Укрзалізниця має не тільки брати кошти з пасажирів, але й відповідати за незручності, спричинені неякісним наданням послуг.  Про це заявив постраждалий від реформ та «покращень» Максим Щербатюк, юрист Української Гельсінської спілки з прав людини. З цією метою спільно із юридичною компанією «Правочин» було розроблено і подано позов проти Укрзалізниці щодо неякісного надання послуг перевезення поїздами Хюндай.

Як і очікувалося ця зима примножила ті проблеми, які Укрзалізниця накопичувала вже багато років.  Зношеність вагонів і поїздів,  скорочення кількості нічних потягів і станцій на яких вони зупиняються, введення поїздів «Хюндай», які не витримують навіть перших випробувань на надійність,  відсутність чіткого порядку компенсації за затримки поїздів — все це неповний перелік тих проблем з якими мали змогу стикнутися вже чи не кожна людина в цій країні.

Масове порушення права пасажирів на вчасне і комфортне перевезення стало останньою краплею після якої важливим є довести, що пасажир в Україні має право на якісне надання послуг. І єдиним правовим способом це здійснити є звернення до суду за захистом своїх прав.

З метою реалізації цієї цілі було досягнуто домовленості з юридичною компанією «Правочин», яка на безкоштовній основі допоможе створити прецедент успішного захисту свого права пасажирами поїздів Хюндай.

Крім того,  цей досвід планується якомога широко розповсюдити шляхом викладення для публічного ознайомлення узагальненого варіанту позову для того, щоб кожен пасажир, який з вини Укрзалізниці був невчасно доставлений до місця призначення міг спробувати захистити своє право. Вже зараз такий позов є доступний для ознайомлення на сайті Української Гельсінської спілки з прав людини, а також в найближчий час буде доступний також і на сайті юридичної компанії «Правочин».

Потрібно зазначити, що така співпраця юридичної компанії і громадської організації є одним із перших яскравих прикладів роботи задля суспільного блага в Україні. І ми сподіваємося, що це стане поштовхом до розуміння важливості такої роботи для юридичних фірм в Україні

За словами Максима Щербатюка, юриста Української Гельсінської спілки з прав людини: «Українці зацікавлені в якісному залізничному транспорті. Ми готові платити за проїзд. Але за проїзд в комфортних вагонах, в потягах, які не ламаються щодня. Ми хочемо, аби у людей з різними доходами був вибір – їхати на дорогому потязі, чи скористатися дешевим Ми хочемо, аби нас поважали, і в разі надання неякісних послуг компенсували згаяний час. Якщо цього не станеться – будемо боротися, і відстоювати свої права у суді».

Приклад позову до Укрзалізниці можна знайти тут: http://i-law.kiev.ua/?p=542

До   Солом’янського  районного суду м. Києва    

Позивач:

 

 

  

____________________________________

Адреса

тел.

Відповідач 1:

 

 

 

 

 

 

Відповідач 2:

 

 

 

 

 

Ціна позову :

Судовий збір:

 

Державне підприємство «Українська залізнична швидкісна компанія»01032, м. Київ, площа Вокзальна, будинок 1,   код ЄДРПОУ 38137835

тел. 406-99-10

 

 

Державна адміністрація залізничного транспорту України (УКРЗАЛІЗНИЦЯ)

03680 м. Київ, вул. Тверська, буд 5,

тел. 465-00-39

Ел. пошта: uz@uz.gov.ua

 

________ грн.

від сплати судового збору звільнено на підставі п.п.7 п.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір»  

 

 

ПОЗОВНА ЗАЯВА

  1. 1.      Щодо обставин укладення договору пасажирського перевезення.

 

У жовтні 2012 року у мене виникла потреба відвідати місто Харків. При цьому з міста Харкова до міста Києва я планував повернуться в першій половині дня 13 жовтня 2012 року (не пізніш 12 години).

За таких обставин я вимушений був обирати вид транспорту, перевізника, а також  укласти договір перевезення пасажира.

При цьому при обранні виду транспорту та перевізника   я, серед іншого, керувався  інформацією про послуги пасажирського перевезення Державним підприємством «Українська залізнична компанія» надаються , що розміщена на офіційному веб-сайті Державної адміністрації залізничного транспорту України (http ://www.uz.gov.ua) про те, що:

«Головним пріоритетом діяльності компанії є безпека перевезень. Всі аспекти безпеки перевезень жорстко контролюються на чітку відповідність українським та міжнародним стандартам безпеки. Всі працівники компанії, причетні до забезпечення руху поїздів, проходять ретельне навчання у власному навчальному центрі на предмет забезпечення безпеки перевезень. Основними перевагами послуг, які надаються пасажирам поїздами Української залізничної швидкісної компанії є:

 

—          Час подорожі: час подорожі між центрами міст поїздами ІНТЕРСІТІ+ та ІНТЕРСІТІ є співрозмірним із аналогічним та не набагато більшим, ніж при подорожі літаком;

—          Вартість перевезень: не дивлячись на те, що час подорожі суттєво скорочено, вартість перевезень залишається на рівні, типовому для наземного транспорту;

—          Доступність для пасажирів: поїздами ІНТЕРСІТІ+ та ІНТЕРСІТІ вже сьогодні сполучено 7 найбільших міст України, між якими існують найбільші пасажиропотоки;

—          Точність та надійність: рух поїздів здійснюється за чітко розрахованим графіком. Погодні умови та інші фактори не мають такого значного впливу на дотримання графіку руху, як на інші види транспорту;

—          Комфорт: подорожі поїздами ІНТЕРСІТІ+ та ІНТЕРСІТІ є комфортними та зручними для пасажира, що досягається за рахунок сучасного рухомого складу із комфортним інтер’єром та ергономікою, а також високого рівня сервісу для пасажирів;

—          зручний розклад руху: розклад руху розроблено із урахуванням максимальної кількості потреб пасажирів. Зокрема, вдалось уникнути надто пізнього прибуття ранкових поїздів та надто раннього відправлення вечірніх поїздів, що дозволяє пасажирам більш оптимально спланувати свій день.

—          сервіс: орієнтований підхід до перевезень. ДП “Українська залізнична швидкісна компанія” вперше в Україні запроваджує сервіс-орієнтований підхід до здійснення перевезень, який полягає у формуванні комплексного продукту для пасажирів, який зробить подорож швидкою, комфортною та приємною».

