Як звернутися в міліцію ?
У разі якщо відносно вас готується або вже було скоєно злочин чи адміністративне правопорушення, ви володієте інформацією або стали свідком таких подій, ви маєте право звернутися до міліції з відповідною заявою чи повідомленням.
Стаття 10 Закону України «Про міліцію» та наказ МВС України від 19.11.2012 року № 1050 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події та положень про комісії» покладає на міліціонерів обов’язок приймати і реєструвати заяви й повідомлення та своєчасно приймати по таких заявах (повідомленнях) рішення.
Важливо пам’ятати при зверненні до служби «102»!
В ситуації, коли необхідна термінова допомога, слід телефонувати до служби «102», назвати себе та чітко і зрозуміло пояснити що сталося, а також вказати адресу де необхідна допомога.
Якщо ви не можете назвати точну адресу, слід детально описати місце події, назвати орієнтири, наприклад назви магазинів, підприємств чи державних установ, які знаходяться поряд, тощо.
Ваш дзвінок буде прийнято та зареєстровано оператором і на виклик направлять патруль міліції чи дільничного інспектора.
Обов’язково зверніть увагу, що анонімні заяви та повідомлення не реєструються, тому у разі відмови назвати себе, існує ризик, що на ваше повідомлення не буде невідкладної реакції.
Пам’ятайте!
Будь-які дзвінки на номер 102 є безкоштовними, навіть з мобільного телефону.
Зверніть увагу!
Працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він займає та місцезнаходження і часу, в разі звернення до нього громадян з заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього їх виявлення зобов’язаний вжити заходів до попередження і припинення правопорушень, рятування людей, подання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий підрозділ міліції.
Тому, у разі необхідності, звертайтеся за допомогою до міліціонерів, які знаходяться поряд!
Знайте!
Якщо подія вже сталася і немає необхідності в негайному реагуванні, краще звернутися із заявою до найближчого відділку міліції. Така заява може бути подана письмово або усно.
У разі подання усної заяви, на її підставі міліцією складається протокол, який ви маєте прочитати та підписати.
При подачі письмової заяви в ній слід вказати найменування органу до якого вона подається, ваше ПІБ та контактні данні: адресу та номер телефону (у верхньому правому куті), детально викласти обставини події, яка сталася, прикмети причетних осіб, написати чого ви вимагає (наприклад, притягти відповідальну особу до кримінальної відповідальності), поставити дату та підписати.
Шаблон заяви:
| Начальнику назва відповідного підрозділу міліції МВС Україні в найменування населеного пункту (регіону)_______________________________(Прізвище, ім’я, по батькові)
_______________________________ (ПІБ особи, що підписує заяву, адреса місця проживання, телефон)
ЗАЯВА
Детальний опис обставин справи з виказанням ПІБ причетних осіб або їх прикмет та свідків, які можуть підтвердити ваші слова…
Враховуючи викладене, прошу (необхідно вказати ваші вимоги, наприклад): 1. Притягти ПІБ особи до відповідальності. 2. Про результат розгляду заяви повідомити мене письмово.
Дата » ___ » __________ ______ Підпис __________ (ПІБ) __________________
|
Далі ваше звернення реєструється і вам мають видати талон–повідомлення, в якому, серед іншого буде вказано хто саме прийняв вашу заяву, її короткий зміст та номер за яким її зареєстрували.
Знайте!
Якщо у вас немає можливості або бажання особисто звернутися до міліції для подачі заяви, ви можете направити її листом. У цьому випадку, бажано направляти такого листа рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням на адресу відповідного підрозділу міліції.
Важливо!
Якщо події, викладені у вашій заяві, не стосується компетенції міліції, то таку заяву працівники міліції також зобов’язані прийняти, зареєструвати й передати до відповідного органу, до компетенції якого вона належить (наприклад до Служби безпеки України, прокуратури України, тощо). Про такі дії міліція зобов’язана повідомити автора звернення.
Особливості реєстрації заяв про злочин
При подачі заяви (повідомлення) про злочин орган міліції зобов’язаний внести інформацію, викладену у заяві, до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви (повідомлення) про злочин може бути оскаржена заявником слідчому судді.
Пам’ятайте!
Завідомо неправдиве повідомлення про злочин тягне за собою кримінальну відповідальність, а завідомо неправдивий виклик міліції – адміністративну відповідальність, тому необхідно утримуватися від таких дій.
Права особи, яка звернулася із заявою:
— особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;
— знайомитися з матеріалами перевірки;
— подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;
— бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;
— користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;
— одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;
— висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;
— вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
Знайте!
По кожній зареєстрованій заяві (повідомленні) після проведення розслідування або перевірки компетентний орган має прийняти відповідне рішення.
Пам’ятайте!
Дії чи бездіяльність працівника міліції (зокрема, якщо немає реакції на дзвінок до служби «102» або відсутності дій при безпосередньому зверненні) можуть бути оскаржені до вищестоящого органу міліції (наприклад, обласного управління міліції) або до прокуратури.
Крім того, дії чи бездіяльність допущені при розслідуванні кримінальної справи, а також рішення про зупинення досудового розслідування чи закриття кримінальної справи можуть бути оскаржені слідчому судді.
Важливо не забувати!
Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.
Де може бути зареєстроване місце проживання новонародженої дитини ?
Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров’я, в якому вона проживає.
