)  службу;

є) особам, які надають соціальні послуги громадянам  похилого    віку,    інвалідам,    хворим,    які   за   висновком  лікарсько-консультаційної     комісії     потребують    постійного  стороннього   догляду   і   не  здатні  до  самообслуговування  та  перебувають   у  трудових  відносинах,  у  тому  числі  на  умовах  неповного робочого дня (крім роботи вдома).

ВАЖЛИВО!

Розрахунок середньомісячного сукупного доходу сім’ї для призначення допомоги на догляд провадиться відповідно до Методики обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, затвердженої спільним наказом Мінсоцполітики, Мінфіну, Мінекономіки, Держкоммолодьспорттуризму, Держкомстату.

Для фізичних осіб — підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку першої групи, незалежно від отриманих (неотриманих) доходів до сукупного доходу за кожен місяць враховується дохід на рівні двох розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, чинного на відповідний місяць; для фізичних осіб — підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку другої групи, — трьох розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб; для фізичних осіб — підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку третьої групи, — чотирьох розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

ВАЖЛИВО!

20 березня 2019 року Урядом прийнято постанову КМУ «Деякі питання державної допомоги окремим категоріям громадян», якою урегульовано питання надання щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю І групи, а також за особою, яка досягла 80-річного віку.

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/233-2019-%D0%BF

Зокрема цим нормативним актом визначено:

 Установити, що непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю I групи, а також за особою, яка досягла 80-річного віку, щомісячні компенсаційні виплати, призначені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 р. № 832“Про підвищення розмірів державної допомоги окремим категоріям громадян”, здійснюються до моменту втрати зазначеною особою такого права або до дати призначення їй іншої виплати, встановленої законодавством.

Зазначені щомісячні компенсаційні виплати здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.

Нормативно-правові акти, які можуть бути корисними при вирішенні питань, пов’язаних із оформленням постійного догляду за особами, які його потребують:

Закон України від  21 жовтня 1993 року  №3543-XII “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”;

Закон України від 28 грудня 2014 року №80-VIII “Про Державний бюджет України на 2015 рік”;

Закон України від 16 листопада 2000 року №2109-III «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам»;

Закон України від 21 листопада 1992 року №2811-XII «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»;

Закон від 22 лютого 2000 року №1489-III «Про психіатричну допомогу»;

Закон України від 19 червня 2003 року №966-IV “Про соціальні послуги”;

Закон  України від 18 травня 2004 року №1727-IV «Про  державну  соціальну  допомогу  особам, які не мають  права  на пенсію, та інвалідам»;

Закон України від 5 лисопада 1991 року №1788-XII України  «Про  пенсійне  забезпечення»;

Закон України  від 9 квітня 1992 року №2262-XII «Про  пенсійне  забезпечення  осіб, звільнених з  військової служби, та деяких інших осіб»;

Закон  України від 23 вересня 1999 року №1105-XIV «Про  загальнообов’язкове  державне соціальне  страхування  від  нещасного випадку на виробництві та професійного  захворювання, які спричинили втрату працездатності»;

Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 року №558 “Про затвердження Порядку призначення і виплати  компенсації фізичним особам, які надають  соціальні послуги”;

Постанова Кабінет Міністрів України від  26 липня 1996 року №832  “Про підвищення розмірів державної допомоги окремим категоріям громадян”;

Постанова Кабінету Міністрів України  від 2 серпня 2000 року №1192 “Про надання щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним”;

Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 30 квітня 2002 року №226/293/169 “Про затвердження Порядку надання державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам”;

Наказ  Міністерства охорони здоров’я України від 11 червня 2012 року №430 “Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення”;

Наказ  Міністерства охорони здоров’я України від 30 липня 2012  р. N 577 “Про затвердження форм первинної облікової документації, що використовується в медико- соціальних експертних комісіях”;

Наказ Міністерства соціальної політики України від 22 лютого 2012 року №96 “Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій, субсидій та пільг”;

Наказ Міністерства соціальної політики України 23 березня 2012 року  №158 “Стандарт надання послуги з призначення щомісячної компенсаційної виплати непрацюючій особі, яка здійснює догляд за інвалідом І групи або за особою, яка досягла 80-річного віку”.

Постанова КМУ № 1122 від 27.12.2018 року «Про внесення зміни до пункту 1 Порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб»

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1122-2018-%D0%BF

Tags: ,

Особами, які мають особливі  заслуги  перед  Батьківщиною, вважаються:

  • особи, нагороджені орденом Героїв Небесної Сотні;
  • Герої Радянського Союзу;
  • повні кавалери ордена Слави;
  • особи, нагороджені чотирма і більше медалями «За   відвагу;
  • Герої Соціалістичної Праці, удостоєні цього звання за працю в період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років.

Пільги для осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною:

  • надбавки до пенсій або щомісячного довічного грошового утримання чи  державної  соціальної  допомоги,  що  виплачується замість  пенсії,  які  вони  отримують,  у  розмірі  70  процентів прожиткового  мінімуму  для  осіб,  які  втратили  працездатність, разова  грошова  допомога  у  розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів  України  в  межах  бюджетних  призначень,  встановлених законом  про Державний бюджет України, яка виплачується щорічно до 5  травня;
  • першочергове безплатне особисте і безплатне членів  сім’ї (дружини (чоловіка) і дітей віком до 18  років)  обслуговування  в амбулаторно-поліклінічних  закладах  усіх типів та видів, позачергова безплатна особиста і безплатна членів  сім’ї  (дружини (чоловіка) і дітей віком до 18 років) госпіталізація і лікування у стаціонарах, госпіталях, лікарнях, а також збереження  безплатного обслуговування зазначених осіб у поліклініках  та  інших  медичних закладах, до яких вони були прикріплені у період роботи до  виходу на пенсію. Зазначені пільги зберігаються за одним із подружжя,  що пережило, і дітьми віком до 18 років;
  • першочергове безплатне  забезпечення ліками, лікарськими засобами,  імунобіологічними  препаратами  та  виробами медичного призначення,  що  придбані  за  рецептами лікаря, доставка за його висновком  ліків  додому;
  • безплатне виготовлення і  ремонт  зубних  протезів  (крім виготовлених з дорогоцінних металів);
  • безоплатне першочергове забезпечення санаторно-курортним лікуванням. Порядок надання путівок визначаються Кабінетом Міністрів України;
  • звільнення передбачених цією статтею осіб і членів їх сімей, які проживають разом з ними:
    • від квартирної плати незалежно від форми власності житлового фонду;
    • від оплати комунальних послуг (водопостачання, каналізація, газ, електроенергія, гаряче водопостачання, центральне опалення, а в будинках, що не мають центрального опалення, — надання палива, придбаного у межах норм, установлених для продажу населенню,  та  інші  види комунальних послуг);
    • від оплати скрапленого балонного газу для побутових потреб;
    • від плати за користування домашнім телефоном;
    • від плати за користування позавідомчою охоронною сигналізацією житла незалежно від виду житлового фонду.

Зазначені пільги зберігаються  за дружиною (чоловіком), батьками померлих осіб, що мають особливі заслуги перед Батьківщиною.

  • першочергове поліпшення житлових умов при наданні житла у будинках  державного, у  тому  числі  відомчого,  і  громадського житлового фонду з наданням при цьому додаткової жилої площі до  20 квадратних метрів;
  • звільнення від оплати послуг за оформлення документів  на право власності на квартиру при її приватизації;
  • безплатний капітальний ремонт жилих будинків (квартир), що знаходяться у їх власності;
  • одержання позики  на  будівництво,  реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій  садових  ділянок  з погашенням  її  протягом  10  років починаючи з п’ятого року після закінчення будівництва;
  • першочерговий відпуск місцевих будівельних матеріалів на будівництво індивідуальних жилих будинків і на капітальний ремонт житла;
  • позачергове користування всіма  видами  послуг  зв’язку, позачергове  і  безплатне   встановлення домашніх телефонів, позачергове і безплатне  обладнання  житла  засобами  позавідомчої охоронної сигналізації;
  • першочергове придбання акцій за їх номінальною вартістю на  суму  і  за  рахунок  приватизаційних  майнових  сертифікатів, виданих Герою Радянського Союзу,  повному кавалеру  ордена  Слави, особі,  нагородженій чотирма і більше медалями «За відвагу», Герою Соціалістичної Праці,  членам їх сімей,  які  проживають  разом  з ними;
  • першочергове придбання за рахунок власних коштів акцій за їх номінальною вартістю на половину суми виданих зазначеним в статті особам і членам їх сімей, що  спільно  проживають  з  ними, приватизаційних майнових сертифікатів;
  • позачергове придбання квитків на всі види  залізничного, водного, повітряного і автомобільного транспорту;
  • щомісячна виплата   грошової  компенсації  витрат  на автомобільне   паливо  з  розрахунку  50  літрів  високооктанового бензину  на місяць відповідно до діючих цін на паливо за наявності особистого транспортного засобу;
  • позачергове користування усіма видами послуг підприємств торговельно-побутового обслуговування, при відвідуванні культурно-видовищних і спортивно-оздоровчих закладів;
  • переважне право на залишення на  роботі  при  скороченні чисельності чи штату працівників  незалежно  від  часу  роботи  на даному  підприємстві,  в  установі  чи  організації,  першочергове працевлаштування  при  ліквідації  підприємства,    установи    чи організації;
  • безплатне навчання  і  перенавчання  нових  професій  за місцем роботи в учбових закладах системи  державної  підготовки  і перепідготовки кадрів, а також у платних навчальних закладах і  на курсах;
  • надання зазначеним особам щорічної оплачуваної відпустки, а також додаткової  відпустки  без  збереження  заробітної  плати терміном до трьох тижнів на рік у зручний для них час;
  • безплатне поховання  з  військовими  почестями померлої (загиблої)  особи,  нагородженої  орденом  Героїв Небесної Сотні, померлого  (загиблого)  Героя  Радянського Союзу, повного кавалера ордена  Слави,  особи,  нагородженої чотирма і більше медалями «За відвагу»,  Героя  Соціалістичної  Праці;
  • спорудження на могилі померлого (загиблого) незалежно від часу смерті  надгробка  за  встановленим  Урядом України зразком. Додаткові   витрати,  пов’язані із зміною встановленого Урядом України зразка надгробка, оплачуються сім’єю померлого (загиблого) чи  організацією-спонсором;
  • виплата дружині (чоловіку) і дітям віком до 18 років у разі смерті (загибелі)  одноразової допомоги в розмірі  п’яти прожиткових мінімумів, затверджених законом на день смерті (загибелі),  у  розрахунку  на  місяць  на  одну особу;
  • першочергове безоплатне забезпечення автомобілем осіб з числа інвалідів (за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем) на термін експлуатації до десяти років (з наступною заміною на новий), виплата компенсації на бензин (пальне), ремонт, технічне обслуговування автомобілів або на транспортне обслуговування в порядку, встановленому Кабінетом  Міністрів України.

Пільги для осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною

Особами, які мають особливі трудові заслуги  перед  Батьківщиною, вважаються:

  • Герої Соціалістичної Праці;
  • Герої України;
  • Повні кавалери ордена Трудової Слави.

Пільги для осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною:

  • надбавки до пенсій, які вони отримують, у розмірі 200 процентів мінімальної пенсії за віком, фінансування яких здійснюється за рахунок Державного бюджету України;
  • першочергове безплатне особисте і безплатне членів їх сімей (дружини (чоловіка) і дітей віком до 18 років) обслуговування в амбулаторно-поліклінічних закладах усіх типів та видів, позачергова безплатна особиста і безплатна членів їх сімей (дружини (чоловіка) і дітей віком до 18 років) госпіталізація і лікування в стаціонарах, госпіталях, лікарнях, а також збереження безплатного обслуговування зазначених осіб у поліклініках та інших медичних закладах, до яких вони були прикріплені у період роботи до виходу на пенсію. Зазначені пільги зберігаються за одним із подружжя, що пережило, і дітьми віком до 18 років;
  • першочергове безплатне забезпечення ліками, що придбані за рецептами лікаря, доставка за його висновком ліків додому;
  • безплатне виготовлення і ремонт зубних протезів (крім виготовлених з дорогоцінних металів);
  • безоплатне першочергове забезпечення санаторно-курортним лікуванням. Порядок надання путівок визначаються Кабінетом Міністрів України;
  • звільнення передбачених цією статтею осіб і членів їх сімей, що спільно проживають з ними, від квартирної плати, незалежно від форм власності житлового фонду, оплати комунальних послуг у межах норм, встановлених законодавством (водопостачання, каналізація, газ, електроенергія, гаряче водопостачання, центральне опалення, а в будинках, що не мають центрального опалення, — надання палива, придбаного у межах норм, встановлених для продажу населенню, та інші види комунальних послуг), від плати за користування домашнім телефоном і позавідомчою охоронною сигналізацією житла незалежно від виду житлового фонду. Зазначені пільги зберігаються за одним із подружжя, що пережило, і батьками Героїв Соціалістичної Праці, Героїв України, повних кавалерів ордена Трудової Слави;
  • першочергове поліпшення житлових умов при наданні житла у будинках державного, у тому числі відомчого, і громадського житлового фонду з наданням при цьому додаткової жилої площі до 20 квадратних метрів;
  • звільнення від оплати послуг за оформлення документів на право власності на квартиру при її приватизації;
  • безплатний капітальний ремонт жилих будинків (квартир), що знаходяться у їх власності, або компенсація витрат на його проведення при виконанні власними силами відповідно до Положення про систему технічного обслуговування, ремонту та реконструкції жилих будинків;
  • першочерговий відпуск місцевих будівельних матеріалів на будівництво індивідуальних жилих будинків і на капітальний ремонт житла;
  • позачергове користування всіма видами послуг зв’язку, позачергове і безплатне встановлення домашніх телефонів, позачергове і безплатне обладнання житла засобами позавідомчої охоронної сигналізації;
  • першочергове придбання акцій за їх номінальною вартістю на суму і за рахунок виданих Герою Соціалістичної Праці, Герою України, повному кавалеру ордена Трудової Слави, членам їх сімей, що спільно проживають з ними, приватизаційних майнових сертифікатів;
  • першочергове придбання за рахунок власних коштів акцій за їх номінальною вартістю на половину суми виданих зазначеним у цій статті особам і членам їх сімей, що спільно проживають з ними, приватизаційних майнових сертифікатів;
  • позачергове придбання квитків на всі види залізничного, водного, повітряного і автомобільного транспорту;
  • щомісячна виплата грошової компенсації витрат на автомобільне паливо з розрахунку 50 літрів високооктанового бензину на місяць відповідно до діючих цін на паливо (за наявності особистого автотранспорту);
  • позачергове користування усіма видами послуг підприємств торговельно-побутового обслуговування, при відвідуванні культурно-видовищних і спортивно-оздоровчих закладів;
  • переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників незалежно від часу роботи на даному підприємстві, в установі або організації, першочергове працевлаштування при ліквідації підприємства, установи або організації;
  • безплатне навчання і перенавчання нових професій за місцем роботи в учбових закладах системи державної підготовки і перепідготовки кадрів, а також у платних навчальних закладах і на курсах;
  • надання зазначеним особам щорічної оплачуваної відпустки, а також додаткової відпустки без збереження заробітної плати терміном до трьох тижнів на рік у зручний для них час;
  • безплатне поховання померлого (загиблого) Героя Соціалістичної Праці, Героя України, повного кавалера ордена Трудової Слави;
  • спорудження на могилі померлого (загиблого) надгробка за встановленим Урядом України зразком. Додаткові витрати, пов’язані із зміною встановленого Урядом України зразка надгробка, оплачуються сім’єю померлого (загиблого) чи організацією-спонсором;
  • виплата дружині (чоловіку) і дітям віком до 18 років у разі смерті (загибелі) одноразової допомоги в розмірі п’яти прожиткових мінімумів, затверджених законом на день смерті (загибелі), у розрахунку на місяць на одну особу.

