Як ми вже писали є суттєві проблеми із отриманням пільг учасниками АТО (http://www.i-law.kiev.ua/?p=1226 ). Зокрема, однією із важливих перешкод є відсутність інформації про створення та діяльність міжвідомчої комісії, яка мала б надавати людям задіяних в АТО статус учасника бойових дій. Для того, щоб хоч трохи прояснити певні важливі аспекти отримання пільг було направлено декілька запитів і різні органи державної влади.
І вже на сьогодні є певна додаткова інформація, яка може допомогти людям, які були задіяні в АТО. Так, Українська Гельсінська спілка з прав людини отримала інформацію про те, що 2 жовтня 2014 року відповідним наказом Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників АТО була утворена міжвідомча комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій. У відповідному наказі також визначено її склад.
Формою роботи комісії є засідання, які проводяться за адресою: провулок Музейний, 12, м. Київ, 01001, контактний телефон (044) 281-08-54. E-mail голови служби: fairmont777 at i.ua
Водночас поки залишається не відомим чи створені відповідні відомчі комісії, і якщо створені то, які їх контакти.
По мірі надходження інформації будемо про неї повідомляти.
Відповідь Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників АТО.
UPD: Контактні дані відомчих комісій отримані УГСПЛ
Міністерство оборони України
Департамент кадрової політики Міністерства оборони України
комісія Міністерства оборони України з питань визначення учасників бойових дій
03168, м. Київ, 168, Повітрофлотський пр-т, 6
Перелік відомчих комісій Міноборони
Міністерство внутрішніх справ (МВС)
Центральна комісія МВС з розгляду питань повязаних з установленням статусу учасника бойових дій
Контактні дані:
01024 вул. Академіка Богомольця 10, м.Київ
Секретар комісії Дзюба Вадим Георгійович 2547851
Слотвінська Олена Мічеславівна 2561175
Прийом документів здійснюється через Департамент режимно-секретного та документального забезпечення МВС
Служба зовнішньої розвідки України
Комісія з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій
Контактні дані:
Секретар комісії Стульніков Андрій Вікторович 4816209
Міністерство інфраструктури України
Комісія з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій
Контактні дані:
01135 м. Київ просперт Перемоги, 14, кімната 805
Контактний телефон 044 3514156
Адміністрація державно ї спеціальної служби транспорту
Створено комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій. Контактні дані:
02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 5.
тел. (044)2928314
admindsst at dsst.gov.ua
Контактна особа — секретар комісії полковник Іскрик Михайло Сергійович. Тел. 292-55-75
Державна пенітенціарна служба України
Комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій.
вул. Мельникова 81, м. Київ, 04050.
Відповідальний виконавець Троян Л.М. тел. 2073458
На сайті ДПтСУ є створено окремий розділ «Соціальний захист учасників АТО»
Управління державної охорони України
Комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій.
м. Київ вул. Садова 1/14 кабінет 24, контактний телефон 254-04-56.
Працює щоденно з понеділка по пятницю з 9.00 до 18.00
Відповідальна особа Телегін Максим Володмирович
Державна прикордонна служба України
Комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій.
01601, м.Київ -601, вул. Володимирська 26
Секретар комісії полковник Грахов Володимир Альбертович. Тел. (044) 5276274
Служба безпеки України
СБУ зазначила що розробила Наказ і Положення про Комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій.
Секретар комісії : Скибун Віталій Анатолійович (044 2555057)
Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації
Комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій
голова Комісії — Корнейко Олександр Васильович тел. 2819493
заступник голови Комісії — Запорожець Геннадій Борисович — 2819401
секретар Комісії — Школьний Володимир Олександрович — 2819208
Державна служба України з надзвичайних ситуацій
Комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій
вул. О.Гончара, 55а, м. Київ , 01601
Tags: АТО, відомчі комісії щодо статусу учасника бойових дій, Комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, міжвідомча комісія, учасники АТО, учасники бойових дій
З 01 травня 2018 року починає діяти новий Порядок призначення житлових субсидій.
Основне установлене правило, про яке мають знати всі, це:
з 1 травня 2018 р. призначення житлової субсидії здійснюється лише після подання нових заяви і декларації, якщо у складі домогосподарства є:
— особи, які відповідають вимогам Положення про порядок призначення житлових субсидій;
— внутрішньо переміщені особи;
— особи, члени сім’ї яких не зареєстровані за адресою домогосподарства;
— особи, які є орендарями житлових приміщень (будинків);
— особи, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично в ньому не проживають.
Окремо зупинимось на переліку осіб у складі домогосподарства, які відповідають вимогам Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого Постановою КМУ від 27 квітня 2018 р. № 329, це — особи, що досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (далі — особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії), і в цьому періоді:
-за інформацією ДФС, Пенсійного фонду України, у них взагалі відсутні доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії; або
-вони отримували середньомісячний сукупний дохід менший, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; та/або
-вони не сплатили єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому ніж мінімальний, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії.
Також нове обмежувальне право на отримання субсидії:
З 1 травня 2018 року субсидія відміняється якщо площа квартири перевищує 120 кв. метрів, а будинку – 200 кв. м, крім дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей. Власники такої житлової площі будуть оплачувати послуги у повному обсязію
Порядок звернення за житловою субсидією
Кому призначається субсидія
Громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України та проживають у житлових приміщеннях (будинках).
Житлова субсидія призначається одному із членів домогосподарства, які зареєстровані і фактично проживають в житловому приміщенні (будинку).
Важливо звернути увагу, що також субсидія може бути призначена:
— За рішенням комісії житлова субсидія може призначатися одному із членів домогосподарства, які не зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично проживають у ньому на підставі договору найму (оренди) житла (далі — орендарі), або індивідуальним забудовникам, будинки яких не прийняті в експлуатацію, у разі, коли їм нараховується плата за житлово-комунальні послуги.
-За рішенням комісії житлова субсидія може призначатися одному із членів домогосподарства, які не зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично проживають у ньому без укладеного договору найму (оренди) житла, у разі, коли вони є внутрішньо переміщеними особами. У такому випадку склад домогосподарства декларується заявником під час звернення за призначенням житлової субсидії.
Куди подаються документи
З питання призначення житлової субсидії необхідно звернутися до управління праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації (далі- УСЗ).
