Можна багато говорити про несправедливість у сфері трудових прав, про залежність від керівництва, про малі зарплати, неправомірні звільнення але поки люди не об’єднаються і в них не буде впливових засобів захисту своїх прав нічого, на жаль, не зміниться.
В багатьох сферах існують профспілки метою функціонуваня яких є захист трудових прав працівників, але чи часто вони це роблять, чи часто ми чуємо, що профспілка активно виступає за права своїх членів, чи взагалі ми знаємо багато успішних прикладів того як профспілка змогла захистити права простого працівника.
Думаю багато погодяться, що це в більшості одиничні випадки. Найчастіше працівник який зіткнувся з порушенням своїх прав самостійно намагається «витягнути себе з болота» і дуже часто ці спроби закінчуються нічим.
У чутливих сферах таких як транспорт, освіта, медицина, державна служба важливість профспілок подвоюється, оскільки тут працівники відчувають особливий контроль і залежність від керівництва. В цих сферах часто є випадки несправедливості щодо оплати праці, а також щодо можливості такого працівника захистити свої права.
В цих сферах особливо яскраво проявляється роль профспілки. Якщо вона активна в захисті прав своїх членів то вона може «звернути гори». І тут потрібно зазначити, що є певні позитивні приклади, зокрема можна назвати профспілку Аєросвіту, яка завдяки своїй наполегливості змога не тільки відстояти частину невиплаченої зарплати цим підприємством банкрутом (це дуже великі суми), але і виграти у Європейському суді велику справу проти України щодо права на страйк для транспортників і ця справа може змінити все законодавство щодо страйку у цій сфері.
Але з іншої сторони набагато чисельнішими є інші приклади, коли важко говорити про активність профспілки. Зокрема у сфері держслужби, де вже давно існують міжнародні стандарти щодо права на страйк. Але попри це профспілки держслужбовців досить пасивні у захисті цього права і як результат замість того, щоб отримати рішення Європейського суду яке захистило б їх право на страйк, законодавство для них навпаки стає жорсткішим. Так з початку 2015 року державний службовець не має права організовувати страйки та брати в них участь.
Все це показує, що від діяльності профспілок залежить наскільки ефективним буде захист прав працівників. Але часто через неготовіність профспілок це робити ситуація із захистом трудових прав в Україні залишається жахливою. Водночас не потрібно забувати, що активність та боротьба профспілок за трудові права дуже часто залежать не від того, що хтось щось зробить для працівника, а від активності самих людей, які працюють на підприємствах і від яких залежить якою буде профспілка на його або її підприємстві.
Кожен для себе знайде відповідь чи варто об’єднуватись для захисту свої трудових прав чи ні, але одне хотілось би щоб всі ми усвідомили, що якщо об’єднуватись, то робити це не формально, а розуміти для чого це робиш і відповідно бути постійно готовим до захисту як своїх прав так і трудових прав своїх колег.
Tags: права профспілки, профспілки
Закон України «Про державну допомогу постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей» було прийнято 21 лютого 2014 року.
У березні і в серпні Кабінет Міністрів прийняв ряд постанов, якими спробував запропонувати певний механізм виконання цього закону. Також у серпні Мінохорони здоров’я видало наказ, яким встановлено перелік осіб, смерть яких пов’язана з участю в масових акціях громадського протесту.
Водночас попри всі заходи вжиті Кабінетом Міністрів та іншими відомствами закон не працює у повній мірі.
Так, за офіційною інформацією Мінсоцполітики стосовно 100 осіб, які загинули під час масових акцій громадського протесту, родичам 91 з них вже було виплачено 121 800 гривень, як те передбачено Постановою Кабміну. Однак, слід зауважити, що сума, встановлена Кабміном значно менша, ніж та, що передбачена в законі – мільйон гривень. Закон надає право отримати допомогу, а підзаконний акт дозволяє скористатися цим правом на 12,2 %. Також Кабмін встановив доплату до пенсії непрацездатних осіб, які були на утриманні та втратили годувальника, однак доплату можуть отримати ті особи, пенсія яких не перевищує 10 000 гривень на місяць. На даний час доплата призначена 109 членам сімей 63 загиблих.