Виходячи зі змісту вищезазначеної інформації про послуги, які надаються та способу ї розповсюдження – ця інформація є рекламою в розумінні ст. 1 Закону України «Про рекламу».  

Обираючи вид перевезення та перевізника я також  керувався  інформацією, що офіційному веб-сайті Державної адміністрації залізничного транспорту України (http://www.uz.gov.ua) у розділі «Розклад руху пасажирських поїздів», вищезазначений електропоїзд мав відправитися з Харкова 13.10.2012р. об 06 год. 50 хв. та прибути в той же день до м. Києва об 11. год.30 хв.

Відповідно до ст. 910 Цивільного кодексу України За договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов’язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а пасажир зобов’язується сплатити встановлену плату за проїзд. Укладення договору перевезення пасажира   підтверджується видачею  квитка, форма якого встановлюється відповідно до транспортних кодексів (статутів).

Згідно до ч.2 ст. 910 ЦК України укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка та багажної квитанції, форми яких встановлюються відповідно до транспортних кодексів (статутів).

Таким чином у жовтні 2012 року  мною було придбано квиток на швидкісний електропоїзд   «Інтерсіті+» №161/164 сполученням м.Харків – м. Київ для проїзду із міста Харкова до міста Києва 13 жовтня 2012 року (копія квитка додається).

Послуги пасажирського перевезення за вищезазначеним маршрутом надає Державне підприємство «Українська залізнична швидкісна компанія».

Таким чином час, протягом якого я сподівався дістатися з міста Харкова до міста  Києва, становив 03 год. 40 хвилин.

Крім того, суттєвою обставиною при придбанні квитка саме на цей швидкісний електропоїзд був час його прибуття до м.Києва (11 годин 30 хвилин), що дозволяло б у вихідний день належним чином відпочити, приділити час дружині та дитині, виконати ніші заздалегідь заплановані справи.

Саме вищезазначені обставини були визначальними фактором коли я вирішив скористатися послугами  цього швидкісного електропоїзда, незважаючи на те, що ціна квитка — 194 грн. 51 коп. є вищою ніж на інші поїзди, що прямують у вказаному напрямку.

 

  1. 2.      Щодо виконання перевізником своїх зобов’язань та порушення прав

 

Відповідно до ч. 1 ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Частиною 2 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до п.1 ч.1 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини;

Відповідно до ч. 1 ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Статтею 8 Закону України «Про залізничний транспорт» також передбачено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов’язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень.

Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізниць та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.

Як зазначено вище, придбавши квиток на швидкісний електропоїзд «Інтерсіті+» №161/164, я уклав договір перевезення пасажира з Державним підприємством «Українська залізнична швидкісна компанія».

Частиною 2 ст. 530 ЦК України передбачено якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до п. 2. Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1997 р. N 252 обслуговування громадян залізничним транспортом регулюється Законами України «Про транспорт», «Про залізничний транспорт», «Про підприємництво», «Про захист прав споживачів», «Про підприємства в Україні», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про транспорт» підприємства транспорту зобов’язані забезпечувати:

потреби громадян, підприємств і організацій у перевезеннях;

обслуговування пасажирів під час довготривалих перевезень доброякісною питною водою, харчуванням, можливість задоволення інших біологічних потреб;

якісне і своєчасне перевезення пасажирів, вантажів, багажу, пошти;

виконання державних завдань (контрактів) щодо забезпечення потреб оборони і безпеки України;

безпеку перевезень;

безпечні умови перевезень;

запобігання аваріям і нещасним випадкам, усунення причин виробничого травматизму;

охорону навколишнього природного середовища від шкідливого впливу транспорту;

права на пільги громадян щодо користування транспортом.

Статтею 4 Закону України «Про захист прав споживачів» також передбачено, що  споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб серед іншого мають право на  належну якість продукції та обслуговування;

Пунктом 11.1. Правил  перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, що затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28 липня 1998 р. N 297  (надалі – Правила перевезень пасажирів) передбачено, що пасажир має право на  безпечне і своєчасне доставлення до місця призначення, вказаного у проїзному документі, обслуговування під час перевезення згідно зі встановленими нормами;

Водночас пунктом 11.3 Правил перевезень пасажирів перевізник, серед іншого,  зобов’язаний безпечно перевезти пасажира від пункту виїзду до пункту призначення, вказаного у проїзному документі, надавши місце згідно з придбаним проїзним документом;

Однак, вибувши з міста Харкова згідно розкладу, швидкісний електропоїзд «Інтерсіті+» №161/164 зупинився приблизно через 30 хвилин та вже не зміг надалі самостійно здійснювати рух.

Протягом незапланованої зупинки ні керівництво електропоїзду ні стюарди, які були у вагонах не повідомляли пасажирів про причину зупинки, а також можливий час затримки.

Більш того пасажирам швидкісного електропоїзду  начальник електропоїзду уникав зустрічей з пасажирами, що, в свою чергу, унеможливило складення Актів про наявність обставин, що могли стати підставою для майнової відповідальності перевізника.

Приблизно через годину після незапланованої зупинки електропоїзда,  останній було приєднано до тягача, який з невеликою швидкістю потягнув електропоїзд в напрямку Києва.

Лише близько 10 години ранку електропоїзда було запропоновано пересісти до  електропоїзда іншого класу.

При цьому пересадка з одного електропоїзда поїзда до іншого відбувалася в непристосованих для цього  умовах (не на станції та не з обладнаної належним чином  платформи) коли пасажири змушені були стрибати майже з метрової висоти на щебінь, а потім підійматися на таку ж висоту до іншого поїзда у якому пасажирів було доставлено до міста Києва.

Крім того, враховуючи вищезазначені обставини, що спричинили збільшення тривалості подорожі майже на 4 години, перевізник не подбав про забезпечення пасажирів продуктами харчування, гарячим чаєм тощо оскілки будь-які  продукти харчування та будь-які напої  в поїзді, яким нас було доставлено до м. Києва були відсутні.

Таким чином майже вся подорож відбувалась в умовах, які не відповідають тим, на які я розраховував купуючи квиток на швидкісний електропоїзд ІНТЕРСІТІ+.

Внаслідок зазначених подій я прибув до Києва лише в 15 год. 10 хв., що 3 год. 40 хв. перевищувало час планового прибуття швидкісного електропоїзда «Інтерсіті+» №161/164.

Про вищезгадані обставини та незадовільну якісь надання послуг я повідомив Перевізника (Державне підприємство «Українська залізнична швидкісна компанія») та просив відшкодувати завдані мені збитки.