У сільській місцевості приймання заяв з необхідними документами для призначення субсидій здійснюють уповноважені особи, які визначаються виконавчими органами сільських і селищних рад.
Перелік документів для призначення житлової субсидії:
-заяву про призначення житлової субсидії за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі — заява);
-декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі — декларація);
-довідки про доходи — у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня у ДФС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення у порядку, встановленому цим Положенням.
У разі неможливості підтвердити такі доходи довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру;
-договір найму (оренди) житла (у разі наявності).
Заява та декларація можуть бути надіслані структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання заявника (орендарі, внутрішньо переміщені особи — за фактичним місцем проживання) поштою або в електронній формі через офіційний веб-портал Мінсоцполітики або інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з накладенням електронного цифрового або електронного підпису, створеного шляхом додавання до заяви в електронній формі ідентифікаційних даних декларанта, підтверджених у процесі автентифікації з використанням електронної системи ідентифікації, що використовує базу клієнтських даних банків.
Порядок обрахунку розміру субсидії
Розрахунки щодо визначення розміру житлової субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком здійснюються в такій послідовності:
1) визначення середньомісячного сукупного доходу домогосподарства та відсотка обов’язкової частки його плати за житлово-комунальні послуги, витрат на управління багатоквартирним будинком у такому доході;
2) визначення місячного розміру плати за житлово-комунальні послуги та/або місячного розміру внеску/платежу об’єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком у межах соціальної норми житла та соціальних нормативів житлово-комунального обслуговування;
3) визначення розміру житлової субсидії як різниці між місячним розміром плати за житлово-комунальні послуги та/або місячним розміром внеску/платежу об’єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком у межах соціальної норми житла та соціальних нормативів житлово-комунального обслуговування і обов’язковою часткою плати за житлово-комунальні послуги та/або витрат на управління багатоквартирним будинкомю
Розрахунки щодо визначення розміру житлових субсидій на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива здійснюються у такій послідовності:
1) визначення річного сукупного доходу домогосподарства та відсотка обов’язкової частки плати за скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо у такому доході;
2) визначення розміру плати за скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо на календарний рік у межах соціальних нормативів житлово-комунального обслуговування;
3) визначення розміру житлової субсидії як різниці між розміром плати за скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо на календарний рік у межах соціальних нормативів житлово-комунального обслуговування і відсотком обов’язкової частки плати.
Розрахунки щодо визначення розміру житлових субсидій на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива і оплату житлово-комунальних послуг здійснюються у такій послідовності:
1) визначення річного сукупного доходу і обов’язкової частки плати за скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо та житлово-комунальні послуги у такому доході;
2) визначення розміру плати за скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо та житлово-комунальні послуги на календарний рік у межах соціальних нормативів житлово-комунального обслуговування;
3) визначення розміру житлової субсидії як різниці між розміром плати за скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо і житлово-комунальні послуги на календарний рік у межах соціальних нормативів житлово-комунального обслуговування і обов’язковою часткою плати;
4) визначення розміру щомісячної житлової субсидії на оплату житлово-комунальних послуг.
Підсумовуючи новий порядок призначення субсидії, зазначемо тезісно основні його нові вектори:
-з 1 травня 2018 року соціальна норма на газове опалення буде наближена до реальних обсягів споживання і становитиме 4,5 м3 на 1 м2 площі, електроопалення – 30 кВт.год на 1 м2 площі;
— при призначені субсидії на понаднормову площу житла, норма може бути збільшена не більш ніж на 30%;
— безробітним, необхідно буде стати на облік до центру зайнятості. А тим людям працездатного віку, хто претендує на субсидію, але не реєструється як безробітний, УСЗ рахуватимуть дохід три прожиткові мінімуми – 5286 гривень;
-внутрішньо-переміщені особи відтепер зможуть оформити субсидію без договору оренди житла – лише на підставі заяви і декларації, з вказанням складу домогосподарства. Заява стане приводом для обстеження матеріально-побутових умов, а сам акт про обстеження – підставою для призначення субсидії.
-якщо у власності сім’ї є автомобіль, якому менше п’яти років, крім мопеда та авто, наданого органом соціального захисту населення, субсидію не призначатимуть;
-доходи від оренди майна, зокрема, від здачі в оренду квартири, тепер необхідно буде також вказувати в деклараціях про доходи – в новій графі «інші доходи».
Tags: новий порядок отримання субсидій, порядок отримання субсидій 2018, субсидії, травень 2018
Учасники АТО мають право на пільги. Проте, не можуть ними скористатися . Про це свідчать чисельні звернення, з якими вони звертаються до юридичних приймалень Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ).
Проблеми починаються з намагань отримати статус учасника бойових дій. Адже досі досі немає інформації, чи створені спеціальні комісії при міністерствах, а також міжвідомчі комісії, які мали надавати такий статус. Немає інформації про їх контакти або яким чином до них звернутися.
Крім того, є проблема із наданням різноманітних довідок із військових частин, які підтверджували б участь особи в АТО.
Варто наголосити — жоден з бійців АТО, які зверталися до УГСПЛ, досі не отримав статусу учасника АТО.
Аби з’ясувати чи існують взагалі такі комісії і якщо так, де вони знаходяться, правозахисники підготували та направили запит в Кабінет Міністрів України, і зараз очікують на відповідь.
Також незабаром може виникнути проблема компенсацій за поранення військовослужбовця в зоні АТО. Зазвичай на лікарську-консультативну комісію направляють тих, хто або втратив кінцівки або має дуже важкі поранення. Бійців з менш важкими пораненнями на таку комісію не відправляють. А це позбавляє їх можливості отримати необхідні документи для відшкодування витрат на лікування та реабілітацію.
Загалом можна сказати, що Уряд гальмує реалізацію пільг учасникам АТО на практиці. І припустити, що це робиться через банальне бажання зекономити кошти.
Tags: пільги учасникам АТО
Відповідно до частини 3 статті 47 Конституції України «Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду. Проте в наш час не поодинокими є випадки примусового виселення громадян без законних підстав, а саме з шахрайських мотивів.
Потрібно чітко відрізняти законне виселення та виселення без законних підстав.
Процедура законного виселення чітко встановлена законодавством. Відповідно до статті 109 Житлового кодексу «Виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Допускається виселення в адміністративному порядку з санкції прокурора лише осіб, які самоправно зайняли жиле
приміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом. Законне виселення можливе з наданням іншого жилого приміщення державою та без такого. З наданням іншого жилого приміщення громадян виселяються у разі якщо: — будинок, у якому знаходиться жиле приміщення, підлягає знесенню; — будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом; — будинок (жиле приміщення) підлягає переобладнанню в нежилий.