Незрозумілою є мета звуження кола осіб, які є членами сім’ї загиблого. Закон дав визначення членів сімей учасників масових акцій громадського протесту. Постановою Кабміну визначення змінено та до кола членів вказаних сімей включено лише дружину (чоловіка), неповнолітніх дітей та осіб на утриманні, осторонь лишилися дружина (чоловік) незареєстрованого шлюбу, дорослі діти, інші родичі прямої або непрямої лінії споріднення за умови спільного проживання. У червні 2014 року до Постанови було внесено зміни та Мінсоцполітики було надано право приймати рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги іншим особам, які не належать до кола членів сім’ї загиблих, визначеного Постановою. А відповідно залишається питання чи коло осіб, які можуть отримати таку допомогу взагалі необмежене, чи все ж таки обмежене Законом?
Окреме питання постає стосовно складання списку осіб, смерть яких пов’язана з участю в масових акціях громадського протесту та, власне, забезпечення прозорості складання списків, яке Законом покладено на Кабмін. Постановою Кабміну завдання затвердити вказані списки було покладене на Міністерство соціальної політики за погодженням з Міністерством охорони здоров’я, Міністерством внутрішніх справ та Міністерством оборони. Разом з тим, процедура складання списку стала прозорою здебільшого завдяки пильного контролю громадськості. Хоча Мінсоцполітики прийнято Наказ № 275, що визначає механізм призначення та виплати допомоги, але залишається невідомо за якими критеріями загиблому надають відповідний статус? Чи може отримати допомогу член сім’ї особи, яка померла від хвороби на майдані?
Законом передбачена допомога учасникам акцій громадського протесту, які отримали тяжкі тілесні ушкодження, середньої тяжкості, легкі тілесні ушкодження та, навіть, у зв’язку зі знищенням або пошкодженням майна учасника масових акцій громадського протесту. Відповідно до Наказу МОЗ медичні документи кожного, хто отримав тяжкі тілесні ушкодження під час масових акцій громадського протесту, 15 та 30 числа кожного місяця керівники структурних підрозділів охорони здоров’я мають подавати до Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України. Там вони проходять експертизу, потім цей Перелік погоджується та затверджується МОЗ. Станом на вересень 2014 року складено перелік з 47 таких осіб. Постанова Кабміну від серпня 2014 року передбачає порядок отримання такої допомоги, для цього необхідно подати відповідну заяву, копію документа, що посвідчує особу та копію ідентифікаційного коду. Документи подаються за місцем реєстрації до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення.
Однак, повертаючись до суми – сума допомоги особам с тяжкими ушкодженнями також значно відрізняється. Так, Законом закріплено 700 тисяч гривень, виплачується сума 50-кратному розмірі прожиткового мінімуму. Підзаконний акт явно суперечить Закону України.
Але найсумнішим є те, що стосовно учасників, які отримали середньої тяжкості та легкі тілесні ушкодження та тих, чиє майно було знищене або пошкоджене під час зазначених подій – Кабміном не було ухвалено порядку призначення та видачі жодної допомоги. Відтак складно встановити яким чином ці положення Закону взагалі можуть працювати.
Слід зазначити, що все це підтверджує, що в Україні держава має традицію встановлювати різні «популярні» пільги, а потім «послідовно» намагатися їх не виконувати або виконувати їх тільки в тому розмірі в якому державі їх «хочеться» виконувати. Такий підхід є достатньо лицемірним і показує наскільки далеко слова держави які розходяться з ділом. І яка довіра після цього має бути у людей до законів зокрема, і до держави в цілому ?
Максим Щербатюк (УГСПЛ)
Ксенія Карагяур
Основні теми з якими зверталися люди щодо соціально-економічних прав у 2014 році:
5 місце
— Соціальні гарантії для малозабезпечених сімей
— Допомога для безробітним
— Субсидії
4 місце
Питання пов’язані із пенсійним забезпеченням.
Виконання судових рішень судів щодо пенсій.
3 місце
Соціальних захист родин з дітьми:
-Допомога при народженні дитини;
-Допомога по догляду за дитиною;
-Допомога одинокій матері.
2 місце
Соціальних захист учасників АТО
-Отримання статусу учасників бойових дій;
-Компенсації у випадку поранень та смерті.
1 місце
Питання соціального захисту переселенців
-Отримання статусу переселенців, реєстрація переселенців;
-Допомоги переселенцям.