Листом від 05.11.2012 року (копія додається) Державне підприємство «Українська залізнична швидкісна компанія» визнало факт зупинки електропоїзда «Інтерсіті+» №161/164, який мав місце 13.10.2012 року, але посилаючись на те, що Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти, що затверджені Наказом Мінтрасу від 27.12.2006 року не передбачено відповідальності перевізника у задоволенні моїх вимог було відмовило.

Крім того, вищезгадані обставини також, а також непрофесійність та непідготовленість персоналу перевізника  висвітлювалася також в багатьох друкованих та електронних засобах масової інформації.

Згідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Таким чином перевізником було допущено порушення  власних зобов’язань за договором пасажирського перевезення, а відтак порушено і мої права на належну якість обслуговування,  якісне та своєчасне перевезення, безпечне і своєчасне доставлення до місця призначення тощо.

 

  1. 3.                  Щодо наслідків порушення ДП «Українська залізнична компанія» зобов’язань за договором перевезення пасажира

 

Статтею  611 ЦК України визначені правові наслідки порушення зобов’язання.

Так, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов’язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

 

  1. 4.      Щодо сплати неустойки.

 

Відповідно до ч. 1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Частиною 3 ст. 549 ЦК України  визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до п 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством.

Враховуючи те, що тривалість послуги з перевезення встановлена в годинах, а прострочення виконання послуги відбулося на 3 години 40 хв. відповідач  має сплатити пеню в розмірі _______грн. (_______(вартість білету) х 3%) за кожну повну годину запізнення.

Таким чином, загальний розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача  складає ________грн. (розмір пені за кожну годину просрочення х кількість повних годин просрочення)

 

 

  1. 5.      Щодо відшкодування збитків та моральної шкоди;

 

а) щодо відшкодування збитків;

Згідно до ст. 1209 ЦК України виготовлювач товару, що є нерухомим майном, виконавець робіт (послуг) зобов’язаний відшкодувати шкоду, завдану фізичній або юридичній особі внаслідок конструктивних, технологічних, рецептурних та інших недоліків товару, робіт (послуг), а також недостовірної або недостатньої інформації про них.

Відшкодування шкоди не залежить від вини виготовлювача товару, що є нерухомим майном, виконавця робіт (послуг), а також від того, чи перебував потерпілий з ними у договірних відносинах.

Матеріальна шкода полягає у різниці між вартістю сплаченого мною квитка на електропоїзд «Інтерсіті+» та вартістю квитка на електропоїзд, яким нас було доставлено до м. Києва.

Крім того, відповідно до п. 9.4.3 Правил перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, у випадках переведення пасажира з вини залізниці до вагона нижчої категорії йому має бути виплачена різниця вартості проїзду.

Оскільки на момент подання позову мені не відома вартість проїзду в поїзді, яким 13.10.2012р.  було доставлено пасажирів електропоїзда «Інтерсіті+» до м. Києва, вважаю необхідним витребувати зазначені дані у Відповідача 1.

Клопотання про витребування доказів буде заявлене позивачем додатково.

Крім того, з огляду на те, що на цей час, позивач не має в своєму розпорядженні документів на підтвердження вартості перевезення іншим електропоїздом, позивач  залишає за собою право доповнити свої позовні вимоги вимогою про  стягнення збитків.

У цьому розділі необхідно зазначати про матеріальні збитки які були нанесені Вам внаслідок неякісного надання послуг.

(Важливо зазначити, що тут в найближчий час спробуємо додати обґрунтування і щодо можливих інших варіантів завданих Укрзалізницею матеріальних збитків)

 

б) щодо відшкодування моральної шкоди

 

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

При цьому згідно до ч.2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Частиною 3 статті 23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування.

Згідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема при порушенні зобов’язань, які підпадають під дію Закону «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов’язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Пунктом 5 ч.1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що  споживачі мають право на   відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

При цьому згідно до п. 15 ч.1 ст. 1 цього ж Закону недолік — будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред’являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).

Під продукцією в розумінні п. 16 ч.1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» розуміється  будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.

Таким чином, споживач (пасажир) права якого порушені при наданні послуг перевезення має беззаперечне право на відшкодування моральної шкоди, завданої йому  внаслідок протиправної поведінки перевізника яка полягає у  істотному та грубому порушенні прав пасажира та допущенні істотних порушень договору перевезення пасажира.

Відповідно до п.4. Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров’я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне — за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Вищезазначене  грубе порушення перевізником  умов договору перевезення завдало мені глибоких психічних та фізичних страждань оскілки після зупинки швидкісного електропоїзда я не мав будь-якої інформації про тривалість зупинки, час прибуття поїзду до Києва та взагалі про можливість продовження подорожі, що  призвело до значної психологічної виснаженості, а час подорожі та її умови в свою чергу також призвели і до фізичної виснаженості.

Крім того, прибуття до міста Києва із значним запізненням, крім вищезгаданих наслідків, мало наслідком  порушення звичайного життєвого ритму, зменшення часу, який я планував приділити сім’ї оскільки внаслідок фізичної та психічної виснаженості я вимушений був докладати додаткових зусиль задля відновлення власного фізичного та психологічного стану.

Значне запізнення швидкісного електропоїзду також призвело і до порушення стосунків із дружиною через виникнення конфліктної ситуації пов’язаної із неможливістю реалізації того, що було заздалегідь заплановано на цей день.

Окремо вважаю за необхідне виділити  ту обставину, що звертаючись до відповідачів із листом про відшкодування завданих збитків я сподівався на те, що останній, усвідомлюючи свою вину у порушенні зобов’язань та глибину мої фізичних та психічних страждань, відшкодує завдані мені збитки, але всупереч моїм сподіванням в задоволенні моїх вимог було відмовлено, що тільки поглибило ті психічні страждання які я отримав внаслідок вищезгаданого істотного порушення перевізником своїх зобов’язань.

Вищезазначені обставини  можуть бути підтверджені показами моєї дружини.

Більш того, сама по собі необхідність звернення до суду за захистом своїх прав також має наслідком душевні переживання, які  безумовно негативно вливають на мій фізичний та психічний стан.

Розмір моральної шкоди, яку завдано мені протиправними діями відповідачів виходячи вищезазначеної глибини та тривалості  моїх психічних та фізичних страждань, критеріїв розумності та справедливості  я оцінюю в суму ____________грн.