Незаконне виселення – це виселення без достатніх правових підстав. По всій України трапляються випадки незаконного виселення громадян з жилих приміщень. Схеми шахраїв досить різноманітні. Однією з поширених схем шахраїв є укладення договору купівлі-продажу квартири з пенсіонерами під виглядом договору довічного утримання. Тобто, обіцяючи доглядати за пенсіонером вони укладають договір, що по суті не зазначає їх обов’язків по догляду, а фактично передає у їх власність квартиру. Подібні випадки останнім часом були поширені на сході України.
Ще один випадок стався у Києві. До одинокого чоловіка, проживаючого у двокімнатній квартирі завітали чоловіки, які представилися успішними підприємцями. Вони запропонували власнику квартири її продати. Половину з коштів вони обіцяли витратити на розвиток бізнесу, а іншу половину на купівлю чоловіку іншої однокімнатної квартири. Вони через підставного нотаріуса завірили договір купівлі-продажу квартири та після цього зникли з усією сумою грошей.
Інший випадок стався у Харкові у кінці попереднього року. Вченого, співробітника університету виселили з квартири за позовом університету, який і надав йому цю квартиру. Сам постраждалий заявив, що це пов’язано з поданням його кандидатуру на посаду ректора університету. Річ у тім, що чоловік пропрацював в університеті понад 30 років. Проте як заявила адвокат чоловіка: «У рішенні суду зазначено, що Микола Олексійович пропрацював в університеті лише сім років. Виходить, що вони навіть у трудову книжку йому не подивилися, адже тоді б побачили, що він там працював на тридцять років більше. А за законом, якщо у людини стаж більше десяти років, житло у нього відбирати не мають права. До того ж він пенсіонер, що теж виключає вилучення квартири.»
Нажаль, не завжди у осіб, чиї житлові права порушені, виходить захистити свої права.
Однак, інколи все ж таки трапляється удача і постраждалі від шахраїв повертають житло. Наприклад, у Львові нещодавно прокуратура повернула житло 20-річному вихованцю школи-інтернату. Під час перебування в спеціалізованому закладі хлопця, у його квартирі без жодних правових підстав мешкали сторонні особи та не допускали його до житла. Відтак, рішенням суду було поновлено права людини з інвалідністю. Постановлено усунути для нього перешкоди у користуванні помешканням та виселити зазначених осіб.
Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України « Про виконавче провадження», та особливості їх виконання встановлено Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі – ЗУ) від 05 червня 2012 року № 4901 , який набрав чинності 01 січня 2013 року.
Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов’язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган, державні підприємства, установи, організації, юридичні особі, примусова реалізація майна яких забороняється відповідно до законодавства.
Водночас судова практика виявила досить значні проблеми із виконанням законодавства у цій сфері. Зокрема, можна виділити наступні проблеми:
1) «Відсутність рахунку».
Відмова або повернення заявнику його документів (виконавчого листа) через те, що у відповідача відсутній розрахунковий рахунок для списання таких коштів,що суперечить ст.3 Закону України « Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень — за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Тобто, навіть у випадку відсутності відповідного рахунку боржника в органах казначейської служби, стягнення коштів відбувається за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Проблемою також є те, що лише в поодиноких випадках можна зустріти покликання на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України», де зазначається, що відсутність відповідних рахунків для виплат за виданим виконавчим листом, тощо не можуть прийматися до уваги, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39318956
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39217607
2)«Часова пустка»:
Наприклад, суд прийняв рішення про стягнення невиплаченої суми коштів із певного державного органу до набрання сили ЗУ « Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», а рішення про зміну способу виконання цього рішення – після набрання сили цим ЗУ, тобто виникла «накладка», яка фактично змінює орган, до якого слід звертатися у даній справі. Державне Казначейство відмовляє у виконанні цього рішення, оскільки воно залишається адресованим до боржника-державного органу і його має виконувати ДВС.
Приклад справи: позивач звернувся із заявою про виконання рішення суду до Управління Державної казначейської служби України 01.04.2014, тобто після набрання 16.10.2013 чинності ЗУ. Основне рішення, яке зобов’язує державний орган сплатити позивачу певну суму набрало законної сили 13.11.2012, тоді ж видано і виконавчий лист. 30.10.2013 було змінено спосіб виконання рішення, а виконавчий лист на його виконання видано 03.03.2014.
Підхід судів: під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і спосіб, раніше встановлений і не тягне за собою зміни рішення по суті. Оскільки, ухвалою суду було змінено спосіб та порядок виконання судового рішення, яке набрало законної сили до набрання чинності ЗУ, то виконавчий документ не підлягає в даному випадку виконанню відповідачем – Державним казначейством, тобто основним юридичним актом, який впливає на дію/недію Закону в часі в даному випадку є первинне рішення суду.
Таким чином, в законодавстві не встановлено порядок виконання судових рішень, прийнятих до набрання чинності ЗУ та за якими змінено спосіб виконання, тому, фактично, це залишається у межах судового розсуду.
3)Дискреційні повноваження та законність.
Дуже багато людей звертаються до суду із вимогами зобов’язати Державну казначейську службу України прийняти до виконання виконавчий лист і такі вимоги в деяких випадках задовольняються, а в деяких — ні.
Цікавим є таке обґрунтування незадоволення вимоги: згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
З огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб’єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Однак, а як бути з конституційним принципом законності (для державних органів – «дозволено те, що зазначено в законі»)?
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39217607
4) Відмови судів в зміні способу виконання рішення
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38094275
Позивач – представник ДВС в обґрунтування необхідності зміни способу виконання рішення посилався на зміни редакції ч.ч.1-2 ст.3 ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (ЗУ) та Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2011 р. №845 (Порядок).
Заявник зазначає, що вказаним вище Законом і Порядком передбачено, що саме стягувач подає до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, заяву про виконання судового рішення разом із документами зазначеними у п. 6 Порядку. Також, заявник, посилаючись на інформаційний лист ВАСУ, зазначає, що підставою для зміни способу та порядку виконання судового рішення є зміна у правовому регулюванні порядку виконання судових рішень, боржником за яким є державний орган, яким не передбачено виконання рішень зобов’язального характеру.