Отримали відповідь від Міністерства оборони України інформацію щодо комісій з питань розгляду матеріалів, пов’язаних з визначенням учасників бойових дій.
Зокрема щодо відповідних комісії при Міноборони, військовій частині А0515, Київському міському та обласних військових комісаріатах.
Потрібно зазначити, що на комісії Міноборони та військової частини А0515 покладено завдання щодо вирішення питань, пов’язаних із визначенням учасників бойових дій серед військовослужбовців і працівників Збройних Сил України, на комісій військових комісаріатів — з числа осіб, звільнених зі Збройних Сил, за місцем їх реєстрації.
Tags: відомчі комісії Міноборони, відомчі комісії щодо статусу учасника бойових дій
Шукаєте інформацію як отримати пенсію, допомогу, пільги? Зіштовхнулися з порушенням ваших прав роботодавцем? Не знаєте як діяти коли держава не виконує свої зобов’язання? Цей сайт створений спеціально для того, аби вам допомогти.
Цей ресурс — ваш путівник у сфері соціально-економічних прав, він надає актуальні поради та роз’яснення зрозумілою для вас мовою. Більше того, тут ви маєте можливість отримати відповідь на ваше конкретне запитання.
За рік нашої роботи (з жовтня 2013 по жовтень 2014 року) ми підготували 50 статей, які стосувалися різноманітних сфер захисту прав людини. В переважній більшості вони стосувалися саме соціально-економічних прав.
Відвідуваність сайту зросла у декілька разів. За рік сайт відвідали більше ніж 766 тисяч людей (приблизно 63 тис. людей щомісяця) І що важливо більшість серед них це люди, які повертаються на сайт (а саме 64%)
Крім того, за цей рік була надано відповідь на більше ніж 4600 питань. Це небагато не мало 383 відповіді щомісяця і в середньому 12 відповідей щодня у тому числі включаючи свята та вихідні.
Сайт є волонтерською ініціативою Української Гельсінської спілки з прав людини та існує виключно завдяки пожертвам користувачів.
Фактично сайт працює для вас, своїх відвідувачів, а не на державу, юридичну фірму чи будь-яку іншу організацію. І буде існувати до того часу поки він для вас буде потрібний.
Сайт працює виключно на кошти, які ми отримуємо від Вас. Так, дякуючи усім, хто фінансово допоміг сайту у листопаді 2013 року, ми забезпечили технічну можливість існування сайту на 2014 рік і сподіваємося , що цей ресурс буде корисним для Вас.
Традиційно ми в листопаді збираємо кошти на технічне обслуговування сайту для покриття яких потрібно 1000 гривень на рік. Зробити внесок можна на картковий рахунок ініціативи, аби забезпечити роботу сайту протягом 2015 року.
Дякуємо за розуміння та підтримку!
Представник ініціативи
Юрист Української Гельсінської спілки з прав людини Максим Щербатюк
———————
Ви можете підтримати сайт пожертвами на картковий рахунок (у грн.): Найменування банку: Приватбанк. Номер карткового рахунку: 4149-4377-0292-0610
Найбільш простий спосіб зробити це через термінали самообслуговування. Вони є всюди і достатньо просто зробити поповнення по номеру картки. Ось тут проста інструкція і адреси розміщення цих терміналів http://privatbank.ua/ua/udalenniy-banking/terminaly-samoobsluzhivaniya/ Зрозуміло що можна використати будь-які інші можливі способи (приват24, переведення з іншого банку або безпосередньо в касі будь-якого банку тощо.
Чим регламентується
Законодавством України передбачено систему пільг для учасників бойових дій та осіб, прирівняних до них, зокрема, це стосується і надання земельних ділянок.
Відповідно до статті 12 (пункт 14) Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій надаються, серед інших, такі пільги: першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.
Надання у власність земельних ділянок здійснюється у порядку, визначеному статтею 118 Земельного кодексу України, за умови, що учасник бойових дій не скористався своїм правом на безоплатне отримання у власність земельної ділянки та надав відповідний документ, що посвідчує його участь в антитерористичній операції (посвідчення, довідка, наказ тощо).