 

  1. Щодо забезпечення прав пасажира на  якісне і своєчасне перевезення та безпечне перевезення. (ЦІ ВИМОГИ МИ НЕ РЕКОМЕНДУЄМО ВКЛЮЧАТИ У ПОЗОВ АЛЕ ВВАЖАЄМО ЗА ДОЦІЛЬНЕ ЇХ ВІДСТОЯТИ В НАШІЙ СТРАТЕГІЧНІЙ СПРАВІ)

 

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про залізничний транспорт»  рухомий склад, обладнання та інші технічні засоби, які постачаються залізничному транспорту, повинні відповідати вимогам безпеки руху, схоронності вантажів, охорони праці, екологічної безпеки і мати відповідний сертифікат.

Відповідно до п. 9.1. Правил технічної експлуатації залізниць України, що затверджені наказом Міністерства транспорту України від 20 грудня 1996 р. N 411 рухомий склад, а також спеціальний самохідний рухомий склад має утримуватися в експлуатації у справному стані, що забезпечує безперебійну роботу, безпеку руху, охорону праці, і своєчасно проходити планово-попереджувальні види ремонту і технічного обслуговування.

Враховуючи, що затримка електропоїзда «Інтерсіті+», яка сталася 13 жовтня 2012 року не є одиничним випадком, а поламки в дорозі зазначених швидкісних поїздів, не вихід останніх в рейс, мають місце майже щотижня та стали звичним явищем для залізничного транспорту в Україні слід дійти висновку про те, що  швидкісні електропоїзди «Інтерсіті+» марки «Хюндай» є такими, що не відповідають вимогам, які ставляться до  рухомого складу   оскільки неспроможні своєчасно та безпечно виконувати регулярні пасажирські перевезення.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про залізничний транспорт» перевізники зобов’язані забезпечувати: своєчасне якісне перевезення пасажирів, вантажів, багажу, вантажобагажу та пошти; розвиток інфраструктури залізничного транспорту загального користування, транспортних послуг; схоронність вантажів, що перевозяться; охорону навколишнього природного середовища від шкідливого впливу залізничного транспорту загального користування.

Згідно до п. 1 Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29 лютого 1996 р. N 262 (надалі-Положення)  Державна адміністрація залізничного транспорту (Укрзалізниця) є органом управління залізничним транспортом загального користування, підвідомчим Мінінфраструктури.

Пунктом 3 вищезазначеного Положення до основних завдань Державної адміністрації залізничного транспорту (Укрзалізниця) серед іншого віднесені   організація злагодженої роботи залізниць і підприємств з метою задоволення потреб суспільного виробництва і населення в перевезеннях, забезпечення ефективної експлуатації залізничного рухомого складу, його ремонту та оновлення.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на регулярність порушень договорів пасажирських перевезень  слід дійти висновку про не виконання Державною адміністрацією залізничного транспорту (Укрзалізниця) вимог основних завдань, що покладні на неї вищезазначеним Положенням.  

Водночас таке не виконання порушує права пасажирів на якісне і своєчасне перевезення та безпечне перевезення залізничним транспортом.

За таких обставин, вважаю  за необхідне звертися до суду з вимогою зобов’язати Державну адміністрацією залізничного транспорту (Укрзалізниця) забезпечити організацію злагодженої роботи Державного підприємства «Українська залізнична швидкісна компанія»  та забезпечити ефективну експлуатацію залізничного рухомого складу та приведення останнього у відповідність до вимог  п.9.1. Правил технічної експлуатації залізниць України, що затверджені наказом Міністерства транспорту України від 20 грудня 1996 р. N 411.

 

  1. 7.                  Щодо недобросовісності реклами про пасажирські перевезення, які надаються ДП  «Українська залізнична швидкісна компанія», що розміщена на офіційному сайті Державної адміністрації залізничного транспорту (Укрзалізниця)  (http://www.uz.gov.ua/about/general_information/entertainments/ukrainian_fastspeed_railway_company/)  (ЦІ ВИМОГИ МИ НЕ РЕКОМЕНДУЄМО ВКЛЮЧАТИ У ПОЗОВ АЛЕ ВВАЖАЄМО ЗА ДОЦІЛЬНЕ ЇХ ВІДСТОЯТИ В НАШІЙ СТРАТЕГІЧНІЙ СПРАВІ)

 

Як зазначено вище, обираючи перевізника  я керувався рекламою послуг, які надаються ДП «Українська залізнична швидкісна компанія», що розміщена на офіційному сайті Державної адміністрації залізничного транспорту (Укрзалізниця)  (http://www.uz.gov.ua/about/general_information/entertainments/ukrainian_fastspeed_railway_company/) (докази розміщення на сайті додаються).

Зі змісту рекламної інформації вбачається, що рух поїздів здійснюється нібито за чітко розрахованим графіком. Погодні умови та інші фактори не мають такого значного впливу на дотримання графіку руху, як на інші види транспорту, що свідчить про точність та надійність.

Проте обставини цієї справи, а також інформація яка регулярно розповсюджується засобами масової інформації свідчать про протилежне – значна кількість рейсів що здійснюються електропоїздами  ДП «Українська залізнична швидкісна компанія»,  суттєво не дотримуються графіку руху.

Більш того, як вбачається з інформації що поширена 20.12.2012 року на офіційному Урядовому порталі (сайт http://www.kmu.gov.ua)  Компанія Hyundai Corporation принесла вибачення за завдані українським пасажирам незручності при користуванні швидкісними електропоїздами власного виробництва та вже розпочала роботи з ліквідації несправностей, які у першу чергу пов’язані зі складними зимовими погодними умовами. Про це йдеться у листах компанії, направлених на адресу Укрзалізниці та державного підприємства «Українська залізнична швидкісна компанія».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про рекламу» рекламою є інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару;  При цьому недобросовісною рекламою є  реклама, яка вводить або може ввести в оману споживачів реклами, завдати шкоди особам, державі чи суспільству внаслідок неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення, замовчування, порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження;

Статтею 28 Закону України «Про рекламу» передбачено, що публічне спростування недобросовісної та неправомірної порівняльної реклами здійснюється добровільно або за рішенням суду.

За таких обставини слід дійти висновку про те, що реклама послуг, які надаються ДП «Українська залізнична швидкісна компанія», що розміщена на офіційному сайті Державної адміністрації залізничного транспорту (Укрзалізниця)  (http://www.uz.gov.ua/about/general_information/entertainments/ukrainian_fastspeed_railway_company/) є недостовірно рекламою  оскільки вводить споживачів в оману внаслідок  недостовірності та підлягає спростуванню в судовому порядку.