В даному випадку представник ДВС обмежувально тлумачить або взагалі не звертає увагу на п. 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень ЗУ, де зазначається: виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є відповідні суб’єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим ЗУ, подаються до ОДВС протягом 6 місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками не було подано в строк, це не є підставою для відмови у виконанні даного судового рішення.
Таким чином, враховуючи те, що виконавчі листи видано до набрання чинності ЗУ, вони підлягають поданню до ДВС.
Цікавими є також наступні аргументи:
— Оскільки ЗУ та Порядком визначено порядок виконання судових рішень про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, а отже встановлення способу виконання такого рішення додатковому окресленню окремим судовим рішенням не підлягає.
— Доводи державного виконавця щодо поданих заяв про зміну способу та порядку виконання фактично за своєю суттю є формою висловлення незгоди з позицією Державної казначейської служби України щодо повернення виконавчих листів, що суперечить принципам інституту встановлення способу виконання судового рішення.
Яковлева Еліна
Щербатюк Максим
Tags: про гарантії держави щодо виконання судових рішень, процедура виконання за зу про гарантії держави щодо виконання судових рішень
В випадку загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі – одноразова допомога) виплачується одноразова грошова допомога відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (із змінами), у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 р. № 975 “Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві”.
Одноразова допомога – гарантована державою виплата. Право на її отримання відповідно до зазначеного закону мають:
— у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві – члени сім’ї, батьки та утриманці загиблого (померлого);
— у разі встановлення інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання обов’язків військової служби (в період проходження військової служби) або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби (в період проходження ним військової служби), чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин – військовослужбовці, особи, звільнені з військової служби;
— у разі встановлення інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби – особи, звільнені з військової служби;
— у разі встановлення інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовозобов’язаному або резервісту при виконанні обов’язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження цих зборів, служби у військовому резерві – військовозобов’язані або резервісти;
— у разі отримання поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання обов’язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності – військовослужбовці, військовозобов’язані або резервісти;
— отримання поранення (контузії, травми або каліцтва) у період проходження строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності – військовослужбовці строкової військової служби;
— отримання поранення (контузії, травми або каліцтва) при виконанні обов’язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності – військовозобов’язані або резервісти.
Одноразова допомога оформлюється та виплачується:
— членам сімей, батькам та утриманцям загиблого (померлого), особам, звільненим з військової служби – через обласні військові комісаріати (Київський міський військовий комісаріат);
— військовослужбовцям, військовозобов’язаним або резервістам, призваним на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві – через військові частини, в яких вони проходять службу або збори.
Розмір одноразової допомоги не залежить від службового становища військовослужбовця і становить:
— у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві – 609 тис. грн. (500-кратний прожитковий мінімум, встановлений законодавством, у 2014 році – 1218 грн.).
Допомога виплачується рівними частками особам, які мають право на її отримання. У разі відмови якоїсь з осіб від отримання одноразової грошової допомоги її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на її отримання;
— у разі встановлення військовослужбовцю, особі, звільненій з військової служби, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов’язків військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби:
за 1 групу – 304,5 тис. грн. (250-кратний прожитковий мінімум);
за 2 групу – 243,6 тис. грн. (200-кратний прожитковий мінімум);
за 3 групу – 182,7 тис. грн. (150-кратний прожитковий мінімум);
— у разі встановлення військовослужбовцю, особі, звільненій з військової служби, інвалідності, що настала в період проходження військової служби, або внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби:
за 1 групу – 146,2 тис. грн. (120-кратний прожитковий мінімум);
за 2 групу – 109,6 тис. грн. (90-кратний прожитковий мінімум);
за 3 групу – 85,3 тис. грн. (70-кратний прожитковий мінімум);
— у разі встановлення військовозобов’язаному або резервісту інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного при виконанні обов’язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження цих зборів, служби у військовому резерві:
за 1 групу – 146,2 тис. грн. (120-кратний прожитковий мінімум);
за 2 групу – 109,6 тис. грн. (90-кратний прожитковий мінімум);
за 3 групу – 85,3 тис. грн. (70-кратний прожитковий мінімум);
— у разі часткової втрати працездатності військовослужбовцем, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) під час виконання обов’язків військової служби без встановлення інвалідності – у розмірі, що визначається у відсотках від 85,3 тис. грн. (70-кратний прожитковий мінімум) залежно від ступеня втрати працездатності, який встановлюється медико-соціальними експертними комісіями (МСЕК);
— у разі часткової втрати працездатності військовослужбовцем строкової військової служби, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) у період проходження військової служби – у розмірі, що визначається у відсотках від 60,9 тис. грн. (50-кратний прожитковий мінімум) залежно від ступеня втрати працездатності, який встановлюється МСЕК;
— у разі часткової втрати працездатності військовозобов’язаним або резервістом, призваним на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво) під час виконання обов’язків військової служби без встановлення інвалідності – у розмірі, що визначається у відсотках від 60,9 тис. грн. (50-кратний прожитковий мінімум) залежно від ступеня втрати працездатності, який встановлюється МСЕК;
Виплата одноразової допомоги не здійснюється якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов’язаного або резервіста є наслідком:
— вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;
— вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння;
— навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров’ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
— подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової допомоги.
Призначення і виплата одноразової допомоги здійснюється на підставі документів, перелік яких наведено нижче. У разі неподання повного комплекту документів (наприклад, відсутності свідоцтва про смерть у разі загибелі військовослужбовця), підстав для призначення одноразової допомоги немає.
Порядок призначення та виплати допомоги:
— особи, які мають право на одноразову допомогу, звертаються з документами, зазначеними у наведеному нижче переліку у обласний військовий комісаріат (військовослужбовці – у військову частину);
— комплект документів перевіряється та надсилається за належністю у Департамент фінансів Міністерства оборони України для розгляду їх Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги;
— перевірені фахівцями документи розглядаються Комісією та подаються Міністру оборони України для прийняття рішення про призначення одноразової допомоги
— після прийняття рішення Міністром оборони України кошти надсилаються у обласний військовий комісаріат (військову частину), до якого були подані документи, для виплати одноразової допомоги отримувачам.
Виплата одноразової допомоги провадиться в порядку черговості відповідно до дати подання документів після отримання Міністерством оборони коштів, передбачених на ці цілі.