Цільове призначення та норми безоплатної приватизації
Земельні ділянки можуть бути надані військовослужбовцям у власність у межах норм безоплатної приватизації, визначених статтею 121 Земельного кодексу України, а саме у таких розмірах:
для ведення садівництва — не більше 0,12 га;
для ведення особистого селянського господарства — не більше 2,0 га;
для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах — не більше 0,25 га, в селищах — не більше 0,15 га, в містах — не більше 0,10 га;
для індивідуального дачного будівництва — не більше 0,10 гектара.
Процедура виділення земельних ділянок
Відповідно до Земельного кодексу України , зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб’єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Розроблений проект землеустрою підлягає обов’язковому погодженню з територіальним органом Держземагентства України, а у разі розташування земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій планується розташування об’єкта будівництва, — із структурними підрозділами районних державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури.
Після погодження проекту землеустрою громадянину необхідно звернутися до державного кадастрового реєстратора за місцем розташування земельної ділянки із заявою про проведення державної реєстрації земельної ділянки та надання витягу про земельну ділянку з Державного земельного кадастру. Процедуру державної реєстрації земельної ділянки встановлено пунктами 107-115 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов’язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом — після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Згідно з статтями 125, 126 Кодексу право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”.
Хто передає земельні ділянки у власність
Разом з тим зазначаємо, що згідно із частиною першою статті 122 Кодексу сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Відповідно до частини четвертої цієї статті центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Згідно з Положенням про Державне агентство земельних ресурсів України Головне управління відповідно до покладених на нього завдань передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області.
Термін та вартість здійснення заходів щодо виділення земельних ділянок
| Назва організаційного заходу | Термін виконання | Вартість робіт |
| 1 | 2 | 3 |
| Подання клопотання військовослужбовця про надання дозволу на розробку землевпорядної документаціїдо відповідного органу виконавчої влади | у момент подання | безкоштовно |
| Прийняття рішення про надання дозволу на розробку документації із землеустрою | до 30 днів | безкоштовно |
| Розробка землевпорядної документації | не більше 6 місяців | Визначається договором |
| Погодження землевпорядної документації | до 10 робочих | безкоштовно |
| Реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі | до 14 робочих днів | безкоштовно |
| Рішення про затвердження землевпорядної документації та передачі земельної ділянки у власність | максимально стислі строки | безкоштовно |
| Реєстрація права власності на земельну ділянку в Укрдержреєстрі | 14 робочих днів | 119 грн. держмито та 120 грн. (витяг із Держреєстру прав) |
Відповідь Державного агентства земельних ресурсів України
Tags: виділення земельних ділянок учасникам АТО, порядок виділення земельних ділянок військовослужбовцям
01 жовтня 2014 року була прийнята Постанова КМУ № 505 від 01.10.2014 року «Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг».
Постановою КМУ № 505 запроваджено механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з окупованої території та районів проведення АТО.
- Кому призначається допомога:
— громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, та стоять на обліку в УПСЗ як вимушені переселенці.
Час виплати допомоги: з дня звернення за призначення цієї допомоги по місяць зняття з обліку, але не більше шести місяців.
- Розмір допомоги:
для непрацездатних осіб(пенсіонери, інваліди, діти) — 884 гривні на одну особу (члена сім’ї);
для працездатних осіб — 442 гривні на одну особу (члена сім’ї).
Загальна сума допомоги на сім’ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім’ї та не може перевищувати 2400 гривень.
Грошова допомога виплачується одному з членів сімї, за умови надання згоди від інших членів сімї на виплату цієї допомоги.
Якщо у складі сім’ї, якій призначено грошову допомогу, відбулися зміни, розмір грошової допомоги перераховується з місяця, наступного за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженого представника сім’ї або інформацією компетентного органу.
Розмір отриманої грошової допомоги не враховується під час обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, не включається до загального оподаткованого доходу.
- Куди звертатися:
за призначенням допомоги необхідно звернутися уповноваженому члену родини до районних УПСЗ, де фактично проживає родина.
- Документи, які необхідно надати для отримання допомоги:
— паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, та довідки всіх членів сім’ї про взяття на облік осіб, які переміщуються.
Довідку про взяття на облік особи, що переміщується з окупованої території чи території проведення АТО, видають в тому ж УПСЗ.