Соціальні пільги для осіб з особливими заслугами перед Україною

Соціальні пільги для осіб з особливими заслугами перед Україною

Особи, що мають особливі заслуги перед Україною мають право на пенсію за особливі заслуги, яка є надбавкою до основної пенсії, яку отримує людина – пенсії за віком, через інвалідність, втрату годувальника або за вислугу років.

Особами, що мають особливі заслуги перед Україною, вважаються:

  • Герої України, особи, нагороджені орденом Героїв Небесної Сотні, Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці, особи, нагороджені орденом Леніна, орденом Слави трьох ступенів, чотирма і більше медалями «за відвагу», чотирма і більше  орденами  України та колишнього  Союзу РСР, повним кавалерам ордена «За службу Родине в Вооруженных Силах  СССР», особи, відзначені почесним званням України, колишніх Союзу РСР та Української РСР «народний»;
  • Ветерани війни, нагороджені за бойові дії орденом, медаллю «За відвагу» або медаллю Ушакова, незалежно від часу нагородження;
  • Видатні спортсмени – переможці Олімпійських та Паралімпійських ігор, Всесвітніх ігор глухих, чемпіони  і рекордсмени світу та Європи;
  • космонавти, які здійснили політ у космос, члени льотно-випробувальних екіпажів літаків;
  • особи, відзначені почесним званням України, колишніх Союзу РСР та Української  РСР  «заслужений»,  державними  преміями України, колишніх Союзу РСР та Української РСР, нагороджені одним із орденів України або колишнього  Союзу  РСР,  Почесною  грамотою Президії  Верховної  Ради  Української  РСР  або Грамотою Президії Верховної Ради  Української  РСР,  а   також   особам,   яким   до 1 січня  1992 року було встановлено персональні пенсії союзного чи республіканського значення;
  • депутати – всього чотирьох і більше скликань Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад, районних, районних у містах, міських рад міст обласного значення в Україні та  в колишній Українській РСР;
  • матері, які народили п’ятеро і більше дітей та виховали їх до шестирічного віку. Якщо у разі смерті матері або позбавлення її батьківських прав виховання  дітей  до  зазначеного  віку здійснювалося батьком, особою, що має особливі заслуги перед Україною вважається батько. При цьому враховуються  діти, усиновлені в установленому законом порядку.

Розмір пенсії за особливі заслуги перед Україною

Пенсія  за  особливі  заслуги  встановлюється  як надбавка до розміру пенсії,  на яку  має  право  особа  згідно  із законом,  у таких розмірах прожиткового мінімуму,  визначеного для осіб, які втратили працездатність:

від  35  до 40 відсотків — особам, зазначеним у пунктах 1 і 8;

від  25  до  35  відсотків — особам, зазначеним у пунктах 2-5;

від  20  до 25 відсотків — особам, зазначеним у пунктах 6 і 7.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність становить 949 грн. з 01.01.2015-30.11.2015 та 1074 грн. 01.12.2015-31.12.2015.

Більше інформації про пенсію за особливі заслуги можна знайти тут 

Нормативно-правові документи, які можуть бути корисними щодо ознайомлення з пільгами для осіб, які мають особливі заслуги перед Україною:

Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»

Закон України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»

Закон України «Про державні нагороди України»

Закон України «Про пенсії за особливі заслуги»

admin on 20 февраля, 2015

22 січня Службою безпеки України був опублікований Витяг з тимчасового порядку здійснення контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей. Згідно із цим порядком в’їзд та виїзд здійснюється винятково за перепустками, що видаються координаційним центром та координаційними групами. Уточнення щодо порядку оформлення та переліку координаційних груп опубліковані 10 лютого.

Перепустка іноземцю або особі без громадянства, видається за умови надання ними згоди на обробку та зберігання їх персональних даних в інформаційно-телекомунікаційній системі та при наявності однієї з таких підстав:

1) проживання на неконтрольованій (контрольованій) території близьких родичів чи членів сім’ї іноземця або особи без громадянства, що підтверджується документами, виданими уповноваженими державними органами України;

2) розташування на неконтрольованій (контрольованій) території місця поховання близьких родичів або членів сім’ї, що підтверджується відповідними документами;

3) смерті близьких родичів або членів сім’ї на неконтрольованій (контрольованій) території, що підтверджується відповідними документами;

4) необхідності участі у забезпеченні національних інтересів України з метою мирного врегулювання конфлікту, чи з гуманітарних міркувань (виключно за клопотанням або погодженням з МЗС);

5) необхідності виконання дипломатичних та консульських функцій, в тому числі в рамках діяльності міжнародних організацій, членом яких є Україна (виключно за клопотанням або погодженням з МЗС).

Рішення про видачу перепустки приймається протягом 10 днів після звернення особи до уповноважених органів. Для отримання перепустки необхідно подати наступні документи:

1) заяву, в якій обов’язково вказується маршрут переміщення (населені пункти), термін знаходження в районі проведення АТО (контрольованій чи неконтрольованій території);

2) паспортний документ (після пред’явлення повертається);

3) документ, що підтверджує перебування на території України на законних підставах (для іноземців та осіб без громадянства);

4) копію сторінки паспортного документа або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними особи, з перекладом українською мовою, засвідченим в установленому порядку (для іноземців та осіб без громадянства);

5) документ, що підтверджує мету в’їзду на неконтрольовану територію:

копії документів, що підтверджують проживання особи, яка намагається в’їхати на неконтрольованій (контрольованій) територію проведення антитерористичної операції, або її близьких осіб родичів чи членів сімї на території проведення АТО;

документ, що підтверджує місце поховання близьких осіб на неконтрольованій (контрольованій) території;

телеграми, завірені закладами охорони здоров’я, про смерть або хворобу близьких осіб на неконтрольованій (контрольованій) території;

документи, що підтверджують право власності на об’єкти нерухомості, які знаходяться на неконтрольованій (контрольованій) території;

клопотання або погодження МЗС України для осіб, зазначених у підпунктах 4, 5 пункту 7.2 та підпункті 6 пункту 7.3 цього Порядку;

інші документи, що можуть підтвердити мету в’їзду на неконтрольовану (контрольованій) територію;

6) для іноземців та осіб без громадянства — документ, що підтверджує наявність достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування на території України або відповідні гарантії приймаючої сторони (крім іноземців та осіб без громадянства, яким перепустка видається за умов, передбачених підпунктами 4,5 пункту 7.3 цього Порядку).

Порядком також передбачені підстави для відмови у видачі перепустки:

1) коли особою створено чи може бути створено загрозу національній безпеці держави або охороні громадського порядку,  забезпеченню охорони здоров’я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають на території України;

2) коли паспортний документ підроблений, зіпсований або не відповідає встановленому зразку чи належить іншій особі;

3) подання особою завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів;

4) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що особа має інші, ніж заявлені у заяві, підстави та мету в’їзду на неконтрольовану (контрольовану) територію або якщо вона не надала підтвердження щодо підстав та мети в’їзду на зазначену територію;

5) відсутності у іноземця чи особи без громадянства документа, що підтверджує наявність достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування на території України або відповідних гарантій приймаючої сторони.

Звичайно, зазначені вище заходи необхідні за умов військового конфлікту для забезпечення безпеки громадян, що перебувають на решті території України. З іншого боку, заходи, що вживаються для цієї мети мають бути пропорційними та не порушувати прав осіб, що перебувають на території проведення антитерористичної операції.

Зокрема, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська відзначає, що зазначений порядок як такий, що впливає на реалізацію прав і свобод громадян, повинен бути зареєстрований у Міністерстві юстиції України, та опублікований у повному обсязі. Оскільки цього зроблено не було, порушено вимогу законності щодо обмеження будь-яких прав людини. Таким чином, посилаючись уже на цей факт, можна говорити про порушення прав осіб, що мають необхідність в’їхати або виїхати із зони проведення АТО.

Основне занепокоєння викликають саме випадки виїзду із неконтрольований територій, оскільки існує небезпека, що протягом 10 днів, необхідних для оформлення перепустки життя осіб, що бажають виїхати, наражається на небезпеку. Враховуючи ситуацію, що склалась на цій території, такі затримки можуть призвести до порушення права на життя.

Крім того, Порядком передбачено, що особи до 18 років мають можливість бути вписаними лише у перепустку своїх батьків, що значно ускладнює можливість виїзду для студентів та абітурієнтів, а також осіб, чиї батьки з певних причин не мають можливості виїхати.

Крім того, Омбудсмен зазначила, що координаційні групи є надзвичайно недоукомплектовані кадрами та технічно. Враховуючи це, час обробки заявок може займати більше, ніж 10 днів. Окремим питанням є оформлення перепусток для волонтерів та представників міжнародних організацій, що надають гуманітарну допомогу, а також можливість запровадження процедури оформлення термінових перепусток.

Tags: ,

Процедура отримання пенсії за вислугу років

Хто має право на пенсію:

  • особи офіцерського   складу,   прапорщики   і   мічмани, військовослужбовці надстрокової служби  та  військової  служби  за  контрактом;
  • особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України,  особи начальницького  складу  податкової  міліції, особи     начальницького     і     рядового складу    Державної кримінально-виконавчої  служби  України,  особи  начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту;
  • особи із  числа  військовослужбовців Збройних Сил,  інших військових формувань, органів державної безпеки і внутрішніх справ колишнього Союзу РСР,  Національної гвардії України,  Прикордонних військ України, військ цивільної оборони України;
  • особи начальницького і рядового складу державної пожежної охорони,  особи начальницького і рядового складу Державної служби спеціального  зв’язку  та  захисту інформації України;
  • громадяни інших   держав  із  числа  військовослужбовців збройних сил та інших військових формувань,  утворених  відповідно до законодавства цих держав,  які постійно проживають в Україні, і відповідно до міжнародних договорів,  згода на обов’язковість яких надана   Верховною   Радою   України,   їх  пенсійне  забезпечення здійснюється згідно із законодавством держави,  на території  якої вони проживають;
  • партизани і підпільники, визнані законодавством України, які не займали командні посади, та члени їх сімей;
  • робітники і  службовці  відповідних   категорій,    що визначаються Кабінетом Міністрів України, які стали  інвалідами  у зв’язку  з  пораненням,  каліцтвом  або  внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на військовій службі в  період  Великої Вітчизняної  війни  чи  на  роботі  у  районах  воєнних  дій   (на прифронтових ділянках залізниць,  спорудженні  оборонних  рубежів, військово-морських баз, аеродромів тощо), і члени їх сімей;
  • громадяни, які стали інвалідами у  зв’язку  з  пораненням, каліцтвом або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням у винищувальних батальйонах, взводах і загонах  захисту  народу,  та члени їх сімей;
  • військовозобов’язані, призвані на навчальні, спеціальні або перевірочні збори, які стали інвалідами  внаслідок  поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при виконанні  службових обов’язків у період проходження цих зборів, та членів їх сімей;
  • працівники воєнізованої  охорони,  які  не   підлягають державному соціальному страхуванню, та члени їх сімей;
  • особи із  числа  військовослужбовців  строкової служби та члени сімей осіб  офіцерського  складу,  прапорщиків  і  мічманів, військовослужбовців  надстрокової  служби  і  військової служби за контрактом та деяких інших осіб,  які мають право на пенсію за вислугу років, у передбачених  Законом випадках.
  • особи, які займали командні посади,  що відповідають посадам офіцерського складу, у партизанських  загонах і з’єднаннях, підпільних організаціях і  групах,  визнаних такими законодавством України, у складі 1-го Чехословацького  армійського корпусу під  командуванням   Л.Свободи   та   члени  їх   сімей, незалежно від того, чи мають вони офіцерські військові  (спеціальні)  звання.
  • жінки, прийняті  у    добровільному порядку на дійсну військову службу на посади  солдатів,  матросів, сержантів і старшин, та члени їх сімей.