Перелік документів на одержання одноразової грошової допомоги
1. У разі загибелі (смерті) військовослужбовця:
— заява кожної повнолітньої особи, яка має право на отримання допомоги, а в разі наявності неповнолітніх дітей –іншого з батьків про виплату одноразової грошової допомоги (стандартний бланк є у військкоматі або військовій частині);
— копія свідоцтва про смерть військовослужбовця (оригінал видають органи РАГС за місцем проживання);
— витяг із наказу про виключення загиблого(померлого) військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (надає військова частина);
— копії документів, що свідчать про причини та обставини загибелі(смерті) військовослужбовця (військова частина):
— для виплати одноразової допомоги сім’ям, загиблих під час проведення антитерористичної операції – копія лікарського свідоцтва про смерть (видається сім’ї) та повідомлення військової частини про смерть військовослужбовця (надсилається військовою частиною у військовий комісаріат за місцем проживання сім’ї),
для інших випадків – копія лікарського свідоцтва про смерть (видається сім’ї), копія постанови військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв’язку загибелі (смерті), акт розслідування щодо обставин загибелі військовослужбовця (складається командиром військової частини або військовою службою правопорядку Збройних Сил України або правоохоронними органами (прокуратурою, міліцією, Службою безпеки України);
— копія довідки органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про склад сім’ї військовослужбовця, військовозобов’язаного чи резервіста (ЖЕК або КЕЧ);
— витяг із послужного списку особової справи про склад сім’ї військовослужбовця (видає військова частина);
— копія свідоцтва про шлюб – для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);
— копія свідоцтва про народження дитини – для виплати одноразової грошової допомоги дитині;
— копія свідоцтва про народження військовослужбовця – для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого);
— копії сторінок паспортів повнолітніх членів сім’ї з даними про прізвище, ім’я та по батькові і місце реєстрації;
— копія ідентифікаційного коду кожного члена сім’ї;
Всі копії завіряються у військовому комісаріаті (військовій частині), який приймає документи для виплати одноразової допомоги.
2. У разі захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва) або встановлення інвалідності:
— заява про виплату одноразової грошової допомоги (стандартний бланк є у військкоматі або військовій частині);
— копія довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення відсотка та причинного зв’язку втрати працездатності або встановленої інвалідності (видається комісіями МСЕК Міністерства охорони здоров’я);
— копія довідки ВЛК, свідоцтва про хворобу (видається медичними установами, де проводилось лікування);
— копія довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), видається у військовій частині;
— витяг із наказу командира військової частини про виключення зі списків особового складу частини, а для військовослужбовців строкової військової служби – копія військового квитка (для звільнених із служби);
— копії сторінок паспорта отримувача одноразової допомоги з даними про прізвище, ім’я та по батькові і місце реєстрації;
— копія ідентифікаційного коду отримувача.
Всі копії завіряються у військовому комісаріаті (військовій частині), який приймає документи для виплати одноразової допомоги.
Крім того, Закон № 1274-VII «Про внесення зміни до ст. 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» передбачає, що « члени сімей військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, інших осіб, які мають право на пенсію, якщо військовослужбовець загинув (помер) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, або виконанні інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), чи участю у бойових діях у мирний час, які є непрацездатними та перебували на утриманні загиблого (померлого) годувальника (при цьому дітям та іншим особам, зазначеним в абзаці другому статті 30 вказаного Закону, незалежно від того, чи перебували вони на утриманні загиблого (померлого) годувальника), ОТРИМУЮТЬ 70 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на одного непрацездатного члена сім’ї. Якщо на утриманні загиблого (померлого) годувальника перебували двоє і більше членів сім’ї, пенсія призначається у розмірі 90 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника, що розподіляється між ними рівними частками, але не менше ніж 40 процентів на кожного непрацездатного члена сім’ї. У таких самих розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюються пенсії членам сімей померлих інвалідів війни та членам сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків». Закон набирає чинності з 1 січня 2014 року.
Також Міністерство оборони (через військкомат) бере на себе зобов’язання по похованню, військовий ритуал (оркестр, салют) та одноразову виплату на поховання у розмірі двох окладів.
Tags: виплати у випадку смерті чи каліцтва військовослужбовців
21 лютого 2014 року Верховною Радою було прийнято закон, який регулює встановлення державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей. Відповідно до нього, учасники масових акцій, що розпочалися 21 листопада 2013 року, мають право на державну допомогу у разі отримання тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, у разі знищення або пошкодження майна, а також передбачає допомогу членам сімей осіб, які загинули у масових акціях громадського протесту. Для отримання постраждалими такої соціальної допомоги, необхідно привезти свої медичні історії до належного стану. Для цього потрібно звернутися до міліції для відкриття кримінального провадження. Лише після проведення судово-медичної експертизи можна отримати соціальну допомогу. Має бути встановлено факт, що травма була отримана саме на Майдані. Закону Про встановлення державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей визначає такі розміри державної допомоги:
1) допомога у зв’язку зі смертю члена сім’ї, який брав участь у масових акціях громадського протесту, за умови, що смерть безпосередньо пов’язана з участю в масових акціях громадського протесту, — один мільйон гривень;
2) допомога у зв’язку з нанесенням тяжких тілесних ушкоджень учаснику масових акцій громадського протесту — сімсот тисяч гривень;
3) допомога у зв’язку з нанесенням тілесних ушкоджень середньої тяжкості учаснику масових акцій громадського протесту — п’ятсот тисяч гривень;
4) допомога у зв’язку з нанесенням легких тілесних ушкоджень, побоїв, мордувань учаснику масових акцій громадського протесту — двісті тисяч гривень;
5) допомога у зв’язку із знищенням або пошкодженням майна учасника масових акцій громадського протесту — в розмірі витрат, необхідних для відновлення майна або придбання майна аналогічної вартості.
Порядок призначення і виплати державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей і перелік документів, необхідних для призначення, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На сьогоднішній день немає жодних розпоряджень Кабінету Міністрів України щодо виділення коштів на допомогу у зв’язку з нанесенням тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості. Розгляд питання про план дій, необхідних для виконання цього закону, було призупинено через брак коштів. Проте, є певні зрушення щодо одноразової грошової допомоги членам сімей осіб, які загинули під час масових акцій протесту.