До заяви додається копія свідоцтва про одруження, копії свідоцтв про народження дітей та письмова згода довільної форми про виплату грошової допомоги уповноваженому представнику сім’ї від інших членів сім’ї та згода на обробку персональних даних.
Порядок отримання довідки про облік особи, що переміщується з окупованої території чи території проведення АТО:
Для отримання довідки повнолітня особа, яка переміщується, звертається особисто або через законного представника із заявою про взяття на облік.
Для отримання довідки про взяття на облік неповнолітніх дітей, які переміщуються без батьків або членів сім’ї, заява подається їх опікуном чи піклувальником або законним представником.
Заявнику може бути відмовлено у видачі довідки, якщо:
1) відсутні обставини, що спричинили переміщення особи з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції;
2) втрачено або викрадено документи, що посвідчують особу, яка переміщується, та підтверджують громадянство України, до їх відновлення.
У разі відмови у видачі довідки на вимогу заявника письмово повідомляється про підстави для такої відмови.
- Умови, за яких допомога не призначається у разі, коли:
-будь-хто з членів сім’ї має у володінні житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції;
— у володінні сім’ї є два або більше транспортних засобів (механізмів), що підлягають державній реєстрації та обліку в Державтоінспекції (автобусів, вантажних та легкових автомобілів). При цьому не враховуються транспортні засоби, одержані чи придбані на пільгових умовах через уповноважені органи, а також транспортні засоби вітчизняного виробництва, які перебувають в експлуатації протягом більш як 10 років з дати випуску, та інші транспортні засоби, що перебувають в експлуатації протягом більш як 15 років з дати випуску;
— будь-хто з членів сім’ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Особливості виплати допомоги:
- Якщо у складі сім’ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за інвалідами I групи або дітьми-інвалідами віком до 18 років, або інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України чи в районах проведення антитерористичної операції, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім’ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період — припиняється.
- Особи працездатного віку, яким призначено грошову допомогу, зобов’язані інформувати у триденний строк уповноважений орган про факт працевлаштування.
Строк призначення допомоги: УПЗ протягом 10 днів після подання уповноваженим представником сім’ї заяви та документів призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні та надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім’ї.
Tags: адресна допомога особам, допомога на житло для переселенців, допомога на проживання переселенцям, допомога переселенцям, які переміщуються
Як відомо влітку цього року урядом було значно скорочено розмір допомоги при народженні та фактично ліквідована допомога по догляду за дітьми, що в основному вдарило по сім’ям з дуже низькими доходами.
Українська Гельсінська спілка з прав людини неодноразово направляла звернення щодо небезпек і ризиків такого скорочення соціально-економічних прав людей, яке протирічить Конституції. Також більше ніж 4000 людей підписали петицію щодо необхідності перегляду позиції уряду по скороченню допомог на дітей. (http://www.petitions247.net/doglyad) .
Крім того, матері вже неодноразово проводили досить масові мітинги в різних куточках України з вимогами відновити їх права.
Водночас , з отриманої нами відповіді від Мінсоцполітики на яку переправили наші листи і звернення і Верховна Рада і Кабінет міністрів стало кінцево зрозуміло що держава не збирається робити жодного кроку для відновлення прав сімей з дітьми.
Більш того Мінсоцполітики розмахуючи одіозним рішенням Конституційного суду про пропорційність фінансування соціально-економічних прав в залежності від фінансових можливостей держави відкидає будь-які заперечення від правозахисників та експертного середовища та відкриває собі двері до зниження інших соціальних стандартів та гарантій.
Це є вкрай небезпечно оскільки «ручне» керування у сфері соціального захисту створює загрози щодо значного зниження рівня захисту соціально-економічних прав і веде до фактичної незахищеності цих прав.
Мінсоцполітики між іншим згадує, що захист сімей введеться з допомогою інших засобів, зокрема згадується допомога по малозабезпеченим сім’ям та субсидії. Тут варто згадати, що Мінсоцполітики багато разів заявляло, що зекономлені від скасування допомого на дітей кошти (а це дуже маленькі кошти) будуть направлені на підвищення допомоги малозабезпеченим сім’ям. Вже півроку минуло і попри обіцянки ніхто нічого не зробив для збільшення цієї допомоги. Щодо субсидій, то тут так ускладнили процедуру, що скористатися неї стало дуже складно.