Умови виплати пенсії:

Військовослужбовцям та іншим особам, які мають право на таке пенсійне забезпечення,  пенсії  призначаються  і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Чи продовжується виплата пенсії за вислугу років для осіб, які мають право на таку пенсію у разі їх повторного прийняття/призову на військову службу до Збройних Сил України та інших утворених відповідно  до  законів  України  військових  формувань?

Пенсіонерам   з   числа   військовослужбовців  та  осіб,  які отримують пенсію за вислугу років, у разі повторного прийняття їх на військову   службу   до  Збройних  Сил  України,  інших  утворених відповідно  до  законів  України  військових  формувань, Державної служби  спеціального зв’язку  та  захисту  інформації  України та Державної   спеціальної   служби  транспорту,  службу  до  органів внутрішніх  справ,  органів  та  підрозділів  цивільного  захисту, податкової  міліції  та  Державної  кримінально-виконавчої  служби України   виплата  пенсій  на  час  їх  служби  припиняється.  При наступному  звільненні  із  служби  цих  осіб  виплата  їм  пенсій здійснюється   з  урахуванням  загальної  вислуги  років  на  день останнього звільнення.

 Пенсіонерам   з   числа   військовослужбовців  та  осіб,  які отримують  пенсію для військовослужбовців , у разі призову їх на військову службу  під  час  часткової чи загальної мобілізації, на особливий період  до  Збройних  Сил  України,  інших утворених відповідно до законів  України військових  формувань,  органів  та  підрозділів цивільного   захисту   виплата  пенсій  на  час  такої  служби  не припиняється.  Після  звільнення  із  служби  цих  осіб виплата їм пенсій  здійснюється  з  урахуванням  додаткової вислуги років від часу  повторного  прийняття  їх на службу до дня демобілізації або звільнення.  Якщо  новий  розмір  пенсії  цих  осіб буде нижчим за розмір, який вони отримували до повторного прийняття їх на службу, виплата  їм пенсій здійснюється у розмірі, який вони отримували до призову  або  прийняття  на  службу  у  зв’язку з мобілізацією, на особливий період. Такий порядок збереження, нарахування  та  виплати пенсій поширюється на пенсіонерів з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію для військовослужбовців, прийнятих  на  службу  на  посади начальницького і рядового складу органів  внутрішніх справ до підрозділів патрульної служби міліції особливого призначення.

Яку пенсію набувають військовослужбовці, які стали інвалідами?

Військовослужбовці,  особи,  які мають право на пенсію за вислугу років,  які  стали інвалідами за умов, передбачених  Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших категорій осіб”

За якою пенсією мають право звертатись члени  сімей  військовослужбовців,   які  загинули  чи  померли  або пропали безвісти?

Члени  сімей  військовослужбовців осіб,  які мають право на пенсію  за  вислугу років,  які  загинули  чи  померли  або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

Вік і строк вислуги, якщо звільнені зі служби з , необхідний для призначення пенсії:

  • особам офіцерського  складу,  прапорщикам  і  мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та  військової  служби  за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д» статті 1-2 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших категорій осіб” (надалі — Закон)  (крім  осіб,  зазначених  у частині третій статті 5  Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби:
з 1 жовтня 2014 року по  30  вересня  2015  року на  день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше;
з 1  жовтня  2015  року  по  30  вересня  2016 року на день звільнення мають вислугу  22  календарних  роки  та  6  місяців  і більше;
 з 1  жовтня  2016  року  по  30  вересня  2017 року на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше;
 з 1 жовтня 2017 року по  30  вересня  2018  року на  день звільнення  мають  вислугу  23  календарних  роки  та  6 місяців ібільше;
з 1 жовтня 2018 року по  30  вересня  2019  року на  день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше;
з 1  жовтня  2019  року  по  30  вересня  2020 року на день звільнення мають вислугу  24  календарних  роки  та  6  місяців  ібільше;
 з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
  • особам офіцерського   складу,  прапорщикам  і  мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та  військової  служби  за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д» статті 1-2 Закону “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших категорій осіб”,  в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку,  крім осіб,  зазначених у частині третій статті 5 Закону,  за наявності у них  страхового  стажу  25  років  і більше,  з  яких  не менше  ніж  12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх  справ, державній  пожежній охороні, Державній службі спеціального зв’язку та  захисту  інформації  України, органах і підрозділах цивільного захисту,  податковій  міліції  чи Державній кримінально-виконавчій службі  України. Особам, які є інвалідами війни,  пенсія  призначається незалежно від віку;
  • особам офіцерського  складу,  прапорщикам  і  мічманам, військовослужбовцям надстрокової  служби  та військової служби за контрактом  при  досягненні  45-річного  віку і за наявності в них вислуги   20  календарних  років  і  більше,  які звільняються  з військової  служби  відповідно  до  Закону  України  «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі  служби  у зв’язку  з  реформуванням  Збройних Сил України, та членів їхніх сімей»
  • особам  офіцерського  складу,  прапорщикам  і  мічманам, військовослужбовцям надстрокової  служби  та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д» статті 1-2 Закону “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших категорій осіб”,  які займали посади льотного складу  та  плаваючого складу підводних човнів Збройних Сил не менше 20 років, незалежно від віку в разі,  якщо вони мають на  день  звільнення  зі  служби вислугу 20 років і більше,  за винятком осіб, зазначених у частині третій  статті  5  Закону.
  • особи, які були звільнені зі служби до набрання чинності Законом України від 8 липня 2011  року  N  3668-VI  (  3668-17  )  «Про  заходи щодо законодавчого забезпечення реформування  пенсійної  системи»  та мають  вислугу  20  років, у разі призову їх на службу у зв’язку з мобілізацією та подальшою демобілізацією».

Види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії:

Особам офіцерського   складу,   прапорщикам    і    мічманам, військовослужбовцям  надстрокової  служби  і  військової служби за контрактом, іншим особам,  зазначеним у пунктах «б»-«д» статті 1-2 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших категорій осіб”, які мають право на пенсію за  Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються:

  • військова служба;
  • служба в органах  внутрішніх  справ,  державній  пожежній охороні,   Державній службі   спеціального  зв’язку  та  захисту інформації  України,  органах  і  підрозділах цивільного захисту, податковій   міліції,   Державній   кримінально-виконавчій  службі України   на  посадах  начальницького  і  рядового  складу  з  дня призначення  на відповідну  посаду;
  • час роботи в органах державної влади,  органах  місцевого самоврядування або сформованих ними органах,  на підприємствах,  в установах,  організаціях  і  у  вищих навчальних   закладах   із залишенням  на  військовій  службі,  службі  в  органах внутрішніх справ,  державній  пожежній охороні, Державній службі спеціального зв’язку  та  захисту  інформації  України,  органах  і підрозділах цивільного    захисту, податковій    міліції    чи    Державній кримінально-виконавчій  службі України;
  • час виконання депутатських повноважень із  залишенням  на військовій  службі, службі в органах внутрішніх справ,  державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації  України,  органах  і  підрозділах цивільного захисту, податковій  міліції  чи  Державній  кримінально-виконавчій  службі України;
  • час перебування під вартою та  час  відбуття  покарання  в місцях позбавлення волі особами,  які мають право на пенсію за вислугу років,     безпідставно     притягнутими до     кримінальної відповідальності,    безпідставно    репресованими    та    згодом реабілітованими;
  • час перебування у фашистських концтаборах, гетто та інших місцях  примусового тримання осіб,  у тому числі дітей,  які були насильно вивезені  з  тимчасово окупованої  території  колишнього Союзу  РСР  у  період  Великої  Вітчизняної  війни та  які  після звільнення з цих місць були призвані  або  прийняті  на  військову службу,   службу   до   органів  внутрішніх  справ,  якщо  за  час перебування в зазначених місцях примусового тримання ними не  було вчинено злочину проти миру і людства;
  • час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право вислугу років, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства;
  • час роботи в судових органах та органах прокуратури осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих і перебувають на військовій службі або службі в органах і військових формуваннях Служби   безпеки  України,  службі  в  органах внутрішніх  справ, податковій  міліції  чи  Державній  кримінально-виконавчій  службі України на посадах офіцерського та начальницького складу;
  • військова  служба  у  збройних  силах,  органах внутрішніх справ, органах  державної безпеки держав — учасниць Співдружності Незалежних  Держав  та  інших  військових формуваннях,  створених законодавчими  органами  цих  держав,  Об’єднаних Збройних  Силах Співдружності Незалежних Держав.  Вислуга років (у тому  числі  на пільгових   умовах)   у  цьому  випадку  обчислюється  в  порядку, встановленому законодавством  держав  —  учасниць   СпівдружностіНезалежних  Держав,  на території яких військовослужбовці,  особи, які мають право на пенсію  за  цим Законом,  проходили  військову службу,  службу  в  органах  внутрішніх  справ, органах державної безпеки,  якщо  інше  не  встановлено  відповідними міжнародними договорами України,  згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
  • час   роботи  в  державних  органах  у  разі  переходу  на військову службу в органи і військові  формування  Служби  безпеки України,  Управління державної охорони України,  органи внутрішніх справ,  державну  пожежну  охорону,  Державну  службу спеціального зв’язку   та  захисту  інформації  України,  органи  і  підрозділи цивільного     захисту,    податкову    міліцію    або    Державну кримінально-виконавчу службу  України  на  посади офіцерського та начальницького  складу  згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно  Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною службою спеціального  зв’язку  та захисту інформації України, центральними органами  виконавчої  влади,  що забезпечують формування державної політики  у  сферах  виконання  кримінальних  покарань, цивільного захисту,  пожежної  і  техногенної  безпеки,  державної фінансової політики;
  • час перебування   на   посадах   службовців   Державної кримінально-виконавчої служби України,  у підрозділах  професійної (невоєнізованої)   пожежної   охорони, які   в  подальшому  були переведені  в  категорію   посад,   що   заміщуються рядовим   і начальницьким складом за переліком посад ( z1160-14 ) і на умовах, які визначаються  центральними  органами  виконавчої  влади,  що забезпечують формування  державної  політики  у  сферах виконання кримінальних  покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки;
  • час проходження  військової  служби  за  межами України в порядку  військового  співробітництва  або  у складі національного контингенту  чи  персоналу  відповідно  до  міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

До вислуги   років   особам   офіцерського   складу,   особам середнього,  старшого  та  вищого  начальницького  складу  органів внутрішніх  справ,  державної  пожежної  охорони, Державної служби спеціального  зв’язку  та  захисту  інформації  України, органів і підрозділів цивільного захисту,  податкової міліції  чи  Державної кримінально-виконавчої  служби  України  при призначенні пенсії  додатково зараховується час  їхнього  навчання (незалежно  від  форми  навчання)  у  цивільних  вищих  навчальних закладах,  а також в інших навчальних закладах,  після  закінчення яких  присвоюється  офіцерське  (спеціальне) звання,  до вступу на військову службу,  службу до органів внутрішніх  справ,  державної

пожежної   охорони,  органів  і  підрозділів  цивільного  захисту, податкової  міліції  чи  Державної  кримінально-виконавчої  служби України  або  призначення  на  відповідну  посаду в межах до п’яти років  із  розрахунку  один  рік навчання за шість місяців служби.

При призначенні  пенсій особам,  які мають право на пенсію за вислугу років,  враховуються тільки повні  роки  вислуги  років  або страхового  стажу  без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.

Вислуга років  для  призначення  пенсії  у  разі   поновлення виплати  пенсії  після  перерви  в  її одержанні,  яка була раніше обчислена  особі,  яка  має  право  на  пенсію  за  вислугу років, відповідно  до  законодавства,  яке  діяло  на  день  попереднього звільнення цієї особи зі служби, перегляду не підлягає.