В першу чергу, дитина не може бути зареєстрована в квартирі чи будинку, де не зареєстрований ні один з його батьків (усиновлювачі) або у відповідних випадках, де не проживає опікун або не знаходиться навчальний заклад чи заклад охорони здоров’я, в якому вона проживає.
Також вона не може бути зареєстрована, як власне і всі інші, в нежилому приміщенні.
В який термін з моменту народження потрібно зареєструвати місце проживання дитини?
На те, щоб виконати це, батькам дається три місяці з дня державної реєстрації її народження.
Де реєструють місце проживання новонароджених і які необхідні документи?
Для реєстрації місця проживання новонародженої дитини за місцем проживання батьків або одного із них можна звернутися в регіональний Центр надання адміністративних послуг.
Серед документів, які необхідно буде подати батькам є: заява (яка заповнюється в самому Центрі) , паспорти батьків, свідоцтво про народження дитини, квитанція про оплату держ. мита.
За бажанням батьків, документи для реєстрації місця проживання новонародженої можуть бути подані до органів РАГС одночасно з державною реєстрацією народження дитини.
Реєстрація місця проживання дитини через органи соц. захисту
Також є можливість зареєструвати місце проживання новонародженої одночасно з подачею заяви на державну допомогу при народженні дитини.
Зокрема законодавством тепер передбачено, що реєстрації проживання новонародженої дитини відбувається під час оформлення допомоги при народженні. Сама реєстрація визначена у зміненому Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми
Для реєстрації місця проживання дитини одним із батьків (опікуном) до органу соціального захисту населення подається квитанція про сплату державного мита або копія посвідчення, яке дає право на звільнення від сплати мита.
Як проходить реєстрація місця проживання новонародженої дитини:
Орган соціального захисту населення у строк до трьох календарних днів надсилає територіальному підрозділу ДМС інформацію за формою, встановленою МВС, та документи, необхідні для реєстрації місця проживання новонародженої дитини.
Територіальні підрозділи ДМС у строк до п’яти календарних днів після надходження зазначених документів подають органу соціального захисту населення інформацію про реєстрацію місця проживання дитини.
У разі коли особа, яка звернулася за допомогою, подала неправдиві відомості про реєстрацію місця свого проживання, територіальний підрозділ ДМС повідомляє про це органу соціального захисту населення, який надсилає зазначеній особі інформацію про неможливість зареєструвати місце проживання дитини.
У разі звернення осіб, місце проживання яких не зареєстровано, осіб, які вимушені були залишити місця проживання з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції та не мають можливості зареєструвати новонароджену дитину, рішення про призначення допомоги при народженні дитини приймає орган соціального захисту населення на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов, складеного за місцем фактичного проживання сім’ї.
Tags: порядок реєстрації дитини, реєстрація новонародженої дитини, реєстрація проживання новонародженої дитини
25 червня 2014 року прийнято Постанову КМУ № 208 «Про внесення змін до Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми», якою нарешті приведено у відповідність до ЗУ ««Про державну допомогу сім’ям з дітьми» перелік документів, який має бути наданий Органам праці та соціального захисту при призначенні допомоги при народженні.
Перелік документів необхідних для отримання допомоги
Для отримання допомоги необхідно передусім пред’явити паспорт або інших документ, який підтверджує особу та Індивідуальний податковий номер (ІПН). Крім того необхідно надати:
— заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається у довільній формі, із зазначенням даних для реєстрації місця проживання дитини;
— Копію свідоцтва про народження дитини (з пред’явленням оригіналу). (У випадку народження мертвої дитини допомогу при народженні не призначають).
Особи, що звернулися за призначенням допомоги при народженні другої дитини або наступних дітей (народжених до 30 червня 2014 р.), подають копії свідоцтв про народження кожної дитини, яка враховується під час визначення розміру допомоги.
Опікуни подають, крім зазначених документів, копію рішення про встановлення опіки.
Даний перелік документів є вичерпним.
Особливості:
Жінки, які мають зареєстроване місце проживання на території України і народили дитину під час тимчасового перебування за межами України, подають видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
У разі звернення одного з батьків дитини (опікуна) за призначенням допомоги при народженні дитини орган соціального захисту населення у разі потреби робить запит до територіальних підрозділів ДМС щодо інформації про реєстрацію місця їх проживання. Зазначена інформація надсилається територіальними підрозділами ДМС протягом п’яти календарних днів після надходження запиту.
У разі народження дитини під час перебування жінки в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань адміністрація ізолятора або установи у десятиденний строк після отримання заяви матері про призначення допомоги при народженні дитини подає її заяву і копію свідоцтва про народження дитини органу соціального захисту населення.
Допомога при народженні дитини в разі її смерті виплачується на підставі копії свідоцтва про народження дитини або витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження дитини та копії свідоцтва про смерть.
Tags: допомога при народженні, липень 2014, новий порядок призначення допомоги при народженні
Українське законодавство містить чимало актів, якими в різній мірі передбачено пільги для учасників бойових дій. Центральне місце серед нормативних актів у цій сфері займає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Крім того вказане питання регулюється Законами України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та іншими нормативними актами.
Відповідно до ст. 5 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з’єднань, об’єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Безпосередньо перелік пільг, що передбачені для учасників бойових дій, передбачений у ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Учасникам бойових дій надаються такі пільги:
1) безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів;
2) першочергове безплатне зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів);
3) безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір та порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначаються Кабінетом Міністрів України;
4) 75-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю);
5) 75-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.
Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю.
Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 75-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім’ю);
6) 75-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення;
7) безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання;
8) користування при виході на пенсію (незалежно від часу виходу на пенсію) чи зміні місця роботи поліклініками та госпіталями, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи;
9) щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів;
10) першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;
11) виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи;
12) використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік;
13) переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування у разі ліквідації підприємства, установи, організації;
14) першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.
Учасники бойових дій, які дістали поранення, контузію або каліцтво під час участі в бойових діях чи при виконанні обов’язків військової служби, забезпечуються жилою площею, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій, — протягом двох років з дня взяття на квартирний облік.
15) одержання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з погашенням її протягом 10 років починаючи з п’ятого року після закінчення будівництва. Зазначені позики надаються у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України;
16) першочергове право на вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів, кооперативів по будівництву та експлуатації колективних гаражів, стоянок для транспортних засобів та їх технічне обслуговування, до садівницьких товариств, на придбання матеріалів для індивідуального будівництва і садових будинків;
17) безплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом, незалежно від наявності залізничного сполучення, або проїзд один раз на рік (туди і назад) вказаними видами транспорту з 50-процентною знижкою;
18) зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства;
19) позачергове користування всіма послугами зв’язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів — додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів;
20) першочергове обслуговування підприємствами, установами та організаціями служби побуту, громадського харчування, житлово-комунального господарства, міжміського транспорту;
21) позачергове влаштування до закладів соціального захисту населення, а також на обслуговування службами соціального захисту населення вдома. У разі неможливості здійснення такого обслуговування закладами соціального захисту населення відшкодовуються витрати, пов’язані з доглядом за цим ветераном війни, в порядку і розмірах, встановлених чинним законодавством;
22) учасникам бойових дій на території інших держав надається право на позаконкурсний вступ до вищих навчальних закладів та переважне право на вступ до професійно-технічних навчальних закладів і на курси для одержання відповідних професій.
Пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, передбачені пунктами 4 — 6 цієї статті, надаються учасникам бойових дій та членам їх сімей, що проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього.
Площа житла, на яку нараховується 75-процентна знижка плати, передбачена пунктами 4 і 5 частини першої цієї статті, визначається в максимально можливому розмірі в межах загальної площі житлового приміщення (будинку) згідно з нормами користування (споживання), встановленими цими пунктами, незалежно від наявності в складі сім’ї осіб, які не мають права на знижку плати. Якщо в складі сім’ї є особи, які мають право на знижку плати в розмірі, меншому ніж 75 процентів, спочатку обчислюється в максимально можливому розмірі 75-процентна відповідна знижка плати.
Учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Крім того статтею 17-1 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня.
При цьому сума разової грошової допомоги, що належала особі згідно з цим Законом і залишилася не одержаною у зв’язку з її смертю, не включається до складу спадщини і виплачується батькам, чоловіку (дружині), дітям особи, якій передбачена виплата разової грошової допомоги, або родичам, що проживали разом з нею.
Статтею 1 ЗУ «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни», починаючи з 1 травня 2004 року, встановлено виплату щомісячної виплати цільової грошової допомоги на прожиття учасникам бойових дій у розмірі 40 гривень, незалежно від розміру пенсій та надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги та пенсії за особливі заслуги перед Україною.
Статтею 8 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Крім того, стаття 18 того ж закону містить положення, згідно з яким членам сімей військовослужбовців, які проходять військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», гарантується виплата грошового забезпечення цих військовослужбовців у разі неможливості ними його отримання під час участі у бойових діях та операціях. У такому разі виплата грошового забезпечення здійснюється членам сімей військовослужбовців, зазначеним у пункті 6 статті 9 цього Закону.
Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях … мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років, жінками — 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок.
Згідно з Постановою КМУ «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії інвалідам війни та учасникам бойових дій» від 28 липня 2010 р. N 656, встановлено, що з 1 січня 2012 р. інвалідам війни та учасникам бойових дій, у яких щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає в … учасників бойових дій — 165 відсотків, виплачується щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.
Tags: пільги для учасників бойових дій, учасники бойових дій
Реєстрація громадської організації відбувається відповідно до Законів України «Про громадські об’єднання».
Що таке громадське об’єднання
Громадським об’єднанням є добровільне об’єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Таке об’єднання може створюватися у формі громадської організації (засновниками або членами є фізичні особи) або громадської спілки (засновниками юридичні особи, а членами можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи), а кількість засновників не може бути меншою за 2 осіб.
Громадське об’єднання може здійснювати діяльність як зі статусом юридичної особи (непідприємницьке товариство, тобто основною метою не є одержання прибутку) так і без такого статусу. Різниця полягає в тому, що громадське об’єднання зі статусом юридичної особи на відміну від громадського об’єднання без такого статусу може:
• створювати відокремлені підрозділи;
• здійснювати підприємницьку діяльність;
• бути учасником цивільно-правових відносин;
• брати участь у здійсненні державної регуляторної політики;
• засновувати ЗМІ тощо.
До того ж на громадське об’єднання зі статусом юридичної особи покладено обов’язок ведення фінансової документації та звітування до відповідних контролюючих органів державної влади.
Варто зазначити, що Законом України «Про громадські об’єднання» не регулюється діяльність політичних партій, релігійних організацій, непідприємницьких товариств, що утворюються актами органів державної влади, інших державних органів, непідприємницьких товариств (які не є громадськими об’єднаннями), утворених на підставі інших законів тощо.