 

 

  1. 8.      Щодо права на захист цивільного права.

 

Відповідно до ст. 15 ЦК України  кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини другою ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів, серед іншого, можуть бути: примусове виконання обов’язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Враховуючи на викладене, керуючись ст.ст. 3, 109, 118-119, ЦПК України, ст.11,15,16,23,509,530,549,610,611,909,1209 ЦК України, ст. 8,11 Закону України «Про залізничний  транспорт», ст. 12 Закону України «Про транспорт», ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів»,

прошу:

  1. Стягнути з Державного підприємства «Українська швидкісна залізнична компанія» пеню у розмірі ______ грн.
  2. Стягнути  з Державного підприємства «Українська швидкісна залізнична компанія» матеріальну шкоду  у розмірі __________ грн.
  3. Стягнути  з Державного підприємства «Українська швидкісна залізнична компанія» моральну шкоду  у розмірі __________ грн.
  4. Зобов’язати   Державну адміністрацією залізничного транспорту (Укрзалізниця) забезпечити організацію злагодженої роботи Державного підприємства «Українська залізнична швидкісна компанія»  та забезпечити ефективну експлуатацію залізничного рухомого складу та приведення останнього у відповідність до вимог  п.9.1. Правил технічної експлуатації залізниць України, що затверджені наказом Міністерства транспорту України від 20 грудня 1996 р.N 411. (ЦІ ВИМОГИ МИ НЕ РЕКОМЕНДУЄМО ВКЛЮЧАТИ У ПОЗОВ АЛЕ ВВАЖАЄМО ЗА ДОЦІЛЬНЕ ЇХ ВІДСТОЯТИ В НАШІЙ СТРАТЕГІЧНІЙ СПРАВІ)
  5. Зобов’язати Державне підприємство «Українська швидкісна залізнична компанія»  та Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця» спростувати поширену  інформацію  шляхом розміщення  на офіційному сайті Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця» (http://www.uz.gov.ua/about/general_information/entertainments/ukrainian_fastspeed_railway_company/)  відомостей  наступного   змісту:» Інформація  про  те, що рух швидкісних електропоїздів «Інтерсіті+» здійснюється за чітко розрахованим графіком, а погодні умови та інші фактори не мають такого значного впливу на дотримання графіку руху, як на інші види транспорту, що свідчить про точність та надійність.  не відповідає дійсності». (ЦІ ВИМОГИ МИ НЕ РЕКОМЕНДУЄМО ВКЛЮЧАТИ У ПОЗОВ АЛЕ ВВАЖАЄМО ЗА ДОЦІЛЬНЕ ЇХ ВІДСТОЯТИ В НАШІЙ СТРАТЕГІЧНІЙ СПРАВІ)

 

Додатки:

1)      копії позовної заяви відповідно до кількості відповідачів

2)      копії всіх документів, що додаються до позовної заяви відповідно до кількості відповідачів

_______________

«____» _______ 201_ року

 

Tags: , ,

Це відео варто продивитися усім, хто планує звертатися в Європейський суд з прав людини

Tags: ,

admin on 1 января, 2013

У зв’язку із прийняттям ЗУ «Про державний бюджет України на 2014 рік» вніс необхідні зміни щодо розмірів допомоги при народженні дитини. Користуйтесь:

— допомога при народженні дитини (укр)

— помощь при рождении ребенка (рус)

 

Також внесені зміни до статей щодо інших видів допомог на дітей:

— допомога одиноким матерям(укр)

— допомога по догляду за дитиною до 3 років (укр)

— допомога при усиновленні (укр)

— допомога по вагітності та пологам (укр)

— допомога на дітей над якими встановлено опіку або піклування (укр)

 

 

 

 

Tags: , , , ,

admin on 14 декабря, 2012

Як і очікувалося ця зима примножила ті проблеми, які Укрзалізниця накопичувала вже багато років.  Зношеність вагонів і поїздів,  скорочення кількості нічних потягів і станцій на яких вони зупиняються, введення поїздів «Хюндай», які не витримують навіть перших випробувань на надійність,  відсутність чіткого порядку компенсації за затримки поїздів,  порушення трудових прав самих працівників Укрзалізниці все це неповний перелік тих проблем з якими мали змогу стикнутися вже чи не кожна людина в цій країні.

Особливо показовим в цьому контексті є поїзди, які за дуже не маленькі кошти купили з далекої Кореї.   Впевнений за ці кошти можна було б оновити таки велику частину «зношених» пасажирських вагонів і можливо купити нові.  А замість того маємо, що не вирішивши проблеми зношеності вагонного складу керівництво Укрзалізниці створили нову проблему, яка вже також має ім’я і фамілію  – Поїзд Хюндай.

Ні для кого вже не секрет, що люди вже бояться їхати «супершвидкісними» потягами Хюндай по сніжним полям України.  Це вже перетворюється на гру  в лотерею головною винагородою якої є витягнути  білет без запізнення потягу.  Для тих кому не пощастить Укрзалізниця підготовила ще додаткові «бонуси» — холод  і темрява у вагоні, заблоковані туалети, не працюючий Інтернет і відсутність будь-якої надії на компенсацію.

Хто хоче переконатися може перевірити скільки поїздів Хюндай за останній час не доїхали вчасно до свого місця призначення.  Потрібно зазначити, що в кожному з поїздів їхало по більше ніж 500 людей. Цікаво тепер подивитися в очі тому хто говорив про надійність, швидкість і комфортність потягів Хюндай навесні цього року.  Коли Міністр інфраструктури стверджував про прорив у напрямку пасажирських перевезень. Все це виявилось черговим «пакращенням», яке лише пришвидшило руйнування галузі пасажирських перевезень в Україні.

Введення у графік руху поїздів Хюндай стало однією із причин виникнення ще однієї проблеми – оптимізації «нічних» потягів. Коли на догоду нібито «швидкісному» денному руху поїздів було відмінено велику кількість потягів, які були дуже зручними і доступними для багатьох людей. Тепер маємо ситуацію коли на нічні поїзди є величезний дефіцит  білетів і дуже часто фактично немає можливості купити квитки на такі поїзди.  Зате білети на дорогі денні поїзди завжди є в наявності.