Строки призначення пенсії:

  • військовослужбовцям строкової служби — з  наступного  дня після  виписки  з госпіталю,  але  не раніше ніж з наступного дня після  звільнення   з   військової служби,   якщо   встановлення інвалідності  медико-соціальною експертною комісією і звернення за пенсією відбулися не пізніше ніж через три місяці з наступного дня після виписки з госпіталю або з наступного дня після звільнення з військової служби,  а сім’ям військовослужбовців строкової  служби та  пенсіонерів  із  числа  цих військовослужбовців — з дня смерті годувальника або виникнення права на пенсію, але не більш  як  за 12 місяців  перед  зверненням  за  пенсією.  Батькам  або  дружині (чоловікові) зазначених  військовослужбовців  і  пенсіонерів,  які набули   право  на пенсію  в  разі  втрати  годувальника,  пенсія призначається з дня звернення за пенсією;
  • особам офіцерського  складу,  прапорщикам   і   мічманам, військовослужбовцям надстрокової  служби  і  військової служби за контрактом та деяким іншим особам,  які мають право на  пенсію  за вислугу років  відповідно  до  пунктів  «а»,  «в»  статті  12  Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших категорій осіб” (надалі — Закон) , —  з наступного дня після звільнення їх зі служби,  але не раніше того дня,  по який  їм  сплачено  грошове  забезпечення,  а членам  сімей  зазначених  осіб, які мають право на пенсію за Законом,  а  також  пенсіонерів  з  їх  числа  —  з   дня смерті годувальника,  але  не  раніше  того  дня,  по  який йому сплачено грошове забезпечення або  пенсію,  крім  випадків  призначення  їм пенсій з більш пізніх строків.  Особам,  які мають право на пенсію за Законом, які визнані інвалідами до закінчення трьох місяців з  дня  звільнення  їх  зі  служби внаслідок захворювання (травми, поранення,  контузії,  каліцтва  тощо),  яке  виникло   в   період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником,  якщо  полонення чи  захоплення  заручником  не  було добровільним  і  особа,  яка  має  право на пенсію за  вислугу років перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства,  пенсія призначається з наступного дня після звільнення їх зі служби,  але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення;
  • особам, які   мають  право  на  пенсію  за  вислугу років відповідно до пункту «б» статті 12 Закону,  —  з  наступного дня після звільнення зі служби;
  • особам офіцерського   складу,  прапорщикам  і  мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби  і  військової  служби  за контрактом  та  деяким  іншим  особам, поновленим  у  військовому (спеціальному) званні, — з дня поновлення;
  • особам офіцерського  складу,  прапорщикам   і   мічманам, військовослужбовцям надстрокової  служби  і  військової служби за контрактом та деяким іншим особам,  які мають право на  пенсію  за вислугу років,  які звільнені зі служби у зв’язку із засудженням за умисний злочин без позбавлення військового (спеціального) звання з правом на пенсію за вислугу років, — з дня звернення за пенсією;
  • особам офіцерського   складу,  прапорщикам  і  мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби  і  військової  служби  за контрактом  та  деяким іншим особам, які мають право на пенсію за вислугу років, які визнані інвалідами після закінчення трьох місяцівз  дня  звільнення їх зі служби чи внаслідок нещасного випадку або захворювання, що мали місце після звільнення їх зі служби, — з дня встановлення їм інвалідності;
  • особам офіцерського   складу,  прапорщикам  і  мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби  і  військової  служби  за контрактом  та деяким іншим особам, які набули право на пенсію за вислугу років у зв’язку із внесенням зміни в  раніше виданий  наказ або  інший  розпорядчий  акт  про  оголошення їх вислуги років для призначення пенсії та звільнення зі служби,  —  з  дня  підписання наказу  або  іншого розпорядчого акта відповідною посадовою особою про внесення цієї зміни.
  • Членам сімей осіб   офіцерського   складу,   прапорщиків   і мічманів,  військовослужбовців  надстрокової  служби  і військової служби за контрактом та деяких інших  осіб,  які  мають  право  на пенсію за вислугу років, та пенсіонерів з їх числа, які набули право на пенсію після смерті годувальника,  — з дня виникнення права  на пенсію,  а  батькам або дружині (чоловікові),  які набули право на пенсію у разі втрати годувальника, — з дня звернення за пенсією.

Пенсія за   минулий   час   при    несвоєчасному    зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.

 Строки перерахунку призначених пенсій:

При настанні обставин, які тягнуть  за  собою  зміну  розміру пенсій, призначених військовослужбовцям  строкової  служби  та  їх сім’ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до  строків, встановлених  частиною  четвертою  статті  45  Закону України «Про загальнообов’язкове  державне  пенсійне  страхування»

Перерахунок пенсій, призначених особам  офіцерського  складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за  вислугу років  та  членам їх сімей, провадиться з першого числа

місяця,  що  йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за  собою  зміну  розміру  пенсії.  Якщо при цьому пенсіонер набув права  на  підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок раніше призначених пенсій:

Перерахунок раніше  призначених  пенсій  військовослужбовцям, особам,  які  мають  право  на  пенсію за вислугу років та членам їх сімей  провадиться за документами,   що  є  у  пенсійній  справі,  а  також  додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Пенсія за вислугу років підлягає перерахунку у зв’язку зі зміною  розміру  хоча  б  одного  з  видів  грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців,  осіб, які мають право на пенсію за вислугу років,  або у зв’язку із  введенням для  зазначених  категорій  осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок,  доплат,  підвищень) та премій у розмірах,    встановлених   законодавством.   Перерахунок   пенсій здійснюється  на  момент  виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться  у порядку  (  45-2008-п  ),  встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51    Закону. Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших категорій осіб” .   У   разі   якщо  внаслідок  перерахунку  пенсій,  розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям,  особам,  які  мають  право  на пенсію вислугу років,   є  нижчими,  зберігаються  розміри  раніше  призначених пенсій.

Звільненим  із  служби військовослужбовцям, особам, які мають право  на пенсію за вислугу років,  яким присвоєні чергові військові (спеціальні)  звання  під  час  перебування  їх  у  запасі  або  у відставці,   раніше  призначені  їм  пенсії  з  урахуванням  нових присвоєних  військових  (спеціальних)  звань  не  перераховуються.

Період, на якій призначається пенсія: 

Пенсія за вислугу років призначається відповідній категорії осіб довічно.

Куди звертатися за призначенням пенсії :

До територіального  органу  Пенсійного  фонду  України   або   до уповноваженого  ним  органу  чи  уповноваженій  особі  в  порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України  за  погодженням із  центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення,    іншими    заінтересованими   центральними   органами виконавчої  влади  та  Службою зовнішньої розвідки.

Перелік документів необхідних для отримання пенсії:

  • заява про призначення пенсії ;
  • паспорт або інший документ, що засвідчує особу, якій призначається пенсія, місце її проживання та вік;
  • документи про стаж;
  • довідка про заробітну плату особи за період страхового стажу;
  • документи про місце проживання (реєстрації) особи;
  • клопотання (направлення) про достроковий вихід на пенсію;

документи, що підтверджують виконання роботи, яка дає право на призначення такого виду пенсії.

  • копія документа   про   присвоєння   реєстраційного  номера облікової  картки платника  податків  або серія та номер паспорта (для   фізичних   осіб,   які  через  свої релігійні  переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державноїподаткової  служби  і  мають  відмітку у паспорті);
  • довідка ВАТ «Ощадбанк» або інший  документ,  що  підтверджує відкриття рахунку, назву та номер відділення ВАТ «Ощадбанк»;

Розмір пенсії:

  • особам офіцерського  складу,  прапорщикам  і   мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та  військової  служби  за контрактом,  особам, які мають право на пенсію за  Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших категорій осіб” (надалі — Закон) , які мають  вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12 Закону): за вислугу 20  років — 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров’я   —   55  процентів  відповідних  сум  грошового забезпечення (стаття 43 Закону); за кожний рік вислуги понад 20 років — 3 проценти  відповідних  сум  грошового забезпечення;
  • особам офіцерського  складу,  прапорщикам  і  мічманам, військовослужбовцям надстрокової  служби  та військової служби за контрактом,  особам, які мають право на пенсію за вислугу років, які мають  страховий  стаж  25  років  і  більше,  з  яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх  справ,  державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, органах і  підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій  службі  України  (пункт «б» статті 12 Закону): за страховий  стаж  25  років  —  50 процентів і за кожний повний рік стажу понад  25  років  —  1  процент  відповідних  сум грошового забезпечення  (стаття  43 Закону);
  • особам офіцерського  складу,  прапорщикам  і  мічманам, військовослужбовцям надстрокової  служби  та військової служби за контрактом,  які звільняються з військової служби на умовах Закону України     «Про    державні    гарантії соціального    захисту військовослужбовців,  які  звільняються  зі  служби  у  зв’язку  з реформуванням   Збройних  Сил  України,  та  членів  їхніх  сімей» (  1763-15  )  (пункт «в»  статті  12):  за вислугу 20 років — 50 процентів  відповідних  сум  грошового забезпечення із збільшенням цього  розміру на 3 проценти за кожний повний рік вислуги понад 20 років,  але  не  більше ніж 65 процентів відповідних сум грошового забезпечення  (стаття 43 Закону).
  • Максимальний  розмір  пенсії,  обчислений  відповідно до цієї статті,  не  повинен  перевищувати  70  процентів  відповідних сум грошового   забезпечення  (стаття  43 Закону),  а  особам,  які  під  час проходження  служби  брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській  АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії  1,  —  100  процентів,  до категорії 2, — 95 процентів.

Мінімальний  розмір пенсії за вислугу років встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму   для  осіб,  які  втратили  працездатність,  визначеного законом.

Підвищення пенсій за вислугу років.Надбавки та допомога до пенсії за вислугу років :

До пенсії  за  вислугу   років,   що   призначається   особам офіцерського складу,  прапорщикам і мічманам,  військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби  за  контрактом,  особам, які  мають  право  на  пенсію  (у  тому числі до обчисленої в мінімальному розмірі), нараховується:

  • надбавка непрацюючим пенсіонерам,  які  мають  на  своєму утриманні непрацездатних членів сім’ї,  що належать до осіб,  які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника (стаття  30 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших категорій осіб” ),  — на  кожного  непрацездатного  члена  сім’ї  в розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб,  які втратили працездатність. При цьому  надбавка  нараховується тільки на тих членів сім’ї,  які не одержують пенсійні    виплати     із     солідарної     системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування,  державну соціальну допомогу особам,  які  не  мають  права на  пенсію,  та інвалідам,  державну  соціальну  допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам,  допомогу на дітей одиноким матерям. За наявності права одночасно на пенсію,  зазначені види допомоги і надбавку на непрацездатного члена сім’ї до пенсії за вислугу років за  вибором пенсіонера   може   бути  призначено пенсію,  державну  соціальну допомогу  або  нараховано  на  цього  члена  сім’ї надбавку.   За наявності   в   сім’ї   двох   або   більше   пенсіонерів   кожний непрацездатний  член  сім’ї,  який  перебуває  на   їх   спільному утриманні, враховується  для нарахування надбавки тільки одному пенсіонерів за їх вибором;
  • державна соціальна допомога на догляд інвалідам  I  групи внаслідок  причин, вказаних  у пункті «б» статті 20 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших категорій осіб”, або  внаслідок  трудового  каліцтва, професійного  чи  загального захворювання,   або   одиноким   пенсіонерам,   які  за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують догляду,  у порядку і на умовах,  передбачених  Законом України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають  права  на  пенсію,  та  інвалідам» ( 1727-15 );
  • надбавка особам,   які   мають  особливі  заслуги  перед Батьківщиною,  у порядку і  на  умовах,  передбачених  статтею  16 Закону   України   «Про   статус   ветеранів  війни,  гарантії  їх соціального захисту»   ( 3551-12 ),  а особам,  які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною,  —  у  порядку  і  на  умовах, передбачених   статтею   9  Закону  України  «Про  основні  засади соціального захисту ветеранів праці  та  інших  громадян  похилого віку в Україні» ( 3721-12 ).

Надбавки та  допомога,  передбачені  цією   статтею,   можуть нараховуватися одночасно.

Нормативно-правові документи, які можуть бути корисними щодо звернення за пенсію по втраті годувальника:

  1. Закон України “ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”  № 1058-IV від 09.07.2003 року.

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/print1384031242690931

  1. Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших категорій осіб” від 09.04.1992 № 2262-XII

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2262-12

  1. Постанова Правління Пенсійного Фонду України № 3-1 від 30.01.2007   “Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України  «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0135-07

  1. Закон України від 8 липня 2011 року  N  3668-VI    «Про  заходи щодо законодавчого забезпечення реформування  пенсійної  системи»

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3668-17

  1. Закон України   «Про   статус   ветеранів  війни,  гарантії  їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3551-12

  1. Закону України  «Про  основні  засади соціального захисту ветеранів праці  та  інших громадян  похилого віку в Україні» від 16.12.1993 № 3721-XII

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3721-12

Tags: , ,

Процедура призначення

  1. Кому призначається пенсія:

Право на пенсійне забезпечення на умовах Закону України №2262-XII від 9 квітня 1992 року “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (надалі — Закон) відповідно до статті 1-2 Закону мають звільнені зі служби:

а) особи   офіцерського   складу,   прапорщики   і   мічмани, військовослужбовці надстрокової служби  та  військової  служби  за  контрактом;

б) особи  начальницького і рядового складу органів внутрішніх  справ України,  особи начальницького  складу  податкової  міліції,  особи     начальницького     і     рядового    складу    Державної  кримінально-виконавчої  служби  України,  особи  начальницького  і  рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту;

в) особи  із  числа  військовослужбовців Збройних Сил,  інших  військових формувань, органів державної безпеки і внутрішніх справ  колишнього Союзу РСР,  Національної гвардії України,  Прикордонних  військ України, військ цивільної оборони України;

г) особи начальницького і рядового складу державної  пожежної  охорони,  особи  начальницького і рядового складу Державної служби  спеціального  зв’язку  та  захисту інформації України;

д) громадяни   інших   держав  із  числа  військовослужбовців  збройних сил та інших військових формувань,  утворених  відповідно  до законодавства цих держав,  які постійно проживають в Україні, і  відповідно до міжнародних договорів,  згода на обов’язковість яких  надана   Верховною   Радою   України,   їх  пенсійне  забезпечення  здійснюється згідно із законодавством держави,  на території  якої  вони проживають;

е) особи, зазначені у статті 3 Закону (партизани і підпільники, визнані такими  законодавством  України, які не займали командні посади, та члени їх сімей; робітники  і  службовці  відповідних   категорій,    що  визначаються Кабінетом Міністрів України, які стали  інвалідами  у  зв’язку  з  пораненням,  каліцтвом  або  внаслідок   захворювання,  пов’язаного з перебуванням на військовій службі в  період  Великої  Вітчизняної  війни  чи  на  роботі  у  районах  воєнних  дій   (на  прифронтових ділянках залізниць,  спорудженні  оборонних  рубежів,  військово-морських баз, аеродромів тощо), і членів їх сімей; громадяни, які стали інвалідами  у  зв’язку  з  пораненням,  каліцтвом або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням у  винищувальних батальйонах, взводах і загонах  захисту  народу,  та  члени їх сімей; військовозобов’язані, призвані на навчальні,  спеціальні  або перевірочні збори, які стали інвалідами  внаслідок  поранення,  контузії або каліцтва, що їх вони дістали при виконанні  службових  обов’язків у період проходження цих зборів, та членів їх сімей; працівники  воєнізованої  охорони,  які  не   підлягають державному соціальному страхуванню, та членів їх сімей) і статті 4 Закону (особи, які займали командні  посади,  що  відповідають посадам офіцерського складу, у партизанських  загонах  і з’єднаннях, підпільних організаціях і  групах,  визнаних  такими  законодавством України, у складі 1-го Чехословацького  армійського  корпусу  під  командуванням   Л.Свободи   та   членів   їх   сімей, які прирівнюються до   осіб  офіцерського  складу  та  членів їх сімей, незалежно від того, чи мають вони офіцерські  військові  (спеціальні)  звання);

є) особи  із  числа  військовослужбовців  строкової служби та  члени сімей осіб  офіцерського  складу,  прапорщиків  і  мічманів,  військовослужбовців  надстрокової  служби  і  військової служби за  контрактом та деяких інших осіб,  які мають право на пенсію за цим  Законом, у передбачених цим Законом випадках.

Слід зазначити, що військовослужбовцям та  членам  їх  сімей, які одночасно мають право на різні  державні  пенсії,  призначається одна пенсія за їх вибором. У разі  якщо  особа  має  право  на  отримання  пенсії відповідно до Закону та Закону  України  «Про  загальнообов’язкове  державне  пенсійне страхування», призначається одна пенсія за її  вибором.

 

  1. Види пенсійного забезпечення військовослужбовців

На сьогодні передбачені такі види пенсійного забезпечення військовослужбовців:

а) довічна пенсія за вислугу років (призначається особам  офіцерського    складу,    прапорщикам    і    мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби  та  військової  служби  за контрактом, при наявності  встановленої   Законом вислуги на військовій службі,  службі  в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі   в   Державній  службі  спеціального  зв’язку  та  захисту інформації  України,  в  органах і підрозділах цивільного захисту,  податкової   міліції,   Державної   кримінально-виконавчої  служби України);

б) пенсія по інвалідності (призначається військовослужбовцям,  які  стали інвалідами за умов, передбачених Законом);

в) пенсія в разі втрати годувальника (призначається членам  сімей  військовослужбовців,  які  загинули  чи  померли  або пропали безвісти).

Важливо: пенсії  по  інвалідності військовослужбовцям, а членам їх сімей — пенсії в разі  втрати годувальника призначаються незалежно від тривалості служби.

  1. Загальні умови пенсійного забезпечення військовослужбовців

Військовослужбовцям,   які   мають  право  на  пенсійне  забезпечення,  пенсії  відповідно  до  Закону  призначаються  і виплачуються після  звільнення їх зі служби.

Пенсіонерам   з   числа   військовослужбовців  та  осіб,  які  отримують пенсію за Законом, у разі повторного прийняття їх на  військову   службу   до  Збройних  Сил  України,  інших  утворених  відповідно  до  законів  України  військових  формувань, Державної  служби  спеціального  зв’язку  та  захисту  інформації  України та  Державної   спеціальної   служби  транспорту,  службу  до  органів  внутрішніх  справ,  органів  та  підрозділів  цивільного  захисту,  податкової  міліції  та  Державної  кримінально-виконавчої  служби  України   виплата  пенсій  на  час  їх  служби  припиняється.

Пенсіонерам з числа  військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за Законом,  прийнятих  на  службу  на  посади начальницького і рядового складу  органів  внутрішніх справ до підрозділів патрульної служби міліції  особливого призначення у разі призову їх на військову  службу  під  час  часткової чи загальної мобілізації, на особливий  період  до  Збройних  Сил  України,  інших утворених відповідно до  законів  України  військових  формувань,  органів  та  підрозділів  цивільного   захисту   виплата  пенсій  на  час  такої  служби  не  припиняється.

  1. Умови призначення пенсійного забезпечення окремих видів пенсійного забезпечення військовослужбовців

4.1. Умови призначення пенсій за вислугу років

Пенсія за вислугу років призначається:

а)   особам  офіцерського  складу,  прапорщикам  і  мічманам,  військовослужбовцям надстрокової служби та  військової  служби  за  контрактом, іншим особам,  зазначеним у пунктах «б»-«д» статті 1-2  Закону, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби:

по 30  вересня  2011  року і на день звільнення мають вислугу  20 років і більше;

з 1 жовтня 2011 року по  30  вересня  2012  року  і  на  день  звільнення  мають  вислугу  20  календарних  років  та 6 місяців і  більше;

з 1 жовтня 2012 року по  30  вересня  2013  року  і  на  день  звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше;

з 1  жовтня  2013  року  по  30  вересня  2014 року і на день  звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше;

з 1 жовтня 2014 року по  30  вересня  2015  року  і  на  день  звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше;

з 1  жовтня  2015  року  по  30  вересня  2016 року і на день  звільнення мають вислугу  22  календарних  роки  та  6  місяців  і  більше;

з 1  жовтня  2016  року  по  30  вересня  2017 року і на день  звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше;

з 1 жовтня 2017 року по  30  вересня  2018  року  і  на  день  звільнення  мають  вислугу  23  календарних  роки  та  6 місяців і  більше;

з 1 жовтня 2018 року по  30  вересня  2019  року  і  на  день  звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше;

з 1  жовтня  2019  року  по  30  вересня  2020 року і на день  звільнення мають вислугу  24  календарних  роки  та  6  місяців  і  більше;

з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення  мають вислугу 25 календарних років і більше.

б) особам   офіцерського   складу,  прапорщикам  і  мічманам,  військовослужбовцям надстрокової служби та  військової  служби  за  контрактом, іншим особам,  зазначеним у пунктах «б»-«д» статті 1-2  Закону,  в разі досягнення ними на день звільнення зі служби  45-річного віку, за наявності у них  страхового  стажу  25  років  і  більше,  з  яких  не  менше  ніж  12 календарних років і 6 місяців  становить військова служба або служба в органах внутрішніх  справ,  державній  пожежній охороні, Державній службі спеціального зв’язку  та  захисту  інформації  України, органах і підрозділах цивільного  захисту,  податковій  міліції  чи Державній кримінально-виконавчій  службі  України. При цьому, особам, які є інвалідами війни,  пенсія на визначених у цьому  пункті умовах призначається незалежно від віку;

в)   особам  офіцерського  складу,  прапорщикам  і  мічманам,  військовослужбовцям  надстрокової  служби  та військової служби за  контрактом  при  досягненні  45-річного  віку і за наявності в них  вислуги   20  календарних  років  і  більше,  які  звільняються  з  військової  служби  відповідно  до  Закону  України  «Про державні  гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються  зі  служби  у  зв’язку  з  реформуванням  Збройних Сил України, та  членів їхніх сімей»;

г)   особам  офіцерського  складу,  прапорщикам  і  мічманам,  військовослужбовцям  надстрокової  служби  та військової служби за  контрактом, іншим особам,  зазначеним у пунктах «б»-«д» статті 1-2  цього Закону,  які займали посади льотного  складу  та  плаваючого  складу підводних човнів Збройних Сил не менше 20 років,  незалежно  від віку в разі,  якщо вони мають на  день  звільнення  зі  служби  вислугу 20 років і більше.

Слід зауважити, що обчислення вислуги років для призначення пенсії здійснюється,  як    правило,    за    послужним    списком    особової    справи  військовослужбовця.

Важливо: час проходження служби особами офіцерського складу, прапорщиками, мічманами, військовослужбовцями надстрокової служби та військової служби за контрактом, особами начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, протягом якого такі особи брали участь в антитерористичній операції, зараховується до вислуги років на пільгових умовах — один місяць служби за три місяці.

4.2. Умови призначення пенсій по інвалідності

Пенсії по  інвалідності особам,  які мають право на пенсію за  Законом,  призначаються в разі,  якщо інвалідність  настала  в  період  проходження ними служби або не пізніше трьох місяців після  звільнення  зі  служби,  або  якщо  інвалідність  настала  пізніше  тримісячного  терміну  після  звільнення зі служби,  але внаслідок  захворювання (травми,  поранення,  контузії,  каліцтва тощо),  яке  виникло   в  період  проходження  військової  служби  чи  під  час  перебування в полоні або заручником,  якщо полонення чи захоплення  заручником  не було добровільним і особа,  яка має право на пенсію  за Законом,  перебуваючи в полоні або заручником,  не  вчинила  злочину проти миру і людства.

Залежно  від  причини  інвалідності    інваліди    з    числа  військовослужбовців поділяються на такі категорії:

а) інваліди   війни  —  при  настанні  інвалідності внаслідок  поранення,  контузії,  каліцтва,  захворювання,  одержаних під час  захисту   Батьківщини,   виконання  обов’язків  військової  служби  (службових обов’язків) чи пов’язаних з перебуванням на  фронті,  у  партизанських  загонах  і  з’єднаннях,  підпільних  організаціях і  групах  та  інших  формуваннях,  визнаних  такими   законодавством  України,   в   районі   воєнних  дій,  на  прифронтових  дільницях  залізниць,  на спорудженні оборонних  рубежів,  військово-морських  баз  та  аеродромів  у період громадянської та Великої Вітчизняної  воєн або з участю у бойових діях у мирний час, а також інші особи,  зазначені  у  статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту”;

б)  інші  інваліди  з  числа  військовослужбовців,  осіб, які  мають  право  на пенсію за цим Законом — при настанні інвалідності  внаслідок  каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не  пов’язаного  з  виконанням обов’язків військової служби (службових  обов’язків),    або    внаслідок   захворювання,   пов’язаного   з  проходженням служби.

Відповідно до Закону пенсії по інвалідності військовослужбовцям призначаються  на  весь  час  інвалідності,  встановленої медико соціальною експертною комісією,  а інвалідам, які досягли встановленого пенсійного віку, — довічно. Повторний огляд цих інвалідів  провадиться  лише  за  їх  заявою.

4.3. Умови призначення пенсій в разі втрати годувальника

Пенсії в разі втрати годувальника сім’ям військовослужбовців призначаються, якщо  годувальник  помер  у  період  проходження служби або не пізніше 3  місяців  після  звільнення  зі служби чи пізніше цього строку, але  внаслідок   поранення,   контузії,   каліцтва   або  захворювання,  одержаних  у  період  проходження  служби,  а сім’ям пенсіонерів з  числа  цих військовослужбовців — якщо годувальник помер у період одержання пенсії або  не пізніше 5 років після припинення її виплати.  При  цьому  сім’ї  військовослужбовців,  які  пропали  безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих  на  фронті.

Право  на  пенсію  в  разі    втрати    годувальника    мають  непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали  безвісти  військовослужбовців, які перебували на їх утриманні. Крім того, незалежно від перебування на  утриманні  годувальника  пенсія  призначається: непрацездатним  дітям;  непрацездатним  батькам   і  дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили  джерело засобів до існування, а  також  непрацездатним  батькам  і  дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію  за  Законом,  які  загинули  чи  померли  або пропали  безвісти   в  період  проходження  служби  або  пізніше  внаслідок  поранення,  контузії,  каліцтва чи захворювання, що мали місце під  час служби.

Для призначення пенсій в разі втрати годувальника непрацездатними членами сім’ї вважаються:

а) діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років  або  старші цього віку, якщо вони стали  інвалідами  до  досягнення  18  років. При  цьому  братам,  сестрам  та  онукам  право  на  пенсію  надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків;

б)  батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли встановленого пенсійного  віку або  є  інвалідами;

в)  батьки  та  дружини  (якщо  вони не взяли повторний шлюб)  військовослужбовців,  які  загинули,  померли  чи  пропали  безвісти  в період  проходження  служби  або  померли  після звільнення зі служби, але  внаслідок  поранення,  контузії, каліцтва, одержаних при виконанні  обов’язків військової служби (службових обов’язків), захворювання,  пов’язаного   з  перебуванням  на  фронті,  ліквідацією  наслідків  Чорнобильської   катастрофи   чи   виконанням   інтернаціонального  обов’язку,  мають  право  на  пенсію  не  раніш  як  за 5 років до  досягнення   пенсійного  віку або  якщо  вони  є інвалідами;

г) дід і бабуся  —  при  відсутності  осіб,  які  за  законом  зобов’язані їх утримувати;

д) дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся,  брат  або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо  вона  (він)  зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого  годувальника, які не досягли 8-річного віку, і не працює.

Слід зауважити, що дружина (чоловік) годувальника – інваліда війни,  незалежно  від  того, працює вона (він) чи ні, має право на пенсію в  разі  втрати  годувальника, а вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі  (крім курсантів  і  слухачів  військово-навчальних  закладів та навчальних закладів  органів  внутрішніх  справ і державної пожежної охорони), стажисти  мають  право  на  пенсію  в разі втрати годувальника до закінчення  навчальних   закладів,  але  не  довше,  ніж  до  досягнення  ними  23-річного  віку.

Важливо знати, що пенсія  в  разі  втрати  годувальника  встановлюється на весь  період,   протягом   якого   член   сім’ї   померлого   вважається  непрацездатним, а членам сім’ї, які досягли встановленого пенсійного  віку, — довічно. При цьому зміна  розміру  пенсії,  якщо  у  складі  сім’ї,  якій   було  призначено пенсію у разі  втрати  годувальника,  станеться  зміна,  внаслідок якої окремі члени сім’ї  або  сім’я  в  цілому  втратять  право на пенсію, перерахунок  пенсії  або  припинення  її  виплати  провадиться з першого числа місяця, що йде за тим місяцем, у якому  сталася зміна.