Хто може бути засновниками громадського об’єднання
Засновниками громадського об’єднання можуть бути дієздатні громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які досягли 18 років, а молодіжної та дитячої громадської організації — 14 років.
Щодо громадської спілки, то за логікою Закону її засновниками можуть бути будь-які юридичні особи приватного права, окрім як політичні партії, юридичні особи, щодо яких прийнято рішення щодо їх припинення або які перебувають у процесі припинення, юридичні особи приватного права, єдиним засновником яких є одна і та сама особа, юридична особа приватного права, якщо засновник (власник істотної участі) цієї юридичної особи внесений до переліку осіб, пов’язаних зі здійсненням терористичної діяльності, або щодо яких застосовано міжнародні санкції.
Територія на яку поширюється діяльність громадського об’єднання
Громадське об’єднання може діяти на всій території України незалежно від того, чи отримало воно статус всеукраїнського. Фактично, нині такий статус є лише «декоративним» додатком до назви об’єднання.
Основні процедури реєстрації громадської організації – юридичної особи регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців», однак є деякі особливості, які слід мати на увазі.
Процедура реєстрації
Для реєстрації громадської організації чи громадської спілки – юридичної особи протягом 60 днів з дня їх утворення необхідно подати (особисто або надіслати поштою) пакет документів, оформлених українською мовою, до відповідної реєстраційної служби районного, міського, міськрайонного управління юстиції за місцезнаходженням організації.
Які ж документи необхідно подавати?
1)заяву за формою, затвердженою Мін’юстом, до якої додаються:
2) примірник протоколу установчих зборів;
3) статут (2 примірники) (вимоги до статуту визначаються у ст.11 зазначеного закону);
4) відомості про керівні органи громадського об’єднання із зазначенням ПІБ (за наявності), дати народження керівника, членів інших керівних органів, посади в керівних органах, контактного номера телефону та інших засобів зв’язку, а також зазначені відомості про особу (осіб), яка має право представляти громадське об’єднання для здійснення реєстраційних дій, до яких додається письмова згода цієї особи, якщо така особа не була присутня на установчих зборах. Для реєстрації громадської спілки також додаються документи, які містять відомості щодо структури власності засновників — юридичних осіб та фізичних осіб — власників істотної участі цих юридичних осіб.
5) заповнена реєстраційна картка на проведення державної реєстрації юридичної особи.
Заяву та документи, зазначені в пунктах 4 і 5, підписує керівник або особа (особи), яка має право представляти громадське об’єднання для здійснення реєстраційних дій. Справжність підпису зазначеної особи на заяві про реєстрацію громадського об’єднання засвідчується нотаріально.
Якщо засновником (засновниками) громадської спілки є іноземна юридична особа додатково подається легалізований документ про підтвердження реєстрації юридичної особи в країні її місцезнаходження — витяг із торговельного, банківського або судового реєстру.
Процедура реєстрації є безкоштовною і займає максимум 7 днів, якщо з документами все гаразд.
Якщо громадське об’єднання було утворене, однак документи не були надані реєстраційному органові, таке об’єднання не має легального статусу власне громадського об’єднання.
В результаті розгляду документів протягом 5 днів, орган приймає наступні рішення:
- про прийняття письмового повідомлення та внесення відомостей про громадське об’єднання до Реєстру громадських об’єднань (цей реєстр є у вільному доступі за адресою: rgo.informjust.ua). Копія рішення про прийняття письмового повідомлення надається (надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення) засновникам громадського об’єднання або особі (особам), уповноваженій представляти громадське об’єднання, не пізніше наступного дня після його прийняття.
- про неприйняття повідомлення (вмотивоване) про утворення громадського об’єднання (в разі невідповідності документів нормам щодо назви об’єднання, складу засновників, членів, порядку утворення).
Якщо громадське об’єднання усуває недоліки, то реєстраційний орган протягом 3 днів приймає рішення про прийняття письмового повідомлення та внесення відомостей про громадське об’єднання до Реєстру.
Які документи потрібно отримати як результат реєстрації громадського об’єднання
У разі реєстрації потрібно отримати три документи:
1. Виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців
2. Свідоцтво про реєстрацію громадського об’єднання як громадського об’єднання
3. Один примірник статуту з позначкою про реєстрацію
У разі повернення документів на доопрацювання чи відмови у реєстрації обов’язково повинен бути висновок за результатами правової експертизи.
Дії, бездіяльність і рішення органу реєстрації можна оскаржити до суду.
Яковлева Еліна
Щербатюк Максим
Tags: Реєстрація громадської організації, Реєстрація громадського об’єднання
Стаття 24 Конституції України гарантує всім громадянам право на працю.Отже особи, які навчаються у навчальних закладах різних рівнів також мають право на трудову діяльність у позанавчальний час . Таке право також визначає Закон України про «Вищу освіту», а саме стаття 54.
Які саме права, встановлені законодавством, мають особи, які поєднують навчання з роботою?
Порівняно з іншими працівниками, для працівників, які поєднують роботу з навчанням законодавством встановлено пільги, які стосуються часу відпочинку, робочого часу, оплати праці та ін. Ці пільги визначені в главі 14 Кодексу законів про працю. Види пільг та їх обсяг залежить від форми навчання, виду навчального закладу та курсу перебування.
Організація роботи прцівників, які проходять виробниче навчання
Виробниче навчання проводиться для професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників у формі індивідуального, бригадного, курсового та іншого виробничого навчання за рахунок підприємства, організації, установи. Роботодавець повинен створювати необхідні умови для осіб, які навчаються у навчальних закладах без відриву від виробництва та не повинен використовувати працівників на будь-якій іншій роботі, що не стосується спеціальності.