Так, 28 березня 2014 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №76, яка забезпечує соціальний захист членів сімей осіб, смерть яких пов’язана з участю в масових акціях громадського протесту, що відбулися. Ця постанова передбачає одноразову грошову допомогу членам сімей осіб, що загинули, та доплату до пенсії у зв’язку з втратою годувальника непрацездатним членам сімей, які перебували на утриманні осіб, які загинули під час участі в масових акціях протесту, а також працівників правоохоронних органів і військовослужбовців, смерть яких пов’язана з участю в зазначених акціях у період з 21 листопада 2013 р. по 21 лютого 2014 року. Списки осіб, члени сімей яких мають право на одержання одноразової грошової допомоги та доплати до пенсії у зв’язку з втратою годувальника можна подивитися за посиланнями: http://www.mlsp.gov.ua/labour/control/uk/publish/article;jsessionid=86A57348898C9A98DC895EB5846A111B.app1?art_id=161286&cat_id=161043 та http://www.mlsp.gov.ua/labour/control/uk/publish/article?art_id=162162&cat_id=161043.
Відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України від 06.05.2014 №275 визначено порядок отримання одноразової грошової допомоги членам сімей героїв Небесної сотні. До них відносяться: дружина (чоловік), їхні неповнолітні діти, непрацездатні батьки, а також особи, які на час загибелі (смерті) зазначених осіб перебували на їх утриманні. Допомогу може отримати лише один з членів сім’ї. Для цього необхідно звернутися до органу соціального захисту населення за місцем реєстрації проживання або перебування з відповідною заявою, в якій зазначаються реквізити рахунку в уповноваженому банку, на який перераховується допомога. До заяви потрібно також додати:
- копію документа, що посвідчує особу (з пред’явленням оригіналу);
- копію свідоцтва про смерть особи (з пред’явленням оригіналу);
- копію ідентифікаційного номера;
- копії документів, що підтверджують родинні стосунки (свідоцтва про одруження, свідоцтва про народження);
- письмову згоду довільної форми про виплату допомоги уповноваженому представнику сім’ї від інших членів сім’ї;
- довідку про склад сім’ї та довідку про доходи.
Орган соціального захисту населення протягом десяти днів після подання заяви та документів призначає допомогу уповноваженому представнику сім’ї. Допомога перераховується на банківський рахунок уповноваженого представника сім’ї у п’ятиденний строк після надходження коштів на рахунок органу соціального захисту населення. Розмір одноразової грошової допомоги дорівнює 100-кратному розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на час виплати цієї суми.
21 травня 2014 року розпорядженням №479-р Кабінету Міністрів України було виділено 11692,8 тис. гривень Міністерству соціальної політики для надання вищезазначеної одноразової грошової допомоги.
Розмір доплати до пенсій у зв’язку з втратою годувальника непрацездатним членам сімей, які перебували на утриманні загиблих осіб, залежить від кількості непрацездатних осіб в сім’ї: на одного непрацездатного члена сім’ї — 5000 гривень; на двох — 6500 гривень; на трьох та більше — 8000 гривень. Доплата виплачується якщо пенсія та зарплата членів сімей не перевищує 10000гривень. Виплата доплат здійснюється у порядку, встановленому для виплати пенсій відповідно до чинного законодавства.
Tags: допомога для небесної сотні, допомога для постраждалих на Євромайдані
Сьогодні біля Верховної Ради України відбувся мітинг матерів щодо зменшення допомоги при народження та ліквідації допомоги по догляду за дитиною. Матері обурені діями держави щодо економії саме на дітях, а не на депутатах та чиновниках і вимагають повернути їм ці виплати.
Ці забрані кошти дуже часто для матерів є єдиним джерелом доходів і забираючи їх уряд ставить їх у надзвичайно складне становище. І це змушує матерів все частіше виходити на мітинги щодо цих дій держави. Окрім Києва подібні акції пройшли у Івано-Франківську, Дніпропетровську та інших містах.
Як зауважує правозахисник Української Гельсінської спілки з прав людини Максим Щербатюк такі дії держави залишається не зрозумілим і не правильними, особливо щодо ліквідації допомоги по догляду, яка по своїй суті була однією із найбільш адресних зі всіх видів допомог сім’ям з дітьми. Якщо уряд пішов на суттєве зменшення видатків на соціальну сферу, то в першу чергу скорочуватися мали б «професійні» пільги для депутатів, прокурорів та інші види допомоги , які надаються незалежно від того чи потребує конкретна родина цієї допомоги чи ні і аж ніяк не допомога по догляду за дитиною. Але наш уряд вирішив інакше, чим як на мене значно скоротив обсяг соціального забезпечення найбільш вразливих груп населення.
Потрібно зазначити, що навіть науково-експертне управління Верховної Ради ще перед прийняттям вищезазначених змін наголошувало на тому, що скасування цих виплат на дітей є порушенням статті 22 Конституції України та порушує основний принцип статті 48 щодо достатнього життєвого рівня для себе і своєї сім‘ї.
З метою відновлення конституційних прав вже зібрано понад 3000 підписів під петицією до уряду щодо повернення допомог на дітей http://www.petitions247.net/doglyad і кількість підписів проводжує зростати. Це звернення вже надіслано депутатам і урядовцям.
Крім того, на розгляді Конституційного суду України перебуває конституційне подання від народних депутатів щодо неконституційності відповідних змін.
Фото із митингу в м. Києві https://www.dropbox.com/sh/4o4a66y5usmmb5p/AABtY8VNfERaIUb3LjHur0hCa
Жителі багатоквартирних будинків щодня стикаються з такою проблемою, як комунальні послуги. Точніше – їх повна відсутність або невідповідна якість. Але споживачі послуг, часто, самі воліють «не заморочуватися» з ЖЕКами і вирішують проблему самостійно, або живуть з нею і далі. Однак така пасивна позиція ще більше посилює існуючу проблемну ситуацію. Відстоювати свої права у відносинах з підприємствами, які надають комунальні послуги, не тільки можна, а й потрібно.
Перше, що слід пам’ятати — незважаючи на своє розмаїття, в залежності від форми власності та типу господарювання (ЖЕК, ЖЕО, ЖБК, УК, ТОВ, ДЖКП, ЖРЕД, ЖКВ та інші), житлово – експлуатуючі підприємства діють на підставі та в межах, визначених нормативно – правовими актами України.