  1. Розмір пенсії

5.1. Розміри пенсій за вислугу років

Пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:

а)  особам  офіцерського  складу,  прапорщикам  і   мічманам,  військовослужбовцям надстрокової служби та  військової  служби  за  контрактом,  особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які  мають  вислугу 20 років і більше: за вислугу  20  років — 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за  станом   здоров’я   —   55  процентів  відповідних  сум  грошового  забезпечення; за кожний рік вислуги понад 20 років — 3  проценти  відповідних  сум  грошового  забезпечення;

б)   особам  офіцерського  складу,  прапорщикам  і  мічманам,  військовослужбовцям  надстрокової  служби  та військової служби за  контрактом,  особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які  мають  страховий  стаж  25  років  і  більше,  з  яких не менше 12  календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в  органах  внутрішніх  справ,  державній пожежній охороні, Державній  службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, органах  і  підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній  кримінально-виконавчій  службі  України: за страховий  стаж  25  років  —  50 процентів і за кожний повний рік  стажу  понад  25  років  —  1  процент  відповідних  сум грошового  забезпечення;

в)   особам  офіцерського  складу,  прапорщикам  і  мічманам,  військовослужбовцям  надстрокової  служби  та військової служби за  контрактом,  які звільняються з військової служби на умовах Закону  України     «Про    державні    гарантії    соціального    захисту  військовослужбовців,  які  звільняються  зі  служби  у  зв’язку  з  реформуванням   Збройних  Сил  України,  та  членів  їхніх  сімей»: за вислугу 20 років — 50  процентів  відповідних  сум  грошового забезпечення із збільшенням  цього  розміру на 3 проценти за кожний повний рік вислуги понад 20  років,  але  не  більше ніж 65 процентів відповідних сум грошового  забезпечення.

Максимальний  розмір  пенсії за вислугу років  не  повинен  перевищувати  70  процентів  відповідних сум  грошового   забезпечення. Разом з тим, мінімальний  розмір пенсії за вислугу років встановлюється у розмірі прожиткового  мінімуму   для  осіб,  які  втратили  працездатність,  що  станом на 1 січня 2015 року складає 949 гривень.

Важливо: у 2015 році норми і положення Закону щодо мінімального розміру пенсії за вислугу років, а також мінімальних розмірів пенсій по інвалідності, розмірів пенсій в разі втрати годувальника, мінімальних розмірів пенсій в разі втрати  годувальника,  а також норми і положення Закону, що стосуються розрахунку заробітку (грошового забезпечення) для обчислення  пенсій, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Слід зазначити, що Законом передбачені такі надбавки та допомога до пенсії за вислугу років,   що   призначається   особам  офіцерського складу,  прапорщикам і мічманам,  військовослужбовцям  надстрокової служби та військової служби  за  контрактом:

а) надбавка непрацюючим  пенсіонерам,  які  мають  на  своєму  утриманні  непрацездатних членів сім’ї,  що належать до осіб,  які  забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника,  —  на  кожного  непрацездатного  члена  сім’ї  в розмірі 50 процентів  прожиткового мінімуму для осіб,  які втратили працездатність (при  цьому  надбавка  нараховується тільки на тих членів сім’ї,  які не  одержують    пенсійні    виплати     із     солідарної     системи  загальнообов’язкового державного пенсійного страхування,  державну  соціальну допомогу особам,  які  не  мають  права  на  пенсію,  та  інвалідам,  державну  соціальну  допомогу інвалідам з дитинства та  дітям-інвалідам,  допомогу на дітей одиноким матерям);

б) державна соціальна допомога на догляд  інвалідам  I  групи  внаслідок  причин,  які не є інвалідами війни або   одиноким   пенсіонерам,   які  за  висновком  лікарсько-консультативної комісії потребують догляду,  у порядку і  на  умовах,  передбачених  Законом України «Про державну соціальну  допомогу особам,  які не мають  права  на  пенсію,  та  інвалідам»;

в) надбавка   особам,   які   мають  особливі  заслуги  перед  Батьківщиною,  у порядку і  на  умовах,  передбачених  статтею  16  Закону   України   «Про   статус   ветеранів  війни,  гарантії  їх  соціального захисту»,  а особам,  які мають особливі  трудові заслуги перед Батьківщиною,  —  у  порядку  і  на  умовах,  передбачених   статтею   9  Закону  України  «Про  основні  засади  соціального захисту ветеранів праці  та  інших  громадян  похилого  віку в Україні».

5.2. Розміри пенсій по інвалідності

Пенсії по інвалідності військовослужбовцям призначаються в таких розмірах:

а) інвалідам війни I групи — 100 процентів,  II  групи  —  80  процентів, III групи —  60  процентів  відповідних  сум  грошового  забезпечення (заробітку);

б) іншим інвалідам I групи — 70  процентів,  II  групи  —  60  процентів, III групи —  40  процентів  відповідних  сум  грошового  забезпечення (заробітку).

Слід зазначити, що Законом передбачені такі надбавки та допомога до пенсії    по   інвалідності,   що   призначається   особам  офіцерського складу,  прапорщикам і мічманам,  військовослужбовцям  надстрокової  служби  та військової служби за контрактом:

а) надбавка   непрацюючим  інвалідам,  які  мають  на  своєму  утриманні непрацездатних членів сім’ї,  —  на  кожного  непрацездатного  члена  сім’ї  в розмірі 50 процентів прожиткового  мінімуму для осіб, які втратили працездатність (при цьому надбавка  нараховується  тільки  на  тих  членів  сім’ї,  які  не  одержують  пенсійні  виплати  із  солідарної  системи   загальнообов’язкового  державного  пенсійного  страхування,  державну  соціальну допомогу  особам,  які не мають права  на  пенсію,  та  інвалідам,  державну  соціальну  допомогу  інвалідам  з  дитинства  та  дітям-інвалідам,  допомогу на дітей одиноким матерям);

б) державна  соціальна  допомога  на  догляд  у  порядку і на  умовах, передбачених  Законом  України  «Про  державну   соціальну  допомогу особам,  які  не  мають  права  на пенсію,  та інвалідам»;

в) надбавка  особам,  які  мають   особливі   заслуги   перед  Батьківщиною,  у  порядку  і  на  умовах,  передбачених статтею 16  Закону  України  «Про  статус   ветеранів   війни,   гарантії   їх

соціального захисту»,  а особам,  які  мають  особливі  трудові  заслуги  перед  Батьківщиною,  —  у  порядку і на умовах,  передбачених  статтею  9  Закону  України  «Про   основні   засади  соціального  захисту  ветеранів  праці  та інших громадян похилого  віку в Україні».

5.3. Розміри пенсій в разі втрати годувальника

Пенсії в  разі  втрати  годувальника  призначаються  в  таких  розмірах:

а)  членам  сімей  військовослужбовців,  осіб,  звільнених  з  військової  служби,  інших  осіб, які мають право на пенсію за цим  Законом,  які загинули (померли) внаслідок поранення, контузії або  каліцтва,  одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків  Чорнобильської   катастрофи   або   виконанні   інших   обов’язків  військової    служби   (службових   обов’язків),   або   внаслідок  захворювання,    пов’язаного   з   перебуванням   на   фронті,   у  партизанських  загонах  і  з’єднаннях та підпільних організаціях і  групах,   визнаних   такими  законодавством  України,  ліквідацією  наслідків  Чорнобильської  катастрофи  чи  участю у бойових діях у  мирний  час,  які  є  непрацездатними  та  перебували на утриманні  загиблого  (померлого)  годувальника,  — 70 процентів грошового забезпечення  (заробітної  плати)  загиблого  (померлого) годувальника на одного  непрацездатного   члена   сім’ї.   Якщо   на  утриманні  загиблого  (померлого)  годувальника  перебували  двоє і більше членів сім’ї,  пенсія призначається у розмірі 90 процентів грошового забезпечення  (заробітної   плати)   загиблого   (померлого)   годувальника,  що  розподіляється  між  ними  рівними  частками,  але не менше ніж 40  процентів  на  кожного  непрацездатного члена сім’ї. У таких самих  розмірах,  незалежно від причини смерті годувальника, обчислюються  пенсії  членам  сімей померлих інвалідів війни та членам сімей, до  складу яких входять діти, які втратили обох батьків;

б)  сім’ям  військовослужбовців,  осіб,  які  мають  право на пенсію  за Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного  в  результаті  нещасного  випадку,  не  пов’язаного  з  виконанням  обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок  захворювання,  пов’язаного  з  проходженням служби, — 30 процентів  заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім’ї.

Пенсії  в  разі втрати годувальника, які призначаються членам  сімей  військовослужбовців не  можуть  бути  нижче двох  розмірів  прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що станом на 1 січня 2015 року становить 1 898 гривень.

5.4. Заробіток (грошове забезпечення) для обчислення пенсій військовослужбовцям  

Пенсії, які призначаються відповідно до Закону  особам із  числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей,  обчислюються   за   встановленими   нормами   у    процентах до  середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до  призову  на  строкову  військову  службу  чи  після  звільнення  з  військової    служби    до    звернення   за   пенсією,   або   до  середньомісячного  грошового     забезпечення,     одержуваного  військовослужбовцями  в  період  проходження  військової служби за  контрактом.

Особам із числа військовослужбовців строкової служби,  які до  призову  на  строкову  військову  службу  та  після  звільнення  з  військової  служби  не  працювали  і  не  перебували на військовій  службі за контрактом,  та членам їх сімей пенсії встановлюються  у передбачених Законом мінімальних  розмірах.

Пенсії  особам  офіцерського  складу, прапорщикам і мічманам,  військовослужбовцям  надстрокової  служби  та військової служби за  контрактом,  особам,  які мають право на пенсію за Законом, та  членам  їх  сімей  обчислюються  з розміру грошового забезпечення,  враховуючи відповідні оклади за посадою,  військовим (спеціальним)  званням,  процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові  види грошового забезпечення  (надбавки,  доплати,  підвищення)  та  премії  в  розмірах,  установлених  законодавством,  з  якого було  сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове  державне  соціальне  страхування,  а  до  1  січня  2011  року  —  страхові  внески  на  загальнообов’язкове  державне  пенсійне  страхування,  у  порядку,  встановленому  Кабінетом Міністрів України.

Максимальний   розмір   пенсії   (з   урахуванням   надбавок,  підвищень,  додаткової пенсії,  цільової грошової допомоги, пенсії  за особливі заслуги перед Україною,  індексації та інших доплат до  пенсії,  встановлених законодавством,  крім  доплати  до  надбавок  окремим   категоріям   осіб,  які  мають  особливі  заслуги  перед  Батьківщиною) не може перевищувати десяти  прожиткових  мінімумів,  установлених  для  осіб,  які втратили працездатність (що станом на 1 січня 2015 року становить 9 490 гривень).

  1. Звернення за призначенням пенсій

Заяви  про  призначення пенсії подається  до головних управлінь Пенсійного  фонду України в областях, містах Києві  та  Севастополі (далі  —  органи,  що  призначають  пенсії) через  уповноважені  структурні  підрозділи Міністерства оборони України,  Міністерства  внутрішніх  справ України, Міністерства надзвичайних  ситуацій  України,  Міністерства  інфраструктури  України,  Служби  безпеки  України,  Служби  зовнішньої розвідки України, Управління  державної  охорони  України, Державної служби спеціального зв’язку  та  захисту  інформації  України,  Державної  прикордонної  служби  України,    Державної   податкової   служби   України,   Державної  пенітенціарної  служби  України,  Державної  інспекції техногенної  безпеки України. Уповноважений  структурний підрозділ у 10-денний термін з  дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі  необхідні  документи  і  своє  подання  про  призначення  пенсії,  ознайомлює з ним особу,  якій оформлюється пенсія,  і направляє до  органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.

Днем  звернення  за  призначенням  пенсії є день подання до відповідного  органу  Пенсійного  фонду  України письмової заяви про призначення  пенсії   з   усіма   необхідними   для   вирішення  цього  питання  документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою — дата  їх відправлення.

Документи про призначення пенсії розглядає  орган  Пенсійного  фонду  України  і  не  пізніше  ніж  у  10-денний  строк  з дня їх  надходження приймає рішення про  призначення  або  про  відмову  в  призначенні пенсії.

Документом, який  підтверджує призначення пенсії,  є пенсійне  посвідчення, що видається органом Пенсійного фонду України.

Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із  зазначенням  причини орган Пенсійного фонду України видає (надсилає) заявникові  не пізніше  ніж  протягом  5  днів  після  прийняття  відповідного  рішення.

Важливо: пенсія за   минулий   час   при    несвоєчасному    зверненні  призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за  12 місяців перед зверненням за пенсією.

  1. Перелік документів для призначення пенсії

Для  призначення пенсії за вислугу років і по інвалідності  подаються такі документи:

а) заява про призначення пенсії;

б) грошовий атестат,   або   довідка   про   розмір    грошового  забезпечення, і довідка про додаткові види грошового забезпечення,  які заявник отримував протягом останніх 24  місяців  підряд  перед  місяцем звільнення з військової служби;

в) військово-медичні документи  про  стан  здоров’я   звільненої  особи  (за  винятком  осіб,  які  не проходили військово-лікарську  комісію);

г) документи про страховий стаж (при призначенні пенсії за вислугу років в разі досягнення 45-річного віку, за наявності у них  страхового  стажу  25  років  і  більше,  з  яких  не  менше  ніж  12 календарних років і 6 місяців  становить військова служба або служба у відповідних органах державної влади, як описано вище);

д) довідка МСЕК про визнання особи інвалідом;

е) копія   документа   про   присвоєння   реєстраційного  номера  облікової  картки  платника  податків  або серія та номер паспорта  (для   фізичних   осіб,   які  через  свої  релігійні  переконання  відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки  платника податків та повідомили про це відповідний орган державної  податкової  служби  і  мають  відмітку у паспорті);

є) довідка ВАТ «Ощадбанк» або  інший  документ,  що  підтверджує  відкриття рахунку, назву та номер відділення ВАТ «Ощадбанк»;

ж)  копія   паспорта.