Вирішити цю проблему знову були покликані Хюндаї … але вже нічні.  Напевно в Укрзалізниці подумали, що люди  мріють про те, щоб провести «комфортно-сидячи»  цілу ніч в електричці, замість «нестерпних» лежачих умов у звичайних потягах.

Ще один наслідок введення поїздів «Хюндай» і відміни «нічних» потягів стало те, що працівників Укрзалізниці почали скорочувати, «рекомендувати» купувати облігації, які випускає Укрзалізниця,  також почався тиск на профспілки залізничників. Прикладом у цьому контексті може слугувати ситуація з Вільною профспілкою Харківської  вагонної дільниці № 1 Південної залізниці. Коли на спроби захистити трудові права залізничників цією профспілкою керівництво Південної залізниці здійснює безкінечні перевірки  її членів, а також порушує судові справи проти її голови і створює перешкоди у користуванні приміщенням профспілки.

І все це за те, що залізничники не побоялися заявити про порушення трудових прав, що стається на Укрзалізниці про корупцію,  а також про проблемність поїздів Хюндай і шкідливість скорочення «нічних потягів»  проявивши свою солідарність із нами пасажирами.

Все в цьому світі взаємопов’язано, тим більше цей принцип діє у транспортній галузі, де не можна приймати непродуманих і необґрунтованих  рішень, які можуть мати довгострокові негативні наслідки.  На жаль, в галузі перевезень залізничним транспортом такі рішення були прийняті і  кожен з нас може на собі відчути  наслідки  цих рішень. І доводиться констатувати, що так погано, як зараз Укрзалізниця ще ніколи не працювала.

Днями надійшла відповідь від Укрзалізниці на звернення щодо вимоги якісних послуг,  яке було підписано трьома з половиною сотнею людей (повний текст поданий у кінці статті). У відповіді це державне підприємство в черговий раз поінформувало про те, що справді в Укрзалізниці величезні проблеми. Але в той же час  було зазначено, що «у разі відмови від змін, що нині впроваджуються, неможливо буде забезпечити курсування пасажирських поїздів». Я переконаний, що у разі продовження рухом цих реформ наслідок буде таким самим.

 

Укрзалізниця- відповідь на звернення

Tags: ,

В першу чергу кидається в очі, те, що відкрита зранку лінія швидкісного трамваю – об’єкт далекий від закінченості. Фактично все недороблене. Станції, переходи, самі трамваї. Всюди чатують аварійні машини різних комунальних служб.  Повне відчуття, що відбувається певний експеримент і  ті, які його проводять далеко невпевнені в тому, що все буде працювати так як треба.

Судячи по всьому вибори керують всім, що влада робить.  Треба відкрити об’єкт до вибрів – будь-ласка – Іподром, швидкісний трамвай – і те, що ці об’єкти недороблені нікого не хвилює. Більше того, говориться про те, що все заради людей, щоб вони мали змогу якнайшвидше скористатися досягненнями влади і нікому нецікава безпека і комфорт тих, хто буде цими досягненнями користатися.  В цьому плані згадую вчорашню свою подорож, коли переповнений трамвай тільки виїхавши із станції, роблячи досить крутий поворот на естакаді вистою десятка метрів,  суттєво нахилився і було враження що якщо б в цей трамвай ввійшло трохи більше людей… всім було б непереливки.

І найголовніше, замість того, щоб здійснити те, про що вже довгий час мріє велика кількість мешканців Троєщини – на кінець то провести в цей район  метро, влада  вигадує різноманітні «несправжні» замінники – для того, щоб до виборів було враження, що «криза – подолана і стабільність – досягнута».

Тут достатньо багато фото цього досягнення:  http://interesniy-kiev.livejournal.com/3949712.html

 

Як стало відомо після переписки з Укрзалізницею, це державне підприємство планує частково компенсувати пасажирам вартість білетів, куплених на поїзд №161 Харків-Київ 13 жовтня 2012 року.

Нагадаю, що цей «супершвидкісний» поїзд Хюндай відзначився незбагненно високою швидкістю і надійністю. І замість того, щоб прибути до Києва о 11.30 він зламався через 30 хвилин після від’їзду з Харківського вокзалу і прибув до Києва вже на українському поїзді після третьої години дня. Більш детальніше про цю подорож можна почитати у відповідній статті.

Цікаво є те, що відразу після приїзду цього поїзду адміністрація вокзалу в м. Києві відмовилася виплачувати будь-які компенсації достатньо великій кількості пасажирів (орієнтовно 50 людей) аргументуючи тим, що ніяких підстав для цього немає. Звернення по Гарячій ліній Міністерства інфраструктури України також нічого не принесли.

І ось через тиждень після події Укрзалізниця таки вирішила, що пасажири все ж таки мають право на компенсацію. Але цю інформацію Укрзалізниця ніде не розповсюдила — ні на сайті ні якимось іншим чином напевно з метою щоб більше пасажирів дізналися про цю новину 🙂

Зрозуміло, що кількість людей, які зможуть отримати таку компенсацію буде надзвичайно маленькою. Фактично це будуть лише ті, хто письмово звертався в Укрзалізницю, а це одиниці. Тому заохочую розповсюдити цю інформацію, щоб якомога більша кількість людей дізналася про це.

Крім того, сподіваюсь, що деякі з пасажирів матимуть достатньо сил і натхнення захищати свої права у судовому порядку.

Нагадую також, що триває збір підписів під Зверненням щодо надання якісних послуг від Укрзалізниці, яке буде на цьому тижні надіслане адресатам.  Підписати звернення можна тут: http://www.petitions247.net/ukrzalyznytsa 

 

 

Tags: ,

Міністру інфраструктури України Борису Колеснікову

Керівнику Укрзалізниці Володимиру Козаку

 

Шановні керівники Укрзалізниці,

Як людина, яка регулярно користується послугами цього державного підприємства, сплачує кошти в державний бюджет і цим сприяє регулярній виплаті вашої зарплати,  звертаюсь з наступним листом:

Можливо ви не знаєте, але реформи, проведені на «Укрзалізниці» протягом 2011-2012 років є НЕВДАЛИМИ. А саме:

—          змінення графіку руху поїздів;

—           ліквідація багатьох «нічних» потягів;

—           введення швидкісного сполучення з використанням потягів Хюндай;

—           обмеження прав працівників «Укрзалізниці» і їх профспілок.

Все це призводить до зменшення доступності залізничного виду транспорту, збільшення вартості білетів, зменшення комфортності перевезень, порушення трудових прав працівників цього транспортного підприємства.