Закон України «Про житлово – комунальні послуги», визначає, що житлово-комунальні послуги — це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Відповідно до ст. 21 Закону ми з вами, як споживачі, маємо право:
• своєчасно на належному рівні отримувати житлово-комунальні послуги (їх якість регулюється законодавством та умовами підписаного між постачальником і клієнтом договору);
• розраховувати на відшкодування збитків, що були заподіяні зокрема щодо наших меблів, іншого майна, приміщення; якщо була заподіяна шкода здоров’ю та життю людини в результаті неякісних послуг або їх ненадання;
• претендувати на зменшення плати за опалення та інші надані не в повному обсязі послуги або послуги, якість яких не відповідає заявленому;
• перевірити і якість, і обсяг наданих комунальних послуг (для цього потрібно знати встановлений Кабінетом Міністрів України порядок).
Обов’язки підприємств, які надають комунальні послуги:
• своєчасне якісне забезпечення клієнтів житлово-коммунальними послугами (згідно законів і договору);
• утримання внутрішньобудинкових мереж в положення технічному стані, їх обслуговування та ремонт;
• своєчасне проведення робіт з підготовки будинку і всіх його комунікацій до роботи в осінньо-зимовий період;
• розгляд звернень громадян (заявлений, претензій, скарг);
• перерахунки плати за послуги, якщо вони не були надані або їх якість не відповідала потрібним параметрам;
• проведення робіт з усунення аварій, неполадок, як виникли з вини комунальників.
Якщо ж ви вирішили, що хочете мати за свої гроші відповідні послуги, то орієнтовний алгоритм ваших дій виглядає наступним чином.
1 Підписання договору про надання комунальних послуг.
Закон України «Про комунальні послуги» визначає, що послуги надаються на підставі договору. Це саме той документ, на підставі якого ви маєте підстави пред’являти претензії за ненадані або неякісно надані послуги, вимагати відшкодування або перерахунку вартості послуг.
Якщо договору у вас досі не має, ви подаєте заяву на ім’я начальника організації, яка надає комунальні послуги. У ній ви просите підготувати та укласти з вами договір на надання житлово-комунальних послуг на основі типового договору, а також надати інформацію про перелік послуг, їх вартості та споживчі властивості, режимі їх надання, структуру цін і тарифів і т.д. При цьому ви посилаєтеся на ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», згідно з якою ЖЕК зобов’язаний укласти з вами такий договір і надати зазначену інформацію. І вказуєте, що у разі відмови ЖЕКу, ви на підставі п.6 ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.907 Цивільного кодексу України, припиняєте платити за житлово-комунальні послуги.
Пам’ятайте, що потрібно дуже уважно прочитати договір наданий або надісланий ЖЕКом. Є випадки що, посилаючись нібито на те, що це типовий договір споживачі підписують його, погоджуючись на самі невигідні для них умови.
Форма типового договору про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових території затверджена постановою Кабінету Міністрів № 529 від 20 травня 2009 року. Даним договором встановлений дуже типовий перелік послуг, порядок оплати, права та обов’язки сторін, відповідальність і т.д. Але в ньому немає опису тієї конкретної ситуації, притаманної у випадку саме вашого будинку і саме вашої прибудинкової території.
Тому пам’ятайте, що сторони можуть прописати в договорі і інші додаткові умови, які не передбачені Постановою КМ № 529, якщо вони звичайно не суперечать чинному законодавству України, або навпаки навіть були обумовлені іншими законами або нормативно-правовими актами.
Більш детально про це тут: Що робити, якщо ЖЕК надіслав Вам новий договір ?
ВАЖЛИВО
Усі заяви до підприємств, установ, оформлюються в двох примірниках. Перший подається до установи, другий – реєструється в канцелярії. Якщо у вас відмовилися взяти заяву або не хочуть поставити на вашому примірнику дату та підпис особи, яка його прийняла – відправте заяву рекомендованим листом з повідомленням. Таким чином у вас на руках залишиться другий примірник заяви і документ, якій підтверджує, що ця заява була подана до відповідної установи, організації.
Якщо ж ЖЕК або інша організація, яка надає комунальні послуги, не надає їх або ви не задоволені їх якістю, наступний етап — це оформлення акта-претензії, в якому ви повинні бути ретельно зафіксовані наявні порушення.
2. Оформлення акта-перетензії.
Для цього потрібно подати в ЖЕК відповідну заяву, в якій ви вказуєте, що згідно такого-пункту вашого з ЖЕКом договору, ЖЕК зобов’язався надати вам такі-то послуги, які були надані з порушеннями або взагалі не були надані. Наприклад, будинок не був підготовлений до зими, від чого в під’їзді тепер холодно. Або не прибирається прибудинкова територія.
Відповідно до ст.18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у разі порушення виконавцем умов договору, споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії, а представник виконавця зобов’язаний з’явитися не пізніше терміну, зазначеного в договорі . І вказуєте, де і протягом якого терміну (як правило, двох днів), повинен з’явитися представник ЖЕКу. Заява має бути зареєстрована, у вас повинен залишитися доказ вашого звернення.
ВАЖЛИВО
Звернення по телефону не завжди можна потім підтвердити. Тому краще все ж таки подати заяву.
У разі якщо представники ЖЕКу у встановлений договором термін не прибули для складання акту-претензії, або якщо мешканці будинку за результатами розгляду заяви отримали від ЖЕКу тільки формальну відписку, вони можуть самостійно скласти такий акт. Для цього достатньо, щоб його підписали три і більше споживачів.
У цьому акті має бути зазначено, що відповідно до договору ЖЕК зобов’язався надати такі-то послуги, які надані не були.
Акт-претензия (зразок)
Споживач: ___________________________________________,
Яка мешкає за адресою: ____________________,
Номер засобів зв’язку –
А К Т
Між Споживачем (ПІБ) ____________________, та ЖЕКом “_______________________________”, укладено Договір про надання житлово-комунальні послуги від «_____» ______________ 20_____ року, за адресою: у квартирі __________, будинка __________, по вулиці _______________________, у м. ________________. Відповідно до п. _____ зазначеного договору ЖЕК зобов’язався, згідно умов забезпечити надання наступних послуг: (які були наданні з порушеннями, чи в загалі не наданні).
В зв’язку із чим Споживач 1 — ___, Споживач 2 — ____, Споживач 3 — ____________
склали зазначений Акт – претензію, про наступне та стверджують що: в період з «______» _____________ 20_____року до «______»___________________ 20____року, за адресою_________, не прибиралася прибудинкова територія.