Пам‘ятайте!
Виробниче навчання та теоретичні заняття повинні провадитись лише в межах робочого часу, визначеного законодавством про працю.
За час проходження виробничого навчання працівникам виплачується заробітна плата. Після закінчення проходження виробничого навчання законодавством гарантується надання роботи у відповідності із набутою кваліфікацією.
Пільги для працівників, які навчаються в середніх і професійно-технічних навчальних закладах
Для цієї категорії осіб законодавством передбачено право на скорочений робочий тиждень або скорочену тривалість щоденної роботи із збереженням заробітної плати у встановленому порядку; їм надаються також і інші пільги.
Для працівників, які успішно навчаються в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах, на період навчального року встановлюється скорочений робочий тиждень на один робочий день або на відповідну йому кількість робочих годин (при скороченні робочого дня протягом тижня). Ці особи звільняються від роботи протягом навчального року не більш як на 36 робочих днів при шестиденному робочому тижні або на відповідну їм кількість робочих годин. При п’ятиденному робочому тижні кількість вільних від роботи днів змінюється залежно від тривалості робочої зміни при збереженні кількості вільних від роботи годин.
Зазначеним працівникам за час звільнення від роботи виплачується 50 відсотків середньої заробітної плати за основним місцем роботи, але не нижче мінімального розміру заробітної плати.
Знайте!
За бажанням зазначених осіб роботодавець може надавати один-два вихідних дні на тиждень, проте за умови, що не буде завдано шкоди виробничій діяльності.
Також цим працівникам надається додаткова оплачувана відпустка на період складання випускних іспитів в основній школі — тривалістю 10 календарних днів; випускних іспитів у старшій школі — тривалістю 23 календарних дні; перевідних іспитів в основній та старшій школах — від 4 до 6 календарних днів.
Працівникам, які складають іспити екстерном за основну або старшу школу, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю відповідно 21 та 28 календарних днів.
Також законодавством передбачено приєднання відпусток до часу проведення робіт, передбачених навчальною ппрограмою(екзаменів, лабораторних робіт тощо).
Працівникам, які успішно навчаються на вечірніх відділеннях професійно-технічних навчальних закладів, надається додаткова оплачувана відпустка для підготовки та складання іспитів загальною тривалістю 35 календарних днів протягом навчального року.
Пільги у вигляді відпустки та одного вільного дня надаються працівникам, якідопущені до вступних іспитів і ВНЗ та працівникам, які навчаються на підготовчих відділенях у ВНЗ.
Пільги працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах
Працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові оплачувані відпустки у зв’язку знавчанням, а також інші пільги, передбачені законодавством.
В залежності від виду занять, а також рівня акредитації ВНЗ встановлюється різна кількість днів відпустки.
Також для складання іспитів або проведення інших робіт, передбачених навчальною програмою таким працівникам надаються вільні від роботи дні.
Пам‘ятайте!
На час додаткових відпусток у зв’язку з навчанням за працівниками за основним місцем роботи зберігається середня заробітна плата.
Забороняється залучати таких прцівників до роботи у надурочний час.
Роботодавець оплачує працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, проїзд до місця знаходження навчального закладу і назад один раз на рік на виконання робіт, пердедбачених навчальною поограмою.
Tags: трудові права студентів
1 липня 2014 року в Україні фактично припиняються виплати допомоги по догляду за дитиною до 3 років.
Внаслідок припинення виплати цієї допомоги рівень соціальних гарантій для родин з дітьми значно знижується. Так, якщо допомога по догляду виплачувалася у наймінімальнішому розмірі (130 грн), то втрати кожної сім’ї будуть складати майже 5 тисяч гривень за 3 роки. А якщо мама отримувала цю допомогу у більшому розмірі (скажімо 500 грн), то вона не доотримує 18 тисяч гривень. А є родини, які отримують зазначену допомогу в більшому розмірі ніж 500 грн.
Варто зазначити, що цей підвищений розмір допомоги по догляду отримують, тільки ті мами, які найменш захищені і можуть отримувати її тільки тому, що мають дуже низькі доходи.
Для багатьох людей залишається не зрозумілим ліквідація допомоги по догляду, яка по своїй суті була однією із найбільш адресних зі всіх видів допомог сім’ям з дітьми. Якщо уряд пішов на суттєве зменшення видатків на соціальну сферу, то в першу чергу скорочуватися мали б «професійні» пільги для депутатів, прокурорів тощо. Але наш уряд вирішив інакше, чим як на мене значно скоротив обсяг соціального забезпечення найбільш вразливих груп населення.
Ця ситуація є наслідком того, що в Україні не розділеними є правові норми, що гарантують соціальні та економічні права, та ті, що надають певні привілеї у зв’язку із зайняттям певної посади чи особливими заслугами.
У зв’язку з цим виникла ініціатива щодо повернення допомоги по догляду за дитиною, до якої вже доєдналися вже майже 1000 людей (http://www.petitions247.net/doglyad), яка вимагає від державних органів перегляду рішення щодо скасування допомоги, яка якраз направлення на гарантування соціальних прав людей і аж ніяк не є привілею.
Після збору підписів відповідні звернення будуть направлені до Верховної Ради та Уряду.