Зміна графіку руху поїздів призвела до значного скорочення кількості «нічних» потягів. Спроба їх замінити швидкісними «денними» потягами Хюндай  веде до того, що суттєво обмежуються можливості людей добратися до місця їхньої подорожі в найбільш прийнятних для них час і за найбільш прийнятну ціну, а інколи ставить під питання саму можливість поїздки.

Через ваші реформи створився постійний дефіцит місць на «нічні» поїзди, а відсутність альтернативи призводить до того, що люди змушенні платити фактично у два рази більшу ціну за перевезення. Без належної швидкості, комфорту і надійності.

Можливо вам не повідомляли, але потяги Хюндай регулярно ламаються і запізнюються на 3-4 години (чому я особисто став свідком).  Ці потяги не є комфортними, оскільки не можна вважати комфортними умовами для довготривалої поїздки формат «електрички», коли людина має мало місця для ніг і  велику близькість сусідів по ряду. В цих потягах Інтернету  більше немає ніж є, а також  відсутні розетки у кожному ряді.

І звісно, жодної компенсації за запізнення цих самих Хюндай пасажирам не пропонується.

Звертаю  увагу і на те, що внаслідок «покращень», здійснених на Укрзалізниці постраждали не тільки пасажири, але й працівники підприємства. Про що свідчать неодноразові акції профспілок залізничників, а також порушення прав самих цих профспілок про що ними заявляється.

Враховуючи все вищенаведене вимагаю:

—              Повернути «нічні» поїзди, курсування яких було «оптимізовано» у 2012 році (№ 352/351 Одеса – Чернівці; № 628/627 Миколаїв – Кривий Ріг;  № 347/348 Маріуполь – Санкт-Петербург;  № 137/138 Івано-Франківськ – Київ;  № 603/604 Чернівці – Львів;  № 113/114 Полтава – Київ;  № 115/116 Харків – Трускавець;  № 343/344 Харків – Київ;  № 349/350 Харків – Івано-Франківськ та інші) ,  які дають людям можливість вибору оптимального маршруту і часу поїздки, а інколи навіть визначають можливість поїздки;

—              затвердити порядок компенсацій за тривалу затримку поїздів;

—              зменшити вартість перевезення денними швидкісними потягами враховуючи, що Укрзалізниця є монополістом і надання послуги пасажирських перевезень несе також і соціальну функцію;

—              забезпечити адекватний рівень надійності і комфорту швидкісних потягів;

—              забезпечити захист і реалізацію трудових прав працівників «Укрзалізниці».

 

Підписати це звернення можна за адресою: http://www.petitions247.net/ukrzalyznytsa 

Через неділю воно буде відправлено адресатам.

Закликаю підписуватися всіх кому не байдуже  як, чим і за яку ціну  добиратися поїздом до місць свого призначення.

 

Tags: , , ,

admin on 13 октября, 2012

Дивна штука ці поїзди Хюндай. Здавалось би, що введення цих поїздів мало б покращити надання послуг з перевезення але декілька днів назад, а саме 13 жовтня мав нагоду пересвідчився, що це далеко не так.

Досить довгий час у мене не було нагоди скористатися радістю поїздки цими поїздами але ця спроба показала всю комфортність і надійність цих поїздів. І не даремно мені інтуїція підказувала… не їдь цими поїздами. І ще ця поїздка підтвердила, що ці поїзди більше направлені на заробляння грошей ніж для якісного надання послуг.

З самого початку мені ці поїзди були подібні на багатофункціональні засоби «три в одному». А отже, покликані швидко доставити пасажирів в пункт призначення, плюс дати додаткові зручності під час перевезення — комфортні місця, наявність розеток, доступ до Інтернету, у кожного столик який висувається.  Як у відповідному рекламному буклету Укрзалізниці – швидко, комфортно, надійно. Все в одному.

А що насправді. Не встигли ми виїхати з Харкова і через півгодини поїзд вже не зміг самостійно рухатися, враження було ніби комп’ютер який включили зламався і все потухло. Для мене стало зрозумілим, що цей дощ надовго… і подорож перестає бути сумною.  Одним словом «кина не будет электричество кончилось».

Пройшло 15 хв. ніякої інформації… пів години, година… жодного оголошення, жодного повідомлення що ж сталося. Стюарти, вони тут так називаються,  якщо і з’являються то намагаються просто пробігти по вагону, щоб ніхто не спинив… а на питання відповідають… що їдемо.  Звичайно нащо простих людей інформувати, що ж сталося і як довго це буде тривати.

Вся інформація від людей, які намагаються пробитися до тих, хто керує потягом… але і без цієї інформації зрозуміло, що все зламалось і саме тому поїзд не їде.

Через більше ніж годину підтягли до нас тягач і ми поїхали. Я думаю не варто говорити, що вся електрика в поїзді була відключена і ми зі швидкістю менше ніж 10 км за годину поповзли у напрямку Києва.

Дивно так, дивитися через вікно швидкісного потяга і бачити як проста приміська електричка переганяє цей поїзд немов би іномарка, яка переганяє інвалідку.  Насправді потяг Хюндай у цьому випадку справді є подібний на цю «легендарну” машину тільки скрипить ще сильніше.

У цей час до одного із моїх сусідів по вагону подзвонили рідні з метою побажати хорошої дороги… це було дуже доречно враховуючи наш стан… всі навколишні посміхнулися і «хорошим” словом знову  згадали поїзд Хюндай.

Потрібно сказати, що навіть наше повзання тривало недовго. Ми в черговий раз зупинилися. Пройшла ще одна година… І треба відмітити, що у поїзді були люди які їхали на літак у Київ, мали інші важливі справи. Але кого це хвилює. Пройшло ще пів години…. стюарти накінець то  порадували новиною – що ми зламались і коли нас прийдуть спасати «чіп і дейл» нікому невідомо. А  по графіку, до речі, ми мали б прибути… в 11.30 а вже  було 9.30.

Люди вже почали виходити через передні двері, ловити таксі і хоч у такий спосіб добратися до Києва.

І ось мить щастя настала під’їхав поїзд, який мав здійснити почесну функцію довезення усіх нас до Києва. Потрібно зазначити, що за всі мої подорожі — це вперше, мене пересаджують в інший поїзд через те, що він поламався.