Дата, підписи.
Оформлений акт-претензія з письмовою претензією споживача про перерахунок вартості наданих комунальних послуг або в компенсації завданих збитків передається в ЖЕК, який впродовж 3 робочих днів має ухвалити рішення щодо такої претензії.
3 Підготовка до судового розгляду.
Після оформлення акта-претензії, ви можете подати в ЖЕК заяву про порушення умов договору. Де вказуєте, що між вами і ЖЕКом був укладений договір від такого-то числа, згідно з яким ЖЕК зобов’язався надавати такі-то послуги. Але їх не надав, про що є акт від такого-то числа.
У зв’язку з чим на підставі викладеного та керуючись ст. ст. 18, 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 15, 19, 20 Закону України «Про звернення громадян», ви просите наступне: по-перше, усунути те-то і те-то (прибрати, перерахувати); по-друге, повідомити вам письмово про результат розгляду вашої заяви.
Навіть, якщо ви не плануєте звертатися до суду, документи треба оформлювати відповідно до судових вимог: зберігати всі заяви (з копіями підтверджуючих документів), залучати для експертизи ліцензованих експертів-оцінювачів, які могли б дати офіційний висновок про наявність дефекту і вартості його усунення (наприклад, ремонту). Витрати на залучення таких фахівців потім будуть включені в суму відшкодування, які ви вимагаєте від ЖЕКу через суд.
Одночасно можна звернутися зі скаргою на незаконні дії ЖЕКу до відділень управління захисту прав споживачів, виконавчого комітету місцевої ради та прокуратури.
Також, за наявності коштів, мешканці будинку можуть за свій рахунок вирішити існуючу проблему, а потім звернутися до суду з позовом про відшкодування витрачених сум. У цьому випадку, потрібно зберегти всі документи, що підтверджують понесені витрати (квитанції про оплату, рахунки і т.д.), для подальшого надання цих доказів у суді.
Важливо знати, що суд визнає тільки ті витрати, які ви зможете підтвердити.
Tags: ЖЕК договір, комунальні послуги
Для чого створювати профспілку ?
Профспілки, їх об’єднання здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в державних органах та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об’єднаннями громадян.
Вони ведуть колективні переговори, укладають колективні договори, генеральну, галузеві (міжгалузеві), територіальні угоди від імені працівників у порядку, встановленому законом. Профспілки, їх об’єднання мають право представляти інтереси працівників в органах, що розглядають індивідуальні трудові спори.
Профспілки також мають повноваження у сферах забезпеченні зайнятості населення, соціального страхування, соціального захисту, забезпечення достатнього життєвого рівня громадян та інших сферах, передбачених законом.
Хто може створювати профспілки і як?
Створювати профспілку можуть громадяни України і для цього не потрібно будь-якого дозволу на таке створення. В той же час іноземні громадяни та особи без громадянства не можуть створювати профспілки, але можуть вступати до профспілок, якщо це передбачено їх статутами.
Профспілка, об’єднання профспілок набувають права юридичної особи з моменту затвердження статуту (положення). Статусу юридичної особи набувають також організації профспілки, які діють на підставі її статуту.
Статути (положення) профспілок приймаються з’їздами, конференціями, установчими або загальними зборами членів профспілки відповідного рівня і не повинні суперечити законодавству України.Вони повинні містити статус та повну назву профспілки, її скорочену назву (за наявності), місцезнаходження її виборних органів (юридичну адресу), мету та завдання профспілки, умови і порядок прийняття в члени профспілки та вибуття з неї, права, обов’язки членів профспілки, умови, порядок та підстави виключення з членів профспілки, територіальну, галузеву або фахову сферу діяльності, організаційну структуру профспілки, повноваження її організацій, виборних органів, порядок формування їх складу, умови та порядок припинення діяльності профспілки і вирішення майнових питань та інші умови, передбачені Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».
Легалізація профспілки
Профспілки, їх об’єднання легалізуються шляхом повідомлення на відповідність заявленому статусу. Легалізація всеукраїнських профспілок та їх об’єднань, інших профспілок та їх об’єднань здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань.
Для легалізації профспілок, об’єднань профспілок їх засновники або керівники виборних органів подають заяви. До заяви додаються статут (положення), протокол з’їзду, конференції, установчих або загальних зборів членів профспілки з рішенням про його затвердження, відомості про виборні органи, наявність організацій профспілки у відповідних адміністративно-територіальних одиницях, про засновників об’єднань.
Легалізуючий орган не може відмовити в легалізації профспілки, об’єднання профспілок. У разі невідповідності поданих документів профспілки, об’єднання профспілок зазначеному статусу легалізуючий орган пропонує профспілці, об’єднанню профспілок надати додаткову документацію, необхідну для підтвердження статусу.
Членство у профспілці
Членами профспілок можуть бути особи, які працюють на підприємстві, в установі або організації незалежно від форм власності і видів господарювання, у фізичної особи, яка використовує найману працю, особи, які забезпечують себе роботою самостійно, особи, які навчаються в навчальному закладі. Громадяни України можуть вільно обирати профспілку, до якої вони бажають вступити. Підставою для вступу до профспілки є заява громадянина (працівника), подана в первинну організацію профспілки. При створенні профспілки прийом до неї здійснюється установчими зборами.
Статутом (положенням) профспілки може бути передбачено членство у профспілці осіб, зайнятих творчою діяльністю, членів фермерських господарств, фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності, а також осіб, які навчаються у професійно-технічних або вищих навчальних закладах, осіб, які звільнилися з роботи чи служби у зв’язку з виходом на пенсію або які тимчасово не працюють.
Роботодавці не можуть бути членами виборних органів профспілки будь-якого рівня. Також у статутах (положеннях) може бути передбачено обмеження щодо подвійного членства у профспілках.
Об’єднання профспілок
З метою виконання своїх статутних завдань профспілки, їх організації (якщо це передбачено статутом) мають право на добровільних засадах створювати об’єднання (ради, федерації, конфедерації тощо) за галузевою, територіальною або іншою ознакою, а також входити до складу об’єднань та вільно виходити з них. Для цього укладається відповідна угода та затверджується статут (положення) об’єднання. Також Законом передбачено право профспілок та їх об’єднань вступати до міжнародних профспілкових та інших міжнародних організацій та об’єднань, які представляють інтереси працівників.
Tags: права профспілки, створення профспілки, членство у профспілці