Українська Гельсінська спілка з прав людини отримала від Мінсоцполітики листа із роз’ясненням про припинення з 1 липня 2014 року виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
У цьому листі державний орган визнав, що фактично ця допомога ліквідовується. Єдиним виключенням є ті сім’ї у яких допомога при народженні першої дитини складала 30 тис грн. і яка розподілялася лише на 2 роки. І лише в цьому випадку ця допомога залишиться у мінімальному розмірі (130 грн) на ці останні 12 місяців третього року. Загалом це зроблено лише для того, щоб зберегти на цей рік трудовий стаж за такими сім’ями.
Зрозуміло, що Мінсоцполітики намагається це показати як оптимізацію та вдосконалення і навіть більше того показує як своє досягнення. Але це насправді виглядає і смішно і трагічно одночасно.
Про те, як уряд «збільшив» допомогу при народженні я вже писав тут: http://www.i-law.kiev.ua/?p=1092
І ось черговий опус Мінсоцполітики про те, як держава дбає про сім’ї з дітьми http://www.mlsp.gov.ua/labour/control/uk/publish/article?art_id=162933&cat_id=107177 в якому жодного слова про те, що величезна кількість родин втрачає право на отримання допомоги по догляду.
І суми цих втрат є дуже великими, які значно перевищують ті копійки окремим сім’ям про які повідомляє Мінсоцполітики. Так, якщо допомога по догляду виплачувалася у наймінімальнішому розмірі (130 грн), то втрати кожної сім’ї будуть складати майже 5 тисяч гривень за 3 роки. А якщо мама отримувала цю допомогу у більшому розмірі (скажімо 500 грн), то така мама не доотримує 18 тисяч гривень. А є матері, які цей вид допомоги отримує в більшому розмірі ніж 500 грн. Кожен може порахувати сам…
В цьому контексті потрібно зазначити, що цей підвищений розмір допомоги по догляду отримують, якраз ті мами, які найменш захищені і можуть отримувати її тільки тому, що мають дуже низькі доходи.
Для багатьох людей залишається не зрозумілим ліквідація допомоги по догляду, яка по своїй суті була однією із найбільш адресних зі всіх видів допомог сім’ям з дітьми. Якщо уряд пішов на суттєве зменшення видатків на соціальну сферу, то в першу чергу скорочуватися мали б «професійні» пільги для депутатів, прокурорів та інші види допомоги , які надаються незалежно від того чи потребує конкретна родина цієї допомоги чи ні і аж ніяк не допомога по догляду за дитиною. Але наш уряд вирішив інакше, чим як на мене значно скоротив обсяг соціального забезпечення найбільш вразливих груп населення.
Я вважаю неправильним ліквідацію урядом допомоги по догляду за дитиною і думаю, що державі необхідно повернути цей вид допомоги.
Якщо ти вважаєш так само прошу підписати відповідну петицію: http://www.petitions247.net/doglyad
Проблема житла завжди була і буде актуальною для багатьох людей у будь-який час. В Україні реалізується ряд державних програм, що дозволяють громадянам вирішити важливе соціальне питання: побудувати або придбати власне житло. Найпоширенішими житловими програмами на 2014 рік є програма «доступне житло, 70/30», здешевлення вартості іпотечних кредитів та молодіжне кредитування. Розглянемо детальніше кожну з них.
Програма «доступне житло»передбачає сплату 30% вартості нормативної площі житла державою і 70% – громадянами. Учасниками цієї програми можуть стати усі бажаючі за умови перебування на квартирному обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов, та громадяни, середньомісячний грошовий дохід яких разом з членами їх сімей з розрахунку на одну особу не перевищує п’ятикратного розміру середньомісячної заробітної плати у відповідному регіоні.
Більш детальна інформація тут: http://www.molod-kredit.gov.ua/cms/dostupne-jitlo/zagalna-informaciya-g.html
Щоб стати учасником програми здешевлення вартості іпотечних кредитів необхідно перебувати на квартирному обліку та бути забезпеченим за місцем проживання, зареєстрованим в установленому порядку, житловою площею, що не перевищує 9 кв. метрів на одного члена сім’ї, або проживають (зареєстровані в установленому порядку) у гуртожитку, що підтверджується довідкою про склад сім’ї, виданою за місцем проживання. Суть програми полягає в тому, що кредитна ставка не перевищує 16%, з яких лише 3% сплачує громадянин, а решту 13% компенсує держава.
Більш детальна інформація тут: http://www.molod-kredit.gov.ua/cms/zdeshevlennya-ipoteki.html
У програмі молодіжного кредитування, відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 29 травня 2001 року №584, мають право взяти участь молоді сім’ї та одинокі молоді громадяни, які згідно з законодавством визнані такими, що потребують поліпшення житлових умов. Наприклад, сім’я, в якій чоловік та дружина віком до 35 років включно; неповна сім’я в якій мати (батько) віком до 35 років включно мають неповнолітніх дітей (дитину); одинокі молоді громадяни віком до 35 років включно. Згідно з умовами програми, кандидат повинен зробити перший внесок у розмірі не менш як 6 відсотків вартості будівництва (реконструкції) житла. При цьому, розмір кредиту на придбання житла визначається регіональним управлінням Фонду, виходячи з нормативної площі житла та експертної оцінки.
Більш детальна інформація тут: http://www.molod-kredit.gov.ua/cms/pilgoviy-kredit.html
У 2013 році на виконання цих державних програм було виділене певне фінансування. Проте, через ситуацію в країні та брак коштів у бюджеті, уряд скоротив фінансування державних житлових програм на цей рік. Таким чином, виділених державою коштів достатньо лише для виконання зобов’язань за раніше укладеними договорами. Нові договори у 2014 році поки не укладаються.