А отже, бачимо, що Уряд і Верховна Рада завжди легкі, що щось забрати, а ось щоб щось відновити, підвищити або вдосконалити, то тут суцільні проблеми. У зв’язку з цим Українська Гельсінська спілка з прав людини буде наполягати на розгляді конституційності скорочення соціальних гарантій для сімей з дітьми, а також на виконанні урядом заявлених підвищень допомоги по малозабезпеченим сім’ям та максимального роз’яснення та спрощення надання субсидій.
Відповідь Мінсоцполітики на звернення
Tags: допомога на дітей, допомога по догляду, допомога по малозабезпеченості, допомога при народженні
Ініціатива “Ні корупції!” продовжує висвітлювати тему забезпечення житлом сімей вояків, що загинули в зоні АТО.
У міліції вже сформувалася «сумна» традиція — кожного жовтня вони намагаються отримати все більше можливостей здійснювати контроль за персональною інформацією пасажирів Укрзалізниці.
Так, УГСПЛ і цього року отримала інформацію, що на початку жовтня МВС в черговий раз внесло до Мініфранстурктури таку пропозицію. В цей раз ці пропозиції стосуються «проблемних» регіонів – Донецької, Луганської області та АР Крим.
Як і в минулих спробах МВС хоче у своїй роботі скористатися досвідом Росії і Білорусі і вносити дані з проїзних документів всіх пасажирів у спеціалізовану інформаційно-пошукову систему «Розшук-Магістраль».
Для повноцінного функціонування цієї системи необхідно, щоб у проїзному квитку зазначалося не тільки ПІБ пасажира, але дату народження та наявність паспорту, що засвідчує його особу. Ці дані система «Розшук-Магістраль» в автоматичному режимі буде зіставляти з інформацією про розшукуваних осіб.
Аргументація також не змінилася – це боротьба з тероризмом і злочинністю, більш того посилилася у зв’язку із загрозами які ідуть із зон де відбувається АТО і АР Крим.
Потрібно зазначити, що ця ініціатива є доволі сумнівною з погляду виконання поставлених завдань, оскільки злочинці, яких правоохоронці хочуть шукати за допомогою паспортних даних у квитку, здебільшого користуються підробними паспортами. Такий метод на мою точку зору є неефективним для забезпечення безпеки та виявлення терористів. Силові структури і так мають доступ до баз даних українців, зокрема паспортних, тому створення пошукової системи «Розшук-Магістраль» має на меті саме контроль за переміщенням громадян.
Як на мене боротися з тероризмом записами у квитках прізвищ і номеру паспорту все одно, що лікувати головний біль сокирою – неефективно і небезпечно. Це непропорційний захід забезпечення безпеки країни, адже є інші оперативні способи виявлення терористів, які є набагато більш ефективними для цих цілей.
Крім того, враховуючи наскільки не захищеними є персональні дані в Україні і наскільки швидко дані з автоматизованих систем стають доступними «третім» особам, серед яких можуть виявитися і ті, які можуть передати ці дані до сепаратистів в Криму і на Сході України, то власне це може спричинити додаткові ризики для проукраїнських активістів, волонтерів та лікарів, які знаходяться в цих зонах.
Існуюча пропозиція йде в розріз законодавству щодо захисту персональних даних. Так, запровадження цієї ініціативи МВС не дасть можливість реалізувати ці зміни в повній мірі у зв’язку з тим, що законом про захист персональних даних встановлено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб’єкта персональних даних або у випадках, передбачених законами України, у порядку встановленому законодавством.
А також, що для реалізації ініціативи міліції необхідно розробити нове програмне забезпечення та пройти процедури реєстрації баз персональних даних відповідно до Закону України «Про захист персональних даних». І що важливо, що при запровадженні цієї норми саме на Донецькій залізниці фактично Донецька залізниця повинна була б звернутися до Уповноваженого ВР з прав людини щодо реєстраціє відповідної бази даних, володільцем якої вона є, що в сьогоднішніх умовах фактично не реально.
Слід передбачити також, що запровадження вищевказаної ініціативи та неналежне збирання та передача персональних даних приведе до численних судових справ.
Протокол наради в Мінінфраструктури
Зміни до Порядку обслуговування залізничним транспортом
Пояснювальна записка до Постанови КМУ
Tags: Укрзалізниця