Для  призначення  пенсії  в  разі   втрати   годувальника  подаються такі документи:

а) заява;

б) копія свідоцтва про смерть годувальника;

в) витяг з  наказу  про  виключення  годувальника   зі   списків  особового складу у зв’язку зі смертю;

г) висновок про   обставини   загибелі   чи   смерті   внаслідок  поранення,  контузії,  каліцтва,  одержаних  під  час  проходження  служби при виконанні службових обов’язків  (обов’язків  військової  служби);

д) довідка уповноважених  органів   з   місця   проживання   про  перебування   членів  сім’ї  на  утриманні  померлого  (загиблого)  годувальника або рішення суду про перебування на утриманні;

е) документи, передбачені  абзацами  третім,  шостим  — дев’ятим пункту 7 цього Порядку

Для призначення  пенсії  в  разі  втрати годувальника дітям, братам, сестрам та онукам, які не досягли 18 років  або  старші цього віку, якщо вони стали  інвалідами  до  досягнення  18  років,  додатково  подаються такі документи:

а) копія свідоцтва про народження;

б) довідка з  навчального  закладу  про  навчання із зазначенням  дати  його  закінчення,  а  також  про  перебування   на   повному  державному утриманні;

в) довідка Лікарсько-консультативної комісії про визнання дитини  інвалідом   або  довідка  МСЕК  про  визнання  особи  інвалідом  з  дитинства;

г) копії свідоцтв  про  смерть  батьків або інші документи,  які  підтверджують  відсутність  батьків  (у  разі  призначення  пенсії  братам, сестрам, онукам);

д) рішення суду про всиновлення;

е) копія рішення  про  опіку  чи  піклування (у разі призначення  пенсії дітям, які втратили обох батьків).

Для призначення  пенсії  в  разі втрати годувальника батькам,  дружині (чоловіку) додатково подаються такі документи:

а) копія свідоцтва про шлюб;

б) довідка МСЕК про визнання особи інвалідом;

в) копія трудової   книжки   або   довідка   органів   державної  податкової   служби   про   облік  платника  податків  —  суб’єкта  підприємницької діяльності;

г) копія свідоцтва  про  народження  померлого  годувальника або  рішення суду про встановлення родинних стосунків;

д) довідка уповноваженого  органу з місця проживання або рішення  суду про перебування  на  утриманні  померлого  годувальника  (для  призначення пенсії вітчиму або мачусі).

У будь-якому випадку особа, яка  звернулася  за  призначенням  пенсії,  пред’являє  паспорт або інший документ, що засвідчує особу.

Слід зазначити, що у разі  якщо  до  заяви  про призначення пенсії додані не всі  необхідні документи,  заявнику роз’яснюється,  які  документи  він  повинен  надати  додатково.  При  наданні  ним  цих  документів до  закінчення тримісячного терміну з дня отримання  роз’яснення  днем  звернення за призначенням пенсії вважається оригінальний день подання заяви або  дата відправлення документів поштою.

  1. Нормативно-правові документи, які можуть бути корисними щодо призначення і виплати пенсій військовослужбовцям: a) Закон України № 2262-XII від 9 квітня 1992 року “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2262-12);

б) Закон України № 1763-IV від 15 червня 2004 року «Про державні  гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються  зі  служби  у  зв’язку  з  реформуванням  Збройних Сил України, та  членів їхніх сімей» (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1763-15);

в) Закон  України № 1058-IV від 9 липня 2003 року «Про  загальнообов’язкове  державне  пенсійне страхування» (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1058-15);

г) Закон України № 3551-XII від 22 жовтня 1993 року  «Про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту” (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12);

д) Закон України № 80-VIII від 28 грудня 2014 року “Про Державний бюджет України на 2015 рік” (http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80-19);

е) Закон України № 1727-IV від 18 травня 2004 року «Про  державну   соціальну  допомогу особам,  які  не  мають  права  на пенсію,  та інвалідам» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1727-15);

є)  Закон України № 3721-XII від 16 грудня 1993 року «Про  основні  засади  соціального захисту ветеранів праці  та  інших  громадян  похилого  віку в Україні» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3721-12);

ж) Постанова Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 року “Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей” (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393-92-п);

з) Правління Пенсійного Фонду України №3-1 від 30 січня 2007 року “Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0135-07).

Tags: , ,

admin on 18 февраля, 2015

Всі люди  народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах.

Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров’я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям.

Що відноситься до поняття дискримінація?  

Дискримінація — рішення, дії або бездіяльність, спрямовані на обмеження або привілеї стосовно особи та/або групи осіб за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками, якщо вони унеможливлюють визнання і реалізацію на рівних підставах прав і свобод людини та громадянина.

Не вважаються дискримінацією дії, які не обмежують права та свободи інших осіб і не створюють перешкод для їх реалізації, а також не надають необґрунтованих переваг особам та/або групам осіб за їх певними ознаками, стосовно яких застосовуються позитивні дії, а саме:

  • спеціальний захист з боку держави окремих категорій осіб, які потребують такого захисту;
  • здійснення заходів, спрямованих на збереження ідентичності окремих груп осіб, якщо такі заходи є необхідними;
  • надання пільг та компенсацій окремим категоріям осіб у випадках, передбачених законом;
  • встановлення державних соціальних гарантій окремим категоріям громадян;
  • особливі вимоги, передбачені законом, щодо реалізації окремих прав осіб.

Форми дискримінації         

  • пряма дискримінація — рішення, дії або бездіяльність, що призводять до випадку, коли до особи та/або групи осіб за їх певними ознаками ставляться менш прихильно, ніж до інших осіб в аналогічній ситуації;
  • непряма дискримінація — рішення, дії або бездіяльність, правові норми або критерії оцінки, умови чи практика, які формально є однаковими, але під час здійснення чи застосування яких виникають чи можуть виникнути обмеження або привілеї стосовно особи та/або групи осіб за їх певними ознаками, крім випадків, якщо такі дії або бездіяльність, правові норми або критерії оцінки, умови чи практика об’єктивно виправдані метою забезпечення рівних можливостей для окремих осіб чи груп осіб реалізовувати рівні права і свободи, надані їм Конституцієюі законами України;
  • підбурювання до дискримінації — вказівки, інструкції або заклики до дискримінації стосовно особи та/або групи осіб за їх певними ознаками;
  • утиск — небажана для особи та/або групи осіб поведінка, метою або наслідком якої є приниження їх людської гідності за певними ознаками або створення стосовно такої особи чи групи осіб напруженої, ворожої, образливої або зневажливої атмосфери.

Хто наділений повноваженнями щодо запобігання та протидії дискримінації?

Суб’єктами, наділеними повноваженнями щодо запобігання та протидії дискримінації, є:

— Верховна Рада України;

— Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;

— Кабінет Міністрів України;

— інші державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування;

— громадські організації, фізичні та юридичні особи.

Які заходи здійснює Уповноважений Верховної Ради з прав людини щодо протидії дискримінації?

Такими заходами є:

  • здійснює контроль за дотриманням принципу недискримінації в різних сферах суспільних відносин;
  • проводить моніторинг та узагальнює результати дотримання принципу недискримінації в різних сферах суспільних відносин;
  • розглядає звернення осіб та/або груп осіб з питань дискримінації;
  • веде облік та узагальнює випадки дискримінації в різних сферах суспільних відносин;
  • висвітлює у щорічній доповіді питання запобігання та протидії дискримінації та дотримання принципу недискримінації;
  • здійснює співпрацю з міжнародними організаціями, відповідними органами зарубіжних країн з питань дотримання міжнародних стандартів недискримінації;
  • здійснює інші повноваження, визначені Конституцією і законами України.

Які  повноваження має Уповноважений Верховної Ради України з прав людини у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків?

  • у рамках здійснення  контролю  за додержанням прав та свобод людини і громадянина здійснює контроль за дотриманням рівних  прав та можливостей жінок і чоловіків;
  • розглядає скарги на випадки дискримінації за ознакою статі;
  • у щорічній доповіді висвітлює питання дотримання рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Чи мають право громадські організації, фізичні та юридичні особи брати участь у запобіганні та протидії дискримінації?

Так. До їх прав належать:

  • брати участь у розробленні рішень, що приймаються державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування, щодо запобігання та протидії дискримінації;
  • делегувати своїх представників до складу консультативно-дорадчих органів з питань запобігання та протидії дискримінації у разі їх утворення при державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим та органах місцевого самоврядування;
  • проводити моніторинг з питань запобігання та протидії дискримінації;
  • представляти в судах інтереси осіб та/або груп осіб, стосовно яких було застосовано дискримінацію;
  • проводити громадську антидискримінаційну експертизу проектів нормативно-правових актів;
  • провадити іншу діяльність відповідно до законодавства з питань дотримання принципу недискримінації.

Куди звертатися у разі застосування до особи дискримінації?

Особа, яка вважає, що стосовно неї було застосовано дискримінацію, має право звернутися із скаргою до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та/або до суду.

Чи може відшкодовуватися шкода особі, щодо якої було застосовано дискримінацію?

Так. Така особа має право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданих їй унаслідок дискримінації, яка визначається законом.

Нормативні документи, які можуть бути корисними щодо застосування до особи дискримінації

Конституція України

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80

Закон України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні»

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5207-17

Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2866-15

Загальна декларація прав людини

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_015

 

admin on 18 февраля, 2015

Умови призначення пенсії по інвалідності:

Пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності в наслідок загального захворювання, в тому числі каліцтва, не пов’язаного з роботою, інвалідністю з дитинства) за наявністю страхового стажу. Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період  роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

Групи інвалідності

Залежно від ступеня втрати  працездатності  визначено  три групи інвалідності. Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність,       визначаються органом медико-соціальної експертизи.

Механізм встановлення групи інвалідності

Лікарсько-консультативна комісія лікувального профілактичного закладу охорони здоров’я направляє осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, на огляд медико-соціальної експертної комісії за формою, затвердженою МОЗ. Медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження.

Медико-соціальна експертиза проводиться хворим, що досягли повноліття, інвалідам, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Документи, що використовуються для визначення причинного зв’язку інвалідності,  подаються в оригіналі або копії, засвідчені в установленому законодавством порядку.

Медико-соціальна експертиза осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, які за станом  здоров’я не можуть з’явитися на засідання комісії, проводиться за місцем їх проживання або інших місцях перебування особи.

Датою встановлення інвалідності вважається день надходження до комісії документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму.

Комісія проводить огляд тимчасово непрацездатної особи, що звернулася для встановлення інвалідності, протягом семи днів з дня надходження  документів на МСЕК.

Інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) такого потерпілого встановлюється до першого числа місяця, що настає за місяцем, на який призначено повторний огляд.

Органи Пенсійного фонду та застрахована особа мають право в установленому законом порядку оскаржити рішення органів медико-соціальної експертизи.

Причинами інвалідності можуть бути:

  • Загальне захворювання
  • Інвалідність з дитинства
  • Нещасний випадок на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження організму)
  • Професійне захворювання
  • Поранення, контузії, каліцтва, захворювання:
  • одержані під час захисту Батьківщини;
  • одержані в районах бойових дій у період Великої Вітчизняної війни;
  • одержані у неповнолітньому віці внаслідок воєнних дій громадянських і Великої Вітчизняної воєн та в повоєнний період;
  • пов’язані з участю у бойових діях та перебуванням на території інших держав;
  • пов’язані з виконанням службових обов’язків, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами;
  • одержані внаслідок політичних репресій;
  • пов’язані з виконанням обов’язків військової служби або службових обов’язків з охорони громадського порядку, боротьби із злочинністю та ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій;

Захворювання:

  • отримані під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формуваннях;
  • пов’язані з впливом радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Страховий стаж, необхідний для призначення пенсії по інвалідності

для інвалідів I групи:

до досягнення особою 25 років включно — 1 рік;

від 26 років до досягнення особою 28 років включно — 2 роки;

від 29 років до досягнення особою 31 року включно — 3 роки;

від 32 років до досягнення особою 34 років включно — 4 роки;

від 35 років до досягнення особою 37 років включно — 5 років;

від 38 років до досягнення особою 40 років включно — 6 років;

від 41 року до досягнення особою 43 років включно — 7 років;

від 44 років до досягнення особою 48 років включно — 8 років;

від 49 років до досягнення особою 53 років включно — 9 років;

від 54  років  до  досягнення  особою  59  років  включно   — 10 років;  

 

для інвалідів II та III груп:  до досягнення особою 23 років включно — 1 рік;

від 24 років до досягнення особою 26 років включно — 2 роки;

від 27 років до досягнення особою 28 років включно — 3 роки;

від 29 років до досягнення особою 31 року включно — 4 роки;

від 32 років до досягнення особою 33 років включно — 5 років;

від 34 років до досягнення особою 35 років включно — 6 років;

від 36 років до досягнення особою 37 років включно — 7 років;

від 38 років до досягнення особою 39 років включно — 8 років;

від 40 років до досягнення особою 42 років включно — 9 років;

від 43   років  до  досягнення  особою  45  років  включно  — 10 років;

від 46  років  до  досягнення  особою  48  років  включно   — 11 років;

від 49 років до досягнення особою 51 року включно — 12 років;

від 52   років  до  досягнення  особою  55  років  включно  — 13 років;

від 56  років  до  досягнення  особою  59  років  включно   — 14 років.

Особи, визнані інвалідами після досягнення пенсійного віку, мають право на пенсію по інвалідності за наявності страхового стажу не менше 15 років.

У разі якщо інвалідність настала в період проходження строкової військової служби, то пенсія по інвалідності призначається особі незалежно від наявності страхового стажу.

Розмір пенсії по інвалідності

Пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: інвалідам I групи — 100 відсотків пенсії за віком; інвалідам II групи – 90 відсотків пенсії за віком; інвалідам III групи – 50 відсотків пенсії за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності вказаного страхового стажу у чоловіків та жінок встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. З 1 2015 січня дана сума становить 949 грн., з 1 грудня 2015 – 1074 грн.  

Період, на який призначається пенсія по інвалідності 

Пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Інвалідам, які досягли пенсійного віку пенсії по інвалідності призначаються довічно. Повторний огляд цих інвалідів провадиться тільки за їх заявою. У разі зміни групи інвалідності пенсія в новому розмірі виплачується з дня зміни групи інвалідності. 

Нормативно-правові документи, які можуть бути корисними щодо процедури призначення пенсії по інвалідності

Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» Інструкція про встановлення інвалідності Положення про медико-соціальну експертизу

 

Tags:

Кому призначається пенсія:

  • непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності у годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії за III групою інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, інвалідність яких настала в період проходження строкової військової служби, то пенсія по інвалідності призначається особі незалежно від наявності страхового стажу;
  • дітям — незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника;
  • батькам і чоловіку (дружині) померлого, які не були на його утриманні, якщо втратили джерело засобів до існування.

Хто вважається непрацездатним членом сім’ї :

— чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“;

—  діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років.

— діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах, — до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти — до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;

—  чоловік (дружина), а в разі їх відсутності — один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;

— усиновлені  діти мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми;

— пасинок і падчерка мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми, якщо вони не одержували аліментів від батьків;

— неповнолітні діти, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, зберігають це право і в разі їх усиновлення

Які члени сім’ї вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника:

—  були на повному утриманні померлого годувальника;

— одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування;

— члени сім’ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв’язку з втратою годувальника.

Чи поширюється положення  Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“  що стосуються сім’ї померлого, на сім’ю особи, визнаної безвісно відсутньою або оголошеною померлою у встановленому законом порядку?

Так, положення Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“  що стосуються сім’ї померлого,  відповідно поширюються і на сім’ю особи, визнаної безвісно відсутньою або оголошеною померлою у встановленому законом порядку.

Чи можна звертатись за отриманням пенсії  по втраті годувальника, якщо дитині виповнилось 23 роки, але вона є студенткою денної форми навчання у вищому навчальному закладі  та втратила годувальника?

Ні, не можна. Діти,   які   навчаються   за   денною   формою   навчання  у загальноосвітніх   навчальних  закладах  системи  загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому   числі  у  період  між  завершенням  навчання  в  одному  із зазначених  навчальних  закладів  та вступом до іншого навчального закладу   або   у   період   між  завершенням  навчання  за  одним освітньо-кваліфікаційним  рівнем та продовженням навчання за іншим за  умови,  що  такий  період не перевищує чотирьох місяців), — мають право на отримання пенсії  по втраті годувальника до закінчення  такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення  ними  23 років, та діти-сироти — до досягнення ними 23 років  незалежно  від  того, навчаються вони чи ні.

 Чи зможе дитина, яка не досягла 23-річного віку та навчається у ВНЗ  отримувати пенсію по втраті годувальника, якщо влаштується  офіційно на роботу?

Так, зможе. Пенсія по втраті годувальника виплачується дітям  до досягнення ними 23 років незалежно від факту роботи. Одночасно повідомляємо, що відповідно до чинного законодавства громадянин, який отримує пенсію зобов’язаний своєчасно повідомляти органи, що призначають та виплачують пенсію про прийняття на роботу, звільнення з роботи та інші обставини, що можуть вплинути на його пенсійне забезпечення.

Необхідний мінімум страхового стажу годувальника, на день його смерті, для призначення членам його сім’ї  пенсії у зв’язку із втратою годувальника:

 

 до досягнення особою 23 років включно 1 рік
від 24 років до досягнення особою 26 років включно 2 роки
від 27 років до досягнення особою 28 років включно 3 роки
від 29 років до досягнення особою 31 року включно 4 роки
від 32 років до досягнення особою 33 років включно 5 років
від 34 років до досягнення особою 35 років включно 6 років
від 36 років до досягнення особою 37 років включно 7 років
від 38 років до досягнення особою 39 років включно 8 років
від 40 років до досягнення особою 42 років включно 9 років
від 43 років до досягнення особою 45 років включно 10 років
від 46 років до досягнення особою 48 років включно 11 років
від 49 років до досягнення особою 51 року включно 12 років
від 52 років до досягнення особою 55 років включно 13 років
від 56 років до досягнення особою 59 років включно 14 років

 

В разі смерті пенсіонера або особи, що проходила строкову військову службу, пенсія  у  зв’язку  з  втратою годувальника призначається незалежно від тривалості страхового стажу

Строки призначення пенсії по втраті годувальника :

Пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника. 

Період, на якій призначається пенсія

Пенсія у зв’язку із втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім’ї померлого годувальника вважається непрацездатним а членам сім’ї, які досягли пенсійного віку — довічно.

Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім’ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.

Куди звертатися за призначенням пенсії по втраті годувальника:

До управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі за місцем проживання (реєстрації).

 

Перелік документів необхідних для отримання допомоги:

Для отримання пенсії необхідно звернутися с заявою до територіального органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації особи яка має право на пенсію.

Призначення пенсії по втраті годувальника надається на підставі заяви (Зразок заяви про призначення / перерахування пенсії ) та доданих документів померлого годувальника:

  1. Паспорт або інший документ, що засвідчує особу, якій призначається пенсія, місце її проживання та вік;
  2. Довідка податкової адміністрації про присвоєння ідентифікаційного номера як заявнику, так і померлому годувальнику;
  3. Довідка про склад сім’ї померлого годувальника та документи, що підтверджують родинні зв’язки з померлим годувальником;
  4. Свідоцтво органу реєстрації актів громадянського стану про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім;
  5. Документи про вік померлого годувальника сім’ї (якщо вік не зазначено в свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім);
  6. Документи, що підтверджують стаж померлого годувальника;
  7. Довідка про заробіток померлого годувальника:

— для обчислення пенсії враховується заробітна плата за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000 (за даними відділу персоніфікованого обліку);

Заробітна плата за період роботи до 01.07.2000 буде враховуватися під час обчислення пенсії за таких умов:

— за бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами. Таке право діятиме лише в період до 01.01.2016;

— у разі, якщо страховий стаж починаючи з 01.07.2000 становить менше  60 місяців.

  1. Документ про перебування членів сім’ї (крім дітей) на повному утриманні померлого годувальника чи одержання від померлого годувальника допомоги, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. (за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім’ї, приймають довідки житлово — експлуатаційних або інших організацій з місця проживання (реєстрації) або довідки органів місцевого самоврядування про перебування на повному утриманні померлого годувальника чи одержання від нього допомоги, що була постійним і основним джерелом засобів до існування, або про спільне проживання з годувальником на час його смерті. Якщо такі документи неможливо надати, факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюють у судовому порядку);
  2. Довідки навчальних закладів про навчання дітей за денною формою навчання;
  3. Довідка про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності – один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника (якщо вони не працюють) зайняті доглядом за дітьми померлого годувальника до досягнення ними 8 років;
  4. Експертний висновок про встановлення причинного зв’язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

12.Рішення органів опіки про призначення опікуна за неохідністю;

  1. Документи, які засвідчують особливий статус особи померлого або яка має намір отримувати пенсію;
  2. Документ уповноваженого органу Російської Федерації про те, що особі не призначалась пенсія за місцем проживання на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя

До документів, які засвідчують особливий статус особи належать висновок МСЕК щодо причинного зв’язку смерті особи з пораненням, контузією, каліцтвом, одержаними при виконанні обов’язків військової служби (службових обов’язків), або захворюванням, пов’язаним з перебуванням на фронті, ліквідацією Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов’язку.

Одержувачам пенсій у зв’язку з втратою годувальника, яким виповнилося 18 років та які навчаються, на початку кожного навчального року необхідно поновлювати довідки про навчання у закладі. У разі дострокового відрахування з навчального закладу, необхідно терміново повідомити органи Пенсійного фонду.

До заяви про призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника сім’ї військовослужбовця строкової служби додається документ, одержаний від військової частини або районного (міського) військового комісаріату чи іншої військової установи, що засвідчує дату та причину смерті військовослужбовця, або документ про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім. Якщо смерть настала після звільнення з військової служби, подаються свідоцтво РАГС про смерть годувальника, довідка військового комісаріату про проходження військової служби із зазначенням дати призову, дати і підстав звільнення з військової служби та висновок МСЕК про те, що смерть військовослужбовця пов’язана з проходженням військової служби.

Заява про призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника членам сімей осіб, які на час смерті перебували в трудових відносинах з підприємством, установою, організацією, подається до управління Пенсійного фонду у районах, містах і районах у містах через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації. Подача заяви заявником особисто або через представника, здійснюється на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації) або законним представником за місцем проживання (реєстрації) заявника.

Заява про призначення пенсії громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника, або надсилається поштою до органів, що призначають пенсію, визначених постановою правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року

У разі якщо особа, якій призначається пенсія, є неповнолітньою або недієздатною, заява подається батьками або опікунами (піклувальниками) за місцем їхнього проживання (реєстрації). До заяви опікуна (піклувальника) додається копія рішення органу опіки та піклування про призначення опікуна (піклувальника) або відповідне рішення суду.

Документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.

Звернення члена сім’ї із заявою про призначення або виділення йому частки пенсії, коли основний одержувач пенсії у зв’язку з втратою годувальника проживає в іншому населеному пункті (районі, місті), орган, що призначає пенсію, за місцем проживання такого члена сім’ї, одержавши відповідну заяву, направляє повідомлення до органу, що призначає пенсію, всім членам сім’ї або в якому зберігається пенсійна справа цієї сім’ї. До повідомлення додаються заява й документи, що засвідчують право на одержання пенсії члена сім’ї, який звернувся за часткою пенсії.

Заява про призначення пенсії засудженим до позбавлення волі подається через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, до органу, що призначає пенсію за місцезнаходженням виправного закладу.

Якщо звернення за призначенням пенсії у зв’язку з втратою годувальника члена сім’ї, який проживає окремо, надійшло після винесення рішення про призначення пенсії решті членам сім’ї, то приймається нове рішення про призначення пенсії на всіх членів сім’ї та, у разі необхідності, здійснюється виділення частки пенсії члену сім’ї, який проживає окремо (з місяця, наступного за місяцем звернення).

Документи зазначеного члена сім’ї, що надійшли пізніше, додаються до пенсійної справи, а копія рішення про виділення частки пенсії надсилається органу, що призначає пенсію, за місцем його проживання (реєстрації) для оформлення на одержувача частки пенсії самостійної пенсійної справи.

У разі перерахунку пенсії копія відповідного рішення направляється до органу, який провадить виплату частки цієї пенсії. При припиненні виплати частки пенсії документи надсилаються до органу, у якому виплата пенсії триває.

Розмір пенсії:

На всіх членів сім’ї,  які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, призначається одна спільна пенсія. що  розподіляється  між  ними  рівними частками. Пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається:

на одного непрацездатного  члена  сім’ї 50  відсотків пенсії  за  віком померлого годувальника
на  двох  та  більше непрацездатних членів  сім’ї 100  відсотків  пенсії  за  віком померлого годувальника
дітям-сиротам в указаних вище розмірах виходячи з розміру пенсії за віком кожного з батьків

На вимогу члена сім’ї із загальної суми пенсії виділяється його частка, яка виплачується окремо.

Виділення частки пенсії провадиться з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла заява про виділення частки пенсії.

Згідно з постановою КМУ від 26.03.2008 №265 «Деякі питання  пенсійного  забезпечення громадян» мінімальний розмір пенсійної виплати у зв’язку з втратою годувальника з урахуванням щомісячної державної допомоги становить:

на одного непрацездатного  члена  сім’ї 100 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність
на двох непрацездатних  членів  сім’ї 120 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність
на трьох і більше непрацездатних  членів  сім’ї 150 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність

 

Порядок прийняття рішення про надання пенсії

Заяви про призначення пенсії та додані документи реєструються в журналі вхідної кореспонденції. При прийманні документів щодо виплати пенсії орган, що призначає пенсії, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, знімає копії з відповідних документів.

Пенсійний орган не пізніше 10 днів після надходження всіх необхідних документів для призначення пенсії, повинен їх розглянути та прийняти відповідне рішення.

Протягом одного місяця Пенсійний фонд України виготовляє пенсійне посвідчення. Посвідчення оформлюється  і  видається  безкоштовно  особисто пенсіонеру  або іншій особі,  яка представляє інтереси пенсіонера, на  підставі  нотаріально  засвідченого  доручення, а у разі, якщо пенсіонером  є  неповнолітня  або  недієздатна  особа  —  опікуну, піклувальнику,  батькам  при  пред’явленні паспорта та відповідних підтверджувальних  особу  документів  під  підпис у журналі обліку пенсійних  посвідчень.

Нормативно-правові документи, які можуть бути корисними щодо звернення за пенсію по втраті годувальника:

  1. Закон України “ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”  № 1058-IV від 09.07.2003 року.

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/print1384031242690931

  1. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 р. N 265 “ Деякі питання пенсійного забезпечення громадян”.

http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/265-2008-%D0%BF

  1. Постанова Правління Пенсійного Фонду України № 22-1 від 25.11.2005  “Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05/print1391542836381572

Tags: , ,