Tags: 2014, доступне житло, житлові програми
1. Что означает режим оккупированной территории?
Законодательством Украины, в частности ст. 1 Закона Украины «Об обеспечении прав и свобод граждан и правовой режим на временно оккупированной территории Украины» определено, что временно оккупированная территория Украины является неотъемлемой частью территории Украины, на которую распространяется действие Конституции и законов Украины.
Какие территории относятся к временно оккупированным:
1) сухопутная территория Автономной Республики Крым и города Севастополя, внутренние воды Украины этих территорий;
2) внутренние морские воды и территориальное море Украины вокруг Крымского полуострова, территория исключительной (морской) экономической зоны Украины вдоль побережья Крымского полуострова и прилегающего к побережью континентального шельфа Украины, на которые распространяется юрисдикция органов государственной власти Украины в соответствии с нормами международного права, Конституции и законов Украины;
3) воздушное пространство над территориями, указанными в пунктах 1 и 2.
2.Какие нормативно-правовые акты регулируют правовой режим оккупированной территории?
Конституция Украины, Закон Украины «Об обеспечении прав и свобод граждан и правовой режим на временно оккупированной территории Украины», Закон Украины «О пограничном контроле», Уголовный Кодекс Украины (ст. 332-1, 438), Уголовный процессуальный кодекс Украины, КУоАП (вв . 202, 204-2), Распоряжение КМУ «О временном закрытии пунктов пропуска через государственную границу и пунктов контроля»,
Помните! Оккупация территории Украины Российской Федерацией не означает прекращения действия законодательства Украины, на этой территории распространяется действие законов Украины.
3. Гражданами государства становятся жители оккупированной территории?
Оформление документов, подтверждающих гражданство Украины, удостоверяющих личность (ее специальный статус) для граждан, проживающих на оккупированной территории и лиц, переселившихся с временно оккупированной территории, осуществляет центральный орган исполнительной власти, реализующий государственную политику в сфере миграции (иммиграции и эмиграции).
Для внесения сведений в паспортный документ о месте жительства или пребывания граждан, указанных в частях первой и второй настоящей статьи, может использоваться информация из Государственного реестра избирателей.
4. Какие ограничения прав граждан вводятся при действии режима оккупации?
На временно оккупированной территории на срок действия Закона «Об обеспечении прав и свобод граждан и правовой режим на временно оккупированной территории Украины» устанавливается:
— особый правовой режим пересечения границ временно оккупированной территории (подробнее рассмотрим в следующем вопросе),
— особый правовой режим совершение сделок,
— проведение выборов и референдумов запрещено (парламентские выборы в мажоритарных округах полуострова больше проводиться не будут, даже в случае досрочного прекращения полномочий избранных там ранее депутатов).
На временно оккупированной территории запрещается деятельность, подлежащая госрегулированию (лицензирование, получение разрешительных документов, сертификация и другая хозяйственная деятельность), ввоз и/или вывоз товаров военного назначения, организация железнодорожных, автомобильных, морских, речных, паромных, воздушных сообщений. Запрещено также использование государственных ресурсов, в том числе природных, финансовых и кредитных, запрещено осуществление денежных переводов, а также финансирование или иное содействие вышеперечисленной деятельности.
Подлежащая госрегулированию хоз. деятельность допускается в случаях, если она отвечает государственным интересам Украины, мирному урегулированию конфликта, деоккупации или гуманитарным целям.
5. Какой порядок въезда и выезда из оккупированной территории?
Граждане Украины имеют право на свободный и беспрепятственный въезд на временно оккупированную территорию и выезд с нее через контрольные пункты въезда-выезда при предъявлении документа, который удостоверяет личность и подтверждает гражданство Украины.
Иностранцы и лица без гражданства вынуждены получать для путешествий на полуостров специальное разрешение у центрального органа исполнительной власти, реализующего государственную политику в сфере миграции.
За нарушение режима проезда и выезда из Крыма с целью нанесения ущерба интересам государства з закон предусматривает минимальное наказание в виде 3 лет ограничения свободы с конфискацией транспортного средства.
6. Каковы особенности сделок касательно недвижимого имущества?
Приобретения и прекращения права собственности на недвижимое имущество, находящееся на временно оккупированной территории, осуществляется в соответствии с законодательством Украины за пределами временно оккупированной территории. В случае невозможности осуществления государственным регистратором полномочий по государственной регистрации прав на недвижимое имущество. На временно оккупированной территории любая сделка в отношении недвижимого имущества, в том числе в отношении земельных участков, совершенное с нарушением требований Законодательства, считается недействительным с момента совершения и не создает юридических последствий.
Приобретение права собственности на имущество на временно оккупированной территории допускается только в случае наследования по закону или по завещанию, если наследники относятся к одной из очередей наследников по закону Украины
Закон запретил заключение любых сделок относительно недвижимого имущества физических лиц, временного выбыли из оккупированной территории. То есть, государство не признает отчуждения имущества у граждан Украины, которое состоится без их воли.
Государство Украина будет признавать только те сделки купли-продажи имущества в Крыму, которые были осуществлены в соответствии с украинским законодательством. Правительство будет обязано определить специальный орган, который будет регистрировать такие сделки в Украине.
7. Какие органы осуществляют правосудие?
В связи с невозможностью осуществлять правосудие судами Автономной Республики Крым и города Севастополя на временно оккупированных территориях, изменяется территориальная подсудность судебных дел, в частности, рассмотрение:
— гражданских дел, подсудных местным общим судам, расположенным на территории Автономной Республики Крым и города Севастополя, — местными общими судами города Киева, определяемых Апелляционным судом города Киева (при этом государственная пошлина за подачу иска платится уже после определения суда);
— административных дел, подсудных местным общим судам как административным судам, расположенным на территории Автономной Республики Крым и города Севастополя, — местными общими судами города Киева, определяемых Киевским апелляционным административным судом;
— гражданских дел, подсудных общим апелляционным судам, расположенным на территории Автономной Республики Крым и города Севастополя, — Апелляционным судом города Киева;
— хозяйственных дел Хозяйственного суда Автономной Республики Крым — Хозяйственным судом Киевской области;
— уголовных производств, подсудных местным (районным, городским, районным в городах, городским судам), расположенным на территории Автономной Республики Крым и города Севастополя, — одним из районных судов города Киева, определенным Апелляционным судом города Киева;
— уголовных производств, подсудных Апелляционному суду Автономной Республики Крым и Апелляционному суду города Севастополя, — Апелляционным судом города Киева.
Порядок обеспечения государством социальных прав граждан на оккупированной территории и тех, кто переселился на материковую часть Украины.
Украина принимает все необходимые меры по обеспечению прав и свобод человека и гражданина, предусмотренных Конституцией и законами Украины, международными договорами, всем гражданам Украины, которые проживают на временно оккупированной территории.
Украина взяла обязательства поддерживать и обеспечивать экономические, финансовые, политические, социальные, информационные, культурные и другие связи с гражданами Украины, которые проживают на временно оккупированной территории.
1. Какие категории граждан подлежат социальной защите?
Социальному обеспечению подлежат все категории граждан Украины, которые остались проживать на оккупированной территории или переселились на материковую часть.
2. Виды социальной защиты граждан?
Законом Украины «Об обеспечении прав и свобод граждан и правовой режим на временно оккупированной территории Украины» предусмотрено, что для граждан Украины, которые проживают на временно оккупированной территории или переселившиеся с нее, реализация прав на занятость, пенсионное обеспечение, общеобязательное государственное социальное страхование на случай безработицы, в связи с временной потерей трудоспособности, от несчастного случая на производстве и профессионального заболевания, повлекших утрату трудоспособности, на предоставление социальных услуг выплата пенсий гражданам Украины осуществляется в соответствии с законодательством Украины.
Граждане пожилого возраста, лица с инвалидностью, дети-инвалиды и другие граждане Украины, бездомные лица находящихся в сложных жизненных обстоятельствах и проживающие на временно оккупированной территории, имеют право на получение социальных услуг в соответствии с законодательством Украины.
Знайте! Граждане Украины, которые уволились с работы (прекратили другой вид занятости) и переселились с временно оккупированной территории, при отсутствии документов, подтверждающих факт увольнения (прекращения занятости), регистрируются как безработные и получают обеспечение и социальные услуги по общеобязательному государственному социальному страхованию на случай безработицы согласно данных Государственного реестра общеобязательного государственного социального страхования в порядке, установленном Кабинетом Министров Украины.
Гражданам Украины, которые переселились с временно оккупированной территории и не имеют документов, необходимых для предоставления статуса безработного (паспорт гражданина Украины, регистрационный номер учетной карточки плательщика налогов и т.д.), статус безработного может предоставляться при предъявлении временного удостоверения, подтверждающего личность гражданина Украины. До получения документов и сведений о периодах трудовой деятельности, заработной плате (доходе), страховом стаже, помощь по безработице этим лицам назначается в минимальном размере.
Перерегистрация безработных, переселившиеся с временно оккупированной территории, осуществляется государственной службой занятости по месту пребывания лица.
Важно! Граждане Украины, которые переселились с временно оккупированной территории, имеют право на получение материального обеспечения и социальных услуг в соответствии с законодательством по фактическому месту жительства, пребывания.
Для лиц, которые получали образовательный уровень! Граждане Украины, которые проживают на временно оккупированной территории или переселившиеся с нее, имеют право на продолжение получения определенного образовательного уровня на территории других регионов Украины за счет средств государственного бюджета.
3. Порядок использования права на занятость гражданами, переселившимися на материковую часть Украины.
Если Вы ищете работу, обратитесь в ближайший центр занятости.
В государственной службе занятости единственная база вакансий по всей Украине.
Регистрация в центре занятости проводится независимо от зарегистрированного места проживания или пребывания.
Для регистрации следует иметь:
· Паспорт гражданина Украины;
· Учетную карточку налогоплательщика;
· Трудовую книжку;
· Документы об образовании;
· Военный билет (в случае необходимости).
В ближайшем центре занятости Вам предложат услуги по профессиональной ориентации, Вас:
— Ознакомят с законодательством в сфере труда и занятости;
— Проинформируют о ваших правах во взаимоотношениях со службой занятости;
— Помогут при выборе профессии;
— Дадут рекомендации относительно возможностей профессионального обучения при содействии государственной службы занятости.
Государственная служба занятости все услуги предоставляет БЕСПЛАТНО.
За более подробной информацией нужно воспользоваться бесплатными сервисами государственной службы занятости:
— информационно-справочной телефонной системой
— 0-800-50-50-60 (со стационарного телефона)
— 730 (c мобильного телефона)
Интернет-порталы: www.dcz.gov.ua и www.trud.gov.ua
Tags: окупированые територии