Про пересадку потрібно сказати окремо. Фактично вона відбувалася в лісі. Умови цієї пересадки подібні до того, як часто зображують у старих військових фільмах – куча людей стрибають майже з метрової висоти на щебінь… а потім вся юрба народу намагається вскарабкатися на таку ж висоту порога іншого поїзда. Загалом картина не для слабкодухих. В цей момент подумалось,  що невже не можна нас було доштовхати до якогось сільського перону, а потрібно зробити додаткові труднощі при пересадці. Серед нас було багато жінок з дітьми, валізами, людей похилого віку тощо. Також треба сказати велике дякую провідникам вагонів… вони як могли допомагали, але сильно це кіно не змінювало.

І ось 9.55 люди пересіли в інший не Хюндаєвський поїзд і поїхали. І до речі, цей поїзд таки доїхав до Києва у 15.10… але зрозуміло, що ніхто не попіклувався щоб у цьому поїзді була якась їжа, чай.  Деяким пасажирам навіть повезло їдучи у 1 класі Хюндая їхати вже другим класом на цьому поїзді. Але радувало те, що стюарти говорили про те, що все рівно — квиток Укрзалізниця компенсує.

Можна було б сказати, що це випадковість, форс-мажор… але згадаємо, що схожі історії, про які писали ЗМІ,  траплялися з Хюндаєм і раніше, зокрема:  2 червня, 11 червня, 15 червня, 13 липня, 31 липня, 8 серпня 2012 року і це ще не повний список. Хочу друзі сказати, що це вже точно не форс-мажор — це системна проблема, від якої страждають все більше і більше людей. І кожна нова така поломка збільшує «любов» до цього денного швидкого поїзда, а відповідно і до компанії, яка займається перевезенням по даному маршруту ДП «Українська залізнична швидкісна компанія».

І тут виникає безліч питань  до «Укрзалізниці” — чи варто було забирати нічні поїзди, які як на мене були на рівень надійніші, комфортніші і швидші 🙂  Принаймні жодного разу я не стикався на них із ситуацією подібною до сьогоднішньої, а про вартість і зручність користування я навіть не кажу.  Там хоч і не було Інтернету але я відчував себе не як оселедець у банці, як у Хюндаї  в якому 5 стільчиків майже в один ряд, місця для ніг може раптом 40см, не те, що лягти сидіти не зручно.  І слід відмітити що це не коротка подорож, а поїздка, яка триває більше 4 годин. Але  я точно зрозумів чому Укразлізниці вигідно експлуатувати ці поїзди… туди можна напхати безліч людей, які за цю свою подорож тобі ще і заплатять: одні — в два, інші — в чотири рази дорожче ніж у звичайних потягах.

А ще згадується недавня відповідь Укрзалізниці, на запит чому фактично було забрано всі поїзди, які з’єднують західний регіон з Харковом, а саме, що сполучення є оптимізовано,  і що всі хто хочуть потрапити з Харкова на Захід можуть це зробити з пересадкою в Києві. Мій досвід користування цієї оптимізацією засвідчує наскільки це може бути проблематичним.

Пару слів щодо славнозвісного Хюндаївського Інтернету… Він у Хюндаях справді загадковий. Він був у поїзді коли Хюндай був на вокзалі у Харкові і зник відразу через 10хв. після виїзду. Нема слів…   і це називається якісне надання послуг. Зрозуміло, що в поїзді який був підігнаний пізніше ні про який Інтернет і розетки мови не було.

І на останок ще трохи про вміння Укрзалізниці залагоджувати справи. Отримавши телеграму про те що поїзд зламався, а це було ще задовго до приїзду потягу до Києва — що зробила Укрзалізниця щоб зустріти голодних, втомлених і злих пасажирів? Я думаю не важко здогадатись — нічого. Не було навіть людини, яка могла б відповісти на питання цих самих пасажирів. А черговий вокзалу стверджував, що вони ні в чому не винні і ніхто нічого компенсувати не збирається — а звідси логічний висновок — винні самі пасажири, які купили білет на цей славетний поїзд. До речі може і так. І час був би волати :  НЕ КУПУЙТЕ БІЛЕТИ НА ХЮНДАЙ, але тут же приходить розуміння того, що Укрзалізниця зробила так, що в багатьох випадках альтернативи Хюндаям фактично не має.

Думаю, що всім зрозуміло що цей екзамен «Укрзалізниця” провалила, принаймні для мене це очевидно. Тепер залишається чекати «нової пригоди» від Хюндаю… або може накінець хоч хто небудь в Укрзалізниці побачить у цьому проблему, або… хоча б  затвердять певний порядок компенсацій за тривалу затримку поїзду.

 

Ось ще декілька коментарів з фейсбуку моїх друзів щодо цієї історії :

«Может стоит использовать «Хюндай», не в целях пассажирских перевозок, а отечественный аттракцион с элементами экстрима. Типа: «Если Вы насквозь пунктуальны, а жизнь теряет краски и спонтанность, купите билет на «Хюндай» и мы вернем Вам остроту ощущений.»)))»

«В Украине уже можно создавать общество пострадавших от поездки в «Хюндае»»

Tags: ,

У одній із своїх попередніх статей http://i-law.kiev.ua/?p=426  я писав про те,  яким чином працює Вищий адміністративний суд України, і що робить для того, щоб не розглядати справи. І недавно отримав продовження цієї історії. Виявляється в Вищому адміністративному суді, який мав би бути взірцем для інших судів справи ще гірші. Вони навіть свою ж описку не можуть виправити.  Це ж треба вміти зробити дві описки на одному ж і тому ж місці.

Нагадаю про, що йдеться. В попередній статті я наводив копію рішення вищого суду в якому він стверджував, що я подав касаційну скаргу раніше ніж попередній суд (суд апеляційної інстанції) прийняв це рішення. Зокрема говорилось, що скаргу я подав 27 вересня 2011 року, а рішення апеляції було прийнято 28 вересня 2011 року 🙂 . Фактично виходить, що я оскаржував ще не прийняте рішення.

Зрозуміло, що була направлена заява про роз’яснення такого рішення і виправлення описки. І наш «всезнаючий» Вищий адміністративний суд України вирішив, що описка була допущена саме у четвертому абзаці рішення суду,  і  чогось вирішив, що я відправив скаргу 28 вересня !!! і навіть не глянув, що 28 вересня це дата прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Ну загалом не має слів, якщо на помилку суд робить ще одну помилку.

Крім того цікавим є те, що копія постанови підписана лише помічником суді, який має право підписувати лише інформаційні документи і аж ніяк не процесуальні. І в той же час відсутній підпис будь-якого із суддів, які ніби то розглядали справу.

Tags: